16.07.2025 Єдиний унікальний номер 205/9576/25
Єдиний унікальний номер 205/9576/25
Провадження № 2/205/4141/25
16 липня 2025 року м. Дніпро
Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді Приходченко О.С.
при секретарі Король Т.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
20 червня 2025 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» звернулося до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвалою судді Новокодацького районного суду міста Дніпра від 25 червня 2025 року позов було прийнято до розгляду суду та відкрито провадження у цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 16 липня 2025 року вирішено питання про розгляд справи в заочному порядку.
Позивач у своєму позові посилався на те, що 09 лютого 2018 року між АТ «ОТП Банк» і ОСОБА_1 було укладено кредитний договір та договір про надання банківських послуг № 0252/980/011276531/1, відповідно до умов якого відповідачеві було кредит. 13 жовтня 2023 року між АТ «ОТП Банк» і позивачем було укладено договір факторингу № 13/10/23, у відповідності до якого до ТОВ «ФК ЄАПБ» перейшло право вимоги за кредитним договором та договором про надання банківських послуг № 0252/980/011276531/1 від 09 лютого 2018 року. Відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконав, грошові кошти не повернув, чим порушив умови договору. Таким чином, сума заборгованості за кредитним договором № 0252/980/011276531/1 від 09 лютого 2018 року становить 25 665 грн. 03 коп., яка складається із основної заборгованості у розмірі 17 270 грн. і відсотків за користування кредитом у розмірі 8 395 грн. 03 коп. Позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором № 0252/980/011276531/1 від 09 лютого 2018 року у розмірі 25 665 грн. 03 коп., а також судовий збір у розмірі 3 028 грн. Справу просив розглядати без участі представника, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач ОСОБА_1 про дату та час судового засідання повідомлявся в порядку, передбаченому ч. 11 ст. 128 ЦПК України, у судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки судові не повідомив, відзив на позов не надав. На підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд вважає можливим розглядати справу за відсутності відповідача. Будь-які заяви чи клопотання від відповідача до суду не надходили.
Враховуючи, що учасники справи та їх представники у судове засідання не з'явилися, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані і добуті докази, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню за наступних підстав.
Судом встановлено, що 09 лютого 2018 року ОСОБА_1 звернувся до АТ «ОТП Банк» із заявою-анкетою про надання банківських послуг № 0252/980/011276531/1, в якій виявив бажання оформити поточний (картковий) рахунок та отримати електронний платіжний засіб (а.с. 5).
13 жовтня 2023 року між АТ «ОТП Банк» і позивачем було укладено договір факторингу № 13/10/23, у відповідності до якого до ТОВ «ФК ЄАПБ» перейшло право вимоги за кредитними договорами, укладеними між клієнтом і боржниками (а.с. 10-11).
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог, відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 2 ЗУ «Про банки і банківську діяльність» банківський кредит, будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.
Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
На підставі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Такі дані встановлюються, зокрема, письмовими доказами, якими є документи, що містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (частина перша статті 95 ЦПК України).
Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Стаття 80 ЦПК України передбачає, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Суд враховує, що належними доказами, що підтверджують наявність заборгованості та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Згідно з правовою позицією, яка була висловлена у постанові Верховного Суду від 30 січня 2018 у справі № 161/16891-15 про стягнення заборгованості за кредитним договором (провадження № 61-517св18), банк зобов'язаний доводити отримання позичальником грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір за допомогою первинних документів, оформлених відповідно до положень ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відповідно до п. 62 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Надані позивачем копія заяви-анкети та паспорт споживчого кредиту від 09 лютого 2018 року, а також розрахунок заборгованості за кредитним договором не містить даних про суми коштів, що отримані відповідачем, строк користування кредитними коштами, тобто, не містять істотних умов договору.
З урахуванням того, що наданий позивачем розрахунок суми боргу за кредитним договором не є зведеним документом, який не був погоджений з відповідачем і не підтверджений первинними обліковими бухгалтерськими документами, суд приходить до висновку про те, що ТОВ «ЄАПБ» не доведено наявності у ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором у розмірі, зазначеному у розрахунках, та заявленому до стягнення.
Розрахунок заборгованості, на який посилається позивач у позові, не є первинними документами, які підтверджують отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані в позовній заяві, а, отже, не є належними доказами наявності заборгованості. Зазначений розрахунок з зазначенням конкретних розмірів заборгованості, є документами, що створені самим позивачем та первісними кредиторами, а, відтак, інформація зазначена в ньому, за умови відсутності первинних документів, на підставі яких він був складений, не можуть бути доказом наявності заборгованості, на якій наполягає позивач.
У відповідності до вимог ст.ст. 512, 514, 517 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
У даному випадку стороною позивача не надано суду будь-яких доказів, які б відповідали критеріям щодо їх достатності, належності та допустимості, що підтверджують обставини, викладені позивачем у позовній заяві, на які він посилається як на підставу своїх вимог. Тому суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог
Пунктом 2 частини 2 статті 141 ЦПК України встановлено, що у судові витрати у разі відмови в позові покладаються на позивача.
Враховуючи, що ТОВ «ФК «ЄАПБ» у задоволенні позовних вимог відмовлено, судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 028 грн. віднести за рахунок ТОВ «ФК «ЄАПБ».
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525, 526, 610, ч. 1 ст. 612, ч. 1 ст. 1054 ЦК України, ч. 1 ст. 141, ч. 2 ст. 247, ст. ст. 259, 263-265, ч. 4 ст. 268, ч. 1 ст. 280, ст. ст. 281, 282 ЦПК України, суд -
Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, місцезнаходження за адресою: 07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2, поверх 4) у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованість за кредитним договором відмовити.
Судові витрати, понесені Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, місцезнаходження за адресою: 07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2, поверх 4), залишити за позивачем.
Відповідачем може бути подано заяву про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення позивачем може бути оскаржено в Дніпровський апеляційний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Суддя: