Справа № 758/8073/25
23 липня 2025 року м. Київ
Подільський районний суд м. Києва у складі судді Петрова Д.В., вивчивши матеріали скарги ОСОБА_1 на постанову про адміністративне правопорушення,
У травні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Подільського районного суду м. Києва із відповідною скаргою.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 09.06.2025 скаргу залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків.
Позивачу для усунення зазначених недоліків наданий десятиденний строк з дня отримання ухвали про залишення заяви без руху, яка була направлена позивачу 09.06.2025 на електронну адресу вказану позивачем у позовній заяві.
Документ доставлено до електронної скриньки 12.06.2025.
Однак, позивач зазначені в ухвалі суду недоліки не виправив.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема «Іззетов проти України», «Пискал проти України», «Майстер проти України», «Субот проти України», «Крюков проти України», «Крат проти України», «Сокор проти України», «Кобченко проти України», «Шульга проти України», «Лагун проти України», «Буряк проти України», «ТОВ «ФПК «ГРОСС» проти України», «Гержик проти України» суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Позивач має сприяти розгляду справи, оскільки він є найбільш зацікавленим в її розгляді.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Таким чином, судом встановлено, що скаржник станом на 22.07.2025 не усунув недоліки зазначені в ухвалі Подільського районного суду м. Києва від 09.06.2025.
Згідно п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Відповідно до ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Враховуючи, що позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху у встановлений судом строк, то вона підлягає поверненню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 169,293-295,297 КАС України, суддя
Скаргу ОСОБА_1 на постанову про адміністративне правопорушення - повернути скаржнику.
Роз'яснити, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України.
Суддя Дмитро ПЕТРОВ