Справа № 455/696/25 Головуючий у 1 інстанції: Пошивак Ю. П.
Провадження № 33/811/1019/25 Доповідач: Маліновська-Микич О. В.
18 липня 2025 року суддя Львівського апеляційного суду Маліновська-Микич О.В., з участю особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його представника - адвоката Кузняка І.С., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Старосамбірського районного суду Львівської області від 18 червня 2025 року,
встановив:
постановою Старосамбірського районного суду Львівської області від 18 червня 2025 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та обрано йому стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Відповідно до постанови, ОСОБА_1 06.04.2025 року о 22 годині 10 хвилини в м.Хирів по вул. Володимира Сачека №8, Самбірського району Львівської області, керував автомобілем, марки «Mercedes ML 350», номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкірного покриву обличчя, від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 року, та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погоджуючись із оскаржуваною постановою ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Старосамбірського районного суду Львівської області від 18 червня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та закрити провадження у справі у зв'язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Наголошує, що мали місце істотні порушення, зокрема суд закінчив розгляд справи 18 червня 2025 року оголошенням лише вступної і резолютивної частини постанови, що взагалі не передбаченого у справа про адміністративні правопорушення. Повний тест ним отримано лише 23 червня 2025 року.
Стверджує, що у оскаржуваній постанові не вирішеного подане ним клопотання про закриття кримінального провадження.
Заявляє, що докази, які суд першої інстанції поклав в основу визнання винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП є суперечливими та недопустимими.
Звертає увагу на те, що ознаки сп'яніння, зазначені у протоколі у ОСОБА_1 відсутні; у протоколі відсутні відомості про свідків; на жодному із відеозаписів не зафіксовано факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, тобто із наданих суду працівниками поліції відеозаписів не вбачається, що саме ОСОБА_1 виконував функцію водія автомобіля, марки «Mercedes ML 350», номерний знак НОМЕР_1 ; відеозапис всупереч вимог закону не є безперервним; у протоколі не зазначено дії водія щодо ухилення від огляду, ОСОБА_1 не відсторонили від керування транспортним засобом.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , його представника - адвоката Кузняка І.С.. про задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст.245 КУпАП під час провадження в справах про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне і об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Вимогами ст.ст. 278, 280 КУпАП встановлено, що при підготовці до розгляду справи суд вирішує, зокрема, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи, а при розгляді справи суд зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено правопорушення та чи винна особа в його вчиненні.
Аналіз матеріалів справи свідчить про те, що зазначених вимог закону суд першої інстанції, вирішуючи питання про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КупАП не дотримався.
Як на доказ винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КупАП суд першої інстанції послався на дані, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №292773 від 06.04.2025 року, відеозаписі події від 06.04.2025 року, рапорті інспектора СРПП ВП №1 Самбірського РВП ГУ НП у Львівській області від 07.04.2025 року, рапорті старшого інспектора-чергового відділення поліції №1 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області від 06.04.2025 року, акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції КНП СМР «Старосамбірська РЛ» від 06.04.2025 року, постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4441604 від 06.04.2025 року.
Вказані докази апеляційний суд не може визнати належними, допустимими, достовірними та такими, які узгоджуються із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», і які свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, виходячи із наступного.
За змістом п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частина 1 ст.130 КУпАП встановлює відповідальність особи за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 5 ст.266 КУпАП передбачено, що огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Так, з долучених до матеріалів справи відеозаписів події вбачається, що водій ОСОБА_1 був зупинений працівниками патрульної поліції, які запитали «куди їдете?» та поліцейський одразу у безальтернативній формі запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального приладу «Драгер». На таку пропозицію ОСОБА_1 відповів «що я порушив, що маю проходити?». Однак працівниками поліції не з'ясовано ознак алкогольного сп'яніння, не озвучено такі ознаки ОСОБА_1 , а лише раптово і у категоричній формі висловлено припущення про його перебування у стані алкогольного сп'яніння.
Так, відповідно до ст. 3 Розділу I «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння бо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 р. № 1452/735 (далі Інструкція) ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
У протоколі про адміністративне правопорушення серії серії ЕПР1 №292773 від 06.04.2025 року зазначено такі ознаки алкогольного сп'яніння як: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкірного покриву, порушення мови.
Апеляційний суд ставить під обґрунтований сумнів наведені ознаки алкогольного сп'яніння, оскільки почервоніння шкірного покриву обличчя не є ознакою алкогольного сп'яніння у розумінні згаданого положення Інструкції, стан алкогольного сп'яніння повністю заперечується у ОСОБА_1 за обставин, наведених у протоколі апелянтом, та із оглянутого апеляційним судом відеозаписом події вбачається, що у ОСОБА_1 відсутнє порушення мови, під час спілкування з поліцейськими, він поводив себе адекватно, чітко відповідав на їх запитання, висловлював свої заперечення, його поведінка цілком відповідала обстановці, неодноразово наголошував, що він не вживав алкоголю.
Крім цього, згідно вимог КУпАП та положень Інструкції, а саме згідно із п.7 Розділу I: у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
Як вбачається з долучених відеозаписів працівники поліції згадану норму закону не виконали, оскільки ОСОБА_1 був незгідний пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу, проте висловив згоду пройти огляд у найближчому медичному закладі міста Старий Самбір, однак його було позбавлено такої можливості та складено протокол про адміністративне правопорушення.
Відповідно до вимог ч.5 ст.266 КУпАП та п.22 Розділу III Інструкції, огляд на стан сп'яніння, проведений з порушенням, зокрема п.6,7 Розділу I Інструкції вважається недійсним, що і було встановлено апеляційним судом.
Крім того, у протоколі про адміністративне правопорушення від серії ЕПР1 №292773 від 06.04.2025 року, який складено 22:38:08 год., зазначено, що ОСОБА_1 керував автомобілем близько 22:10 год. Разом з тим, із постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4441604 від 06.04.2025 року (а.с.9) слідує, що 06.04.2025 року о 22:38:57 в м.Хирів по вул.. Володимира САчека,8 водій керуючи транспортним засобом не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті праворуч , чи порушив п.9.2 б ПДР. Але, із оглянутого апеляційним судом відеозапису, на якому відображені події у період з 22:26:04 год. до 22:41:04 год, вбачається, що о 22:38:57 автомобіль Mercedes ML 350», номерний знак НОМЕР_1 стояв нерухомо, з виключеними фарами та непрацюючим двигуном, а ОСОБА_1 стояв за декілька метрів від автомобіля та розмовляв із працівниками поліції.
Відтак апеляційним судом встановлено, що події, які викладені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №292773 від 06.04.2025 року не підтверджені належними і допустимими доказами, а тому вбачається обґрунтований сумнів в тому, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Статтею 62 Конституції України передбачено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
З наведеного вбачається, що постанова суду першої інстанції, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП підлягає скасуванню як незаконна, оскільки судом першої інстанції під час розгляду справи були проігноровані встановлені апеляційним судом обставини, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, а провадження у справі слід закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
постановив:
апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - задоволити.
Постанову Старосамбірського районного суду Львівської області від 18 червня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП - скасувати та закрити провадження на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Оксана МАЛІНОВСЬКА - МИКИЧ