СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/13194/25
пр. № 2-а/759/229/25
24 липня 2025 року
Святошинський районний суд м. Києва в складі головуючого судді Горбенко Н.О., за участю секретаря судового засідання Чугай В.М., без участі сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
У червні 2025 року ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Гордієнко Н.П. звернувся до Святошинськьго районного суду міста Києва із позовною заявою до Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідно до Повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності до постанови серія 2КІ № 000569363, 07.05.2025 року головним спеціалістом інспектором з паркування управління (інспекції) з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Чиміліним Денисом Юрійовичем зафіксовано порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортного засобу LEXUS GS 350, державний номер НОМЕР_1 . На запит Позивача Департамент територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надіслав постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване у режимі фотозйомки (відеозапису) серія 2КІ № 000569363 від 07.05.2025 року.
Позивач вважає зазначену постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню.
Як на підставу своїх вимог зазначає, що у графі «суть адміністративного правопорушення, опис обставин, встановлених під час розгляду справи» вказано, що транспортний засіб зупинено на пішохідному переході або ближче 10 метрів до нього, з чого неможливо зробити висновок яке саме адміністративне правопорушення зафіксоване інспектором з паркування: транспортний засіб зупинено на пішохідному переході або транспортний засіб зупинено ближче 10 метрів до пішохідного переходу.
Вказав також, що фото матеріали, отримані під час фотозйомки інспектором з паркування, не фіксують зупинку транспортного засобу марки LEXUS GS 350, державний номер НОМЕР_1 , на пішохідному переході, і дають змогу зробити висновок, що вказаний транспортний засіб зупинено на певній відстані від пішохідного переходу. В той же час, Постанова та фото матеріали, отриманими під час фотозйомки інспектором з паркування, не дозволяють зробити однозначний висновок про те, що транспортний засіб марки LEXUS GS 350, державний номер НОМЕР_1 зупинено ближче 10 метрів до пішохідного переходу.
На підставі викладеного просив суд визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване у режимі фотозйомки (відеозапису) серія 2КІ №000569363 від 07.05.2025 року та вирішити питання судових витрат.
У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючу суддю Горбенко Н.О.
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 19 червня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
26 червня 2025 року від представника відповідача - Яковенка М.С. надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача вказав, що вважає позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Зазначив, що з матеріалів фотофіксації до Постанови та самої Постанови вбачається, що транспортний засіб Позивача LEXUS GS 350, номерний знак НОМЕР_2 «07» травня 2025 року, за адресою вул. Іоанна Павла, 11 в м. Києві було розміщено ближче 10 метрів від пішохідного переходу.Фотозйомка здійснена технічним засобом, який має функцію фото- та відеофіксації, що відповідає вимогам статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Ці матеріали є належними, допустимими та достатніми доказами, що підтверджують факт правопорушення.
На підставі викладеного просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
03 липня 2025 року від представника позивача - адвоката Гордієнко Н.П. надійшла заява, в якій представник позивача зазначила, що під час звернення до суду із позовною заявою допущено описку та зазначено, що оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване у режимі фотозйомки (відеозапису) від 07.05.2025 року має номер серія 2КІ № 000569363. Разом з тим, оскаржується Постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване у режимі фотозйомки (відеозапису) серія 2КІ № 0000569363 від 07.05.2025 року. Просила визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване у режимі фотозйомки (відеозапису) серія 2КІ № 0000569363 від 07.05.2025 року.
03 липня 2025 року представником позивача - адвокатом Гордієнко Н.П. до суду також була направлена відповідь на відзив, в якій представник позивача заперечила щодо аргументів представника відповідача, викладених ним у відзиві на позовну заяву, та зазначила, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Учасники справи у судове засідання не викликалися, оскільки справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін на адресу суду не надходило.
Зважаючи на викладене, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами без повідомлення сторін.
У відповідності до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин цієї справи, дослідивши наявні матеріали справи, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Судом встановлено, що 07.05.2025 року головним спеціалістом - інспектором з паркування управління (Інспекції) з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Чиміліним Денисом Юрійовичем складено повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності до Постанови серія 2КІ №0000569363 за фактом того, що інспектором з паркування в режимі фото/відеозйомки зафіксовано порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортного засобу LEXUS GS 350, НОМЕР_1 , 2025-05-07, 13:30:00, вул. Іоанна Павла ІІ, 11, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 122 КУпАП, пункт 15.9 г) Правил дорожнього руху.
Зазначено, що у відношенні власника (належного користувача) транспортного засобу буде винесено постанову про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 680 гривень. Технічний засіб, яким здійснено фото/відеофіксацію правопорушення: АРМ Інспектора.
07 травня 2025 року головним інспектором - Інспектором другого відділу контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки транспортних засобів управління (Інспекції) з паркування Департаменту територіального контрою місті Києва виконавчого орану вської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Чиміліним Денисом Юрійовичем відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складно Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване у режимі фотозйомки (відеозапису) серії 2КІ №0000569363.
