Справа № 211/1924/25
Провадження № 3/211/1151/25
іменем України
24 липня 2025 року суддя Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Юзефович І.О., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Відділу поліції №1 Краматорського районного управління поліції ГУНП в Донецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
- за частиною 1 статті 130 КУпАП, -
14 лютого 2025 року о 22 год. 10 хв. в Донецькій області, с. Райське, провулок Дружківський, гр. ОСОБА_1 керувала транспортним засобом ВАЗ 2110, н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота; виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу за допомогою алкотестеру Драгер та проходження огляду в медичному закладі з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння відмовилась.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, про дату, час та місце слухання справи була повідомлена належним чином.
30 травня 2025 року через систему «Електронний суд» захисник ОСОБА_1 - адвокат Богданов Є.В. надав письмові заперечення, просить визнати протокол ЕПР1 №247134 про адміністративне правопорушення та відеозапис недопустимими доказами вини ОСОБА_1 та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. З наданих заперечень зазначив, що в матеріалах справи наявний відеозапис (Файл МР4 з назвою 0000001_00000020250214224710_0155, тривалість відеозапису 4 хв. 59 сек.), протокол ЕПР1 №247134, не можуть вважатись допустимими доказами вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, яке ставить їй в провину, тому наявні підстави для закриття провадження. З наявного відеозапису не вбачається, що поліцейський складав протокол, що свідчить про порушення поліцейським п.8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою встановлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою КМУ від 17 грудня 2008 року №1103. Окрім цього, згідно даних відеореєстратора: початок відеозапису о 22:47:10 відеозапис завершено о 22:52:17, а протокол складено 14 лютого 2025 року о 22:23:05. Тобто протокол складено на 24 хвилини раніше, ніж почався відеозапис при тому, що обов'язок переконатися в точності встановлених на пристрої дати та часу покладено саме на поліцейського. Крім того, протокол ЕПР1 №247134, наявний у справ в суді, в п.14 містить нерозбірливий текст, водночас, примірник протоколу ЕПР1 №247134 наявний у ОСОБА_1 не містить будь-яких записів про те, що невстановленою особою внесено додаткові записи до протоколу ЕПР1 №247134, який міститься в матеріалах справи. Зважаючи на те, що відеозапис не є безперервним записом подій за участі ОСОБА_1 , цей доказ не може вважатися допустимим і таким, що відповідає вимогам ст. 251 КУпАП. Оскільки протокол ЕПР1 №247134 складено без застосування при цього складанні технічних засобів відеозапису, без участі двох свідків і до нього внесено додаткові записи, цей документ не може вважатися допустим і таким, що відповідає вимогам ст. 251 КУпАП.
12 червня 2025 року через систему «Електронний суд» захисником ОСОБА_1 - адвокат Богдановим Є.В. скеровано клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Крім того, оголошення про розгляд справ містяться на офіційному веб-сайті судової влади, що дає особі можливість дізнатися про стан судового провадження.
На підставі викладеного, суд вважає, що згідно положень ст.ст. 268, 277 КУпАП, суд, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши відеозапис та письмові матеріали, суд дійшов до наступних висновків.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (стаття 9 КУпАП).
Згідно пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Вимогами статті 252 КУпАП, передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, а саме - відмова особи, яка управляє транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння, або відносно вживання лікарських препаратів, що знижують увагу і швидкість реакції - підтверджується сукупністю доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, зокрема:
- даними, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 247134 від 14.02.2025, де зазначено, що ОСОБА_1 в порушення п.2.5 ПДР України, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння при наявності таких ознак;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 14.02.2025 року, згідно якого огляд не проводився;
- даними відеозапису зі службового портативного відео-реєстратора працівників поліції, з якого вбачається, факт відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння.
Відповідно до роз'яснень, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 р. № 14, судам слід враховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП, несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
З відеозапису фіксування факту адміністративного правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 була зупинена працівниками поліції на блокпості, коли керувала транспортним засобом.
Згідно статті 266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Даних щодо самостійного проходження огляду водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, водієм ОСОБА_1 до суду не надано.
При цьому суд зазначає, що огляд водій повинен був пройти не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення, а тому водій мав реальну можливість надати відповідний висновок до суду.
Крім того, частиною шостою розділу IX Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 №1395 визначено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
При розгляді справи по суті було встановлено, що ОСОБА_1 відмовилася від проходження огляду на стан сп'яніння.
Оцінивши усі наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні знайшов підтвердження факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
Щодо клопотання адвоката Богданова Є.В. про закриття провадження по справі, то суд зазначає, що всі заперечення викладені в ньому спростовуються матеріалами справи.
Суд при накладенні адміністративного стягнення враховує особу ОСОБА_1 , при цьому не встановлені обставини, які пом'якшують або обтяжують її відповідальність.
З метою виховання особи, запобігання новим проступкам, суд вважає необхідним призначити адміністративне стягнення передбачене санкцією частини 1 статті 130 КУпАП у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
На підставі положень статті 40-1 КУпАП, з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі, встановленому пунктом 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» в сумі 605,60 грн.
Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП, суд,-
визнати винною ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та притягнути її до адміністративної відповідальності із застосуванням адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому вираженні становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 коп.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст. 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що у випадку несплати накладеного на неї штрафу у передбачений законом строк, до неї може бути застосоване подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду - особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП.
Суддя: І. О. Юзефович