Справа № 204/6072/25
Провадження № 3/204/1628/25
49006, м. Дніпро, проспект Лесі Українки 77-б тел. (056) 371 27 02, inbox@kg.dp.court.gov.ua
16 липня 2025 року суддя Чечелівського районного суду міста Дніпра Чудопалова С.В., розглянувши матеріали у справі про адміністративне правопорушення, які надійшли з відділу Департаменту патрульної поліції УПП в Дніпропетровській області відділ адміністративної практики, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №349743 від 03.06.2025 вбачається, що 03.06.2025 о 01 год. 00 хв. в м. Дніпро, по вул. Романа Шухевича, в районі буд. 70, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом марки Renault Master д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння: поведінка, що не відповідає обстановці, дуже розширені зіниці, які не реагують на світло. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України за що передбачена відповідальність за ст. 130 ч. 1 КУпАП.
Особа, відносно якої складено протокол, ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, захисником адвокатом Наконечною Т.М. до суду надано клопотання про закриття справи про адміністративне правопорушення за відсутністю в діях ОСОБА_1 ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки факт керування транспортним засобом з боку ОСОБА_1 , не підтверджений належними та допустимими доказами. В судовому засіданні захисник підтримала доводи викладені у клопотанні, а також зазначила, що ОСОБА_1 03.06.2026 знаходився в автомобілі біля заправки, автомобілем не керував,чекав, коли закінчиться комендантська година, оскільки займається грузопоревозками та був гружений ящиками з полуницею. До нього підійшли поліцейські, лише після чого він змінив місце розташування свого автомобіля, підставою перевірки, а не зупинки, стала, як пояснює на камеру поліцейський фільтраційна перевірка спільно з Національною Гвардією, і вимоги поліцейського були пов'язані із доставкою останнього до ТЦК. Лише після того, як ОСОБА_2 відмовився прослідувати до ТЦК, останні почали вигадувати причини, за які його необхідно притягнути до відповідальності. Спочатку дали продути «Драгер», який нічого не показав, а потім вигадали, що наявні ознаки наркотичного сп'яніння. Але ОСОБА_2 не відмовлявся від проходження огляду, а навпаки наявне грубе порушення працівниками поліції покладених на них обов'язків. Долучений до протоколу відеозапис з бодікамери, розпочинається 03.06.2025 о 00 год. 50 хв., але відповідно до протоколу водій начебто вчинив адміністративне правопорушення о першій годині ночі, що безпосередньо порушує вимоги Наказу №1026, який вимагає безперервність запису з початку виявлення правопорушення до кінця його оформлення. На відео не зафіксована факт керування останнім авто, а також відсутня відмова водія від проходження будь якого огляду. Навпаки, після закінчення комендантської години ОСОБА_1 , дочекався коли відкриється медичний заклад, оскільки направлення для проходження медичного огляду йому не виписувалося, він самостійно, 03.06.2025 звернувся до КП «ДБКЛПД» ДОР» для отримання висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння, за результати якого у останнього ознак сп'яніння не виявлено. Таким чином, беззаперечними доказами не доведено винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вважає, що наявне грубе порушення працівниками поліції покладених на них обов'язків, перевищення владних повноважень, та порушення Конституційних гарантій людини.
Заслухавши пояснення захисника, дослідивши протокол та додані до нього матеріали, приходжу до наступних висновків.
Так, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Так, згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно ст. 278 КУпАП, при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення суд, в тому числі, перевіряє правильність складання протоколу інші матеріали справи про адміністративне правопорушення, належно з'ясовує обставини справи.
Положеннями ст. 280 КУпАП регламентовано, що суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» №14 від 23 грудня 2005 року передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у ст.ст. 247 і 280 КУпАП.
Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст.283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 27 вказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України, для притягнення до відповідальності за ст. 130 КпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
З аналізу ст. ст. 251, 252 КУпАП слідує, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Диспозицією ч. 1ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, огляду на стан сп'яніння підлягають виключно особи, які керували транспортними засобами, що вбачається з Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/7350.
Факт керування водієм транспортним засобом є обов'язковою умовою при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідальність за яке передбачена саме за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння або відмову особи яка керувала транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
При ознайомлені з матеріалами справи була оглянута та досліджена відеозйомка з нагрудної камери співробітника патрульної поліції від 30.06.2025, який долучений до матеріалів справи, на яких зафіксовано, що ОСОБА_1 знаходився в автомобілі біля заправки, автомобілем водій не керував, а лише після вимоги поліцейського змінив місце розташування автомобіля.
