Справа № 209/4837/25
Провадження № 1-кп/209/253/25
про продовження строку дії запобіжного заходу
24 липня 2025 року м. Кам'янське
Дніпровський районний суд міста Кам'янського у складі:
головуючої судді ОСОБА_1
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 , його захисника - адвоката ОСОБА_6
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду у м. Кам'янське кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08 березня 2025 року за 12025041790000178 відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Дніпродзержинська, Дніпропетровської області, українець, громадянин України, маючий середню освіту, офіційно не працевлаштований, не одружений, малолітніх дітей на утриманні не маючий, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:
06.05.2019 Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської обл. за ч.І ст. 309 КК України до обмеження волі строком на 1 рік. ст. 75,76 КПК України був звільнений із іспитовим строком у 1 рік.
07.05.2020 Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської обл. за ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 190, ч.1 ст. 70 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки. ч.1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання приєднано 2 місяці обмеження волі згідно ст. 72 КК України 1 місяць позбавлення волі частину невідбутого покарання за вироком Дніпровського р/с м. Дніпродзержинська від 06.05.2019 року до відбуття покарання у вигляді 3 років та 1 місяця позбавлення волі. На підставі ч.5 ст.72 КК України зараховано з 16.08.2019 року до набрання вироком законної сили.
обвинуваченого у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України, -
02 липня 2025 року до Дніпровського районного суду міста Кам'янського надійшов обвинувальний акт у вищезазначеному кримінальному провадженні.
Згідно обвинувального акту ОСОБА_5 обвинувачується у скоєнні кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України, -.
Прокурор Кам'янської окружної прокуратури ОСОБА_7 у підготовчому судовому засіданні заявив клопотання про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Обґрунтування клопотань.
Мотивуючи клопотання, прокурор зазначив про обґрунтованість пред'явленого ОСОБА_5 обвинувачення та продовження існування ризиків, передбачених п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які виправдовують застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме: переховуватися від суду із метою уникнення покарання; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Обґрунтовуючи існування ризику переховування обвинуваченого від суду, прокурор зазначив про те, що ОСОБА_5 після оголошення йому про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України перестав виходити на зв'язок та був відсутній за місцем мешкання, тобто переховувався від органів досудового розслідування та перебував у розшуку. Також, обвинувачений ОСОБА_5 офіційно не працевлаштований, не одружений, малолітніх дітей на утриманні не має, що свідчить про те, що останній не має сталих соціальних зв'язків, що може призвести до переховування від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності
Щодо актуальності ризику вчинити інше кримінальне правопорушення, вказав, що обвинувачений ОСОБА_5 раніше судимий за вчинення злочинів проти власності, останній раз 07.05.2020 року Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської обл. за ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 190, ч.1 ст. 70 КК України, таким чином ОСОБА_5 має не зняті та не погашені в установленому порядку судимості. Оскільки останній не має постійного джерела доходу чи заробітку, обвинувачений може продовжити заробляти на життя шляхом вчинення корисливих злочинів.
Також просить врахувати, що інші, більш м'які запобіжні заходи не забезпечать запобігання вищенаведеним ризикам. Таким чином запобіжний захід у вигляді тримання під вартою забезпечить виконання обвинуваченим ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов'язків і виконання процесуальних рішень.
Просить продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Позиції учасників судового провадження.
Прокурор ОСОБА_8 у підготовчому засіданні клопотання підтримав, надав суду пояснення, аналогічні тексту клопотання, просив суд клопотання задовольнити та продовжити застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а також не заперечив проти призначення справи до судового розгляду.
Потерпілий ОСОБА_4 підтримав позицію прокурора.
Обвинувачений ОСОБА_5 у підготовчому засіданні не заперечував проти клопотання прокурора, щодо продовження строку тримання під вартою.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 підтримав думку свого підзахисного.
Оцінка та висновки суду.
Перевіривши доводи клопотання прокурора, думку обвинуваченого, заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали клопотань, суд доходить наступного висновку.
При вирішенні питання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу суд враховує, що відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Згідно ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч. 2 ст. 177 КПК України).
Крім цього, у ст.178 КПК України визначений перелік обставин, що враховуються при застосуванні запобіжного заходу.
Статтею 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього кодексу.
Поняття «обґрунтована підозра» визначена в рішенні Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої цей термін означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182). Мета затримання для допиту полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання (див. рішення у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, п. 55, Series A, № 300-A).
В підготовчому судовому засіданні суд не має процесуальної можливості і повноважень перевірити докази та обґрунтованість підозри. Належність та допустимість доказів буде перевірена судом під час судового засідання, про що суд зробить відповідні висновки в остаточному процесуальному рішенні.
В обґрунтування клопотання прокурор посилається на те, що на теперішній час продовжують існувати ризики, визначені п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Щодо ризику переховування обвинуваченого від суду, суд вважає такий ризик обґрунтованим з огляду на таке.
При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Так, у § 76 рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000, суд визнав достатнім мотивування чеських судів, що прийняли рішення про тримання під вартою з огляду в тому числі на те, що заявникові загрожувало відносно суворе покарання.
Таким чином, покарання, яке загрожує особі у разі визнання винною у вчиненні інкримінованого діяння, є важливим критерієм для визначення виду запобіжного заходу.
