Справа № 487/7207/24
Провадження № 2/487/402/25
23.07.2025 року місто Миколаїв
Заводський районний суд міста Миколаєва у складі: головуючого судді Темнікової А.О., за участю секретаря судового засідання Демиденко Н.В., позивача ОСОБА_1 , представника позивача адвоката Петровського Л.А., представника відповідача адвоката Сорочана Є.В., представника служби у справах дітей адміністрації Заводського району Миколаївської міської ради та органу опіки та піклування Миколаївської міської ради Норенко О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Миколаєва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: служба у справах дітей Адміністрації Заводського району Миколаївської міської ради, орган опіки та піклування Миколаївської міської ради про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкуванні з дитиною матір'ю, яка проживає окремо від дитини,
Позивач ОСОБА_1 звернулась 19.08.2024 року до Заводського районного суду міста Миколаєва з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкуванні з дитиною матір'ю, яка проживає окремо від дитини. Згідно остаточної редакції позовних вимог ОСОБА_1 просила: 1) зобов'язати відповідача ОСОБА_2 не чинити перешкод щодо спілкування ОСОБА_1 з сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; 2) визначити наступні способи участі матері у вихованні сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: побачення дитини на дні народження матері ІНФОРМАЦІЯ_2 ; побачення з матері з сином п'ять разів на тиждень з понеділка по п'ятницю з 15:00 години до 18:00 години за місцем його навчання або за місцем його проживання, перебування; вихідні дні, субота, неділя кожного другого та четвертого тижня син ОСОБА_3 проводить за місцем проживання матері; спільний відпочинок: першу половину літніх канікул син ОСОБА_3 проводить з матір'ю, а також першу половину інших канікул; необмежене спілкування матері з сином особисто, засобами телефонного, поштового, електронного зв'язку, які не передбачають безпосереднього фізичного спілкування між ними; в день побачення матері з сином вона має право забирати його з дому, школи та інших закладів особисто; у випадку погіршення стану здоров'я, проходження лікування дитини - повідомляти матір завчасно; 3) у разі зміни місця знаходження дитини до вихідних днів, до днів зустрічей з матір'ю, відповідачу про це завчасно повідомляти позивача, а також повідомляти інформацію про фактичне місце знаходження дитини.
В обґрунтування позову зазначено, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 проживали спільно з 2013 року та 03.06.2015 року, в період спільного проживання, у них народилась дитина - син ОСОБА_4 . З 2016 року до теперішнього часу між сторонами почались скандали, ініціатором яких був відповідач, а у 2021 році відповідач вигнав зі своєї квартири позивачку, дитину залишив з собою та категорично відмовляється спільну дитину повернути матері. Відповідач самостійно визначає дні та часи зустрічі позивачки з сином, чим чинить перешкоди, а також самостійно визначив, з ким і де буде проживати їх спільна дитина, не приймаючи до уваги прохання позивачки не чинити перешкод у спілкуванні та зустрічах з дитиною. Рекомендував позивачці звернутися до суду. Всі намагання позивачки нормальним, мирним шляхом врегулювати даний спір призводять до конфліктів, оскільки відповідач перешкоджає позивачці, не бажає її присутності та штучно створює такі обставини, через які позивачка не може нормально зустрічатися з сином. Весь цей час позивачка намагається налагодити нормальний зв'язок із дитиною, приймати участь у її вихованні, утриманні, розвитку її здібностей та забезпечувати її всім необхідним для нормального розвитку здібностей та становлення. Позивачка, як матір, має із відповідачем рівні права і обов'язки щодо сина, але відповідач нехтує правами ОСОБА_1 , порушуючи їх. Позивачка має першочергове право перед іншими особами на виховання, утримання, догляд за своїм сином.
Ухвалою Заводського районного суду міста Миколаєва від 22.08.2024 року було відкрито провадження по справі та призначено підготовче судове засідання у справі.
