Справа № 373/923/25
Номер провадження 2/373/662/25
24 липня 2025 року м. Переяслав
Переяславський міськрайонний суд Київської області в складі
головуючої судді Залеської А.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПРОЦЕНТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
установив:
Короткий виклад позовних вимог та їх обґрунтування
Представник позивача Руденко К.В. через підсистему «Електронний суд» звернувся до суду з вказаним позовом та просить стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ПРОЦЕНТ» заборгованість за кредитним договором №9577 від 31.03.2024 в загальному розмірі 48 125,00 грн, з яких: 5000,00 грн - заборгованість за кредитом; 43125,00 грн - заборгованість за відсотками. Також просить стягнути понесені судові витрати у виді судового збору в розмірі 2422,40 грн та витрат на правову допомогу в сумі 10000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані наступним.
31.03.2024 між ТОВ «Фінансова компанія «ПРОЦЕНТ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 9577 в електронній формі згідно правил, визначених у Законі України «Про електронну комерцію». Для укладення договору відповідачка зареєструвалась в Інформаційній телекомунікаційній системі ТОВ «ФК «ПРОЦЕНТ» на вебсайті: https://procent.com.ua, зробила запит на отримання кредиту, ознайомилась з умовами кредитного договору та Правилами надання грошових коштів у кредит ТОВ «ФК «ПРОЦЕНТ», що перебувають у загальному доступі на сайті Товариства, прийняла пропозицію та підписала кредитний договір одноразовим ідентифікатором «479797», який був направлений позичальнику 31.03.2024 о 12:44:53 год шляхом надсилання повідомлення на мобільний номер НОМЕР_1 , зазначений відповідачкою.
Відповідно до умов договору ОСОБА_1 отримала бажаний кредит в розмірі 5000,00 грн строком на 365 днів (до 31.03.2025) шляхом переказу коштів на платіжну картку відповідачки НОМЕР_2 одразу після підписання кредитного договору. Кредит наданий зі сплатою відсотків за користування коштами у розмірі 2,5% від суми кредиту за кожен день користування (912,5% річних). Періодичність платежів зі сплати процентів визначена кожні 20 днів, що відображено у Додатку №1 до кредитного договору (Графік платежів).
Відповідачка не виконувала грошове зобов'язання за договором, у визначені дати не сплачувала проценти за користування кредитом, внаслідок чого за весь строк кредитування, що вказаний у п. 1.3 договору відповідачці нарахована кредитна заборгованість у розмірі 48125,00 грн, до якої увійшли: 5000,00 грн - заборгованість за кредитом, 43125,00 грн - заборгованість за відсотками, нарахованими за період з 31.03.2024 по 31.03.2025 (365 днів) за ставкою 2,5% за кожен день користування кредитом, яка передбачена у п. 1.2. договору.
Процесуальні рішення та дії у справі
Ухвалою від 14.04.2025 відкрито провадження в даній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за клопотанням позивача. Відповідачці було запропоновано протягом п'ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження подати відзив на позовну заяву та роз'яснено, що розгляд справи у судовому засіданні може бути призначено за клопотанням сторін. Відзив на позов відповідачка не надала, інших заяв та клопотань від неї також не надходило.
Зважаючи на відсутність відзиву на позов та клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, суд розглянув справу без проведення судового засідання на підставі письмових матеріалів, поданих позивачем, як передбачено ч.2 ст. 191, ч. 5 ст. 279 ЦПК України.
Дослідження та оцінка письмових доказів
31.03.2024 між ТОВ «ФК «ПРОЦЕНТ» та ОСОБА_1 в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства на сайті https://procent.com.ua у відповідності до Закону України «Про електронну комерцію» був укладений кредитний договір № 9577 в електронній формі, який підписаний відповідачкою електронним підписом з одноразовим ідентифікатором 479797, який був надісланий позичальнику електронним повідомленням на її мобільний номер телефону (а.с.13-17).
