Справа № 199/4008/25
(2/199/3051/25)
Іменем України
15.07.2025 року м. Дніпро
Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра, в складі:
головуючого судді - Кошлі А.О.,
за участі:
секретаря судового засідання - Кахикало А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м.Дніпро цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 127638,8 грн., -
Представник АТ «Акцент-Банк» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 127638,8 грн. та понесені судові витрати.
В обґрунтування заявлених позовних вимог АТ «Акцент-Банк» посилається на те, що 29.07.2021 року, будучи клієнтом Банку, Позичальник уклав з Банком кредитний договір ANE0CT155101159814 щодо надання останній кредиту в розмірі 100000.00 грн. строком на 29 місяців (тобто до 28.12.2023 року) зі сплатою процентів у розмірі 75.00 щорічно та комісії в розмірі 0.00 грн.
Вважає, що АТ «А-Банк» свої зобов'язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором. В свою чергу ОСОБА_1 не сплатила своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, у зв'язку з чим станом на 27.03.2025 р. у відповідача виникла заборгованість в розмірі 127638.8 грн., з яких: 68517.52 грн. - заборгованість за кредитом; 59121.28 грн. - заборгованість за відсотками. Крім того, просить стягнути з відповідача сплачені при подачі позову судові витрати 2422.40 грн. судового збору.
Ухвалою судді Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 02.04.2025 року провадження по справі було відкрито та справу призначено до розгляду по суті.
19.06.2025 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач вважає, що позовна заява складена, підписана та подана до суду з порушенням норм ЦПК України.
Зокрема, відповідач вважає, що позовну заяву підписано працівником позивача, який не підтвердив можливості діяти у справі за правилами само представництва, також немає підтвердження того, що підписант є адвокатом. З огляду на це, на думку відповідача, провадження по справі № 199/4008/25 повинно бути закрито, а позовна заява повинна бути повернена позивачу. Також відповідач звертає увагу суду на те, що формуючи позовну заяву, позивач жодним чином не обґрунтував, не розрахував та не довів наявність наведених сум боргу відповідача.
Тому відповідач просить поновити їй термін на подання відзиву на позовну заяву у зв'язку з тяжким станом здоров'я та закрити провадження по справі.
Сторони у судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Позивач у позовній заяві вказав, що у разі неявки в судове засідання відповідача, АТ «А-БАНК» не заперечує проти розгляду справи за відсутності представника Банку.
До початку судового засідання по справі відповідачем була подана пропозиція, у якій вона просить у разі прийняття судом рішення про задоволення позовних вимог позивача врахувати той факт, що єдиним джерелом її доходу є пенсія у розмірі 3038 грн. До того ж на цю пенсію за рішенням суду по справі № 199/4914/24 вже здійснюється стягнення за рахунок пенсійних виплат. Також просить врахувати, що коли у 2021 році вона вкладала кредитний договір з позивачем, відповідач мала стабільний дохід та не мала проблем зі здоров'ям. З 2022 року в неї було діагностовано онкологічне захворювання, у зв'язку з чим вона вимушена була припинити трудову діяльність, а все наявне в неї майно та заощадження пішли та продовжують іти на фактичну підтримку її життєдіяльності. Також просить врахувати той факт, що станом на липень 2025 року триває повноцінне вторгнення з боку рф та, відповідно, в Україні триває воєнний стан.
Положеннями ч. 2 ст. 247 ЦПК України передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Як вбачається із копії укладеної та підписаної Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ "А-Банк", ОСОБА_1 погодилася з тим, що ця заява разом із Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між нею та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомлений та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані їй для ознайомлення шляхом роздрукування з офіційного сайту www.a-bank.com.ua.
29.07.2021 року відповідач о 15:24 годин підписала Паспорт споживчого кредиту «Швидка готівка», що підтверджено простим електроним підписом за ідентифікатором НОМЕР_1 .