Відповідачем ОСОБА_2 було надано відзив на позовну заяву. В обґрунтування своєї позиції відповідачем зазначено, що ОСОБА_2 проживав з ОСОБА_5 однією сім'єю без реєстрації шлюбу з 2014 по 2017 роки. ІНФОРМАЦІЯ_3 в них народився син ОСОБА_4 . Після припинення сімейних відносин позивачка залишила сина проживати з відповідачем посилаючись на те, що в неї немає коштів та часу займатися його вихованням і їй потрібно влаштовувати своє особисте життя. 03.05.2022 року ОСОБА_5 зареєструвала шлюб з ОСОБА_6 та змінила своє прізвище на « ОСОБА_7 ». 03.02.2024 року відповідач зареєстрував шлюб з ОСОБА_8 , яка змінила своє прізвище на « ОСОБА_9 ». Наразі відповідач проживає однією сім'єю разом зі своєю дружиною ОСОБА_10 , її донькою від іншого шлюбу - ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та сином ОСОБА_3 . 3 2017 року сторони майже не спілкувалися. Позивачка періодично з'являлася за місцем проживання відповідача, завжди вчиняла сварки з ним та лякала тим, що забере сина до себе. Сама по собі ОСОБА_5 є різкою, нестриманою, схильною до протиправної поведінки людиною. Позивачка постійно кричить на відповідача та на сина, може кидатися на колишнього співмешканця з кулаками та вчиняти бійку, неодноразово трощила майно у його квартирі (посуд, меблі, телевізор). Викладені обставини підтверджуються побутовими характеристиками на ОСОБА_2 та ОСОБА_12 з боку їх сусідів. Син ОСОБА_3 побоюється матір та хоче проживати з батьком, про що неодноразово казав батькам та працівникам служби у справі дітей. Він навчається у школі, забезпечений всім необхідним для свого навчання, проживання та розвитку, займається спортом в секції боксу. У зв'язку з відсутністю у позивачки належних умов для проживання та виховання дитини, самостійного заробітку, ОСОБА_2 проти проживання дитини з нею.
ОСОБА_1 кілька разів намагалася силою забрати сина зі школи та помешкання відповідача. Так, 06 вересня 2024 року ОСОБА_1 разом зі своєю матір'ю ОСОБА_13 прийшли до помешкання відповідача, намагалися силою відкрити зачинену на замок хвіртку до будинку, гучно стукали по ній та кричали, що прийшли забрати ОСОБА_3 з собою. На зауваження доньки дружини відповідача - ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що нікого немає дома і вона не відчинить двері, вони не реагували. Внаслідок чого малолітня ОСОБА_15 дуже перелякалася та визвала поліцію. Правоохоронці приїхали із значним запізненням, вже після того як позивачка з матір'ю поїхали звідти.
09 вересня 2024 року ОСОБА_1 разом зі своєю матір?ю ОСОБА_13 прийшла до ОСОБА_16 ліцею №34, де навчається ОСОБА_3 , та намагалася примусово його забрати до себе. Син перелякався та сховався від неї в туалеті медичного кабінету, звідки вийшов тільки після того, як туди приїхав батько. ОСОБА_5 , після того як класний керівник з директором відмовили їй віддати дитину, вчинила з ними сварку та накинулася з кулаками на шкільного педіатра. Після чого керівництво ліцею викликали поліцію для вжиття заходів стосовно неадекватної поведінки ОСОБА_1 . Вказані обставини підтверджуються листом Департаменту Патрульної поліції УПП в Миколаївській області від 18.09.2024р. №136а3/41/16/03-2024 та відеозаписами, знятими на телефон відповідача та камери спостереження його будинку.
Відповідач ніколи не чинив позивачці перешкоди у спілкуванні та зустрічах з сином, а тому доводи позову в цій частині є необґрунтованими. Всі надані позивачем докази свідчать про спір між сторонами щодо місця проживання дитини, а не про створення відповідачем перешкод у вихованні та спілкуванні з дитиною.
Проведення зустрічей матері з дитиною без присутності батька може негативно вплинути на психоемоційний стан дитини, оскільки між позивачем та дитиною відсутній сталий психологічний зв'язок та дитина, враховуючи вік та тривале проживання з батьком, повноцінно не сприймає позивачку як матір, боїться її. Для налагодження довірливих відносин між матір'ю та дитиною необхідний час, протягом якого поступово буде відбуватися налагодження спілкування та формування емоційної прив'язаності сина до матері. Розуміючи те, що ОСОБА_1 є матір'ю та має спілкуватися і виховувати ОСОБА_3 , відповідач ніколи не заперечував проти цього. Отже, зустрічі позивачки з сином мають проходити у присутності відповідача або працівника служби у справах дітей.
