Рішення від 23.07.2025 по справі 567/157/25

Провадження № 2/679/343/2025

Справа № 567/157/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2025 року м.Нетішин

Нетішинський міський суд Хмельницької області у складі головуючої судді Сопронюк О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договороми,-

ВСТАНОВИВ:

28.02.2025 із Острозького районного суду Рівненської області до Нетішинського міського суду Хмельницької області за підсудністю надійшла цивільна справа №567/157/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 21.12.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір №3845770, згідно якого кредитодавець надає позичальнику грошові кошти у розмірі 5000 грн. Проценти за користування кредитом становлять 800 грн., які нараховуються за ставкою 2% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна процентна ставка становить 5 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Відповідач не виконував належним чином зобов'язання за договорам, грошові кошти не повернув, проценти за користування коштами та комісію не сплатив.

За вказаним кредитним договором за позичальником утворилася заборгованість у розмірі 13950 грн., з яких: 5000 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 8000 грн. - заборгованість за відсотками; 950 грн. - заборгованість за комісією.

26.07.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Факторинг партнерс» укладено договір факторингу №26-07/2024, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» передало (відступило) ТОВ «Факторинг партнерс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Факторинг партнерс» прийняло належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до боржників, зокрема до відповідач за кредитним договором №3845770.

Таким чином, позивач набув права грошової вимоги до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 13950 грн., що виникла в зв'язку з невиконанням відповідачем договірних зобов'язань за кредитним договором №3845770.

Крім того, 23.12.2021 між ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір №555163059911, згідно якого кредитодавець надає позичальнику грошові кошти у розмірі 7000 грн. зі сплатою 950% річних за користування позикою. Відповідач не виконував належним чином зобов'язання за договорам, грошові кошти не повернув, проценти за користування коштами не сплатив.

За вказаним кредитним договором за позичальником утворилася заборгованість у розмірі 14105,41 грн., з яких: 7000 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 7105,41 грн. - заборгованість за відсотками.

18.12.2023 між ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» та ТОВ «Факторинг партнерс» укладено договір факторингу №18/12-2023, відповідно до умов якого ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» передає (відступає) ТОВ «Факторинг партнерс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Факторинг партнерс» приймає належні ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» права вимоги до боржників, зокрема до відповідача за кредитним договором №555163059911.

Таким чином, позивач набув права грошової вимоги до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 14105,41 грн., що виникла в зв'язку з невиконанням відповідачем договірних зобов'язань за кредитним договором №555163059911.

На підставі наведеного позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за договором №3845770 від 21.12.2021 в розмірі 13950 грн., за договором №555163059911 від 23.12.2021 в розмірі 14105,41 грн., а всього: 28055,41 грн., судовий збір в розмірі 2422,40 грн., а також витрати на правову допомогу в розмірі 9000 грн.

Ухвалою судді Нетішинського міського суду Хмельницької області від 17.03.2025 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено сторонам процесуальні строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін, у строк встановлений ухвалою суду про відкриття провадження, від сторін не надійшло, відповідач, який належним чином повідомлявся про розгляд справи, відповідно до вимог ст.128 ЦПК України, відзив на позовну заяву не подав.

Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3)відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У зв'язку з тим, що належним чином повідомлений про розгляд справи відповідач відзив на позовну заяву не подав, у той час як представник позивача у позовній заяві не заперечував проти ухвалення заочного рішення, судом прийнято рішення про проведення заочного розгляду справи на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані докази як окремо, так і в їх сукупності, суд прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 21.12.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 , на підставі анкети-заяви на кредит №3845770 від 21.12.2021, поданої відповідачем, укладено в електронній формі договір про споживчий кредит №3845770 із додатками: Графік платежів за договором про споживчий кредит №3845770 від 21.12.2021 та Паспорт споживчого кредиту №3845770. Згідно умов договору, товариство надало позичальнику грошові кошти в сумі 5000 грн. безготівково на рахунок з використанням карти, а позичальник зобов'язався повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування ним до 29.12.2021, виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах, що визначені договором.

Згідно п.1.5.1 договору, комісія за надання кредиту: 950 грн, яка нараховується за ставкою 19 відсотків від суми кредиту одноразово. Пунктом 1.5.2. договору встановлено проценти за користування кредитом: 800 грн., які нараховуються за ставкою 2% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Відповідно до п.1.6 договору, стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Тип процентної ставки: фіксована.

Вказаний договір укладено в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства та доступний зокрема через сайт товариства таабо відповідний мобільний додаток чи інші засоби, що передбачено п.6.1 договору та підтверджується хронологією вчинення дій щодо укладення цього договору, що вміститься в анкеті-заяві на кредит №3845770 від 21.12.2021, і довідкою про ідентифікацію ОСОБА_1 при укладенні даного договору.

ТОВ «Мілоан» виконало свої зобов'язання за кредитним договором та надало для ОСОБА_1 кредитні кошти в розмірі 5000 грн, що підтверджується довідкою ТОВ «ФК «Елаєнс» від 13.11.2024, з якої вбачається, що останнє, маючи повноваження на підставі договору про надання послуг з переказу грошових коштів, перерахувало 21.12.2021 від ТОВ «Мілоан» кошти в сумі 5000 грн. на платіжну картку клієнта, номер картки № НОМЕР_1 .

У зв'язку з невиконанням належним чином відповідачем ОСОБА_1 умов договору про споживчий кредит №3845770 від 21.12.2021, утворилася заборгованість, що становить 13950 грн., з яких: 5000 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 8000 грн. - заборгованість за відсотками; 950 грн. - заборгованість за комісією.

26.07.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Факторинг партнерс» укладено договір факторингу №26-07/2024, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» передало (відступило) ТОВ «Факторинг партнерс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Факторинг партнерс» прийняло належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до боржників, зокрема до відповідача за кредитним договором №3845770 від 21.12.2021, що також підтверджується витягом з реєстру боржників до договору факторингу №26-07/2024.

Таким чином, позивач набув права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит №3845770 від 21.12.2021 у розмірі 13950 грн.

Крім того, 23.12.2021 між ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» та ОСОБА_1 укладено в електронній формі договір позики №555163059911, відповідно до умов якого позикодавець надає позичальнику на умовах строковості, зворотності, платності грошові кошти в сумі 7000 грн., а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором. Процентна ставка за користування кредитом становить 1,53 % на день (знижена) та 2,60 % на день (стандартна) (п.1.1.1 договору).

Відповідно до п.2.1. договору, позика надається позичальнику шляхом перерахування позикодавцем позики на банківський картковий рахунок позичальника за реквізитами його банківської платіжної картки, зазначений у реєстраційної анкеті клієнта позичальника у системі «Loany» на сайті www.loany.com.ua.

Даний договір підписаний ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (СМС-код) 4143, який 23.12.2021 направлений ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» на номер телефону НОМЕР_2 , що підтверджується довідкою про ідентифікацію ОСОБА_1 при укладенні даного договору.

Відповідач також ознайомився та підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором (СМС-код) 4143 Графік платежів №555163059911-1 від 23.12.2021, розрахунок вартості кредиту від 23.12.2021, що є додатками до договору позики, а також паспорт позики від ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» від 23.12.2021.

Крім того, відповідач ознайомився та підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором (СМС-код) 5096 Загальні умови надання грошових коштів у позику ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» в редакції від 12.10.2021.

Підписанням договору позики та додатків до нього відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.

Зарахування грошових коштів 23.12.2021 за договором № 555163059911 в сумі 7000 гривень на карту № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 підтверджується довідкою ТОВ «Універсальні платіжні рішення» №3162_240202192421 від 02.02.2024.

У зв'язку з невиконанням належним чином відповідачем ОСОБА_1 умов договору позики №555163059911 від 23.12.2021, утворилася заборгованість, що становить 14105,41 грн. з яких: 7000 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 7105,41 грн. - заборгованість за відсотками.

18.12.2023 між ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» та ТОВ «Факторинг партнерс» укладено договір факторингу №18/12-2023, у відповідності до умов якого ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» передає (відступає) ТОВ «Факторинг партнерс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Факторинг партнерс» приймає належні ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» права вимоги до боржників, зокрема до відповідача за кредитним договором №555163059911, що також підтверджується витягом з реєстру боржників до договору факторингу №18/12-2023.

Таким чином, позивач набув права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором позики №555163059911 від 23.12.2021 у розмірі 14105,41 грн.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205,207 ЦК України).

Закон України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03.09.2015 визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

В статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону є оригіналом такого документа.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Положення статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

Судом встановлено, що кредитні договори підписані відповідачем за допомогою одноразового пароля - ідентифікатора, а тому їх укладання між сторонами підтверджено належними та допустимими доказами. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс повідомлення на мобільний телефон, без здійснення входу на сайт первісних кредиторів за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитні договори між відповідачем та первісними кредиторами не були б укладені.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави щодо позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором

Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст.1049 ЦК України).

У разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов'язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором (ст.1052 ЦК України).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто (ст.ст.525-527 ЦК України).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В ході розгляду справи встановлено, що первісні кредитори свої зобов'язання перед відповідачем виконали у повному обсязі, у той час як ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання по поверненню кредитних коштів за кредитними договорами не виконав.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч.1 ст.1077 ЦК України).

За змістом ч.1 ст.1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Отже, необхідною умовою для відступлення права вимоги є існування самого зобов'язання, за яким відступається право, яке й підтверджує дійсність вимог.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що до позивача, як нового кредитора, перейшло право вимоги до відповідача за договором про споживчий кредит №3845770 від 21.12.2021 та договором позики №555163059911 від 23.12.2021.

Розпоряджаючись своїми цивільними та процесуальними правами на свій розсуд, відповідач відзив на позов до суду не подав, не заперечував факт укладання кредитних договорів, отримання та користування кредитними коштами, не спростував розрахунки та розмір заборгованості, не подав своїх доказів на заперечення відповідних доводів позивача. Отже, відповідач не довів відсутність його вини у порушенні зобов'язань, не спростував підстави позову.

На підставі вищевикладеного та враховуючи, що ОСОБА_1 свої зобов'язання за кредитними договорами належним чином не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість, суд вважає за необхідне задовольнити позов повністю та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором про споживчий кредит №3845770 від 21.12.2021 в розмірі 13950 грн. та за договором позики №555163059911 від 23.12.2021 в розмірі 14105,41 грн., а всього: 28055,41 грн.

Згідно вимог ч.ч.1, 3 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

З огляду на те, що позов задоволено повністю, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 2422,40 грн.

Крім того, із матеріалів справи вбачається, що 02.09.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» уклало із ФОП ОСОБА_2 договір про надання правової допомоги №02-01/2024-5, предметом якого є надання юридичної допомоги в обсязі та на умовах передбачених договором, у зв'язку з чим позивач поніс витрати на оплату такої допомоги у розмірі 9000 гривень, на підтвердження чого суду надано вказаний договір, заявку на надання юридичної допомоги №8 від 02.12.2024 та витяг з Акту №4 про надання юридичної допомоги від 27.12.2024, тарифи на послуги ФОП ОСОБА_2 .

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.

Сума забезпечення витрат на професійну правничу допомогу визначається судом з урахуванням приписів ч.4 ст.137, ч.7 ст.139 та ч.3 ст.141 цього Кодексу, а також їх документального обґрунтування (ч.5 ст.135 ЦПК України).

Згідно ч.ч.1, 2 ст.137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Відповідно до статті 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Незалежність адвокатури гарантується. Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом.

Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Відповідно до п.1 ч.6 ст.19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Справа, що є предметом розгляду віднесена до категорії малозначних справ.

Відповідно до ч.2 ст.60 ЦПК України під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.

Отже, у малозначній справі здійснювати представництво особи в суді може особа, яка не є адвокатом.

Проте поняття «надання професійної правничої допомоги» не тотожне поняттю «представництво особи в суді». Надання професійної правничої допомоги здійснюють лише адвокати, натомість представництво особи у суді може бути здійснене за вибором особи адвокатом або іншим суб'єктом (абзац другий підпункту 2.2.1 підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини висновку Конституційного Суду України (Велика палата) у справі за конституційним зверненням Верховної Ради України про надання висновку щодо відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції України (щодо скасування адвокатської монополії) (реєстр. №1013) вимогам статей 157 і 158 Конституції України від 31 жовтня 2019 року № 4-в/2019.

Таким чином, витрати на юридичні послуги, надані стороні у справі іншою, ніж адвокат, особою, не належать до витрат на професійну правничу допомогу та не можуть бути відшкодовані у порядку ч. 4 ст.137, ч. 7 ст.139 та ч.3 ст.141 ЦПК України.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19, тому суд враховує його при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, з огляду на приписи ч.4 ст.263 ЦПК України.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позивачу слід відмовити у компенсації витрат на правову допомогу при зверненні до суду з даним позовом у розмірі 9000 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.205, 207, 512, 514, 526, 527, 530, 536, 610-611, 625, 628, 629, 634, 638, 639, 1048, 1049, 1054, 1055, 1077, 1078 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», ст.ст.5, 10-13, 76-82, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 279-282 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за договором про споживчий кредит №3845770 від 21.12.2021 в розмірі 13950 грн. та за договором позики №555163059911 від 23.12.2021 в розмірі 14105,41 грн., а всього: 28055,41 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» судовий збір в розмірі 2422,40 гривень.

У відшкодуванні судових витрат на правову допомогу - відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня його складення.

Повний текст рішення складено 23 липня 2025 року.

Сторони у справі:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», ЄДРПОУ 42640371, місце знаходження: 03150, м.Київ, вул.Ґройца Єжи, буд. 6, офіс 521).

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , ID картка НОМЕР_4 ; зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя О.В. Сопронюк

Попередній документ
129058944
Наступний документ
129058946
Інформація про рішення:
№ рішення: 129058945
№ справи: 567/157/25
Дата рішення: 23.07.2025
Дата публікації: 25.07.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Нетішинський міський суд Хмельницької області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (28.08.2025)
Дата надходження: 28.02.2025
Предмет позову: про стягнення заборгованості за договором