Справа № 486/228/25
Провадження № 2/486/524/2025
24 липня 2025 року м. Південноукраїнськ
Південноукраїнський міський суд Миколаївської області
у складі: головуючого судді Далматової Г.А.,
при секретарі Маляновій А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Південноукраїнської міської територіальної громади в особі Південноукраїнської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування,
учасники справи: позивач ОСОБА_1 , відповідач Південноукраїнська міська територіальна громада в особі Південноукраїнської міської ради, представник відповідача Нестеренко І.В., треті особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
03 лютого 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Південноукраїнської міської територіальної громади в особі Південноукраїнської міської ради з позовною заявою про визнання права власності в порядку спадкування, в якій просив визнати за ним право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Свою позицію позивач обґрунтовує тим, що 05 жовтня 1999 року його мати ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , яка також представляла на біржі інтереси члена своєї сім'ї неповнолітньої ОСОБА_3 , 1993 року народження, уклали договір №180 купівлі-продажу нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 .
Вказаний договір був зареєстрований в Южноукраїнській філії Універсальної товарної біржі «Нерухомість Н» у «Журналі реєстрації біржових угод з нерухомістю» за № 180 від 05 жовтня 1999 року. У договорі зазначено, що він подальшому нотаріальному посвідченню не підлягає на підставі ст.15 Закону України «Про товарну біржу».
Право приватної власності ОСОБА_4 на дану квартиру зареєстровано в КП «Бюро технічної інвентаризації» м. Южноукраїнська.
Таким чином ОСОБА_4 правомірно набула право власності на квартиру АДРЕСА_1 та правомірно нею володіла. У вказаній квартирі вона проживала більше 20 років - з 1999 року по 2022 рік.
За життя ОСОБА_4 зробила заповіт згідно якого єдиним спадкоємцем квартири АДРЕСА_1 є він.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла. Нотаріусом Другої Первомайської державної нотаріальної контори Бутрей І.А. до майна померлої заведена спадкова справа №69400583. Спадкоємцем, який прийняв спадщину після смерті померлої - ОСОБА_4 , є її син, тобто він.
На його замовлення КП «Бюро технічної інвентаризації» м. Южноукраїнська на квартиру АДРЕСА_1 , виготовлено технічний паспорт.
Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 22 червня 2023 року йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно, оскільки обсяг дієздатності неповнолітньої ОСОБА_3 , 1993 року народження (яку на біржі на підставі рішення органу опіки та піклування виконавчого комітету Южноукраїнської міської Ради народних депутатів Миколаївської області №197 від 27 вересня 1999 року представляла продавець квартири ОСОБА_2 ), не надавав їй можливості стати членом біржи, а здійснення біржових операцій виключає наявність іншого інституту представництва та унеможливлює батькам від імені неповнолітнього укладати біржові угоди. Нотаріусом рекомендовано визнати право власності і належності за спадкоємцем за заповітом в порядку спадкування вирішити у судовому порядку.
Зазначив, що він не має можливості оформити свої спадкові права, з причин, що не залежать від нього.
Ухвалою суду від 17 лютого 2025 року залучено до участі у розгляді справи як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
Позивач в судове засідання не з'явився, надав суду заяву, в якій просив здійснювати розгляд справи без його участі, позові вимоги підтримав.
Представник відповідач надала суду заяву з проханням розглянути справу без її участі. Не заперечує проти задоволення позовної заяви.
Треті особи в судове засідання не з'явились, про дату час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Суд вважає можливим на підставі ст. 223 ЦПК України розглянути справу за відсутності учасників справи, оскільки в ній достатньо доказів для ухвалення рішення.
Дослідивши докази в сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що згідно копії свідоцтва про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є сином ОСОБА_4 /а.с. 25/.
05 жовтня 1999 року члени біржі ОСОБА_2 , яка на підставі витягу з рішення органу опіки та піклування виконавчого комітету Южноукраїнської міської Ради народних депутатів Миколаївської області №197 від 27 вересня 1999 року також представляла на біржі інтереси члена своєї сім'ї неповнолітньої ОСОБА_3 , 1993 року народження, та ОСОБА_4 уклали договір №180 купівлі-продажу нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 /а.с. 6/.
Вказаний договір зареєстровано в Южноукраїнській філії Універсальної товарної біржі «Нерухомість Н» у «Журналі реєстрації біржових угод з нерухомістю» за № 180 від 05 жовтня 1999 року.
У договорі зазначено, що об'єкт нерухомості належав продавцю на підставі договору міни квартири №822 від 10 лютого 1996 року, посвідченого державним нотаріусом Южноукраїнської державної нотаріальної контори Миколаївської області Дмітрієвою В.В. і зареєстрованого 29 вересня 1999 року Южноукраїнським БТІ за № 98, кн. 12, стр 228.
Згідно копії довідки № 309 від 15 вересня 2022 року КП «Бюро технічної інвентарізації» м. Южноукраїнська про технічний стан, а також витягу з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, право приватної власності на квартиру АДРЕСА_1 , зареєстровано за ОСОБА_4 /а.с. 7, 8-10/.
На замовлення ОСОБА_4 було виготовлено технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_1 /а.с. 11/.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості щодо реєстрації права власності, інших оречових прав на квартиру АДРЕСА_1 , відсутні /а.с. 144/.
Позивачем долучено до позовної заяви копію договору № 174-2 «Про надання житлово-комунальних послуг» від 11 листопада 2002 року та квитанції про сплату квартирної плати за зазначену квартиру /а.с. 18, 19/.