Також відповідачка тим самим одноразовим ідентифікатором підписала додатки до кредитного договору, а саме: Додаток №1 «Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача, Графік платежів та реальна процентна ставка за кредитним договором № 9577 від 31.03.2024; Додаток № 2 «Інформаційне повідомлення»; Додаток № «Контактні номери телефонів для взаємодії між ОСОБА_1 та товариством» (а.с. зворот 17 -19).
За змістом п. 1.5 Кредитного договору невід'ємною частиною цього договору є Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, через мережу інтернет ТОВ «ФК «ПРОЦЕНТ», які затверджені 14.09.2023 наказом директора Товариства, №14/09-23П, розміщені на сайті https://procent.com.ua. та долучені представником до позовної заяви у роздрукованому вигляді (а.с.28-36)
Відповідно до умов Кредитного договору№ 9577 від 31.03.2024 Товариство зобов'язується надати позичальникові грошові кошти в розмірі 5000,00 грн (п. 1.1). Процентна ставка за користування кредитом фіксована та становить 2,5% від суми кредиту за кожний день користування кредитом (річна процентна ставка становить 912,5 %) (п. 1.2). Строк надання кредиту/строк дії договору 365 днів зі сплатою кредиту в кінці строку згідно Додатку №1 до цього договору (п. 1.3). Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 20 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача, Графіку платежів та реальної річної процентної ставки, що є Додатком №1 до цього договору.
Продовження, вказаного у п. 1.3. строку кредиту, не передбачено (п. 1.9. Договору).
Відповідно до положення п. 1.4 Договору товариство рекомендує позичальнику здійснити повне погашення нарахованих процентів та кредиту у день першого платежу по процентам 20.04.2024 згідно наступного розрахунку: 5000,00 грн - сума кредиту; 2500,00 грн - проценти за користування кредитом; Разом до сплати: 7 500,00 грн.
За змістом п. 1.7. договору, товариство здійснює переказ суми кредиту на електронний платіжний засіб з номером маска/картки НОМЕР_2 , що належить позичальникові. Переказ суми кредиту здійснюється товариством через платіжний сервіс FONDY (ТОВ «ФК «ЕЛАЄНС», веб-сайт https://fondy.ua) або іншим способом, шляхом переказу коштів без відкриття рахунків.
Відповідно до пунктів 2.1.2, 2.1.6 Договору, Товариство має право: вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом у разі порушення умов цього договору; повідомляти позичальника про дострокове повернення кредиту в особистому кабінеті або шляхом направлення йому смс-повідомлення за номером телефону або в месенджер (Viber, Telegram, Whatsapp, тощо) або повідомлення на електронну пошту або голосові повідомлення.
В пунктах 4.1, 4.2 Договору закріплено, що сума кредиту та проценти підлягають сплаті позичальником шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок товариства, зазначений у пункті 9 цього Договору (Реквізити та підписи сторін) у строки відповідно до графіку визначеному у Додатку № 1. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються щоденно, з дня перерахування кредитних коштів на електронний платіжний засіб позичальника. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом.
Відповідно до п. 4.7 кредитного договору у разі порушення позичальником строків сплати нарахованих процентів на строк більше ніж на один календарний місяць, товариство має право вимагати повернення кредиту, строк повернення якого ще не настав. У такому разі позичальник зобов'язаний здійснити повне дострокове повернення кредиту та процентів протягом 30 календарних днів, з дня отримання від товариства повідомлення про таку вимогу.
Додатком № 1 до кредитного договору № 9577 від 31.03.2024, є Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача, де викладено Графік платежів, що охоплює період з 31.03.2024 по 31.03.2025 (365 днів). У наведеному Графіку вказана чиста сума кредиту 5000,00 грн на початок строку, сплата якої передбачена у останній день цього строку. При цьому у зазначений період передбачено 18 платежів зі сплати процентів по 2500,00 грн кожні 20 днів (5000,00 грн х 2,5% х за 20 днів = 2500 грн), починаючи з 20.04.2024, що є датою першого платежу, а також рекомендованої датою для повного розрахунку та повернення кредиту позичальником згідно п. 1.4 договору. Останній 19-й платіж по процентам визначений 31.03.2025, які за п'ять днів становлять 625,00 грн. Загальна вартість кредиту для споживача станом на 31.03.2025 складає 50625,00 грн, з яких 5000,00 грн - кредитні кошти; 45 625,00 грн - проценти. (а.с. 17-19).