Крім того, суд звернув увагу, що події відповідно до відеофіксації почалися 03.06.2025 о 00 годин 34 хвилині 50 секунді, але відповідно до протоколу водій начебто вчинив адміністративне правопорушення о 00 годин 00 хвилин, як вбачається з відеофіксації, саме о першій годині водій не керував.
Згідно пункту 27 постанови Пленуму ВСУ від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті, якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп?яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Проте, як вбачається із матеріалів справи, факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом останнім нічим не підтверджений.
Вищевикладене надає підстави дійти висновку, що, всупереч положень ч. 2 ст. 251 КУпАП, працівники поліції не забезпечили відповідного доказового матеріалу у справі.
Також, з відеозапису бодікамер поліцейських вбачається, що останніми не було роз'яснено ОСОБА_1 його права та порядок проходження огляду на стан сп'яніння, як на місці зупинки транспортного засобу, так і в медичній установі.
Таким чином, відеозапис не відображає відомостей про вчинення останнього правопорушення, а лише фіксує послідовність дій поліцейських щодо його оформлення, значно пізніше ніж начебто правопорушення виявлене.
При цьому, зазначені працівниками поліції ознаки сп'яніння, не відповідають обставинам справи, що підтверджується відтворенням подій на відеозаписі.
Відповідно до правової позиції, викладені у постанові Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 26.04.2018 у справі №338/1/17 (провадження №К/9901/15804/18) візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку, а для підтвердження порушення Правил дорожнього руху, відповідно до ст. 251 КУпАП працівники поліції мають надати, зокрема, відеозапис події, фотокартки. Відповідно до вимог статей 31, 40 Закону №580-VIII поліція може застосовувати превентивні заходи, зокрема, застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису. Поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Так само в матеріалах справи відсутнє направлення на медичний огляд ОСОБА_1 до відповідного медичного закладу, відповідно до п.п.8,12 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння…, яке є обов'язковим. Та лише, якщо після оформлення направлення, водій відмовляється від проведення медичного огляду і в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності 2 свідків складає протокол. Відповідно до ч.1 ст.265-1 КУпА у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, за яке відповідно до цього кодексу може бути накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортним и засобами, працівник уповноваженого підрозділу тимчасово вилучає посвідчення водія до набрання рішення законної сили постановою у справі, і видає тимчасовий дозвіл на право керування транспортними засобами. Про тимчасове вилучення посвідчення робиться запис у протоколі.
Частиною 1 ст.265-2 КУпА встановлює, що у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено правопорушення, передбачене ст.130 КУпАП, працівник уповноваженого підрозділу, що забезпечує безпеку дорожнього руху, тимчасово затримує транспортний засіб шляхом блокування або доставляє його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку, що дозволяється виключно у випадку, якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху або транспортний засіб розміщений на місцях, призначених для зупинки, стоянки, безоплатного паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, в тому числі за допомогою спеціального автомобіля - евакуатора. Про тимчасове затримання робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення.
В матеріалах справи відсутні будь-які відомості про виконання поліцейськими вимог ст. 265-1, 265-2, ч.1 ст.266 КУпАП, «Порядку тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках» протокол про адміністративне правопорушення не містять даних про відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом Renault Master, д.н.з. НОМЕР_1 , що є складовою частиною оформлення матеріалів за ч.1 ст. 130 КУПАП.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
При цьому, відповідно до ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 03.06.2025 самостійно звернувся до КП «ДБКЛПД'ДОР» для отримання висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до висновку від 09.06.2025, що містяться в акті медичного огляду особи, що керує транспортним засобом, з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижує увагу №113, складеному 03.06.2025 року о 08 годині 50 хвилин, ознак сп?яніння не виявлено.
Приймаючи до уваги приписи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також зважаючи на практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011, заява № 16347/02), «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04), «Карелін проти Росії» (рішення від 20.09.2016, заява № 926/08), виходжу з того, що, як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Європейський суд з прав людини в рішеннях по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Лавенте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказував на те, що, оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази не доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.130 КУпАП, а викладені в протоколі обставини не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду, а тому провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст.130КпАП України, підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Згідно з п. 1ч. 1 ст.247КпАП Українипровадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю, у зв'язку відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст.130, 247, 251, 266,283,284Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити за відсутності в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровськогоапеляційного суду через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровськапротягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя С.В. Чудопалова