31 травня 2016 року ОСОБА_4 , на випадок своєї смерті зробила розпорядження, в якому, зокрема належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_2 , заповідала сину ОСОБА_1 . Зазначений заповіт було посвідчено державним нотаріусом Южноукраїнської нотаріальної контори Миколаївської області Лобовою О.М. /а.с. 14/.
06 лютого 2022 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла у м. Южноукраїнську, Вознесенського району, Миколаївської області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 07 лютого 2022 року /а.с. 15/.
22 червня 2022 року державним нотаріусом Другої Первомайської державної нотаріальної контори Бутрей І.А. зареєстрована спадкова справа №69400583 до майна померлої ОСОБА_4 /а.с. 16/.
Як вбачається з матеріалів спадкової справи /а.с. 104-136/ з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 звернувся її син ОСОБА_1 .
Також, як вбачається з довідки Южноукраїнської державної нотаріальної контори Миколаївської області №297/02-14 від 22 червня 2022 року, спадкоємцем, який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_4 є її син ОСОБА_1 /а.с. 17/.
Постановою в.о. завідувача Южноукраїнської державної нотаріальної контори Миколаївської області Бутрей І.А. від 22 червня 2023 року відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно - квартиру АДРЕСА_1 , яке залишилось після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки обсяг дієздатності неповнолітньої ОСОБА_3 , 1993 року народження, не надавав їй можливості стати членом біржи, а здійснення біржових операцій виключає наявність іншого інституту представництва та унеможливлює батькам від імені неповнолітнього укладати біржові угоди /а.с. 20/.
Постановою Верховної Ради України №4007-ІХ від 09 жовтня 2024 року перейменовано місто Южноукраїнськ Вознесенського району Миколаївської області на місто Південноукраїнськ.
Рішенням Южноукраїнської міської ради Миколаївської області №1128 від 20 жовтня 2022 року «Про перейменування вулиць, бульварів, провулків населених пунктів Южноукраїнської міської територіальної громади.», АДРЕСА_3 , перейменовано на вулицю Європейська.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Пунктом 1 розділу Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, передбачено, що він набирає чинності з 1 січня 2004 року.
До цивільних відносин, які вже існували на зазначену дату, норми ЦК застосовуються в частині лише тих прав і обов'язків, що виникли після набрання ним чинності.
Таким чином, до спірних правовідносин необхідно застосувати норми ЦК України (в редакції 1963 року), оскільки договір купівлі-продажу квартири був укладений до 01 січня 2004 року.
Статтею 227 Цивільного кодексу ЦК України (в редакції 1963 року), що був чинним на час укладення вказаного спірного договору, передбачено, що договір купівлі-продажу житлового будинку (квартири) укладається в письмовій формі та підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню, якщо хоча б одна із сторін є громадянином.
Недотримання даної вимоги тягне за собою до недійсності договору (ч. 1 ст. 47 ЦК України в редакції 1963 року).
Незважаючи на обов'язковість нотаріальної форми договору купівлі-продажу житла, в якому хоча б однією з сторін є громадянин, законодавство допускає можливість визнання угоди, яка хоча й укладена з порушенням нотаріальної форми, але вважається дійсною. Так, відповідно до ч. 2 ст. 47 ЦК України (в редакції 1963 року), якщо одна зі сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а інша сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд має право на вимогу сторони, яка виконала угоду, визнати її дійсною. У цьому випадку подальше нотаріальне оформлення угоди не вимагається.
Частиною 2 статті 12 Закону України «Про власність», який діяв станом на 1999 рік, визначено, що громадянин набуває право власності на майно одержане, в тому числі внаслідок укладення угод не заборонених законом.
Відповідно до ст. 149 ЦК України (в редакції 1963 року) власник може вимагати усунення всяких порушень його прав, хоч би ці порушення і не були поєднанні з позбавленням володіння.
Судом встановлено, що сторони договору обумовили всі його суттєві умови та повністю виконали взяті на себе зобов'язання, придбане майно під арештом не перебуває, заборон на його відчуження немає, можливість належного посвідчення договору купівлі-продажу на час розгляду справи втрачена.
Сторона договору ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 померла.
Відповідно до вимог ст.25ЦК України здатність мати цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.
Спадкоємцем останньої є її син ОСОБА_1 , однак він позбавлений можливості оформити свої спадкові права з причин, що не залежать від нього.
Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла до інших осіб (спадкоємців) (стаття 1216 ЦК України).
Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає у день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а спадкоємець, який прийняв спадщину, в розумінні ч.1ст. 1218 ЦК України, має право вимагати визнання за ним права власності на спадкове майно в судовому порядку.
З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку про можливість задоволення позовних вимог та визнання за позивачем право власності на вищевказану квартиру в порядку спадкування.
Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263, 265, 265 ЦПК України, суд
Задовольнити позовну заяву ОСОБА_1 до Південноукраїнської міської територіальної громади в особі Південноукраїнської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування.
Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Повне ім'я позивача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_4 .
Повне найменування відповідача: Південноукраїнська міська територіальна громада в особі Південноукраїнської міської ради, місцезнаходження: вул. Європейська, 48, м. Південноукраїнськ, Вознесенського району, Миколаївської області, ЄДРПОУ 33850880.
Повне ім'я третьої особи: ОСОБА_2 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_5 .
Повне ім'я третьої особи: ОСОБА_3 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_5 .
Суддя Г.А. Далматова