29.07.2021 року відповідач також підписала Заяву про надання послуги “Швидка готівка» № ANE0CT155101159814 від 29-07-2021 року, що підтверджено простим електроним підписом за ідентифікатором НОМЕР_1 .
Відповідно до Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит останній платіж по кредиту повинен бути здійснений відповідачем 28.07.2023 року.
Згідно наданого розрахунку заборгованості, судом встановлено, що станом на 27.03.2025 р. ОСОБА_1 має заборгованість в розмірі 127638.8 грн., з яких: 68517.52 грн. - заборгованість за кредитом; 59121.28 грн. - заборгованість за відсотками.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Статтею 1066 ЦК України передбачено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта,гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші обмеження його права щодо розпорядження грошовими коштами, не передбачені законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.
Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України передбачено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Позивач АТ «А-Банк» свої зобов'язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит у розмірі, відповідно до умов договору. Водночас, відповідач, активно використовуючи кредитну картку, взяті на себе за кредитним договором зобов'язання належним чином не виконував, про що свідчить надана позивачем виписка про користування кредитними коштами.
Відповідач підписав анкету-заяву, яка разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами банку», які викладені на банківському сайті, складає між нею та банком договір, про що свідчить його підпис у заяві.
Підписана відповідачем Анкета-заява від 21.07.2021 та виписка з особового рахунку відповідача у сукупності та взаємозв'язку є достатніми для висновку очевидності здійснення операцій саме відповідачем, а тому відповідно до наданого позивачем розрахунку, у ОСОБА_1 станом на 27.03.2025 р. виникла заборгованість за ANE0CT155101159814 від 29-07-2021.
Будь-яких доказів, які б спростовували наявний у матеріалах справи розрахунок заборгованості, відповідачем не надано, будь-яких дій з боку відповідача, щодо припинення, зміни умов договору, звернення до банку з пропозицією, суду не надано, а відтак суд приймає такий до уваги як належний доказ розміру наявної заборгованості.
За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно з частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору, проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Враховуючи вищевикладене та те, що відповідач ОСОБА_1 порушує взяте на себе зобов'язання щодо повернення кредиту, суд приходить до висновку, що позовні вимоги стосовно стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за тілом кредиту у розмірі 68517,52 грн. підлягає задоволенню.
Щодо нарахованої суми заборгованості за процентами суд зазначає наступне.
Відповідно до статей 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів» до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов'язань за договором. Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати в договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків за шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінене або визнане недійсним. Положення, що визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.
В постанові Верховного Суду від 05 жовтня 2022 року у справі № 352/1950/15-ц (провадження № 61-2973св22) зазначено, що договір, як приватноправова категорія, оскільки є універсальним регулятором між учасниками цивільних відносин, має на меті забезпечити регулювання цивільних відносин, та має бути спрямований на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Тлумачення правочину - це з'ясування змісту дійсного одностороннього правочину чи договору (двостороннього або багатостороннього правочину), з тексту якого неможливо встановити справжню волю сторони (сторін). Потреба в тлумаченні виникає в разі різного розуміння змісту правочину його сторонами, зокрема при невизначеності і незрозумілості буквального значення слів, понять і термінів. Згідно з ч. 1 ст. 637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до ст. 213 цього Кодексу.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 травня 2022 року у справі № 944/3046/20 (провадження № 61-19719св21) зроблено висновок, що у разі, якщо з'ясувати справжній зміст відповідної умови договору неможливо за допомогою загальних підходів до тлумачення змісту правочину, передбачених у ч.ч. 3, 4 ст. 213 ЦК України, слід застосовувати тлумачення "contra proferentem". "Contra proferentem" (лат. "verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem") - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав. Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов'язаний з неясністю такої умови. Це правило застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою. Це правило підлягає застосуванню не тільки щодо умов, які "не були індивідуально узгоджені" ("no individually negotiated"), але також щодо умов, які хоча і були індивідуально узгоджені, проте були включені в договір "під переважним впливом однієї зі сторін". Тобто contra proferentem має застосовуватися у разі, якщо є два різні тлумачення умови (чи умов) договору, а не дві відмінні редакції певної умови (умов) договору, з врахуванням того, що: contra proferentem має на меті поставити сторону, яка припустила двозначність, в невигідне становище. Оскільки саме вона допустила таку двозначність; contra proferentem спрямований на охорону обґрунтованих очікувань сторони, яка не мала вибору при укладенні договору (у тому числі при виборі мови і формулювань); contra proferentem застосовується у тому випадку, коли очевидно, що лише одна сторона брала участь в процесі вибору відповідних формулювань чи формулюванні тих або інших умов в договорі чи навіть складала проект усього договору або навіть тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою; у разі неясності умов договору тлумачення умов договору повинно здійснюватися на користь контрагента сторони, яка підготувала проект договору або запропонувала формулювання відповідної умови. Поки не доведене інше, презюмується, що такою стороною була особа, яка є професіоналом у відповідній сфері, що вимагає спеціальних знань.
Отже, при стягненні заявленої позивачем заборгованості необхідно ґрунтуватися на чітко обумовлених між контрагентами кредитних договорів умовах, а не завуальованими умовами, які дозволяють кредитодавцю нарахувати непропорційно велику суму компенсації.
Такий механізм не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.
Враховуючи викладене та складні життєві обставини, про які відповідач ОСОБА_1 повідомила суду письмово та долучила до матеріалів справи, суд вважає, що зазначена сума заборгованості за відсотками за користування кредитом у розмірі 59121,28 грн. є несправедливими у розумінні статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», суперечить принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов'язків на шкоду позичальника, як споживача послуг банку, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми компенсації у разі невиконання ним зобов'язань за кредитним договором.
А тому справедливим буде стягнення з відповідачки відсотків у розмірі 3482,48 грн.
Згідно з п. 2 ч. 7 ст. 265 ЦПК України у разі необхідності в резолютивній частині також вказується про надання відстрочення або розстрочення виконання рішення.
Відповідно до ст. 267 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочку або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
Згідно з ч. 5 ст. 435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Враховуючи те, що відповідач наразі через діагностоване захворювання позбавлена можливості працювати, отримує пенсію в маленькому розмірі, з якої ще здійснюються стягнення за рішенням суду по іншій справі, військовий стан в країні, який був введений через агресію рф, та завдання справедливого вирішення даної справи на засадах добросовісності, розумності та пропорційності, суд вважає за можливе розстрочити виконання даного рішення на 36 платежів рівними частинами по 2000 грн. з можливістю погашення заборгованості достроково.
Згідно частин 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
У зв'язку з чим сплачений позивачем судовий збір необхідно покласти на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог в розмірі 1366,23 гривень
Керуючись ст. ст. 89,141,247,263-265,268,272,273, 280,281-285 ЦПК України, ст. 1054 ЦК України, суд,-
Позовні вимоги АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 127638,8 грн. - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп: НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «Акцент-Банк» (код ЄДРПОУ 14360080, МФО № 307770, м. Дніпро, вул. Батумська, 11) заборгованість за кредитним договором № ANE0CT155101159814 від 29.07.2021 року у розмірі 72000,00 грн., з яких: 68517,52 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тіло кредиту) та 3482,48 грн. заборгованість за процентами.
Розстрочити сплату заборгованості за вказаним рішенням шляхом сплати щомісячних платежів до кінця місяця, починаючи з наступного після набрання судовим рішенням законної сили, всього 36 платежів рівними частинами по 2000 грн. з можливістю погашення заборгованості достроково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп: НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «Акцент-Банк» (код ЄДРПОУ 14360080, МФО № 307770, м. Дніпро, вул. Батумська, 11) сплачену суму судового збору в розмірі 1366,23 грн.
В іншій частині вимог відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений 20.07.2025 року.
Повне найменування сторін:
Позивач: Акціонерне товариство "Акцент-Банк", м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11, ЄДРПОУ 14360080;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя А.О. Кошля