Справа № 686/8923/25
Провадження № 1-кс/686/7102/25
23 липня 2025 року м. Хмельницький
Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши в судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого відділу розслідування злочинів скоєних проти життя та здоров'я особи СУ ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_4 , погоджене з прокурором про продовження строку тримання під вартою відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Новий Майдан, Деражнянського району, Хмельницької області, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою спеціальною освітою, вдівця, раніше не судимого,
у кримінальному провадженні № 12025240000000534,
18.07.2025 слідчий відділу розслідування злочинів скоєних проти життя та здоров'я особи СУ ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду із клопотанням, погодженим із прокурором Хмельницької обласної прокуратури ОСОБА_7 , про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, у межах строку досудового розслідування, посилаючись на те, що строк перебування підозрюваного під вартою закінчується 24.07.2025, а завершити досудове розслідування до указаного строку не представляється можливим.
При цьому визначені ст.177 КПК України ризики: переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинення іншого кримінального правопорушення, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином продовжують існувати.
Слідчий та прокурор у судовому засіданні наполягали на задоволенні клопотання.
Підозрюваний та його захисник у судовому засіданні заперечили проти заявленого клопотання та просили застосувати більш м'який запобіжний захід у зв'язку із відсутністю заявлених стороною обвинувачення ризиків, необґрунтованістю підозри у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, оскільки, на думку сторони захисту мало місце перевищення меж необхідної оборони, оскільки фактично ОСОБА_5 діяв в умовах захисту, обороняючись від потерпілого, який на нього напав, коли він перебував у себе в кімнаті на ліжку.
Заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши надані матеріали кримінального провадження, приходжу до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню із наступних підстав.
СУ ГУНП в Хмельницькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025240000000534 від 31.03.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України.
01.04.2025 о 00:55 год. ОСОБА_5 було затримано у порядку ст. 208 КПК України.
01 квітня 2025 року ОСОБА_5 письмово повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, а саме про те, що «31.03.2025 близько 17:20 год. ОСОБА_5 , перебуваючи в приміщенні житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , після спільного розпивання спиртних напоїв, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин вступив в суперечку із ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . В ході суперечки у ОСОБА_5 виник злочинний умисле спрямований на вбивство ОСОБА_8 .
Тоді ж, ОСОБА_5 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на умисне вбивство ОСОБА_8 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, діючи умисно, передбачаючи можливість настання шкідливих наслідків у вигляді спричинення шкоди здоров'ю потерпілого та свідомо бажаючи їх настання у вигляді смерті особи, діючи умисно та цілеспрямовано, взяв у своїй кімнаті ніж та підійшовши до ОСОБА_8 , який знаходився в положенні лежачи на дивані в іншій кімнаті та тримаючи у руці ніж, із прикладанням значної сили наніс удар ножем в ділянку грудної клітини ОСОБА_8 .
Внаслідок вищеописаних умисних, протиправних дій ОСОБА_5 спричинив потерпілому ОСОБА_8 тілесні ушкодження у вигляді колото-різаного ушкодження передньої поверхні грудної клітини, від яких останній помер на місці події».
У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що наявність «обґрунтованої підозри» передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин. В той же час, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.
Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
Не вирішуючи питання про доведеність вини ОСОБА_5 на цій стадії кримінального провадження, виходячи лише із фактичних обставин, які містяться у поданих слідчому судді матеріалах, слідча суддя приходить до висновку про наявність підстав стверджувати про високу ймовірність причетності ОСОБА_5 до кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин.
На підтвердження обґрунтованості підозри слідчим представлено: протокол огляду місця події, проведеного за адресою: АДРЕСА_1 від 31.03.2025; протоколи слідчих експериментів від 03.04.2025; протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 31.03.2025; протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 31.03.2025; протокол огляду аудіо запису служби «103» від 01.04.2025; протокол затримання ОСОБА_5 у порядку ст. 208 КПК України від 01.04.2025; протокол допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 03.04.2025; протоколом проведеного слідчого експерименту за участі ОСОБА_5 від 03.04.2025; інші матеріали кримінального провадження.
Ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02.04.2025 відносно підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк по 28.05.2025.
Ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27.05.2025 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до 4-х місяців.
Ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27.05.2025 підозрюваному ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк по 24.07.2025.
Ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23.07.2025 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до шести місяців.
Обставинами, які перешкоджають завершити досудове розслідування у даному кримінальному провадженні до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою є необхідність у: проведенні огляду речових доказів після отримання їх із експертних установ; призначенні судової медико-криміналістичної експертизи по вилученому у ході ОМП ножі зі слідами речовини бурого кольору, який на данний час перебуває на дослідженні в Хменицькому НДЕКЦ МВС України; отриманні та приєднанні до матеріалів кримінального провадження висновків усіх із призначених експертиз; за результатами проведення судових експертиз та запланованих слідчих дій у підготовці проекту зміни раніше повідомленої підозри підозрюваному ОСОБА_5 у кримінальному провадженні.
Частиною 1 ст.183 КПК України установлено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 5 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Санкція ч.1 ст. 115 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років, тобто даний злочин є особливо тяжким, а тому, опинившись на волі, з метою уникнення кримінальної відповідальності підозрюваний, зважаючи на можливі негативні для нього наслідки у вигляді засудження до покарання у виді позбавлення волі, може потенційно переховуватись від органів досудового розслідування з метою уникнення кримінальної відповідальності за інкриміноване йому кримінальне правопорушення.
Доведеним є також ризик незаконного впливу ОСОБА_5 на свідків у кримінальному провадженні, яким відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Так, ОСОБА_5 , усвідомлюючи неминучість покарання за вчинення даного злочину може незаконно впливати на свідка ОСОБА_9 , яка тимчасово проживає із ним у одному будинку за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом її залякування або вмовляння.
При цьому слідчою суддею ураховується встановлена КПК процедура отримання показань від осіб, які є свідками, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються слідчим чи прокурором шляхом допиту, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1,2 ст. 23, ст. 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих в поряду, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому прокурору або посилатися на них (ч. 4 ст.95 КПК України).
Отже ризик впливу на свідків існує не лише на етапі кримінального провадження під час збирання доказів, а й на стадії судового розгляду, до моменту отримання судом показань від свідків.
Ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та вчинення іншого кримінального правопорушення не знайшов свого підтвердження у судовому засіданні, оскільки у клопотанні не міститься жодного обґрунтування яким саме чином підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню «іншим чином», з посиланням на відповідні докази на реальність таких обставин.
За таких обставин по справі приходжу до висновку, що ризики: переховування від органів досудового розслідування та/або суду; незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні продовжують існувати.
При цьому ризик не є визначеною подією, а по суті представляє ймовірність отримання несприятливих для досудового розслідування подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України.
Беззаперечних даних, які б виключали указані ризики, слідчим суддею на даний час не установлено.
Аналізуючи особу підозрюваного, слідча суддя ураховує, що ОСОБА_5 вдівець, раніше не судимий, осіб на утриманні не має, має постійне місце проживання, є особою з інвалідністю, на обліку у лікарів нарколога та психіатра, не перебуває.
Згідно із висновком судово-психіатричної експертизи № 3802 від 07.05.2025 ОСОБА_5 є легко подразливим, запальним, нестриманим, схильним до афективних спалахів, виявляє органічний емоційно-лабільний розлад.
Відповідно до характеристики, виданої виконкомом Летичівською селищної ради Хмельницького району Хмельницької області від 10.04.2025, ОСОБА_5 є пенсіонером, вдівцем. В Ялинівський старостинський округ скарг від жителів с. Вербка на ОСОБА_5 не поступало.
П. 6, 12 ч. 1 ст. 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі репутацію підозрюваного та ризик продовження чи повторення протиправної поведінки.