Витяг з інформаційно-телекомунікаційної системи https://procent.com.ua містить роздруківку Анкети-заяви на кредит № 112971 від 31.03.2024, в якій вказані повні відомості про особу позичальника: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також номер платіжної картки НОМЕР_2 в АТ КБ «ПриватБанк», на яку має бути перерахована сума кредиту. У цій заяві наведені погоджені умови кредитування: 5000,00 грн - сума кредиту; 365 днів - строк кредиту; процентна ставка: 2,5% за кожен день користування, річна процентна ставка 912,5%. (а.с.27)
Також до позову долучено з інформаційно-телекомунікаційної системи Товариства, який містить хронологію дій щодо укладання кредитного договору № 9577 від 31.03.2024, зокрема: 31.03.2024 о 12:45:03 позичальником підписано одноразовим ідентифікатором та відіслано Товариству електронне повідомлення про прийняття пропозиції укласти кредитний договір (акцепт) та надіслання Товариством друкованої форми укладеного кредитного договору в особистий кабінет позичальника (а.с. 26).
TOB «ФК «ПРОЦЕНТ» свої зобов'язання за договором № 9577 від 31.03.2024 виконало, перерахувавши позичальниці ОСОБА_1 кредитні кошти у розмірі 5000,00 грн за номером картки (ПЕЗ) НОМЕР_3 , банк отримувача ПриватБанк, що підтверджено довідкою системи «Fondy», яка видана платіжним провайдером ТОВ «ФК «Елаєнс», де серед іншого зазначено: номер платежу 774794812; номер операції в системі Fondу; сума платежу: дата платежу 31.03.2024; призначення платежу (а.с. 20).
Розрахунок заборгованості (щоденні нарахування і погашення) за договором №9577 від 31.03.2024, який долучений позивачем до позовної заяви, свідчить про те, що відповідачка ОСОБА_1 після отримання кредиту 20.04.2024 здійснила один черговий платіж по процентам у сумі 2500,00 грн, як передбачено Графіком платежів. Кредитні кошти в сумі 5000,00 грн відповідачка не повернула та не здійснила наступного чергового платежу по процентам 10.05.2024 та у подальшому жодних коштів на погашення процентів не вносила. Позивач дострокового повернення кредиту у порядку, передбаченому договором не вимагав та склав розрахунок заборгованості зі щоденним нарахуванням процентів за ставкою 2,50% в день за увесь строк дії договору, починаючи з 01.04.2024 по 31.03.2025 включно (за 365 днів). Згідно підсумкового значення такого розрахунку загальна сума кредитної заборгованості відповідачки склала суму 48 125,00 грн до якої включено: 5000,00 грн - неповернутий кредит; 43125,00 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом (а.с. 21-25).
Відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №408107498463 від 20.11.2024 ТОВ «Фінансова компанія «ПРОЦЕНТ» (код ЄДРПОУ 41466388) є фінансовою установою та здійснює такі види економічної діяльності: інші види кредитування (основний) (код 64.92); фінансовий лізинг (код 64.91); надання інших фінансових послуг (код 64.99). ТОВ «Фінансова компанія «Процент» має ліцензію на надання коштів та банківських металів у кредит, про що свідчить копія Витягу із Державного реєстру фінансових установ Національного банку України №27-0026/55539 від 22.07.2024 (а.с. 37,45).
Зміст спірних правовідносин та їх правове регулювання.
Між сторонами існує спір, що виник з договірних правовідносин, які регулюються нормами цивільного права про зобов'язання та договір, а також спеціальним Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про захист прав споживачів».
Пункт 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України встановлює, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є зокрема договори та інші правочини.
Відповідно до положень ст. 12 та ч. 1 ст. 13 ЦК України особа здійснює свої права вільно, на власний розсуд, добросовісно та розумно, у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.
Зі змісту частин 2, 3 ст. 13 ЦК України слідує, що при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які б могли порушити права інших осіб. Не допускається зловживання правом у будь-якій формі.
