24 липня 2025 рокуСправа №160/10892/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді
Врони О.В., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпро заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі №160/10892/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до 1- Військової частини НОМЕР_1 2- Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,-
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.07.2025 у справі №160/10892/25 позовну заяву ОСОБА_1 до 1-Військової частини НОМЕР_1 , 2- Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії -задоволено частково.
Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо незастосування при обчисленні та виплаті ОСОБА_1 грошового забезпечення, матеріальної допомоги на оздоровлення, вирішення соціально-побутових питань показника розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про державний бюджет України» станом на 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період служби: з 01.04.2021 по 31.12.2021 із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про державний бюджет України» станом на 01 січня 2021 року; за період служби з 01.01.2022 по 04.08.2022 із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про державний бюджет України» станом на 01 січня 2022 року, шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням проведених виплат та з відрахуванням податків, зборів і обов'язкових платежів.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 матеріальну допомогу на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань за періоди служби, з 01.04.2021 по 31.12.2021 із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про державний бюджет України» станом на 01 січня 2021 року; за період служби з 01.01.2022 по 04.08.2022 із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про державний бюджет України» станом на 01 січня 2022 року, шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням проведених виплат та з відрахуванням податків, зборів і обов'язкових платежів.
Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо незастосування при обчисленні та виплаті ОСОБА_1 грошового забезпечення, матеріальної допомоги на оздоровлення, вирішення соціально-побутових питань показника розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про державний бюджет України» станом на 01 січня 2022 року та станом на 01 січня 2023 року.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період служби: з 08.09.2022 по 31.12.2022 із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про державний бюджет України» станом на 01 січня 2022 року, за період служби з 01.01.2023 по 20.05.2023 із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про державний бюджет України» станом на 01 січня 2023 року, шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням проведених виплат та з відрахуванням податків, зборів і обов'язкових платежів.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 матеріальну допомогу на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань за періоди служби: з 08.09.2022 по 31.12.2022 із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про державний бюджет України» станом на 01 січня 2022 року, за період служби з 01.01.2023 по 20.05.2023 із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про державний бюджет України» станом на 01 січня 2023 року, шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням проведених виплат та з відрахуванням податків, зборів і обов'язкових платежів.
В решті позовних вимог -відмовлено.
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із заявою про прийняття додаткового рішення.
Позивач просить ухвалити додаткове рішення, яким стягнути пропорційно в рівних частках з відповідачів витрати на професійну правничу (правову) допомогу у розмірі 6200,00 грн.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.07.2025 призначено заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі №160/10892/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до 1- Військової частини НОМЕР_1 2- Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, до розгляду в порядку письмового провадження.
Відповідачам запропоновано надати пояснення щодо поданої заяви до 22.07.2025.
16.07.2025 від Військової частини НОМЕР_1 надійшли заперечення на заяву позивача.
Відповідач-1 просить відмовити у задоволенні заяви, посилаючись на наступне.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.
За наявних в матеріалах справи доказів складу та розміру витрат, пов'язаних з оплатою позивачем правової допомоги, співідношення їх розумності та необхідності для цієї справи, а також відповідність наданих представником позивача послуг видам правової допомоги, визначеним статтями 19, 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також враховуючи складність справи, яка прийнята до розгляду судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, предмет спору та значення справи для сторін, виходячи із принципів співмірності витрат, обґрунтованості та пропорційності їх розміру, відповідач вважає, що сума, заявлена до відшкодування у розмірі 6200,00 грн є надмірною та неспівмірною з фактичним обсягом наданих представником позивача послуг.
Від Військової частини НОМЕР_2 у встановлений судом строк пояснення на заяву позивача не надійшли.
Розглянувши подану заяву , суд виходить з наступного.
Відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення відноситься до основних засад (принципів) господарського судочинства відповідно до пункту 10 частини 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч.1,ч.2 ст. 16 КАС України).
