Провадження: 2-а/484/47/25
Справа: 484/3646/25
24.07.2025 Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді Коваленко Н.А.,
секретаря судового засідання Голубкової Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м.Первомайськ адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Єрмоленко Анна Володимирівна до Департаменту патрульної поліції, інспектора 2 взводу 3 роти 2 батальйону полку 1 Управління патрульної поліції в м. Києві старшого лейтенанта поліції Скірського Володимира Анатолійовича про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі,-
Представник позивача, адвокат Єрмоленко А.В. через систему "Електронний суд" подала позов до Департаментаменту патрульної поліції, інспектора 2 взводу 3 роти 2 батальйону полку 1 Управління патрульної поліції в м. Києві старшого лейтенанта поліції Скірського Володимира Анатолійовича про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі.
На обґрунтування вимог вказує, що 24.06.2025 року ОСОБА_1 постановою серії ЕНА № 5057349 було притягнуто до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене частиною 5 статті 121 КУпАП.
У даній постанові зазначено, що 24.06.2025 р. о 11:56 в м. Києві на проспекті Валерія Лобановського водій керував ТЗ обладнаним засобами пасивної безпеки та був непристебнутий ременем безпеки, чим порушив п. 2.3в ПДР - правил користування ременями.
Дійсно 24.06.2025 року водій ОСОБА_1 знаходився у місті Києві, перебуваючи у відпустці, приїхав у ДП «Інститут педіатрії, акушерства та гінекології», ДУ Інститут нейрохірургії імені акад. А.П. Рамаданова НАМН України, Інститут серця, ДУ Інститут травматології та ортопедії НАМН України та в Інститут рака на обстеження разом зі своїми дітьми. У всіх медичних закладах був свій час прийому, та вони знаходилися в різних місцях міста, що потребувало додатково пересування по місту Київ. Від'їжджаючи від Інституту рака він направлявся в бік ДУ Інститут нейрохірургії імені ак. А.П. Рамаданова НАМН України, де були записані на проходження МРТ та на консультацію нейрохірурга, та не придав увагу тому, що не пристебнувся ременем безпеки, оскільки хвилювався, щоб не запізнитися на прийом на МРТ та на прийом до лікаря.
Представник позивача зазначає, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем та за час проходження служби у військовій частині НОМЕР_1 зарекомендував себе як дисциплінований військовослужбовець, посадові обов'язки знає, має достатній рівень професійної підготовки, працює над удосконаленням своїх професійних знань, поставлені завдання виконує. Вказані обставини суттєво знижують ступінь його вини.
Тому оцінюючи в сукупності дії, наслідки та ставлення ОСОБА_1 до вказаних дій, з урахуванням даних, що характеризують його особу, представник позивача просить суд застосувати до Єрмоленка Леоніда Леонідовича положення ст. 22 КУпАП та звільнити його від адміністративної відповідальності у зв'язку з малозначністю вчиненого ним адміністративного правопорушення і обмежитися усним зауваженням.
Ухвалою суду від 04.07.2025 року відкрито провадження по справі у спрощеному порядку з повідомленням(викликом) сторін.
21.07.2025 року представник Департаменту патрульної поліції - Черниш О.Г. через систему «Електронний суд» скерував відзив на позовну заяву. Де зазначив, що Департамент патрульної поліції вважає заявлені позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими. В обґрунтування зазначено, вказує, що факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення був досліджений та встановлений поліцейським під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, а сам позивач не заперечував, що вчинив порушення ПДР, не користувався засобами пасивної безпеки на автомобілі, обладнаним ними.
Позивач на місці розгляду справи не заперечував вчинення ним правопорушення, а у позовній заяві представник позивача просить застосувати до ОСОБА_1 положення ст. 22 КУпАП та звільнити його від адміністративної відповідальності у зв'язку з малозначністю вчиненого ним адміністративного правопорушення і обмежитися усним зауваженням. Стаття 22 КУпАП встановлює, що при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням. У даному випадку посилання позивача на малозначність правопорушення є не виправданим, так як відповідно до статті 22 КУпАП, встановлено право (можливість), а не обов'язок посадової особи звільнити правопорушника від адміністративної відповідальності, що вирішується посадовою особою у кожному конкретному випадку.
