24.07.2025
Справа № 482/1436/25
Номер провадження 1-кп/482/164/2025
Іменем України
24 липня 2025 року місто Нова Одеса
Новоодеський районний суд Миколаївської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Нова Одеса кримінальне провадження за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Озерне Ізмаїльського району Одеської області, громадянина України, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого Суворовським районним судом м. Одеси за ч. 2 ст. 307 КК України до позбавлення волі строком на 6 років та звільненого від відбування покарання Вознесенським районним судом Миколаївської області умовно-достроково, для проходження військової служби за контрактом, який на момент вчинення кримінального правопорушення проходив військову службу за контрактом на період дії воєнного стану на посаді навідника стрілецького спеціалізованого взводу стрілецької роти стрілецького спеціалізованого батальйону (Шквал) військової частини НОМЕР_1 , у військовому у званні «матрос»,-
обвинуваченого в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, -
встановив:
У провадженні Новоодеського районного суду Миколаївської області знаходиться кримінальне провадження, зареєстроване в ЄРДР за № 62025150010003265 від 29.05.2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
02.07.2025 року ухвалою суду за цим провадженням було призначено підготовче судове засідання на 14 год. 00 хв. 24 липня 2025 року.
23.07.2025 року до суду, засобами електронної пошти, від процесуального прокурора - прокурора Миколаївської спеціалізованої прокуратури Південного регіону ОСОБА_6 надійшло клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення розміру застави, посилаючись при цьому на те, що строк тримання обвинуваченого під вартою спливає, судовий розгляд кримінального провадження до цього часу не може бути закінчений, а передбачені ст. 177 КПК України ризики, наявність яких була встановлена слідчим суддею та судом, не змінились, більш м'які запобіжні заходи не забезпечать запобігання цим ризикам.
Прокурор у судовому засіданні вказане клопотання підтримала з підстав, у ньому викладених, та просила його задоволити. Додатково вказала про неможливість визначення застави, оскільки діяння, в якому обвинувачується ОСОБА_4 , було вчинено ним під час умовно-дострокового звільнення від відбування покарання за вироком Суворовського районного суду м. Одеси.
Захисник та обвинувачений у судовому засіданні проти продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою не заперечували. Захисник додатково просив зменшити розмір застави до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вказав, що обвинувачений бажає продовжити службу в ЗСУ.
Дослідивши клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу, вислухавши позицію прокурора, обвинуваченого та захисника суд приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину.
Підставою застосування запобіжного заходу, у відповідності до ч. 2 ст. 177 КПК України, є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Підозра, як визначено у постанові Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 24.11.2016 року № 5 - 328 кс 16, є обґрунтованим припущенням про вчинення особою кримінального правопорушення.
Згідно з визначеним Європейським судом з прав людини поняттям, обґрунтована підозра - це добровільне припущення про вчинення особою певного діяння, яке ґрунтується на об'єктивних відомостях, що можна перевірити у судовому розгляді, та які спонукали б неупереджену та розумну людину вдатися до практичних дій, щоб з'ясувати, чи є така підозра обґрунтованою.
Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, підтверджується, зокрема обвинувальним актом, направленим до суду.
30.05.2025 року, ухвалою слідчого судді Інгульського районного суду міста Миколаєва по справі № 489/4295/25, відносно ОСОБА_4 , в задоволення клопотання слідчого у кримінальному провадженні, застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк з 29.05.2025 року по 27.07.2025 року включно, та визначено розмір застави, у розмірі 75700,00 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, до спливу строку тримання обвинуваченого під вартою,суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове засідання не було завершене до його спливу.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Під час обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею встановлено існування ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, з огляду на дані про особу підозрюваного, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, враховуючи ступінь тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , обставини злочину та його суспільну небезпечність.
У клопотанні про продовження запобіжного заходу прокурор вказував на наявність ризиків передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Будь-яких даних про зменшення чи відсутність на сьогоднішній день ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, суду не надано.
Ризик можливого переховування від органу досудового розслідування та суду, є те, що ОСОБА_4 обвинувачується за ч. 5 ст. 407 КК України, який згідно ч. 5 ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів та тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним (позбавлення волі від п'яти до десяти років позбавлення волі) дає підстави вважати, що останній може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
ОСОБА_4 будучи під загрозою можливого покарання, беручи до уваги характер та обставини, суспільну небезпеку злочину, а також наявні протиріччя між показами наданими останнім з показами свідків у кримінальному провадженні є підстави вважати, що перебуваючи на волі ОСОБА_4 може прийняти заходи щодо незаконного впливу, як безпосередньо так і опосередковано на свідків, шляхом залякування, підкупу, шантажу, погроз, а також примусити вже допитаних свідків змінити покази на свою користь до дачі неправдивих показів та викривлення обставин, які підлягають доказуванню.
Є можливість вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_4 є військовослужбовцем, та в разі його переховування від суду та, відповідно, від військової служби такі дії можуть набути повторних ознак військового злочину, передбаченого ст. ст. 407-408 КК України. Також, не маючи законного заробітку може продовжувати вчиняти умисні тяжкі злочини проти власності, судимість за які не погашена.
Вищевикладене дає обґрунтовані підстави вважати, що існує ризик переховування обвинуваченого від органів досудового розслідування, можливості незаконного впливу на свідків, які ще не допитані судом в судовому засіданні, з метою надання ними недостовірних показань в суді, та ризик вчинення ним іншого кримінального правопорушення.
При цьому суд враховує те, що відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою - є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Доведені прокурором ризики є суттєвими і їх неможливо запобігти в умовах застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу, більш м'якого ніж тримання під вартою.
Окрім того, відповідно до ч. 8 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених, зокрема, ст. 407 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою
Продовження строку тримання під вартою не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
Оскільки на даний час судовий розгляд неможливо закінчити з причин незалежних від суду, враховуючи позиції сторін, суд вважає, що клопотання сторони обвинувачення підлягає задоволенню.
Суд вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 на 60 днів до 25 вересня 2025 року включно, без визначення розміру застави.
При цьому суд враховує, що у відповідності до ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого, серед інших, ст. 407 Кримінального кодексу України.
Твердження захисника про те, що при зменшенні розміру застави, визначеного слідчим суддею при обранні запобіжного заходу, до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, така застава буде внесена його підзахисним і він повернеться на службу до ЗСУ, не підтверджено належним чином, оскільки можливість звільнення особи від кримінальної відповідальності врегульована ст. 401 КК України, частина 5 якої визначає порядок дій особи, яка має намір повернутися для продовження проходження військової служби. За таких обставин, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, суд приходить до висновку не визначати обвинуваченому розміру застави.
Також враховуючи те, що у підготовчому судовому засіданні учасники судового провадження проти призначення справи до судового розгляду не заперечували, заслухавши прокурора, обвинуваченого, захисника, суд вважає, що кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду з наступних підстав.
Справа підсудна Новоодеському районному суду Миколаївської області. Угод про визнання винуватості чи про примирення у порядку ст. 468-475 КПК України до суду не надходило.
Підстав для закриття кримінального провадження не вбачається.
Обвинувальний акт складено відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства, при його затвердженні прокурором дотримано вимоги закону.
Підстав для направлення обвинувального акта для визначення підсудності не встановлено.
Цивільного позову у кримінальному провадженні не подано.
За таких обставин, суд приходить до переконання, що є достатні підстави для призначення цього кримінального провадження до судового розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 314, 315, 316, 331 КПК України, суд -
постановив:
Клопотання прокурора - задовільнити.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити на 60 днів до 25 вересня 2025 року включно, без визначення розміру застави.
Закрити підготовче судове засідання та призначити справу за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Новоодеського районного суду Миколаївської області на 13 год. 00 хв. 19 вересня 2025 року.
Розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору та іншим учасникам справи.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом семи днів з моменту її оголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1