Згідно вимог ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За нормами ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Цей строк починає спливати з моменту укладення договору (ч. 1, ч. 2 ст. 631 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 ЦК).
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Особливості укладання договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до ч. 1 ст. 641 ЦК України пропозицією укласти договір (офертою) є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться.
За змістом ч. 2 ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору, яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції (акцептом), якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (Позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з частиною 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (абз. 2 ч. 1 ст. 1046 ЦК України).
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
У відповідності до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За змістом ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору (п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України).
За правилом ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).
Мотиви, з яких виходив суд при вирішенні спору та висновки суду.
Наведені вище положення цивільного законодавства у своєму взаємозв'язку дають підстави для висновку, що істотними (необхідними) умовами кредитного договору є предмет - грошові кошти (кредит), проценти за користування кредитом та строк, на який надається кредит. Умови щодо суми кредиту та розміру процентів становлять основне грошове зобов'язання у кредитному договорі, яке має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
Кредитний договір може містити й інші умови, які випливають з його змісту та не суперечать закону, зокрема умови щодо відповідальності сторін, зміни процентної ставки під час строку кредитування, надання кредитодавцем додаткових та супутніх послуг, припинення кредитування, розірвання договору тощо.
Конституційний Суд України у рішенні від 11 липня 2013 року у справі №1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи ч. 4 ст. 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.
Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Несправедливими є, зокрема, умови договору про: встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов'язань за договором; установлення невиправдано малого строку для надання споживачем згоди на продовження дії договору, укладеного на визначений строк, з автоматичним продовженням такого договору, якщо споживач не висловить відповідного наміру (п. 5, 9 ч. 3 ст. 18 Закону).
Наведений перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним.
Частиною 5 ст. 12 цього Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.
Відповідно до ч. 8 ст. 18 цього Закону нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачиться на користь споживача.
За змістом п. 7 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів» права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо ціну продукції визначено неналежним чином.
За правилами ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Кожна сторона несе ризик, пов'язаний із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Письмовими доказами позивачем доведено, що 31.03.2024 ТОВ «ФК «Процент» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) уклали електронний кредитний договір № 9577, за умовами якого (п. 1.1-1.3) відповідачці надано кредит в сумі 5000,00 грн на максимальний строк 365 днів зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 2,5% в день від суми кредиту з періодичністю платежів по процентам кожні 20 днів (по 2 500,00 грн). Останній 19-й платіж по процентам визначений датою 31.03.2025, що є кінцевою датою максимального строку користування кредитом і у цей день позичальник зобов'язаний повернути кредитодавцю кредит.
Надання позичальниці ОСОБА_1 кредитних коштів в сумі 5000,00 грн шляхом безготівкового переказу на рахунок відповідачки за реквізитами платіжної картки АТ «ПриватБанк», яку вказала позичальниця доведено належними та допустимими доказами, а саме довідкою системи «Fondy» про переказ 31.03.2025 коштів за договором № 9577, а також сплатою позичальницею на рахунок кредитодавця першого платежу по процентам у рекомендовану дату 20.04.2024 згідно п. 1.4 договору
Отже, кредитний договір № 9577 від 31.03.2024 є укладеним і за його умовами відповідачка мала грошове зобов'язання перед кредитором ТОВ «ФК «ПРОЦЕНТ» повернути кредитні кошти не пізніше строку, вказаного у п. 1.3 договору (365 днів), тобто до 31.03.2025. На цю дату згідно Додатку №1 (Таблиця обчислення загальної вартості кредиту, Графік платежів) з 31.03.2024 по 31.03.2025 загальна вартість кредиту визначена для споживача у сумі 50625,00 грн, з яких: 5000,00 грн - кредит; 45625,00 грн - проценти за користування кредитом.
Разом з тим у змісті кредитного договору (п. 1.4) для мінімізації загальних витрат позичальника сторони передбачили інший - більш короткий строк користування кредитом до 20.04.2024 (20 днів), що є першою датою платежу першого періоду згідно Графіку. За змістом цього положення кредитного договору у випадку повернення кредиту та сплати процентів у день спливу вказаного у п. 1.4. строку (20 днів) вартість кредиту для позичальника становитиме 7500,00 грн, з яких: 5000,00 грн - кредитні кошти; 2500,00 грн - проценти за користування кредитом.