У даному випадку притягнення позивача до адміністративної відповідальності відбулось за наявності події, наявної вини особи та підтверджено належними доказами, тому правомірність рішення суб'єкта владних повноважень є доведеною. Представник відповідача вважає, що притягнення позивача до адміністративної відповідальності є законним, обґрунтованим та доведеним, а тому оскаржувана постанова не підлягає скасуванню.
Позивач та його представник до суду не з'явилися, надали заяву про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують у повному обсязі.
Представник Департаменту патрульної поліції в судове засідання не з'явився, хоча був повідомлений належним чином про місце та час розгляду справи.
Відповідач- інспектор 2 взводу 3 роти 2 батальйону полку 1 Управління патрульної поліції в м. Києві старший лейтенант поліції Скірський В.А., в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи, про причини неявки не повідомив.
В силу вимог ч.3 ст. 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності зібрані в справі докази, суд приходить до наступного.
Згідно ч.2 ст.9, ч.2 ст.77 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.
Відповідно до вимог ч.2ст.19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.
Спірні правовідносини регулюються Кодексом України про адміністративні правопорушення, Законом України «Про Національну поліцію», Правилами дорожнього руху, що затвердженіпостановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306(далі -ПДР) та ст.286 КАС України.
Згідно з п.8 ч.1 ст.23 Закону України Про Національну поліцію, поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Пунктом 11 частини 1 статті 23 цього Закону визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманнямПравил дорожнього рухуйого учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно доЗакону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (із змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно правових актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
У відповідності до ст.283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Судом встановлено, що 24.06 2025 року інспектором 2 взводу 3 роти 2 батальйону полку 1 Управління патрульної поліції в м. Києві старшим лейтенантом поліції Скірським В.А., було винесена постанова про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія ЕНА № 5057349 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 121 КупАП у вигляді штрафу у розмірі 510 грн. 00 коп.
Дані обставини підтверджуються копією постанови, наявною в матеріалах справи.
Відповідно до вищевказаної постанови позивача було визнано винним в тому, що він 24.06.2025 року о 11.56 год. в місті Київ, просп. Валерія Лобановського керував транспортним засобом обладнаним засобами пасивної безпеки та був не пристебнутий ременем безпеки, чим порушив п. 2.3. ПДР.
Відповідно до п.2.3 в Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними та не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів
Відповідальність за що передбачено ч.5 ст.121 КУпАП, а саме порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами.
Факт порушення водієм Правил дорожнього руху фіксується відповідно до норм Кодексу України про адміністративні правопорушення та повинен бути достатньо обґрунтованим належними та допустимими доказами, які б усували будь-які сумніви щодо наявності такого порушення.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
В той же час, згідно ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного спливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Таким чином, для притягнення особи до адміністративної відповідальності повинен бути наявним склад адміністративного правопорушення, тобто дія особи повинна бути протиправною, винною і відповідальність за правопорушення повинна бути передбачена Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Згідно до п.4 ч.3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Статтею 22 КУпАП передбачена можливість звільнення від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення. Згідно цієї статті, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
З огляду на викладене, враховуючи характер вчиненого адміністративного правопорушення, ступінь протиправних дій, відсутнє спричинення істотної шкоди правам та інтересам інших осіб таким правопорушенням, щире каяття та те, що позивач є військовослужбовцем, під час проходження служби зарекомендував себе як дисциплінований військовослужбовець та відсутність будь яких данних про притягнення особи до адміністративної відповідальності раніше, суд приходить до висновку про малозначність допущеного позивачем адміністративного правопорушення та можливість досягнення у даному випадку виховних і превентивних цілей без застосування адміністративного стягнення, а тому звільняє ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 121 КУпАП, на підставі ст.22 КУпАП та вважає можливим обмежитися усним зауваженням.
На підставі наведеного та керуючись ст.62 Конституції України, ст.ст.2,3,5,9,72,75-77,90,139,286,293 КАС України, ст.121, 245,251, 280 КУпАП, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Єрмоленко Анна Володимирівна до Департаменту патрульної поліції, інспектора 2 взводу 3 роти 2 батальйону полку 1 Управління патрульної поліції в м. Києві старшого лейтенанта поліції Скірського Володимира Анатолійовича про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі - задовольнити.
Постанову серії ЕНА №5057349 від 24.06.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст. 121 КУпАП змінити, виключивши з неї вказівку про адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн. та зазначити, що згідно ст. 22 КУпАП, у зв'язку із малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним адміністративним судом.
Рішення може бути оскаржено до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 24.07.2025.
Суддя Н.А. Коваленко