У відповідності до зазначеної Постанови серії 2КІ №0000569363: Транспортний засіб (LEXUS GS 350, д.н.з. НОМЕР_1 ) зупинено на пішохідному переході або ближче 10 метрів від нього, чим порушено пункт 15.9 г) Правил дорожнього руху, та вчинено адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 122 КУпАП.
На підставі викладеного до ОСОБА_1 застосоване адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 680,00 грн.
Позивач із постановою серії 2КІ №0000569363від 07.05.2025 року не погоджується та просить суд її скасувати, а провадження у справі закрити.
У відповідності до ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
В матеріалах справи наявні докази того, що поштове відправлення, яким позивачу була направлена оскаржувана постанова, було вручено 05 червня 2025 року.
Відтак, останнім днем для оскарження постанови серії 2КІ №0000569363 від 07 травня 2025 року, яка була вручена позивачу 05 червня 2025 року, є 16 червня 2025 року (враховуючи, що останній день для оскарження припав на вихідний день - 15 червня 2025 року, останнім днем строку є перший після нього робочий день - 16 червня 2025 року).
Позовна заява направлена до суду 16 червня 2025 року, що свідчить про те, що ОСОБА_1 , тобто у строк, встановлений ч. 2 ст. 268 КУпАП.
Згідно з ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Тобто притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена відповідно до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, а також установлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.
Ч. 3 ст. 122 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху.
Згідно з п.п. «г» п. 2 ч. 3 ст. 265-4 КУпАП, для цілей цього Кодексу розміщення транспортного засобу є таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху, якщо транспортний засіб: 2) розташовано у заборонених Правилами дорожнього руху місцях зупинки або стоянки, а саме: г) на пішохідних переходах і ближче 10 метрів до них з обох боків, крім випадків зупинки для надання переваги в русі.
Залишення автомобіля ближче 10 м від пішохідного переходу візуально обмежує огляд пішоходами проїжджої частини дороги, а водіям обмежує візуальний огляд самого пішохідного переходу
П.п. г п. 15.9 Правил дорожнього руху України передбачено, що зупинка забороняється на пішохідних переходах і ближче 10 м від них з обох боків, крім випадків надання переваги в русі.
Відповідно ст. 219 КУпАП виконавчі комітети (а в населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчі органи, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені частиною другою статті 44-3, частиною другою статті 52, статтями 53, 53-1, 54, частиною першою статті 56, статтями 92, 99 (якщо правопорушення вчинено громадянином), статтею 104, частинами першою, третьою та сьомою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів у межах відповідного населеного пункту, зафіксованого в режимі фотозйомки (відеозапису) , статтями 127-2, 141, 142, 152, частинами першою - п'ятою та восьмою статті 152-1, статтею 159, статтею 175-1 (за порушення, вчинені у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтею 179, статтею 180 (крім справ щодо батьків неповнолітніх або осіб, які їх замінюють), частиною четвертою статті 181, частиною першою статті 182, статтями 183, 188-56, 197, 198 цього Кодексу.
Від імені виконавчих комітетів (а у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчих органів, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, третьою і сьомою статті 122, частинами першою, другою та восьмою статті 152-1 цього Кодексу, і накладати адміністративні стягнення мають право уповноважені виконавчим комітетом (виконавчим органом) сільської, селищної, міської ради посадові особи виконавчих органів сільської, селищної, міської ради - інспектори з паркування.
На виконання рішення Київської міської ради від 13.07.2023 року № 6870/6911 «Про оптимізацію діяльності деяких структурних підрозділів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)» згідно з розпорядженням Київського міського голови В. Кличка від 17.10.2023 № 994 «Про затвердження структури Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)» у складі Департаменту територіального контролю міста Києва утворено управління (інспекцію) з паркування.
Рішенням Київської міської ради від 05.10.2023 № 7112/7153 «Про впорядкування питань щодо діяльності інспекторів з паркування в місті Києві» посадових осіб (інспекторів з паркування) Департаменту територіального контролю міста Києва уповноважено від імені виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, третьою та сьомою статті 122, частинами першою, другою та восьмою статті 152-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також проводити тимчасове затримання транспортних засобів шляхом доставлення для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку у разі вчинення водієм порушення, передбаченого частинами третьою та сьомою статті 122, частиною першою статті 152-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у випадках, визначених частиною третьою статті 265-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення (у випадках, коли розміщення транспортного засобу є таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху), а також у разі вчинення порушень, передбачених частинами другою та восьмою статті 152-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Таким чином, оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване у режимі фотозйомки (відеозапису) серії 2КІ №0000569363 від 07.05.2025 року винесена уповноваженою особою та в межах наданих повноважень.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Таким чином, фактичні дані, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, встановлюються, зокрема, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, іншими визначеними законодавством доказами.
Відповідно до ст. 279-1 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно з ч. 1 ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
В даній справі ключовим є вирішення питання чи автомобіль ОСОБА_1. LEXUS GS 350, д.н.з. НОМЕР_1 07 травня 2025 року за адресою: вул. Іоанна Павла ІІ, 11 в м. Києві був зупинений ближче ніж 10 м від пішохідного переходу.