Проаналізувавши та співставивши наведені вище положення кредитного договору, суд зробив висновок, що цей договір фактично має дві умови щодо строку надання кредиту, а саме: найбільш вигідний для споживача строк - 20 днів з кінцевою датою повернення кредиту 20.04.2024 (п. 1.4) та максимальний строк користування кредитом - 365 днів (п. 1.3), який застосовується у разі не повернення позичальником кредиту у дату закінчення рекомендованого кредитодавцем строку. З наведеного слідує висновок, що кредитним договором передбачена автоматична пролонгація строку дії договору до 365 днів від дня надання кредиту.
Примітним є те, що у кредитному договорі № 9577 від 31.03.2024 процентна ставка за користування кредитом 2,5% в день (п. 1.2) застосовується як протягом строку кредитування, вказаного у п. 1.3 та п. 1.4 договору так і у випадку неправомірного (понадстрокового) користування кредитом, у відповідності до ст. 625 ЦК України (п. 3.3).
На підставі складеного позивачем розрахунку за кредитним договором судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 отримала від позивача ТОВ «ФК «ПРОЦЕНТ» кредит в сумі 5000,00 грн, але не повернула його, здійснивши у рекомендовану дату повернення кредиту - 20.04.2024 (п.1.4 договору) один платіж на погашення процентів (плати) у розмірі 2500,00 грн. Проте кредитні кошти залишились неповернутими.
У наступну дату чергового платежу по процентам 10.05.2024, згідно Графіку платежів, та у подальшому відповідачка не здійснила жодного платежу на погашення кредитного боргу, що вказує на виникнення у неї з 10.05.2024 простроченого грошового зобов'язання за договором, що також є датою порушення прав кредитора (позивача) у зобов'язальному правовідношенні.
Перевіривши суму стягнення, яку позивач вказав у позовних вимогах (48125,00 грн), суд встановив, що розрахунок заборгованості зроблено у відповідно до умов кредитного договору і до загальної суми стягнення позивачем включено: 5000,00 грн - неповернутий кредит; 43125,00 грн - нараховані та несплачені проценти за користування кредитними коштами упродовж 365 днів (з 31.03.2024 по 31.03.2025) за ставкою 2,50 % в день.
Водночас, суд вважає за необхідне зменшити розмір процентів, які підлягають стягненню з відповідачки, виходячи з наступного.
Обставини справи свідчать, що відповідачка прострочила виконання зобов'язання у другу дату обов'язкового платежу по процентам - 10.05.2024 та в подальшому не здійснювала жодного платежу. Тому позивач згідно умов кредитного договору (п. 4.7) мав право вимагати від боржника дострокового виконання його обов'язку у повному обсязі, у разі затримки платежу щонайменше на один календарний місяць. Тобто за місяць від дати прострочення, вже після 10.06.2024 позивач мав право припинити кредитування відповідачки, висунувши їй вимогу дострокового повернення кредиту та сплати процентів за фактичний час користування кредитними коштами.
Таким правом позивач не скористався та по закінченню максимального строку кредитування, вказаного в договорі, а саме: станом на 31.03.2025 нарахував відповідачці проценти за 365 днів користування коштами за ставкою 2,50% в день, визначивши їх у сумі 43125,00 грн, що майже у дев'ять разів перевищує суму наданого кредиту (5000 грн).
У свою чергу відповідачка, як слабша сторона кредитного договору, не могла вплинути на позивача - кредитора аби той, добросовісно здійснював свої права у зобов'язальному правовідношенні та на підставі п.4.7 договору припинив кредитування позичальниці достроково, висунувши їй вимогу повернути всю суму кредиту та проценти до спливу максимального строку, вказаного у п. 1.3 договору.
Дослідивши правильність нарахування відсотків за користування кредитом на відповідність вимогам закону, суд встановив наступне.