З урахуванням викладеного відповідач просив суд в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 в частині зобов'язання відповідача не чинити перешкоди щодо спілкування позивачки з дитиною, сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити. В частині позовних вимог щодо визначення способів участі матері у вихованні сина, запропоновані позивачем способи участі матері у вихованні сина змінити на: надання позивачці можливості безперешкодного спілкування з сином кожної першої та третьої суботи місяця з 12:00 години до 18:00 години, кожної другої та четвертої неділі місяця з 12:00 години до 18:00 години; спілкування матері з сином визначити в присутності батька; надати батькам можливість змінювати порядок побачень з сином за їх взаємною згодою, в тому числі у святкові та вихідні дні, завчасно попередивши одне одного.
Ухвалою Заводського районного суду міста Миколаєва від 12.05.2025 року було закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.
У судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали та наполягали на їх задоволенні.
Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у відзиві на позовну заяву, проти задоволення позовної заяви у зазначеній позивачкою редакції заперечував, просив врахувати запропонований відповідачем варіант порядку участі матері у спілкуванні з дитиною.
Представник третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, служби у справах дітей адміністрації Заводського району Миколаївської міської ради та органу опіки та піклування Миколаївської міської ради, подала заяву про розгляд справи без участі представника органу опіки, зазначила, що позиція органу опіки та піклування стосовно вирішення зазначеного спору викладена у раніше поданому до суду висновку органу опіки та піклування виконкому Миколаївської міської ради.
Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно із ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Крім того, відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (ст.263 ЦПК України).
Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин (ст. 264 ЦПК України).
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження, виданого Інгульським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) серії НОМЕР_1 від 07.08.2024 року, батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , місце державної реєстрації - Міський відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції.
Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 20.08.2022 року, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , після реєстрації шлюбу 03.05.2022 року з ОСОБА_6 змінила своє прізвище на ОСОБА_7 .
Згідно із інформацією Комунального некомерційного підприємства «Миколаївського обласного центру психічного здоров'я» Миколаївської обласної ради від 05.08.2024 року №284, громадянка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , до вказаного закладу за медичною допомогою до лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не зверталась.
Відповідно до витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості», ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на території України станом на 02.08.2024 року є особою, стосовно якої: відомості про притягнення до кримінальної відповідальності, відомості про наявність незнятої чи непогашеної судимості, відомості про розшук - відсутні.
Згідно із актом про проживання від 16.08.2024 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , постійно проживає за адресою: АДРЕСА_1 , співвласником якої є її чоловік ОСОБА_6 (витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно Миколаївського міжміського бюро технічної інвентаризації №2900031 від 23.02.2004 року).
Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 від 03.02.2024 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . зареєстрував шлюб з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка має доньку ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (свідоцтво серії НОМЕР_4 від 25.04.2013 року, видане Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції).
Згідно із актом про фактичне проживання від 01.09.2024 року відповідач ОСОБА_2 разом з сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також дружиною ОСОБА_18 та її донькою ОСОБА_11 проживають за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно із інформацією, наданою Миколаївським районним управлінням поліції ГУНП в Миколаївській області від 14.08.2024 року встановлено наступне.
07.01.2017 року до Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області надійшло повідомлення від ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , про те, що за адресою: АДРЕСА_3 , відбувається конфлікт з чоловіком. Вказане звернення зареєстровано до ІКС ІПНП «Єдиний облік» Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області за №422 від 07.01.2017 року та розглянуто згідно із вимогами Закону України «Про звернення громадян».
16.02.2017 року до Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області надійшло повідомлення від ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , про те, що за адресою: АДРЕСА_3 , відбувається сварка з чоловіком. Вказане звернення зареєстровано до ІКС ІПНП «Єдиний облік» Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області за №2731 від 16.02.2017 року та розглянуто згідно із вимогами Закону України «Про звернення громадян».