Як слідує із обвинувального акту, ОСОБА_5 пред'явлено обвинувачення у вчиненні злочину за ч. 1 ст. 357 КК України та у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, за яким законом передбачене покарання до восьми років позбавлення волі.
Очікування можливого суворого покарання має значення під час оцінки ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду. При цьому, ризик втечі повинен оцінюватися й у світлі інших факторів, а тому суд, вирішуючи питання щодо продовження запобіжного заходу, враховує тяжкість кримінального правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_5 у сукупності з іншими обставинами.
Визначальним також для суду є те, що ОСОБА_5 переховувався від органів досудового розслідування, перебував у розшуку.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Смірнова проти Росії» (Smirnova v. Russia № 71362/01 від 21.07.2003), суд зазначив, що при визначенні ризику переховування обвинуваченого від правосуддя потрібно враховувати особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв'язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування.
Наведена обставина у виді безальтернативності та тяжкості покарання, на переконання суду сама по собі може бути мотивом та підставою для обвинуваченого вчинити дії з метою переховування від суду для уникнення притягнення до кримінальної відповідальності. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Враховуючи характер висунутого ОСОБА_5 обвинувачення у вчиненні тяжкого злочину, строк покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, дані про його особу, який до обрання запобіжного заходу офіційно не працював, постійних та законних джерел доходів не мав, суд прийшов до вмотивованого висновку про наявність ризику переховування від суду.
Щодо ризику вчинення іншого кримінального правопорушення.
Щодо ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме ризику вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення (іншого злочину) то суд бере до уваги, що обвинувачений ОСОБА_5 раніше судимий, в тому числі за вчинення корисливих злочинів, а тому може продовжити злочинну діяльність, оскільки він офіційно не працевлаштований, не має джерел доходів, що свідчить про недостатньо міцні соціальні зв'язки.
Відтак наведені обставини в сукупності дають суду обґрунтовані підстави вважати про наявність ризику вчинити інше кримінальне правопорушення.
Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. ч. 4,5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу; розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього та визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Суд, ураховуючи вимоги ч.ч. 3, 4 ст. 183 КПК України, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, а також дані про особу обвинуваченого, приходить до висновку про можливість визначення обвинуваченому застави відповідно до ст. 182 КПК України у розмірі у 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб станом на 01.01.2025 року, що становить 60560 грн 00 коп. та у повній мірі відповідає обвинуваченню, висунутого ОСОБА_5 , суворості покарання, яке може бути йому призначено у разі доведеності його провини. Внесення застави в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків та є не завідомо непосильним для нього.
У випадку внесення застави на обвинуваченого ОСОБА_5 слід покласти обов'язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Згідно з ч. 7 ст. 194 КПК України, зазначені обов'язки покладаються на обвинуваченого на строк не більше двох місяців.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України, підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної слідчим суддею/судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.
Також у підготовчому судовому засіданні будь-яких клопотань, які б перешкоджали призначенню судового розгляду, не заявлено.
Під час підготовчого судового засідання не було встановлено підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, зокрема угоди про визнання винуватості чи про примирення до суду у порядку ст. 468-475 КПК України не надійшло; підстав для закриття провадження, передбачених пунктами 4-8, 10 ч. 1 або 2 ст. 284 КПК України, не встановлено; обвинувальний акт складений із дотриманням вимог статті 291 КПК України та кримінальне провадження підсудне Дніпровському районному суду міста Кам'янскього, визначено склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді.
Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлений.
Суд, вислухавши думки учасників підготовчого судового засідання, вважає, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні за № 12025041790000178 від 08.03.2025 відносно ОСОБА_5 можливо призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.
Керуючись ст. ст. 176-178, 179, 182-184, 194, 196, 197, 314-316, 331, 372, 376 КПК України, суд,-
Призначити судовий розгляд кримінального провадження на підставі обвинувального акту за обвинуваченням ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 357, ч.4 ст.185 КК України у відкритому судовому засіданні у приміщенні Дніпровського районного суду міста Кам'янського на 14 год. 00 хв. 31 липня 2025 року.
Розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово.
В судове засідання викликати учасників судового провадження.
Клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 - задовольнити.
Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з утриманням у Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)», строком на 60 (шістдесят) днів, з 24 липня 2025 року до 21 вересня 2025 року включно.
Одночасно визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заставу для забезпечення виконання обов'язків, визначених КПК України.
Розмір застави визначити у 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), на наступний депозитний рахунок: одержувач - ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, Код ЄДРПОУ 26239738, МФО 820172, р/р UA158201720355229002000017442 ДКСУ, м. Київ призначення платежу: за кого (ПІП) та номер справи, обов'язково зазначати інформацію про постанову судді або ухвалу суду, який обрав заставу мірою запобіжного заходу, ПІБ підозрюваного.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , такі обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою,
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання,
- утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілим,
- не відлучатися з населеного пункту м. Кам'янське без дозволу слідчого, прокурора або суду.
Роз'яснити ОСОБА_5 , що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо ОСОБА_5 , будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до прокурора, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України і використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави у дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Контроль за виконанням даної ухвали покласти на прокурора Кам'янської окружної прокуратури.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а особою, що перебуває під вартою, у той самий строк з моменту вручення йому ухвали.
Суддя ОСОБА_9