Пунктом 5 розділу І Закону України №3498-ІХ від 22.11.2023 (дата набрання чинності 24.12.2023) внесено наступні зміни до Закону «Про споживче кредитування»:
- статтю 8 доповнено частиною 5 такого змісту «Максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.»;
- розділIV «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено пунктом 17 такого змісту: «Тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів ? 2,5 %; протягом наступних 120 днів ? 1,5 %.».
Враховуючи, що кредитний договір № 9577 між ТОВ «ФК «Процент» та відповідачкою ОСОБА_1 був укладений 31.03.2024, тобто після спливу 98 днів з моменту набрання чинності вказаних вище змін до Закону України «Про споживче кредитування», то нарахування процентів за вказаною в договорі денною стандартною ставкою - 2,5 % могло здійснюватися протягом 22 днів від дня укладання кредитного договору (120 днів ? 98 днів = 22 дні). В подальшому, в наступні 120 днів кредитування (з 23.04.2024 по 20.08.2024 максимальний розмір денної процентної ставки, яка застосовувалась до позичальниці як плата за користування кредитом, не могла бути вище 1,5 %, а після цього строку - не вище 1% в день.
Отже умови кредитного договору від 31.03.2024, якими передбачено застосування процентної ставки 2,5 % в день протягом 365 днів користування кредитом прямо суперечить положенням спеціального Закону, які кредитодавець не врахував ні при укладанні договору, ні у процесі кредитування відповідачки, при тому, що вона, як слабша сторона договору - споживач послуг, мала законні очікування, застосування до неї визначеного Законом обмеження щодо розміру процентної ставки (плати) за користування кредитом .
Отже, умови Договору № 9577 від 31.03.2024 про надання споживчого кредиту, а саме: п. 1.2 у взаємозв'язку з п. 1.3 цього договору, де зазначається про застосування процентної ставки 2,5 % в день на період строку користування кредитом (365 днів), суперечить пункту 17 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» та ч. 5 ст. 8 цього Закону в редакції Закону № 3498-ІХ від 22.11.2023, що набрав чинності 24.12.2023.
Вказане порушення в розумінні положень п. 7 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів» є порушенням прав споживача щодо визначення йому належної плати (процентів) за кредит, що у свою чергу згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» є підставою вважати нікчемними положення договору про застосування денної ставки процентів 2,5 %, протягом 365 днів кредитування, а також усі інші похідні від цього положення умови договору, в тому числі і Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача, Графіку платежів, що є Додатку №1 до договору.
Суд не вправі самостійно вносити будь-які зміни у кредитний договір у тому числі визначати плату за користування кредитними коштами, а тому приймає розрахунок по відсоткам за вказаною в договорі ставкою - 2,5 % в день від суми наданого кредиту (по 125,00 грн), обмеживши нарахування відповідних процентів строком 22 дні (125,00 грн х 22 дні = 2750,00 грн). Цей строк охоплює період з 31.03.2024 - дата надання кредиту до 22.04.2024 - 120-й день з моменту набрання чинності Законом № 3498-ІХ від 22.11.2023.
Отже, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню сума непровернутого кредиту - 5000,00 грн та заборгованість за відсотками, що нараховані за ставкою 2,5 % в день (по 125,00 грн) станом на 22.04.2024, сума яких з урахуванням внесеного 20.04.2024 платежу у розмірі 2 500,00 грн, складає 250,00 грн (2750,00 грн/нараховано - 2500 грн/сплачено).
Твердження представника позивача, що на час укладання кредитного договору від 31.03.2024 денна процентна ставка в розмірі 2,5%, відповідала максимальному розміру, зазначеному у п. 17 розділу IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» (дата набрання чинності 24.12.2023 згідно Закону №3498-ІХ), а тому на відповідні правовідносини не застосовуються встановлені Законом тимчасові обмеження (перехідні положення) щодо строків застосування такої ставки, а також ставки в розмірі 1,5 % та 1% в день, не заслуговують на увагу є неспроможними з точки зору Закону, яким обмежено плату за користування кредитом у чітко визначені строки.