17.09.2020 року до Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області надійшло повідомлення від ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , про те, що за адресою: АДРЕСА_4 , біля будинку у заявниці відбувся конфлікт з колишнім чоловіком через їхню дитину. Вказане звернення зареєстровано до ІКС ІПНП «Єдиний облік» Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області за №21598 від 17.09.2020 року та розглянуто згідно із вимогами Закону України «Про звернення громадян».
22.04.2022 року до Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області надійшло повідомлення від ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , про те, що за адресою: АДРЕСА_5 , в якому заявниця просила допомогти забрати сина ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якого забрав її колишній чоловік, утримує незаконно в себе, та не дає бачитись з сином, постійно погрожує їй. Вказане звернення зареєстровано до ІКС ІПНП «Єдиний облік» Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області за №6090 від 22.04.2022 року та розглянуто згідно із вимогами Закону України «Про звернення громадян».
02.08.2024 року до Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області надійшло повідомлення від ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , про те, що за адресою: АДРЕСА_6 , колишній чоловік забрав спільну дитину 9 років. Вказане звернення зареєстровано до ІКС ІПНП «Єдиний облік» Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області за №12293 від 02.08.2024 року та передано до сектору ювенальної превенції Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області для проведення перевірки та вжиття заходів відповідно чинного законодавства.
Відповідно до листа Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській від 28.04.2022 року №2558/51, звернення ОСОБА_20 про те, що колишній чоловік ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , не дає бачитись з спільним сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та налаштовує дитину проти матері було зареєстровано в ЖЕО №6090 від 22.04.2022 року та розглянуто згідно із вимогами Закону України «Про звернення громадян». Проведеною перевіркою встановлено, що між сторонами вбачаються цивільно-правові відносини, вирішення спору між батьками щодо проживання малолітньої дитини та участі батьків у вихованні дитини до компетенції поліції не відноситься.
Згідно із психолого-педагогічною характеристикою ОСОБА_4 , складеною Миколаївським ліцеєм №34 від 30.08.2024 року за №01-23/106, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчається з першого класу у Миколаївському ліцеї №34 Миколаївської міської ради Миколаївської області за освітньою програмою «Світ чекає крилатих». За роки навчання оволодів навчальним матеріалом на достатньому рівні. Має здібності до предметів природничо-математичного циклу. Цілком успішний, при бажанні, і в вивченні предметів інших циклів. Учень читає з розумінням, дотримується розділових знаків, дає відповіді на запитання. Навички письма сформовані на достатньому рівні. ОСОБА_3 характеризується емоційною стійкістю, не відрізняється демонстраційним типом поведінки. Коло спілкування у учня дуже велике. У школі спілкується з хлопцями і дівчатами свого класу. У класі має кілька постійних друзів, спілкується з усім класом добре і рівно. У класі ОСОБА_21 люблять. До чужої думки прислухається, але також має свою власну. У шкільній діяльності більшою мірою активний, бере участь в класних заходах. Відносини з більшістю педагогів будуються на довірі, при спілкуванні з педагогами ввічливий і чемний. ОСОБА_3 негрубий і неконфліктний. У класному колективі належить до числа лідерів, вміє захопити своїми ідеями однокласників. З дівчатками негрубий, намагається не конфліктувати, допомагає в міру своїх сил. Бажана група спілкування - однолітки. У спілкуванні намагається уникати конфліктні ситуації, переводити їх в жарт. Батько, ОСОБА_2 , цікавиться навчанням дитини, відповідально ставиться до виховання сина, відвідує батьківські збори. Батько завжди готовий до діалогу, любить і захищає дитину. Тато з чуйністю відноситься до індивідуальних проблем дитини, завжди справляється з виниклими віковими проблемами. Мати за роки навчання дитини не цікавиться шкільним життям дитини, не приймає участь у вихованні ОСОБА_3 . З класним керівником не спілкується, школу не відвідує.
