№ 755/118/25
1-кс/755/2580/25
"24" липня 2025 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши скаргу представника потерпілого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 на дії слідчого Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві, що полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений строк у кримінальному провадженні № 12023100040003480 від 03.10.2023 року,
До Дніпровського районного суду м. Києва надійшла вказана вище скарга у рамках кримінального провадження № 12023100040003480 від 03.10.2023 року.
Так, у вказаній вище скарзі зазначено, що в провадженні Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві перебуває кримінальне провадження № 12023100040003480 від 03.10.2023 року за заявою потерпілого ОСОБА_3 про вчинення відносно нього кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України. Постановою слідчого СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві від 08.04.2025 року вказане кримінальне провадження було закрито у зв'язку із відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, поте, ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_5 від 22.04.2025 року зазначену постанову слідчого скасовано. Вказана ухвала слідчого судді наразі перебуває в Дніпровському УП ГУ НП у м. Києві, а кримінальне провадження було повернуто до слідчого відділу для здійснення досудового розслідування. Зі змісту ухвали, серед іншого, вбачається, що слідство обмежилось вказівкою на відсутність даних щодо вартості майна, однак, при цьому, у постанові про закриття відсутня оцінка тим чекам, а саме № 20875 від 20 травня 2023 року та видані ТОВ «Нова Пей», які були додатками до заяви потерпілого від 11 серпня 2023 року. Крім того, слідчим суддею в ухвалі зазначено про те, що в провадженні наявні вказівки прокурора від 03 січня 2025 року, які не виконані в повній мірі. У зв'язку з викладеним, 08.07.2025 року представником потерпілого ОСОБА_3 - адвокатом ОСОБА_4 на адресу слідчого відділу Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві, в порядку ст. 220 КПК України, було подано клопотання про проведення слідчих дій, спрямованих, а саме: на встановлення особи, ймовірно причетної до викрадення належного потерпілому ОСОБА_3 майна, а саме особи на ім'я ОСОБА_6 , яка на день інкримінованих подій працювала в магазині «Фора» по вул. Табірній, 46/48, біля метро «Берестейська» та допиту цієї особу з приводу обставин, щодо яких здійснюється кримінальне провадження; здійснення допиту свідка ОСОБА_7 з приводу подій, що розслідуються. Контактні дані свідка - мобільний телефон НОМЕР_2; з'ясування місцезнаходження відеозапису з камер відеоспостереження у приміщенні ЦНАП Дніпровського району м. Києва, що був вилучений працівниками відділу поліції Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві, який на той час був розташований по вул. Ярослава Гашека. Контактні дані особи, яка повідомляла про вилучений відеозапис - мобільний телефон НОМЕР_1 ; здійснення додаткового допиту потерпілого ОСОБА_3 . Крім того, 14.07.2025 року представником потерпілого ОСОБА_3 - адвокатом ОСОБА_4 слідчому було надіслано додаток до вказаного клопотання із обґрунтуванням наявності нововиявлених обставин, які необхідно встановити, у тому числі, шляхом додаткового допиту потерпілого, який нещодавно бачив особу, причетну до викрадення належного потерпілому майна. Однак, до цього часу вказане клопотання не розглянуто та слідчим не повідомлено про результати його розгляду. Так, бездіяльність слідчого у нездійсненні процесуальних дій полягає в тому, що слідчим не було розглянуто клопотання потерпілого ОСОБА_3 щодо вчинення певних слідчий дій та щодо його додаткового допиту, не повідомлено про результати розгляду клопотання та не ухвалено вмотивованої постанови за результатами його розгляду.
У судове засідання адвокат ОСОБА_4 та ОСОБА_3 подали клопотання про розгляд скарги у їх відсутність, яку підтримують та просять задовольнити.
Особа, бездіяльність якої оскаржується, у судове засідання не з'явилася, хоча матеріали провадження за скаргою містять дані про виклик уповноваженої особи у судове засідання, однак, її неявка, відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України, не перешкоджає розгляду даної скарги.
Вивчивши доводи скарги, дослідивши надані до скарги докази, слідчий суддя встановив наступне.
Так, у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що ратифіковано Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, яка для України набрала чинності 11 вересня 1997 року, закріплено принцип доступу до правосуддя.
Під доступом до правосуддя, згідно зі стандартами ЄСПЛ, розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.
При цьому, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітку фактичну можливість оскаржити діяння, що становить втручання у її права (рішення від 04 грудня 1995 року у справі «Беллет проти Франції» (Bellet v. France)).
Реалізація такого права має здійснюватися заявником з урахуванням того, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ст. 1 КПК України).
Діючим кримінальним процесуальним законодавством України, зокрема його ст. 220 КПК України, визначено, що клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.
Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
У п. 33 Рішення ЄСПЛ у справі «Dombo Beheer B.V. v. The Netherlands» від 27.10.1993 року та у п. 38 Рішення ЄСПЛ у справі «Аnkel v. Switzerland» від 23.10.1996 року закріплено, що принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони.
У п. 134 Рішення ЄСПЛ «Генадій Науменко проти України», п. 168 рішення у справі «Айдин проти Туреччини», п. 75 «Афанасьєв проти України», п. 207 рішення у справі «Ічаба проти Швейцарії» та багатьох інших рішеннях ЄСПЛ встановлено, що засіб правового захисту відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод («Право на ефективний засіб правового захисту»), повинен бути ефективним на практиці, як і в теорії, у тому сенсі, що користуванню засобами захисту не повинно чинитися перешкод діями або бездіяльністю органів влади держави.
У цьому випадку, як вбачається з наданих матеріалів, 08.07.2025 року представником потерпілого ОСОБА_3 - адвокатом ОСОБА_4 до Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві було подано клопотання про проведення слідчих дій, яке зареєстровано канцелярією Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві 08.07.2025 року за № 111781/1286789. Зокрема, 14.07.2025 року представником потерпілого ОСОБА_3 - адвокатом ОСОБА_4 слідчому було подано до Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві додаток до вказаного вище клопотання, однак, на час подання скарги до суду, вищевказані клопотання, відповідно до вимог ст. 220 КПК України, так і не розглянуто.
Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
За таких обставини, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, які йому відомі, на час розгляду скарги, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку вважає, що скарга представника потерпілого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 підлягає задоволенню шляхом зобов'язання вчинити дії за клопотанням, згідно зі ст. 220 КПК України, так як такий спосіб захисту порушених прав є єдиним ефективним засобом юридичного захисту в національному органі у світлі норм ст. 307 даного Кодексу.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 220, 303-307, 369-372, 376, 534 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу представника потерпілого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 на дії слідчого Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві, що полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений строк у кримінальному провадженні № 12023100040003480 від 03.10.2023 року - задовольнити.
Зобов'язати уповноважену (их) особу (іб) слідчого управління Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12023100040003480 від 03.10.2023 року, вчинити дії, передбачені ст. 220 КПК України (клопотання задовольнити або відмовити в його задоволенні шляхом постановлення умотивованої постанови) за клопотаннями представника потерпілого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 (про проведення слідчих дій) від 08.07.2025 року, з урахування додатку до нього від 14.07.2025 року, яке зареєстровано канцелярією Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві 08.07.2025 року за № 111781/1286789, у строки, визначені ст. 220 КПК України, прийнявши процесуальне рішення, про прийняття якого повідомити особу, яка заявила клопотання.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: