24 липня 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 674/617/25
Провадження № 33/820/480/25
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду Смірнова В.В., за участю секретаря судового засідання - Степанюка А.М., захисника - Стасишина А.Л., розглянувши апеляційну скаргу захисника Стасишина А.Л. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , на постанову судді Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 10 червня 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , працюючого водієм в Дунаєвецькій філії ПАТ «Хмельницькгаз»,
було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП та йому призначене адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Постановою Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 10 червня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 04 квітня 2025 року о 21:00 год. в м. Дунаївці по вул. Франца Лендера, 53, керував транспортним засобом ВАЗ 2107, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення мови. На вимогу поліцейського пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу та в закладі охорони здоров'я відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, захисник Стасишин А.Л. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді першої інстанції скасувати, ухвалити нову, якою провадження у справі закрити.
Перевіривши матеріали судової справи, заслухавши захисника Стасишина А.Л., вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова - залишається без змін, за таких підстав.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги, апеляційна інстанція приходить до наступного висновку.
Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП України провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Статтею 245 КУпАП України передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
В судовому засіданні встановлено, що 04 квітня 2025 року у відношенні ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 290944 за ч. 1 ст. 130 КУпАП України. Процесуальна форма та зміст протоколу відповідають вимогам ст. 256 КУпАП. Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до матеріалів справи у ОСОБА_1 з'ясовано наявність ознак алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення мови). Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння він відмовився.
Відповідно до вимог ч.2,3 ст.266 КУпАП - Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
У відповідності до ч.1 ст.130 КУпАП адміністративна відповідальність особи, яка керує транспортним засобом, настає, крім іншого, у разі, коли така особа відмовляється від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного чи іншого сп'яніння.
Відповідно до вимог п.2.5 Правил дорожнього руху України (в ред. постанови КМУ № 161 від 22.03.2017року), водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння.
Установленим порядком проходження медичного огляду, про який йдеться мова у п.2.5 Правил дорожнього руху України, є порядок, визначений у ст.266 КУпАП, «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року №1452/735, тощо.
Відповідно до вказаної Інструкції, ознаками алкогольного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці; звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
ОСОБА_1 відмовився проходити медичний огляд на вимогу працівника поліції.
Обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення судом першої інстанції встановлені правильно. Ці обставини підтверджуються змістом протоколу про адміністративне правопорушення від 04 квітня 2025 року; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та відеозаписом з місця події.
Так, суд правильно оцінив зібрані по справі докази і вказав наступне.
Судом було досліджено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 290944 від 04.04.2025 р., в якому зафіксовані обставини вчинення ОСОБА_1 порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху України; відеозапис з нагрудних камер спостереження працівників поліції, на якому чітко зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння як на місті, так і в лікувальному закладі, який містить достатньо об'єктивної інформації про правопорушення.
Крім того, відеозаписом з нагрудних (портативних) відео реєстраторів поліцейських підтверджується, що ОСОБА_1 імітує проходження тесту та відмовився їхати до медичного закладу, що свідчить про його небажання проходити огляд у встановленому законом порядку. Йому неодноразово мінялись належним чином упаковані мундштуки.
Твердження апелянта про те, що водій не відмовлявся від огляду, а лише не зміг його пройти через несправність приладу не підтверджене жодними доказами, також спростовується відеозаписом та показами свідка-поліцейського, з яких вбачається, що у випадку належного виконання інструкцій поліцейського з використання приладу останній видає звуковий сигнал у якості підтвердження, натомість дії водія мали характер ухилення від процедури, що є формою відмови.
Вказані відеозаписи правильно визнаються судом належними та допустимими доказами, оскільки згідно з приписами пункту першого частини першої статті 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/ розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою виявлення та фіксування правопорушення, ознак редагування відеозаписів не вбачається.
Положеннями п.п. 3, 11 ч.1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань: вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Згідно зі ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи, опитування особи, зупинення транспортного засобу, застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Також слід зазначити, що процедурних порушень з боку співробітників поліції, які б суттєво вплинули на рішення в даній справі не встановлено, як і таких, які б викликали обґрунтовані сумніви у винуватості ОСОБА_1 .
Положеннями пункту 8 та пункту 11 частини першої статті 23 Закону України від 02 липня 2015 року №580-УІІІ «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання, а також регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
За приписами пункту 2.4 ПДР України на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені у пункті 2.1 ПДР України. Тоді як згідно пункту 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Окрім того, у зв'язку з вторгненням російської федерації на територію нашої держави з 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, згідно указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», з наступними змінами.
Згідно з Порядком перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану, затвердженим постановою КМУ від 29 грудня 2021 року №1456, уповноважена особа має право зупиняти транспортні засоби та вимагати пред'явлення документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, а також документів, що підтверджують відповідне право особи (посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію ТЗ), якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення.
Виходячи з наведених вище правових норм право органів Національної поліції зупиняти транспортний засіб, перевіряти наявність зазначених у пункті 2.1 ПДР України документів та вимагати пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції кореспондується із обов'язками водія, передбаченими вказаними Правилами дорожнього руху.
Таким чином, працівники поліції, зупинивши транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 , діяли в межах своїх повноважень, оскільки з огляду на правовий аналіз норм Правил дорожнього руху незгода водія із причинами зупинки транспортного засобу або ненадання працівниками поліції доказів вчинення водієм адміністративного правопорушення, не позбавляє водія обов'язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан сп'яніння та не спростовує результатів цього огляду.
На відеозаписі, що долучений до матеріалів справи, чітко вбачається, що після зупинки автомобіля ВАЗ 2107, д.н.з. НОМЕР_1 водію було роз'яснено причину зупинки, після чого в ході перевірки документів встановлено у водія ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння, про що йому повідомлено, після чого поліцейським запропоновано пройти відповідний огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки чи у медичному закладі, однак водій відмовився від проходження такого огляду на місці зупинки із застосуванням технічного засобу та в медичному закладі, після чого працівником поліції роз'яснено права, наслідки відмови від огляду та складено протокол за ч.1 ст.130 КУпАП.
Крім того, в суді першої інстанції був допитаний свідок поліцейський ОСОБА_2 , який складав протокол, пояснив, що водій ОСОБА_1 мав явні ознаки алкогольного сп'яніння. Прилад "Драгер", запропонований для огляду, був повністю справним. Свідок пояснив, що при належному видиханні повітря в мундштук прилад видає характерний звуковий сигнал, який підтверджує, що процедуру виконано правильно і проба повітря відібрана. Натомість, кожного разу, коли ОСОБА_1 робив вигляд, що проходить тест, такий звуковий сигнал був відсутній, що однозначно свідчило про ухилення водієм від виконання інструкцій поліцейського та імітацію проходження огляду. Такі дії були розцінені як відмова. Також водій відмовився і від проходження огляду в медичному закладі.
Доводи сторони захисту щодо неналежності відеозапису як доказу через його фрагментарність є безпідставними, оскільки наявні у справі відеозаписи є достатньо інформативними, послідовними, дозволяють встановити ключові обставини події та зафіксувати факт відмови водія.
Посилання апелянта на стан здоров'я ОСОБА_1 не може бути прийнято у якості підстави для відмови від проходження огляду, оскільки наявність будь-яких захворювань не звільняє водія від обов'язку, передбаченого п. 2.5 ПДР.
Відсутні і докази, на які посилається апелянт, щодо захворювання батька та необхідності терміново везти йому ліки, як підстав непрохордження огляду в медичному закладі.
Отже приходжу до висновку, що суд прийняв правильне рішення щодо порушення правил дорожнього руху і вірно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до вимог ст.33 КУпАП при накладанні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Адміністративне стягнення ОСОБА_1 призначене в межах мінімального розміру штрафу, передбаченого законом.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -
Апеляційну скаргу захисника Стасишина А.Л. - залишити без задоволення.
Постанову судді Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 10 червня 2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та призначене адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Хмельницького
апеляційного суду Вікторія СМІРНОВА