Згідно із педагогічною характеристикою ОСОБА_4 , складеною Закладом дошкільної освіти (дитячий садок) №53, він відвідував цей заклад з 09.07.2018 по 30.06.2021 року. У дитячий сад ходив із задоволенням, хворів не часто. Дитина була завжди охайно вдягнута, чиста. Спілкування з дорослими проходило на належному рівні: розумів вимоги вихователя, на заняттях поводив себе спокійно, відповідав на запитання, виконував завдання, але не завжди проявляв ініціативу. Програму дошкільного закладу засвоїв на достатньому рівні. У ОСОБА_3 добре розвинена пам'ять, мислення, уява, але були незначні проблеми зі звуковимовою. Виявляв інтерес до настільно-друкованих ігор, ігор з конструкторами, будівельних матеріалів, приймав активну участь у рухливих іграх. Мирослав доброзичливий, ввічливий хлопець. З однолітками спілкувався із задоволенням, мав багато друзів. Емоційний стан у дитини завжди був життєрадісний та урівноважений. Навички самообслуговування сформовані. Культурно-гігієнічні навички і вміння в межах норми. Хлопчик працьовитий, із задоволенням допомагав вихователям у прибиранні групової кімнати. Вихованням ОСОБА_3 займався батько ОСОБА_2 . Він приводив хлопчика до дошкільного закладу та забирав його, вносив оплату за харчування, завжди відвідував батьківські збори. ОСОБА_22 приймав активну участь у створенні комфортних і безпечних умов для вихованців закладу. Батько цікавився поведінкою та розвитком дитини, прислухався до порад вихователів. Мати ОСОБА_3 в дошкільному закладі з'являлася дуже рідко, інтересу до виховання дитини не виявляла.
Згідно із листом начальника ВЧС УПП в Миколаївській області від 18.09.2024 року №136аз/41/16/03-2024, звернення з боку працівників Миколаївського ліцею №34 стосовно неправомірної поведінки ОСОБА_1 та ОСОБА_13 було зареєстровано в ІТС ІПНП «Єдиний облік» Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області за №14449 від 09.09.2024 року. За дорученням диспетчера служби «102» УОАЗОР ГУНП в Миколаївській області на місце було направлено наряд патрульної поліції УПП. На місці події працівниками задіяного наряду за допомогою службового планшетного пристрою було складено електронний рапорт наступного змісту: «Прибувши на місце виклику було встановлено, що відбувався конфлікт між батьками з приводу опікунства над дитиною. Конфлікт було вирішено мирним шляхом. Учасникам події було надано роз'яснення. Із заявами та скаргами ніхто не звертався. Зафіксовано на нагрудний відеореєстратор».
Згідно із рішенням органу опіки та піклування виконкому Миколаївської міської ради №2214 від 25.12.2024 року було визначено місце проживання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком ОСОБА_2 .
08.01.2025 року ОСОБА_2 попереджено про недопущення порушення прав дитини із роз'яренням норм ст.ст. 152, 153, 158 СК України, ст. 184 КУпАП.
Відповідно до характеристик, наданих позивачкою ОСОБА_1 , остання за місцем мешкання характеризується позитивно.
Відповідно до характеристик, наданих відповідачем ОСОБА_2 , ОСОБА_1 за період проживання з 2014 по 2017 року за адресою: АДРЕСА_7 , зарекомендувала себе негативно, а ОСОБА_2 - позитивно.
У судовому засіданні були досліджені відеозаписи, надані ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які свідчать про наявність між сторонами спору щодо порядку спілкування з дитиною.
Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
У даній справі предметом спору є визначення способу участі матері у вихованні та спілкуванні з дитиною, а тому суд керується положеннями Конвенції про права дитини, Сімейного кодексу України (далі - СК України), Законом України «Про охорону дитинства», а також іншими правовими актами.
Статтею 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Україною 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція про права дитини), визначено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини, а також встановлено, що найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини. Держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини (пункти 1 і 3 статті 9 Конвенції про права дитини).
Стаття 1 Закону України «Про охорону дитинства» визначає контакт з дитиною як реалізацію матір'ю, батьком, іншими членами сім'ї та родичами, у тому числі тими, з якими дитина не проживає, права на спілкування з дитиною, побачення зазначених осіб з дитиною, а також надання їм інформації про дитину або дитині про таких осіб, якщо це не суперечить інтересам дитини.
Відповідно до статті 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини. У разі коли батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків виходячи з інтересів дитини.
Статтею 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до статті 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.
За статтею 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Частинами першою та другою статті 159 СК України передбачено, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема, якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.
Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.
Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі, стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.
