24.07.2025 Єдиний унікальний номер 205/11309/25
Провадження № 2-з/205/556/25
24 липня 2025 року місто Дніпро
Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді Дорошенко Г.В.,
за участю секретаря судового засідання Мальцевої І.О.,
розглянувши заяву заступника керівника Маріупольської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області про забезпечення позову,
Заступник керівника Маріупольської окружної прокуратури в інтересах держави, в особі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про конфіскацію земельної ділянки. Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 , будучи громадянином Російської Федерації, та на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу земельної ділянки, набувши право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 1423984400:07:000:1136, площею 0,1045 га, із цільовим призначенням для ведення індивідуального садівництва, яка розташована у садовому товаристві «Нептун», земельна ділянка НОМЕР_1 , НОМЕР_2 на території Мелекінської сільської ради Мангушського району Донецької області, в порушення вимог Земельного кодексу України не відчужив її протягом року після набуття права власності.
Разом з позовом, позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на земельну ділянку сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 1423984400:07:000:1136 площею 0,1045 га, яка розташована у садовому товаристві «Нептун», земельна ділянка НОМЕР_1 , НОМЕР_2 на території Мелекінської сільської ради Мангушського району Донецької області (на теперішній час Мангушська селищна територіальна громада Маріупольського району Донецької області) (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 9360314239), власником якої є громадянин Російської Федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ), та заборонити останньому та будь-яким суб'єктам реєстраційних дій (державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам) вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження цієї земельної ділянки. В обґрунтування поданої заяви представник посилається на те, що предметом позову у даній справі є конфіскація вищевказаної земельної ділянки, тому невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, оскільки існує велика ймовірність подальшого відчуження спірного нерухомого майна відповідачем ОСОБА_1 іншим особам, що ускладнить конфіскацію земельної ділянки на користь держави. Зазначає, що такий вид забезпечення не перешкоджатиме ОСОБА_1 і надалі фактично володіти і користуватися спірною земельною ділянкою. Водночас будь-яке подальше відчуження ОСОБА_1 як громадянином Російської Федерації зазначеної земельної ділянки порушуватиме права держави в особі уповноваженого органу на набуття її у власність держави шляхом конфіскації, враховуючи, що на теперішній час особливо в умовах воєнного часу кожна земельна ділянка має використовуватись насамперед для забезпечення продовольчих потреб громадян України.
З огляду на приписи ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається без повідомлення учасників справи.
Дослідивши матеріали заяви, суд дійшов висновку, що така заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 ЦПК України заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п.п. 1,2 ч.1, 2 ст.150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.
Згідно з ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.
Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Як зазначено у постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову, забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Пунктом 6 зазначеної постанови передбачено, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Крім того, варто зазначити, що забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівноправності сторін. Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.
Частиною 3 ст. 150 ЦПК України визначено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
У постанові від 12.02.2020 року у справі №381/4019/18 Велика Палата Верховного Суду вказала, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів.
Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
Також відповідно до п. 20 постанови № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» зазначено, що з метою забезпечення знаходження майна у володінні відповідача на час судового розгляду позову про право на це майно суд за клопотанням позивача може вжити заходи забезпечення позову (статті151,152 ЦПК (в редакції до 15.12.2017 року), наприклад, накласти арешт на майно, заборонити відповідачеві вчиняти певні дії (розпоряджатися і/або користуватися спірним майном), заборонити державному реєстратору прав на нерухоме майно вносити зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, передати спірне майно на зберігання третій особі відповідно до статті 976 ЦК (судовий секвестр).
Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв'язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.
Перевіряючи надану до суду заяву та додані до неї документи, вбачається, що згідно з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна за №434412244 від 07.07.2025 року, за ОСОБА_1 14.02.2013 року зареєстровано право власності на земельну ділянку, з кадастровим номером 1423984400:07:000:1136, площею 0,1045 га, з цільовим призначенням для індивідуального садівництва, земельна ділянку НОМЕР_4 у садовому товаристві «Нептун» на території Мангушської сільської ради Мангушського району Донецької області (на теперішній час Мангушська селищна територіальна громада Маріупольського району Донецької області), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 9360314239.
Також згідно з витягом з поземельної книги ОСОБА_1 значиться власником земельної ділянки категорія земель: землі сільськогосподарського призначення, код виду цільового призначення для ведення садівництва, з кадастровим номером 1423984400:07:000:1136, площею 0,1045 га, місце розташування: Донецька область, Першотравневий район, с.Мелекіне, вулиця Четверта, сад.тов. «Нептун», діл № НОМЕР_4 .
З позовної заяви встановлено, що підставою звернення прокурора до суду є те, що ОСОБА_1 , як громадянин Російської Федерації, набувши і зареєструвавши право власності на вказану земельну ділянку, упродовж року після набуття права власності не здійснив дій з її відчуження, що є порушенням законодавства України.
Враховуючи, що між сторонами дійсно виник спір щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення, та можливість відповідача здійснити відчуження майна, що є предметом спору на користь третіх осіб в будь-який час, а тому незастосування забезпечення позову шляхом накладенням арешту на зазначене майно та забороною на його відчуження може зробити неможливим виконання рішення суду, що порушить права заявника, тому необхідність забезпечення позову у спосіб, обраний заявником, слід визнати обґрунтованим.
У матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують обставини, за наявності яких суд зобов'язаний застосувати зустрічне забезпечення.
Керуючись ст.ст.149-154, 157, 258, 260, 353 ЦПК України, суддя
Заяву заступника керівника Маріупольської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області про забезпечення позову у цивільній справи за позовом заступника керівника Маріупольської окружної прокуратури в інтересах держави, в особі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області до ОСОБА_1 про конфіскацію земельної ділянки, задовольнити.
Накласти арешт на земельну ділянку сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 1423984400:07:000:1136 площею 0,1045 га, яка розташована у садовому товаристві «Нептун», земельна ділянка НОМЕР_1 , НОМЕР_2 на території Мелекінської сільської ради Мангушського району Донецької області (на теперішній час Мангушська селищна територіальна громада Маріупольського району Донецької області) (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 9360314239), власником якої є громадянка Російської Федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Заборонити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , та будь-яким суб'єктам реєстраційних дій (державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам) вчиняти будь-які дії щодо відчуження нерухомого майна, а саме земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 1423984400:07:000:1136 площею 0,1045 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 9360314239).
Застосувати вказаний захід забезпечення позову до набрання законної сили рішення суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Копію ухвали направити відділу реєстрації майнових прав Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 40392181), за адресою: м.Дніпро, вул.Старокозацька, б.58, кабінет 213, ел.адреса: adminposlug@dniprorada.gov.ua - для виконання.
Суд може скасувати заходи забезпечення позову за вмотивованим клопотанням учасника справи у порядку ст. 158 ЦПК України.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було поставлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Г.В. Дорошенко
.