Відповідно до ч.1 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 3 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до частин 1,2, 4, 5 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
На виконання ч. 7 ст. 139 КАС України в позовній заяві позивачем було зазначено, що докази понесених ним витрат на професійну правничу допомогу будуть подані протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Згідно ч.1. ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
За визначенням п.4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
22.01.2025 між Адвокатським об'єднанням «ГАННА ІЩЕНКО ТА ПАРТНЕРИ» (Виконавець) і Огризковим Михайлом Михайловичем (Замовник, Довіритель) був укладений договір про надання послуг правничої (правової) допомоги №2025-0032, за яким в порядку та на умовах, визначених цим договором та додатковими угодами до нього, Виконавець зобов'язався, за дорученням Довірителя надавати за оплату послуги правничої (правової) допомоги, а саме: отримання перерахунку грошового забезпечення за прожитковим мінімумом 2020-2023 років.
В пунктах 4.1-4.2. договору сторони погодили, що загальна ціна договору становить загальну вартість наданих послуг, зазначену в додаткових угодах та усіх підписаних актах здавання-приймання наданих послуг до цього договору. Оплата за надані послуги здійснюється Замовником шляхом(за погодженням сторін): авансування вартості правової допомоги в розмірі 6200 грн. Судові витрати для виконання взятих за договором Виконавцем зобов'язань, сплачуються Клієнтом окремо в терміни та на умовах, визначених за домовленістю сторін. Судові витрати не приймаються на реквізити Виконавця. Порядок їх оплати встановлюється окремо за домовленістю сторін. Судові витрати оплачуються за кожну позовну вимогу окремо.
11.07.2025 сторонами договору підписано акт надання послуг №169, відповідно до якого виконавцем були надані послуги правової допомоги: складання адвокатських запитів, складання та подання позовної заяви, супровід досудового врегулювання на суму 6200,00 грн.
Оплата замовником наданих послуг підтверджується платіжною інструкцією №0.04150769320.1 від 22.01.2025.
За правилами частин 6, 7 ст. 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За висновками Великої Палати Верховного Суду, наведеними у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування іншою стороною витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній зі сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Суд у позовному провадженні є арбітром, що надає оцінку тим доказам і доводам, що наводяться сторонами у справі. Тобто суд не може діяти на користь будь-якої зі сторін, що не відповідатиме основним принципам судочинства. Таким чином, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, що підлягають розподілу, за клопотанням іншої сторони. Саме інша сторона зобов'язана довести неспівмірність заявлених опонентом витрат.
Як зазначено вище, відповідач-1 не погодився із заявленими позивачем витратами на відшкодування професійної правничої допомоги та вважає, що їх розмір підлягає зменшенню.
Згідно з ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 року у справі №922/1964/21 робить висновок, що у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.
Також у постанові зазначено, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Суд виходить з того, що не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 26.06.2019 по справі № 200/14113/18-а.
Згідно позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 24.04.2018 у справі №814/1258/16, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами із наданням, зокрема, розрахунків (калькуляції) вартості правової допомоги, а не лише з визначенням загальної вартості наданої допомоги.
Такий розрахунок може бути відображений у звіті про виконану роботу, розрахунку чи акті здачі-приймання робіт із конкретизацією кожної вчиненої процесуальної дії.
Дана справа є справою незначної складності і розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, акт виконаних робіт, не містить в собі інформації стосовно часу, витраченого адвокатом, на надання кожної з послуг.
Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що витрати позивача на правничу допомогу можуть бути зменшені та підлягають частковому відшкодуванню, а саме в сумі 4000,00 грн. що відповідатиме вимогам співмірності, розумності та справедливості.
Керуючись ст. ст. 132, 134, 241, 243-245, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі №160/10892/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до 1- Військової частини НОМЕР_1 2- Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії- задовольнити частково.
Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп.
Стягнути з Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп.
В задоволенні решти заяви - відмовити.
Додаткове рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Врона