Справа № 204/816/25
Провадження № 2/204/1516/25
49006, м. Дніпро, проспект Лесі Українки 77-б тел. (056) 371 27 02, inbox@kg.dp.court.gov.ua
(повний текст)
7 липня 2025року Чечелівський районний суд міста Дніпр в складі:
головуючої судді Чудопалової С.В.
за участю секретаря судового засідання Корягіної Р.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» (адреса знаходження: 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 21, 5-й поверх, прим. 68, 69), в інтересах якого діє представник Маслюженко Микола Павлович (адреса листування: 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 21, оф. 411) до ОСОБА_1 (остання відома адреса місця проживання: АДРЕСА_1 )про стягнення заборгованості,-
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» звернувся з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованостіза кредитним договором №22031000187524 від 08.10.2021 у розмірі 107 691,88 грн., яка складається із залишку простроченого кредиту 69844,28 грн. та залишку прострочених комісій 37847,60 грн. Також позивач просив суд стягнути з відповідача судові витрати, пов'язані з розглядом справи, а саме судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 200 грн.В обґрунтування позовних вимог позивач вказав на те, що 08.10.2021 між АТ «Банк Кредит Дніпро» та відповідачем укладено кредитний договір №22031000187524, згідно якого банком надано грошові кошти (кредит) в сумі 99200,00 грн. строком на 60 місяці з оплатою процентів в розмірі 0,001% річних за строкову заборгованість та в розмірі 56,0 % річних - за прострочену заборгованість; щомісячна комісія за обслуговування кредиту погоджена сторонами у відсотках від суми кредиту і її розмір встановлений в певних змінюваних ставках за різні періоди строку кредитування. АТ «Банк Кредит Дніпро» свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі 99200,00 грн., встановленому договором. Після отримання кредитних коштів відповідач сплатив заборгованість у розмірі 89670,22 грн, останній платіж проведено 08.03.2022. Строком повернення кредиту сторони погодили 08.10.2024. Відповідач своїх зобов'язань за договором не виконав, в зв'язку з чим станом на 27.09.2023 виникла заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 107 691,88 грн., яка складається із: залишку простроченого кредиту 69844,28 грн. та залишку прострочених комісій 37847,60 грн. Також позивач зазначає, що 11.04.2024 року між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ТОВ «Санфорд Капітал» був укладений договір факторингу №11/04/24 відповідно до якого до позивача перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором №22031000187524 від 08.10.2021 року у розмірі 107 691,88 грн. ТОВ «Санфорд Капітал» не здійснювало жодних додаткових нарахувань, умови кредитного договору в односторонньому порядку не змінювало. Всі нарахування, що відбувались до дати отримання ТОВ «Санфорд Капітал» права грошової вимоги, здійснювались безпосередньо АТ «Банк Кредит Дніпро» станом на день відступлення права вимоги 11.04.2024 року. До цього часу, відповідач не виконав свого зобов'язання за вищевказаним кредитним договором, а тому позивач звернувся до суду із зазначеною позовною заявою.
Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 06.03.2025 прийнято позовну заяву, відкрито провадження та призначено цивільну справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження (а.с.62).
Представник позивача у судове засідання не з'явився, у позовній заяві просив розглядати справу за його відсутності. (а.с.6)
Відповідач в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи була неодноразово повідомлена у встановленому законом порядку, а саме направленням на адресу проживання судових повісток, а також шляхом опублікування повідомлення на офіційному веб-порталі «Судова влада України». Будь яких заяв про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України в зв'язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не надав відзив та позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, у зв'язку з наступним.
Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Судом встановлено, що 08.10.2019 сторонами погоджено на підписано паспорт споживчого кредиту «Кредит готівкою Стандарт», у якості інформації, що надається споживачу до укладання договору про споживчий кредит, у якому відповідач ознайомився та погодився з умовами Універсального договору банківського обслуговування клієнтів-фізичних осіб (далі-УДБО), Тарифами Банку, Публічним договором (офертою) АТ «Банк Кредит Дніпро» та іншою інформацією за відповідною Банківською послугою, що містяться в УДБО та оприлюднені на Офіційному сайті Банку та у Відділеннях Банку (а.с.38).
08.10.2019 між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №22031000187524, який складається з публічної частини договору, яким є Універсальний договір банківського обслуговування клієнтів фізичних осіб у АТ «Банк Кредит Дніпро» зі змінами та доповненнями, затверджений Банком і розміщений на офіційному сайті Банку www.creditdnepr.com.ua (далі УДБО) та індивідуальної частини, якої є вказаний кредитний договір (а.с.49).
Клієнт, підписанням кредитного договору підтвердив, що він акцептував УДБО шляхом підписання Заяви згоди про приєднання і згоден з усіма його умовами в повному обсязі (з урахуванням всіх змін та доповнень), такі умови йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення (а.с.43).
Кредитний договір №22031000187524 від 08.10.2019 разом з УДБО та Заявою-згодою №1087814 від 08.10.2019 складають єдиний договір.
Кредитний договір та документи до нього укладено в паперовій формі у відділенні банку шляхом підписання з боку клієнта власноручним підписом, а з боку банку, відповідно до п. 2.6 Універсального договору банківського обслуговування клієнтів фізичних осіб, шляхом нанесення на нього типографськими засобами відбитка печатки Банку та підпису уповноваженої особи банку (факсиміле), зокрема, з цим погодився відповідач, про що вказано в розділі 5 Кредитного договору.
За умовами Кредитного договору, він набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами зобов'язань за цим договором.
Відповідно до умов кредитного договору банк зобов'язується надати клієнту грошові кошти (кредит) у тимчасове платне користування на поточні потреби в сумі 99200,00 грн, а клієнт зобов'язується повернути наданий кредит, сплатити плату за кредитом (проценти та комісії), а також належним чином виконати інші зобов'язання. Відповідно до умов кредитного договору - кредит надається шляхом зарахування суми кредиту на поточний рахунок клієнта, що відкритий у АЮ «Банк Кредит Дніпро» (а.с.49).
У п. 1 кредитного договору сторони погодили, що строк кредитування становить 60 місяці з дня укладення договору, а кінцевою датою повернення кредиту є 08.10.2024. Процентна ставка за користування кредитом є фіксованою та нараховується у наступному розмірі: на строкову заборгованість 0,001% річних, на прострочену заборгованість за кредитом 56,0% річних. Щомісячна комісія за обслуговування кредитної заборгованості погоджена сторонами у відсотках від суми кредиту і її розмір встановлений в певних змінюваних ставках за різні періоди строку кредитування.
Одночасно з укладенням кредитного договору позичальник уклав з ПрАТ «Страхова компанія «Уніка-Життя» договір від 08.10.2021 добровільного страхування життя. Розмір страхового внеску за цим договором страхування становить 19200,00 грн. Вигодонабувачем за цим договором страхування є банк (а.с.44).
За умовами кредитного договору, а саме п.1.5, клієнт доручив банку в дату надання кредиту здійснити договірне списання коштів з рахунку клієнта в сумі платежу на користь страховика, згідно з укладеним договором страхування.
Після укладення кредитного договору банк свої зобов'язання виконав і перерахував на банківський поточний рахунок позичальника грошові кошти в сумі 99200,00 грн., з яких був сплачений на рахунок ПрАТ «СК «Уніка-Життя» страховий платіж віл імені позичальника в сумі 19200,00 грн., що підтверджується випискою по особовому рахунку.
У подальшому позичальник виконав свої зобов'язання з повернення суми кредиту разом з процентними платежами лише частково. Позичальник сплатив банку лише 89 670,00 грн. Останній платіж проведено 08.03.2022. Строк, на який було надано кредит за договором, мав сплинути 08.10.2024.
Однак, у зв'язку з початком війни на підставі самостійного рішення банку, як кредитора у кредитному зобов'язанні, з 01.03.2022 були запроваджені «кредитні канікули», мови яких передбачали перенесення строку платежів за кредитом на погашення суми основного боргу (тіла кредиту) на майбутні періоди. Тривалість «кредитних канікул» визначалась банком індивідуально для кожного клієнта і відображена у виписках по рахунках відповідача. Зокрема, протягом строку дії «кредитних канікул» банк: не здійснював операцію по нарахуванню і винесенню на прострочку щодо сум належних з клієнта на погашення основного боргу за договором; комісія і проценти за користування кредитом нараховувалась банком і підлягали сплаті в строки, передбачені графіком погашення, що наведений у розділі 4 кредитного договору, проте також не виносились на прострочку до закінчення строку «кредитних канікул».
Однак, відповідач ні протягом строку «кредитних канікул», ні після його закінчення належним чином умови кредитного договору не виконував і не сплачував всі узгоджені платежі на його погашення. В зв'язку з чим банк прийняв рішення про дострокове погашення всієї суми заборгованості за кредитним договором.
