24.07.2025 Провадження по справі № 2/940/430/25
Справа № 940/946/25
Іменем України
24 липня 2025 року Тетіївський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Самсоненка Р.В.
за участю секретаря судових засідань Зіп'юк Т.А.
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в приміщенні суду в м. Тетієві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Тетіївської міської ради про визнання права власності на спадкове майно за законом,
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до Тетіївського районного суду Київської області з позовом, в якому просить визнати за нею право власності на житловий будинок загальною площею 56,1 кв. м., житловою площею 18,7 кв.м. з надвірними будівлями та спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , що настала ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 матері позивачки ОСОБА_2 відкрилася спадщина на житловий будинок з надвірними будівлями, який розташований по АДРЕСА_1 , що належав ОСОБА_3 відповідно до виписки з погосподарської книги № 5 Шевченківського відділку під номером № 1240-3 архівного фонду Р-17 «Кашперівська сільська рада, село Кашперівка, Тетіївський район, Київської області», на 2016-2023 роки. Спадщину після смерті ОСОБА_3 прийняли його дружина ОСОБА_2 , яка прийняла спадщину, але не переоформила своїх прав. Позивачка претендує на вказане спадкове майно, як спадкоємець по закону, оскільки є донькою померлої. 12.03.2025 року позивачка звернулась до державного нотаріуса Тетіївської державної нотаріальної контори з заявою про видачу на її ім'я свідоцтва про право на спадщину за законом на вищевказаний житловий будинок, на що їй було відмовлено, у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу. За вказаних обставин, позивачка ОСОБА_1 не може реалізувати своє право на спадщину.
Ухвалою Тетіївського районного суду Київської області від 02.06.2025 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено справу до підготовчого засідання.
У підготовче засідання позивачка ОСОБА_1 та її представник адвокат Порхун О.П. не прибули, представник позивачки надала до суду заяву, в якій просить справу розглядати за відсутності позивачки та її представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача Тетіївської міської ради у підготовче засідання не прибув, через канцелярію суду подав клопотання, у якому зазначив, що Тетіївська міська рада просить суд розглянути справу з врахуванням матеріалів спадкової справи. Разом з тим, просить розгляд справи здійснювати за відсутності представника відповідача.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 1 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Враховуючи подані сторонами заяви про розгляд справи за їхньої відсутності, дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі доказив їх сукупності, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 05.04.2008 (а. с. 18).
Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, до складу якої входить житловий будинок з надвірними будівлями, який розташований по АДРЕСА_1 , що належав ОСОБА_3 відповідно до виписки з погосподарської книги № 5 Шевченківського відділку під номером № 1240-3 архівного фонду Р-17 «Кашперівська сільська рада, село Кашперівка, Тетіївський район, Київської області», на 2016-2023 роки ( а. с. 16).
Після смерті ОСОБА_3 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкоємцем була його дружина ОСОБА_2 , яка на день його смерті проживала разом з ним та прийняла спадщину, але не переоформила своїх прав (а. с. 21).
Спадкоємцем за законом до майна померлої ОСОБА_2 є її донька, позивачка по справі, яка прийняла спадщину, що підтверджується копією спадкової справи № 02-14/186 заведеної в Тетіївській державній нотаріальній конторі ( а. с. 47-68).
Факт родинних відносин між позивачкою та померлою ОСОБА_2 підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 12.02.2009 року, копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 (а. с. 6-7).
На звернення позивачки до державного нотаріуса Тетіївської державної нотаріальної контори Давидової С.М. з заявою про видачу на її ім'я свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок під номером АДРЕСА_1 , їй було відмовлено у зв'язку з відсутністю документу, що встановлює право власності на вищезазначений житловий будинок (а. с. 19-20).
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 1 «Про судову практику у справах про спадкування» передбачено, що за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Оскільки позивачка позбавлений можливості здійснити своє право на спадкування за законом у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу, таке право підлягає захисту в судовому порядку.
Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення у нотаріальному порядку.
Саме до такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 22.09.2021 року у справі № 227/3750/19.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Отже, враховуючи наведені вище норми права, оцінюючи надані докази, встановивши фактичні обставини справи, а саме, що померлій ОСОБА_2 належав житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , її спадкоємцем за законом є позивачка, яка спадщину прийняла, втім в позасудовому порядку позбавлена можливості оформити право власності на даний будинок у зв'язку з відмовою державного нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, а будь - яких інших спадкоємців, які б претендували на вказане майно судом не встановлено, тому це право позивачки підлягає захисту судом шляхом його визнання.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
Європейський суд з прав людини зазначав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», від 18 липня 2006 року № 63566/00, § 23).
У контексті вищенаведеного, суд вважає наведене обґрунтування цього рішення достатнім.
На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 16, 328, 1216, 1218, 1223, 1296 ЦК України, статтями 3, 10, 12, 81, 200, 206, 247,264-268, 354 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до Тетіївської міської ради про визнання права власності на спадкове майно за законом - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , право власності на житловий будинок загальною площею 56,1 кв. м., житловою площею 18,7 кв.м. з надвірними будівлями та спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , що настала ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Р.В. Самсоненко