При цьому наявність постійного місця проживання підозрюваного, позитивна характеристика за місцем проживання, відсутність судимостей не є достатніми обставинами для відмови у задоволенні клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою або обрання більш м'якого запобіжного заходу.
А тому, на думку слідчого судді у справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідає практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
Враховуючи наведені ризики, усі, визначені ст. 178 КПК України обставини у їх сукупності, приходжу до висновку, що відносно підозрюваного ОСОБА_5 слід продовжити дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою, адже лише такий найсуворіший запобіжний захід зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Більш м'які запобіжні заходи забезпечити виконання цієї функції не зможуть.
Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.
Разом з тим, при вирішенні клопотання слідчою суддею враховується, що відповідно до висновків судово-медичної експертизи № 84 від 21.05.2025 та № 144 від 21.05.2025, станом на 01.04.2025 у ОСОБА_5 виявлено тілесні ушкодження у виді: підшкірного крововиливу верхньої та нижньої повіки правого ока, рани шкіри лівої тім'яно-скроневої ділянки голови; перелому кісток носа; струсу головного мозку; що могли утворитися від щонайменше 2-х разової травмуючої дії тупих твердих предметів, що відповідають 6-12 годинному терміну утворення до моменту проведення судово-медичної експертизи та відносяться до категорії тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості; можливість утворення виявлених на тілі ОСОБА_5 тілесних ушкоджень за обставин, вказаних ним під час проведення слідчого експерименту 03.04.2025 не виключається.
Вказані докази отримання підозрюваним тілесних ушкоджень узгоджуються із поясненнями ОСОБА_5 щодо можливості отримання їх отримання від дій потерпілого, у якого наявне одне колото-різне поранення передньої поверхні грудної клітки справа.
За таких обставин, уважаю за можливе визначити заставу при продовженні застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу.
У силу ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом із урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно із ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти розмірів до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Визначаючи на підставі ч.3 ст.183 КПК України розмір застави, враховуючи майновий та сімейний стан ОСОБА_5 , дані про його особу, а саме похилий вік, відсутність судимостей, стан здоров'я, його позитивну характеристику за місцем проживання, ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу, уважаю, що застава у розмірі 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить (з урахуванням одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який з 01.01.2025 становить 3028 грн.) - 302 800,00 грн. забезпечить виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
Саме такий розмір застави, на переконання слідчого судді, із урахуванням наведених обставин, не буде непомірним.
Окрім того, альтернатива у внесенні застави у розмірі 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб достатньою мірою гарантуватиме дотримання ОСОБА_5 покладених на нього обов'язків.
У разі внесення застави у розмірі 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 302 800,00 грн. підозрюваний ОСОБА_5 буде зобов'язаний: прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або роботи; не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає, без дозволу слідчого, прокурора та суду; утриматися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання відповідному органу свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд за межі України, у випадку їх наявності.
Строк тримання під вартою слід визначити у межах строку досудового розслідування та у межах строку визначеного ст.197 КПК України, а саме по 18.09.2025 включно.
Керуючись ст. 177, 178, 183, 194, 196, 197, 199 КПК України, -
Клопотання задовольнити.
Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, строк тримання під вартою до 18 вересня 2025 року включно.
Визначити заставу в розмірі 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 302 800, 00 грн., в разі внесення якої, покласти на підозрюваного ОСОБА_5 зобов'язання прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою, а також на нього слід покласти наступні обов'язки:
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або роботи;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає, без дозволу слідчого, прокурора та суду;
- утриматися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання відповідному органу свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд за межі України, у випадку їх наявності.
У разі невиконання даних обов'язків, застава звертається у дохід держави.
Роз'яснити підозрюваному наслідки невиконання вказаних обов'язків, а саме: у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин не повідомив про причину своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Ухвала діє по 18 вересня 2025 року.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя