Справа № 486/381/25
Провадження № 2/486/585/2025
(заочне)
24 липня 2025 року м. Південноукраїнськ
Південноукраїнський міський суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді Волощук О.О.,
за участю секретаря судового засідання Гайдук А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У лютому 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обгрунтовує тим, що 20.10.2023 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №9799605 в електронній формі відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», згідно умов якого ТОВ «Мілоан» зобов'язалося надати ОСОБА_1 кредит у розмірі 9000 грн., а він в свою чергу зобов'язався повернути кредит зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором. ТОВ «Мілоан» умови Кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачеві кредит на потрібну йому суму. Відповідач зі свого боку не виконав умов договору. 26.04.2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги №105- МЛ, за яким первісний кредитор відступив ТОВ «Вердикт Капітал» за плату право грошової вимоги до відповідача за зобов'язаннями, що виникли з кредитного договору № 9799605 від 20.10.2023. На момент звернення до суду заборгованість відповідача складає 31 356,00 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 6300,00 грн.; заборгованість за відсотками 24 156,00 грн.; заборгованість за комісією900 грн. Посилаючись на вищевикладене, представник позивача просить стягнути з відповідача на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованість за вищевказаним кредитним договором та судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
Ухвалою суду від 17.03.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито позовне провадження та призначено судове засідання в порядку спрощеного позовного провадження для розгляду справи по суті з повідомленням (викликом) сторін.
У зв'язку з відсутністю відомостей про належне повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, розгляд справи було відкладено на 30.04.2025 року, 13.05.2025 року та 29.05.2025 року.
З 28 по 29 травня 2025 року суддя перебувала у відрядженні у зв'язку з чим розгляд справи було перенесено на 18.06.2025 року.
У зв'язку з відсутністю відомостей про належне повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, розгляд справи було відкладено на 11.07.2025 року.
У зв'язку з перебуванням судді у відпустці з 07 по 11 липня 2025 року, розгляд справи перенесено на 27.07.2025 року.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надіслав суду клопотання про розгляд справи без його участі, в якому також зазначив про підтримання позовних вимог в повному обсязі. У разі неявки відповідача просив провести заочний розгляд справи.
Відповідач у судове засідання не з'явився, причину неявки не повідомив, про дату, час та місце судового засідання за останнім відомим зареєстрованим місцем проживання був належним чином повідомлений шляхом направлення рекомендованого поштового відправлення, однак судова повістка не була вручена під час доставки та була повернута до суду, у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою, отже відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений. Крім того судом було здійснено виклик відповідача оголошенням, яке розміщено на сторінці веб-сайту суду офіційного веб-порталу "Судова влада України". Відповідач відзив на позовну заяву не подав.
За викладених обставин, згідно із статтею 280 ЦПК України суд вважає можливим провести заочний розгляд справи й ухвалити заочне рішення на підставі наявних у ній доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши надані докази у справі в межах заявлених позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 20.10.2023 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту №9799605 в електронній формі, який разом з додатками підписано відповідачем за допомогою одноразового електронного ідентифікатора «283315», відправленого на номер телефону, зазначений позичальником, що відповідає вимогам п.6.1 договору.
Відповідно до умов договору сума кредиту складає 9000,00 грн. Строк кредитування 105 днів (п.1.3 договору), з яких 15 днів (по 04.11.2023) пільговий період, 90 днів поточний період (до 02.02.2024).
Пунктом 2.1 договору також визначено, що кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 , у розмірі 1667,75 грн. шляхом погашення заборгованості позичальника за комісією.
Згідно з п.1.5.2 договору проценти нараховуються за ставкою 1,5% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом у пільговий період та 3,5 % протягом поточного періоду.
Також договором передбачена комісія за надання кредиту, що нараховується та сплачується одноразово за ставкою 10,00 % від загальної суми кредиту, що складає 900,00 грн.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
Як вбачається із платіжного доручення №113122673 від 20.10.2023 кредитор свої зобов'язання виконав у повному обсязі та перерахував на картку, що належить ОСОБА_2 № НОМЕР_1 , суму кредиту 9000,00 грн.
Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого позивачем, та виписки з особового рахунку за кредитним договором, станом на 18.03.2024 сума заборгованості становить 31365,00 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 6300,00 грн.; заборгованість за відсотками - 24156,00 грн.; заборгованість за комісією - 900,00 грн.
26.04.2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» було укладено договір факторингу №105-МЛ, відповідно до умов якогоТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, зокрема, за кредитним договором №9799605 від 20.10.2023 року, де боржником є ОСОБА_1 .
Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до договору факторингу №105-МЛ від 26.04.2024 року (у новій редакції згідно додаткової угоди №1 від 04.02.2025) до ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №9799605 від 20.10.2023, сума заборгованості 31365,00 грн.
Відповідно до ст. ст. 1054, 1055 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти; кредитний договір укладається у письмовій формі.
Згідно зі ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Частиною 1 ст. 207 ЦК України визначено. що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Закон України "Про електронну комерцію" визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
У статті 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. ч. 7, 12 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Згідно зі ст. ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
В процесі розгляду справи встановлено, що фінансова установа виконала свої зобов'язання за кредитним договором, надавши відповідачу кредитні кошти у розмірі 9000,00 грн.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач не виконував своїх зобов'язань жодному з кредиторів, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість в загальному розмірі 31365,00 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 6300,00 грн.; заборгованість за відсотками - 24156,00 грн.; заборгованість за комісією - 900,00 грн.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідач не довів належного виконання зобов'язань за кредитним договором, розрахунок заборгованості не спростував, контррозрахунок не надав, відзив на позов до суду не надходив.
Оскільки судом встановлено, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Як вбачається з матеріалів цивільної справи, позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 2 422 грн. 40 коп., що підтверджується платіжним документом.
Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Виходячи зі змісту вказаних положень закону, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у розмірі 2 422 грн. 40 коп.
Керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 263, 264, 265, 280, 281, 282, 283, 354 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, юридична адреса: 79018, Львівська область, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28) заборгованість за кредитним договором №9799605 від 20.10.2023 року у розмірі 31365 (тридцять одна тисяча триста шістдесят п'ять) гривень 00 копійок, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 6300,00 грн.; заборгованість за відсотками- 24156,00 грн.; заборгованість за комісією - 900,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, юридична адреса: 79018, Львівська область, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28) у рахунок відшкодування сплаченого судового збору 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Суддя: О.О. Волощук