Справа № 372/2781/25
Провадження № 2-1556/25
(заочне)
24 липня 2025 року м. Обухів
Обухівський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Рабчуна Р.О.,
при секретарі Редьки Н.Н.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ,
В травні 2025 року ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» звернулося до суду з позовною заявою, у якій просило стягнути з ОСОБА_1 , заборгованість за спожитий природний газ за об'єктом, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 у розмірі 68 118,62 грн. В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначає, що заборгованість за спожитий природний газ ОСОБА_1 , не сплачується, позивач вимушений звернутись до суду із даною позовною заявою в порядку позовного провадження. При цьому представник позивача зазначав, що відповідач приєдналася до договору постачання природного газу постачальником «останньої надії» «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» шляхом акцептування договору із позивачем через факт споживання газу. На умовах договору позивач постачав природний газ, а відповідач отримувала його та використовувала для власних потреб. В порядку досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу про сплату заборгованості за спожитий природний газ. Однак, відповідач заборгованість не сплатила та будь-яких заперечень з приводу боргу не надала.
Ухвалою від 30.05.2025 року позовну заяву суд прийняв до розгляду та відкрив спрощене позовне провадження з проведенням судового засідання з повідомленням (викликом) сторін.
В судове засідання позивач не з'явився, при подачі позову просив розглядати справу без його участі, проти винесення заочного рішення не заперечував.
Відповідач в судове засідання не з'явилася повторно, про розгляд справи повідомлялася належним чином за адресою проживання та шляхом розміщення оголошення на сайті суду, з відзивом (запереченням) на позов до суду не зверталася, тому відповідно до ст. 280 ЦПК України суд ухвалив провести по справі заочний розгляд.
21 липня 2025 року суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення.
Дослідивши письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд дійшов такого висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
В силу приписів ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що позивач, як суб'єкт ринку газу, з 01.11.2018 року здійснює діяльність з постачання природного газу фізичним та юридичним особам, які використовують його для власних потреб на підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 880 від 04.07.2017 року «Про видачу ліцензій з постачання природного газу..» на території України.
Об?єкт газифікації, що знаходиться за адресою: 08710, садове товариство «Незабудка», буд. 46В, с. Підгірці, Обухівський р-н, Київська обл., належить Відповідачу на праві власності на підставі договору дарування 986 від 02.07.2020.
Правилами постачання природного газу, що затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2496 від 30.09.2015 року та ст. 6,7,9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» позивач зобов'язаний постачати природний газ споживачам, які використовують його для власних потреб, а споживачі зобов'язані здійснювати оплату за отриманий природний газ, згідно особового рахунку і встановлених тарифів.
Постановою НКРЕКП № 2500 від 30.09.2015 року «Про затвердження типового договору постачання природного газу» визначено, що договір між постачальником природного газу та споживачем є публічним договором приєднання, відповідно до ст. 633, 634, 641, 642 ЦПК і не потребує двостороннього підписання письмової форми договору.
Натомість, споживачем постачальнику не була надана заява-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам.
Разом з тим, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 року № 917 ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» визначено постачальником «останньої надії».
Відповідно до положень п.1 розділу VI Правил постачальник «останньої надії» здійснює постачання природного газу споживачам на умовах договору постачання природного газу, який укладається з урахуванням вимог цього розділу та має відповідати Типовому договору постачання природного газу постачальником «останньої надії», затвердженому постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2501, який є публічним, а його умови - однаковими для всіх споживачів.
Договір про постачання природного газу постачальником «останньої надії» не потребує двостороннього підписання.
Таким чином, відповідач приєднався до договору постачання природного газу шляхом акцептування договору із позивачем через факт споживання газу.
Відповідно до п. 5 ч.1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
За п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать, комунальні послуги, зокрема послуги з постачання природного газу.
Згідно ч. 2 ст. 19 закону України «Про житлово-комунальні послуги» постачання та розподіл природного газу мають забезпечуватися безперервно, з гарантованим рівнем безпеки та якості.
Відповідно до п.п.1, 3 ч.1 ст.6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є, зокрема споживачі (індивідуальні та колективні); виконавці комунальних послуг. Згідно п. 1 ч. 2 цієї статті - виконавцями комунальних послуг, зокрема, послуг з постачання та розподілу природного газу є постачальник, який на підставі ліцензії провадить діяльність із постачання природного газу, та оператор газорозподільної системи, до якої приєднані об'єкти газоспоживання споживача.
За змістом п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» - індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Частиною 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
За нормами ст. 526, 629 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що оскільки відповідач, користуючись послугами природного газу, не повністю сплачувала кошти позивачу за спожитий природний газ за період з вересня 2022 року по березень 2025 року, а відтак позов необхідно задовольнити та стягнути з відповідача заборгованість за цей період в розмірі 68 118,62 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, оскільки позов задоволено, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений останнім судовий збір в розмірі 3 028 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , борг за спожитий природний газ по об?єкту, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (код ЄДРПОУ 40121452) суму основного боргу (заборгованості за спожитий природний газ) в розмірі 68 118 (шістдесят вісім тисяч сто вісімнадцять) гривень 62 копійок на рахунок: НОМЕР_2 в АТ «Ощадбанк» м. Києва, МФО 300465;
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» код (ЄДРПОУ 40121452) судовий збір в розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок на поточний рахунок НОМЕР_3 в АБ «УКРГАЗБАНК» м. Києва, МФО 320478.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуто Обухівським районним судом у випадку подання відповідачем відповідної заяви протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи якому повне заочне рішення не було йому вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.
Суддя Р.О. Рабчун