У зв'язку із зазначеним, станом на 27.09.2023 сформувалася наступна заборгованість позичальника перед банком за договором: залишок простроченого кредиту в сумі 107691,88 грн., яка складається із: залишку простроченого кредиту 69 844,28 грн. та залишку прострочених комісій 37 847,60 грн. і підтверджується виписками з рахунку клієнта та розрахунком заборгованості, що здійснений банком і в подальшому сума заборгованості не змінювалась.
Судом також встановлено, що 11.04.2024 між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ТОВ «Санфорд Капітал» був укладений договір факторингу № 11/04/24, за умовами якого до останнього перейшло право вимоги до боржників за первинними договорами, серед яких і право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 22031000187524 від 08.10.2021 (а.с.21).
Відповідно до п.1.1. договору факторингу фактор передає грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступає факторові права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами (портфель заборгованості) відповідно до Реєстру боржників згідно додатку № 1 (а.с.21).
Відповідно до п. 1.2 договору факторингу, внаслідок передачі (відступлення) права вимоги за цим договором, актор заміняє клієнта у кредитних договорах, що входять до Портфеля заборгованостей, та набуває прав грошових вимог клієнта за цими кредитними договорами, включаючи право вимагати від боржників виконання всіх грошових та інших зобов'язань боржників за кредитними договорами (а.с.21).
Відповідно до п. 6.3. Договору факторингу з моменту переходу до фактора права вимоги відповідно до умов п. 6.2.2. цього договору, фактор заміняє клієнта у кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості, та набуває всіх прав ( в тому числі прав грошових вимог ) клієнта за цими кредитним договорами (а.с.22).
Відповідно до п. 7.1. Договору факторингу фактор здійснює фінансування клієнта шляхом купівлі у нього права вимоги. Розмір фінансування становить 5 400 004,00 грн без ПДВ і був сплачений фактором клієнту, що підтверджується відповідною платіжною інструкцією № 18 від 11.04.2024 на суму 5 400 004,00 грн. (а.с.22,29).
Також було підписано додатки до договору факторингу, зокрема Реєстр боржників і акт приймання-передачі прав вимоги. Таким чином фактор набув право вимоги до боржників за кредитними договорами, серед яких і право вимоги до ОСОБА_1 (а.с.26, 32, 34,).
Таким чином, судом встановлено, що позивач ТОВ «Санфорд Капітал» має право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 22031000187524 від 08.10.2021року на загальну суму 107 691,88 грн.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).
Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишалася, та сплати процентів, належних за договором.
Звернення до суду з вимогою про дострокове повернення всіх сум за кредитним договором у зв'язку з порушенням умов договору згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України не означає односторонньої відмови від договору, а є наслідком невиконання чи неналежного виконання боржником своїх договірних зобов'язань. Це спосіб цивільно-правової відповідальності боржника.
При вирішенні спорів про дострокове повернення кредиту суд має враховувати положення статей 1050, 1054 Цивільного кодексу України і виходити з того, що якщо договором встановлений обов'язок позивальника повернути кредит частинами (з розстрочення), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишився, та сплати процентів, належних йому від суми кредиту.
Відповідно до вимог ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Наявними у справі доказами підтверджується, що відповідачем ОСОБА_1 порушено умови кредитного договору № 22031000187524 від 08.10.2021, тому позовні вимоги ТОВ «Санфорд Капітал» в частині стягнення з відповідача суми залишку простроченого кредиту 69844,28 грн., є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню в цій частині.
При визначені суми заборгованості, суд приймає за основу надані позивачем розрахунки заборгованості, які долучені до матеріалів справи, оскільки відповідач не скористався процесуальним правом надати належні та допустимі докази щодо спростування заявлених позовних вимог в частині розміру заборгованості, яка виникла за час дії кредитного договору.
Разом з тим, суд не може погодитися із позовними вимогами в частині стягнення прострочених комісій за обслуговування кредиту у розмірі 37 847,60 грн.
За положеннями абзацу 3 частини четвертої ст.11 Закону України "Про захист прав споживачів" кредитодавцю забороняється встановлювати в договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.
Згідно із цим Законом послуга - це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб; споживчий кредит - це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції (пункти 17 і 23 статті 1).
Отже, послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.
Такий правовий висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 06 вересня 2017 року по справі №6-2071цс16 та постанові Верховного Суду від 24 жовтня 2018 року по справі №276/4216/16-ц.
Тому, враховуючи наведені положення ст.11 Закону України "Про захист прав споживачів", вимоги в частині стягнення комісії за обслуговування кредиту задоволенню не підлягають.
Положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» з подальшими змінами у взаємозв'язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.
Відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо).
Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 16 листопада 2016 року у справі №6-1746цс16, яка відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
Отже, суд приходить до висновку, що умова про сплату щомісячної комісії, яка є платою за обслуговування кредиту, не відповідає вимогам справедливості та суперечить ч.1 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів», тому в частині стягнення 37 847,60 грн. заборгованості за простроченою комісією, суд вважає необхідним відмовити.
Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Згідно зі ст. 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.
Згідно абзацу 10 пункту 9 рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
З урахуванням вищевикладених правових норм та встановлених обставин по справі, приймаючи до уваги, що невиконанням кредитних зобов'язань відповідачем ОСОБА_1 за кредитним договором, щодо своєчасного повернення суми кредиту, були порушені права позивача у справі, тому, суд приходить до висновку, що заявлені ТОВ «Санфорд Капітал» позовні вимоги обґрунтовані та підлягають частковому задоволенню, та вважає необхідним стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Санфорд Капітал» заборгованість, яка виникла станом на 10.04.2024, за кредитним договором №22031000187524 від 08.10.2021 року в сумі залишку простроченого кредиту 69 844,28 грн.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 200,00 грн., суд зазначає наступне.
Згідно з положеннямистатті 59 Конституції Україникожен має право на професійну правничу допомогу.
Відповідно достатті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Чинне цивільне-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Відповідно достатті 137 ЦПК Українивитрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі, гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом робами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
У частині третійстатті 141 ЦПК Українипередбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Частиною 8статті 141 ЦПК Українивизначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостоїстатті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц та в постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 міститься правовий висновок про те, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Аналогічні висновки наведено також в постановах Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19 та від 11 листопада 2020 року у справі № 673/1123/15-ц.
Суд має вирішити питання про відшкодування стороні, на користь якої відбулося рішення, витрат на послуги адвоката, керуючись принципами справедливості, співмірності та верховенства права.
Позивач у позовній заяві просить стягнути з відповідача судові витрати, пов'язані з наданням професійної правничої допомоги у сумі 7 200,00 грн.
Так, з матеріалів справи вбачається, що правова допомога позивачунадавалась адвокатським бюро «Альянс ДЛС» - адвокатом Маслюженко М.П. На підтвердження понесених витрат, представником позивача було надано: Акт прийому-передачі послуг з правничої допомоги №4 від 16.12.2024 року щодо справи відносно боржника ОСОБА_1 у якому сторони погоди суму гонорару - 7200 грн. (а.с.32); договір про надання правничої допомоги №1/04 укладений 01.04.2024 між ТОВ «Санфорд Капітал» та АО «Альянс ДЛС» (а.с.11-14); ордер на надання правничої допомоги серії АЕ №1310920 (а.с.18).
Враховуючи обсяг виконаної адвокатським бюро «Альянс ДЛС» - адвокатом Маслюженко М.П. роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, а також того, що позовні вимоги ТОВ «Санфорд Капітал» задоволено частково, відповідачем не було заявлено клопотання про зменшення судових витрат, суд дійшов висновку, що справедливим і співмірним, та пропорційним до розміру задоволення позовних вимог, буде стягнення з відповідача на користь позивача 2000,00 грн. у рахунок відшкодування витрат на правову допомогу.
Відповідно дост.141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати по оплаті судового збору в сумі 2422,40 грн.
Керуючись ст.ст. 509, 514-519,525,526,530,631,651,1048-1050,1054-1055, 1077,1079, 1081, 1082 ЦК України, ст.ст.12,13,76,81,133,141,259,263-265,268,274,277 ЦПК України,
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал», в інтересах якого діє представник Маслюженко Микола Павлович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- задовольнити частково.
Стягнути ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користьТовариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал», ЄДРПОУ 43575686 заборгованість за кредитним договором №22031000187524 від 08.10.2019 у сумі 69 844 (шістдесят дев'ять тисяч вісімсот сорок чотири) гривні28 копійок
Стягнути ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користьТовариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал», ЄДРПОУ 43575686 витрати напрофесійну правничудопомогу врозмірі 2000,00 грн. та судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
В задоволенні решти позовних вимогвідмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України, суд вважає необхідним зазначити у резолютивній частині рішення наступні дані:
Позивач -Товариство з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал», ЄДРПОУ 43575686, (адреса знаходження: 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 21, 5-й поверх, прим. 68, 69);
Представник позивача - Маслюженко Микола Павлович (адреса листування: 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 21, оф. 411);
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , (остання відома адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ).
Суддя: С.В.Чудопалова