Системний аналіз наведених міжнародних правових норм та норм внутрішнього законодавства України вказує на те, що питання виховання дитини вирішуються батьками спільно.
Мати, яка проживає окремо від дитини, зобов'язана брати участь у її вихованні і має беззаперечне право на особисте спілкування з дитиною, враховуючи її ставлення до виконання своїх батьківських обов'язків, прихильність дитини до матері, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Батько, який проживає разом з дитиною, не має права перешкоджати матері спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини.
Зміна обставин чи правовідносин, що мають істотне значення при визначенні способу участі одного з батьків у вихованні дитини, в тому числі з врахуванням віку дитини, її прихильності до кожного з батьків, не позбавляє права батьків у майбутньому звернутись до суду з позовом про встановлення іншого способу участі одного з батьків у вихованні дитини.
Визначальним принципом регулювання сімейних відносин за участю дитини є максимально можливе урахування інтересів дитини (частина 8 статті 7 СК України, стаття 11 Закону України «Про охорону дитинства).
Відповідно до частини другої статті 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Статтями 12-15 Конвенції про права дитини визначено право дитини висловлювати свою думку (право бути почутою). На рівні внутрішнього законодавства України це право дитини конкретизовано, зокрема у статті 171 СК України, яка регулює врахування думки дитини при вирішенні питань, які стосуються її життя.
Питання справедливої рівноваги між інтересами батьків та інтересами дитини неодноразово аналізувалося Європейським Судом з прав людини (далі - ЄСПЛ), практика якого відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» і частини четвертої статті 10 ЦПК України застосовується судом як джерело права.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (§ 54) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров'ю чи розвитку дитини (рішення ЄСПЛ у справі «Johansen v. Norway» від 07 серпня 1996 року, § 78).
Отже, положення про рівність прав та обов'язків батьків у вихованні дитини не може тлумачитися на шкоду інтересам дитини.
Особисті конфліктні відносини між сторонами не повинні порушувати інтереси дитини, спричиняти на неї негативний вплив.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 29 травня 2019 року у справі №357/17852/15-ц (провадження № 14-199цс19) виснувала, що положення про рівність прав та обов'язків батьків у вихованні дитини не може тлумачитись на шкоду інтересам дитини. Кожна справа потребує детального вивчення ситуації, врахування різноманітних чинників, які можуть вплинути на інтереси дитини.
Вирішуючи питання про встановлення способу участі у вихованні для одного з батьків, який постійно не проживає з дітьми, суди повинні враховувати усю сукупність обставин конкретної справи (постанови Верховного Суду від 07 серпня 2024 року у справі № 742/3278/23 (провадження № 61-7675св24), від 08 травня 2024 року у справі № 638/1269/23 (провадження № 61-15097св23) та інші).
У справах зі спорів щодо участі батьків у вихованні та спілкуванні з дитиною узагальнений та формальний підхід є неприпустимим, оскільки сама наявність спору з цього приводу є суттєвим інструментом впливу, особливо у відносинах між колишнім (фактичним) подружжям, який може використовуватися не в інтересах дитини (постанови Верховного Суду: від 05 жовтня 2022 року у справі № 196/1202/19, від 26 червня 2023 року у справі № 753/5374/22, від 09 жовтня 2024 року у справі № 753/7011/23).
Верховний Суд у постанові від 31 березня 2021 року у справі № 562/1686/18 (провадження № 61-16928св20) наголосив, що під час вирішення спору, що стосується вкрай чутливої сфери правовідносин, а дитина потребує уваги, підтримки і любові обох батьків, суди повинні ґрунтовно дослідити та оцінити всі обставини справи, надати належну правову оцінку доказам: кожному конкретно взятому та їх сукупності. Сам факт емоційно напружених відносин між колишнім (фактичним) подружжям та особисті конфлікти між сторонами не повинні порушувати інтереси дитини та її право на спілкування з кожним із батьків.
Суд зауважує, що сім'я є цінною для розвитку дитини, і коли вона руйнується, батьки, які почали проживати окремо, мають віднайти способи захистити дитину і забезпечити те, що їй потрібно, щоб дитина зростала у благополучній атмосфері, повноцінно розвивалася та не зазнавала негативного впливу. Ситуація, в якій батьки не в змозі віднайти такі способи за взаємним погодженням, потребує втручання органів державної влади, зокрема суду, з метою забезпечення належних стосунків між дитиною й батьками, які є фундаментальними для благополуччя дитини. Діти потребують уваги, підтримки і любові обох батьків. Діти є найбільш вразливою стороною в ході будь-яких сімейних конфліктів.