Враховуючи все вищевикладене, оцінивши здійснення кредиторами своїх цивільних прав у зобов'язальному правовідношенні, на предмет добросовісності, розумності та справедливості (ч. 3 ст. 509 ЦК України), а також на предмет зловживання правом у будь-якій формі (ч. 3 ст. 13 ЦК України), беручи до уваги положення пункту 17 розділу IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування», суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог позивача.
Таким чином загальна сума заборгованості за кредитним договором № 9577 від 31.03.2024, яка стягується судом з відповідачки на користь позивача, складає 5250,00 грн, з яких: 5 000,00 грн - заборгованість по кредиту; 250,00 грн - проценти за користування кредитом.
Такий висновок суду відповідає з'ясованим обставинам та принципам законності та справедливості.
Вирішення питання розподілу судових витрат.
За правилами ч. 1 та ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать у тому числі витрати: на професійну правничу допомогу.
У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідачки судовий збір - 2 422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн.
Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією та випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету.
Ціна позову позивачем визначена сумою стягнення 48125,00 грн. Оскільки суд задовольняє позовні вимоги частково на суму 5250,00 грн, що становить 10,91 % від ціни позову, то з урахуванням принципу пропорційності з відповідачки на користь позивача суд присуджує 268,28 грн судового збору (2 422,40 грн х 10,91 %).
Понесені витрати на професійну правничу допомогу у сумі 10000,00 грн представник позивача - адвокат Руденко К.В підтверджує копією Договору про надання юридичних послуг № 03/06/2024 від 03.06.2024 укладеним з ТОВ «ФК «Процент»; актом приймання-передачі наданих послуг № 18 від 28.02.2025, в якому зазначено вартість підготовки позовних заяв про стягнення заборгованості по боржникам ТОВ «ФК «Процент» згідно реєстру № 1 від 28.02.2025 на загальну суму 100 000,00 грн; витягом з реєстру № 1 до акту приймання-передачі наданих послуг № 18 від 28.02.2025 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на загальну суму 10 000 грн; платіжною інструкцією № 1937 від 28.02.2025 про оплату надання юридичних послуг по договору № 03/06/2024 від 03.06.2024 згідно акту № 18 від 28.02.2025 на загальну суму 100 000,00 грн; копією свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ПТ № 2412 на ім'я Руденка К.В.; копією довіреності від 03.06.2024.
При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд окрім положень щодо пропорційності такого відшкодування, керується положеннями частини 3 статті 141 ЦПК України та виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), їх обсягу, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та фінансового стану обох сторін, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність.
Оцінюючи складність цієї справи як типову та малозначну, враховуючи предмет спору; якість змісту позовної заяви, де зовсім не викладені обставини, які вказують прострочення відповідачкою свого грошового зобов'язання, не розкрито неможливість приведення умов договору у відповідність до законодавчих обмежень в частині встановлення споживачу плати за користування кредитом (процентів); беручи до уваги часткове задоволення позовних вимог та суму стягнення, суд зменшує заявлену позивачем суму витрат на професійну правничу допомогу та визначає їх в розмірі 3000,00 грн, що відповідає критерію реальності, розумності та справедливості, а також є співмірним із наданими адвокатськими послугами та їх якістю у цій справі.
На підставі викладеного, керуючись ст. 11-13, 76-81, 89, 141, 263-265, 274, 279 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПРОЦЕНТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПРОЦЕНТ» заборгованість за кредитним договором № 9577 від 31.03.2024 у розмірі 5250,00 грн (п'ять тисяч двісті п'ятдесят гривень), з яких: 5000,00 грн - заборгованість за кредитом; 250,00 грн - проценти за користування кредитними коштами.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПРОЦЕНТ» понесені судові витрати в загальному розмірі 3268,28 грн (три тисячі двісті шістдесят вісім гривень 28 коп.), з яких: 268,28 грн - судовий збір; 3000,00 грн - витрати на професійну правничу допомогу.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.
Учасники справи:
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент», код ЄДРПОУ 41466388, місцезнаходження: б-р Вацлава Гавела, буд. 4, м. Київ, 03124;
Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя А.О. Залеська