До позовної заяви долучено доказову базу по адміністративному правопорушенню від 07.05.2025 року за постановою серії 2КІ №0000569363 із фотоматеріалами, зробленими інспектором. Приладом фіксації правопорушення є АРМ Інспектора.
ОСОБА_1. стверджує, що Постанова та фото матеріали, отримані під час фотозйомки інспектором з паркування, не дозволяють зробити однозначний висновок про те, що транспортний засіб марки LEXUS GS 350, державний номер НОМЕР_1 зупинено ближче 10 метрів до пішохідного переходу.
Суд зазначає, що на фотознімках, долучених як доказова база по адміністративному правопорушення, відсутній прилад вимірювання відстані від зупинки автомобіля до пішохідного переходу.
Однак, суд не погоджується зі доводами ОСОБА_1 про те, що фотознімки не дають зробити однозначний висновок про те, що транспортний засіб марки LEXUS GS 350, державний номер НОМЕР_1 зупинено ближче 10 метрів до пішохідного переходу.
В даному випадку вказані обставини підтверджені матеріалами фотофіксації, з яких вбачається мінімальна відстань від задньої частини транспортного засобу до початку дорожньої розмітки пішохідного переходу. Тобто, у даному випадку порушення п.п. г) п. 15.9 Правил дорожнього руху України є очевидним, і надані фото докази дозволяють в повній мірі ідентифікувати транспортний засіб.
Суд також звертає увагу на те, що до відзиву на позовну заяву представником відповідача долучено фотографії із того ж самого місця: м. Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, 11 за участю іншого автомобіля, однак із пристроєм замірювання.
Так, зазначені фотознімки дають можливість зрозуміти приблизну довжину бордюрного каменю, розташованого за зазначеною адресою, яка становить приблизно 1 м, тобто 1000 мм.
Враховуючи зазначене, при дослідженні фотографій із місця правопорушення, зроблених Інспектором 07.05.2025 року за адресою: м. Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, 11 за участю автомобіля LEXUS GS 350, д.н.з. НОМЕР_1 можна встановити, що від задньої частини транспортного засобу до початку дорожньої розмітки пішохідного переходу відтань становить приблизно два бордюрних камені, тобто 2 метри, що є порушенням п.п. г) п. 15.9 Правил дорожнього руху України.
Посилання на правові висновки, викладені в постановах Верховного Суду щодо необхідності здійснення заміру відстані на місці вчинення правопорушення, суд вважає необґрунтованими, оскільки в рамках даної справи матеріали фотофіксації безсумнівно підтверджують здійснення зупинки транспортного засобу із порушенням п.п. г) п. 15.9 Правил дорожнього руху України без необхідності здійснення додаткових вимірів, а наданих доказів достатньо для підтвердження правомірності накладення на позивача штрафу за ч. третьою ст. 122 КУпАП і законності спірної постанови.
Окремо суд зазначає, що позивач вважає, що однією із підстав для скасування постанови серії 2КІ №0000569363 від 07 травня 2025 року є те, що у графі «суть адміністративного правопорушення, опис обставин, встановлених під час розгляду справи» вказано, що транспортний засіб зупинено на пішохідному переході або ближче 10 метрів до нього, з чого неможливо зробити висновок яке саме адміністративне правопорушення зафіксоване інспектором з паркування: транспортний засіб зупинено на пішохідному переході або транспортний засіб зупинено ближче 10 метрів до пішохідного переходу.
Однак, суд вважає за необхідне зазначити, що окремі дефекти рішення контролюючого органу не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності спірного рішення і, як наслідок, про його скасування.
Якщо спірне рішення прийнято контролюючим органом у межах своєї компетенції та з його змісту можна чітко встановити зміст цього рішення (зокрема, порушення законодавства, за які застосовуються відповідні санкції, та розмір останніх), таке рішення може бути визнане правомірним навіть у разі, коли не дотримано окремих елементів форми спірного рішення.
Вказані позивачем недоліки оформлення оскаржуваної постанови не можуть бути самостійною підставою для визнання протиправним такого рішення за умови, якщо позивачем вчинено порушення вимог Правил дорожнього руху, оскільки при розгляді спорів перевага надається змісту документа порівняно з його зовнішньою формою.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17 травня 2018 року у справі № 753/4366/17, від 11.09.2018 у справі № 826/11623/16, від 14.08.2018 у справі № 826/15341/15.
Таким чином, зазначене ОСОБА_1 не може бути підставою для визнання протиправною та скасування постанови серії 2КІ №0000569363 від 07 травня 2025 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).
Зважаючи на встановлені обставини, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 не наведено переконливих доводів та не надано належних та достатніх доказів, які б спростували його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП.
Згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE , № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010 року).
На підставі повно і всебічно з'ясованих обставин цієї справи, дослідивши наявні матеріали справи, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.
Щодо судових витрат.
Зважаючи на те, що суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, підстави для стягнення суми судових витрат із відповідача на користь позивача відсутні.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 8, 17, 33, 71, 86, 94, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Шостого апеляційного адміністративного суду. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 24 липня 2025 року.
Суддя Н.О. Горбенко