Судом встановлено, що з 2021 року між сторонами склались стосунки, які позбавляють матір можливості регулярно спілкуватися з сином та брати участь у його вихованні, у зв'язку з чим питання щодо участі ОСОБА_1 у вихованні дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебувало на розгляді органу опіки та піклування виконкому Миколаївської міської ради.
Відповідно до частини четвертої і п'ятої статті 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Відповідно до висновку органу опіки та піклування виконкому Миколаївської міської ради про усунення перешкод у спілкування з дитиною №24418/02.02.01-22/03/020/24 від 19.12.2024 року встановлено наступне. Після припинення спільного проживання батьків, дитина залишилась проживати разом з батьком. Відповідно до судового наказу Заводського районного суду від 15.08.2024 по справі №487/6813/24, з матері дитини на користь батька дитини стягнуто аліменти на утримання дитини, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дитина проживає з батьком, ОСОБА_2 , мачухою, ОСОБА_23 , та її донькою, по АДРЕСА_7 , де створено належні умови для повноцінного життя та розвитку дитини, що підтверджується актом обстеження умов проживання від 19.11.2024, складеним службою у справах дітей адміністрації Заводського району. Місце проживання дитини зареєстроване за місцем проживання батька. Мати дитини, ОСОБА_1 , проживає по АДРЕСА_8 , де створено належні умови для проживання та виховання дитини, що підтверджується актом обстеження умов проживання від 25.11.2024, складеним службою у справах дітей адміністрації Заводського району. Між батьками дитини наявні конфліктні стосунки, що підтверджується листом Миколаївського районного управління поліції від 14.07.2024. Мати дитини бажає брати участь у житті сина, але батько чинить їй перешкоди, мотивуючи побоюваннями, що мати не поверне йому дитину. Відповідно до інформації ДНЗ №53, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відвідував заклад з 09.07.2018 по 30.06.2021, ходив до дитячого саду із задоволенням, приходив чистий, доглянутий, на заняттях поводив себе спокійно. Емоційний стан у дитини був життєрадісний, врівноважений. Вихованням сина займався батько, приводив та забирав його із садочка, відвідував батьківські збори, брав участь у створенні належних умов для вихованців закладу, цікавився поведінкою та розвитком дитини, прислухався до порад педагогів. Відповідно до інформації КНП «Миколаївський обласний центр психічного здоров'я» від 05.08.2024 №284, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , до зазначеного лікарняного закладу за допомогою лікаря - нарколога та лікаря - психіатра не зверталась. Відповідно до свідчень мешканців мікрорайону Велика Корениха, мати, ОСОБА_1 , характеризується позитивно, як турботлива мати, без шкідливих звичок. Відповідно до листа центру соціальних служб від 25.11.2024 22149/74.01-16/74/14/24, батьки дитини відмовились від допомоги спеціалістів, зазначаючи, що готові звернутись у разі потреби. Підстав, які б перешкоджали батькові, матері, виконувати обов'язки щодо виховання та догляду за дитиною, фахівцями центру соціальних служб не виявлено. Питання щодо усунення перешкод матері, ОСОБА_1 , у вихованні дитини, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розглядалось 16.12.2024 на засіданні комісії з питань захисту прав дитини Миколаївської міської ради за присутності обох батьків. Члени комісії дійшли висновку про доцільність усунення перешкод матері, ОСОБА_1 , у вихованні дитини, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно з викладеним, виходячи з інтересів дитини, орган опіки та піклування Миколаївської міської ради вважає доцільним усунути перешкоди матері, ОСОБА_1 , у вихованні дитини, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та встановити такий графік: другий, четвертий тиждень місяця з 10:00 суботи до 19:00 неділі за місцем проживання матері; спільний відпочинок матері та дитини у першу половину літніх та інших канікул; дні народження дитини, родичів та святкові дні за домовленістю між батьками, враховуючи стан здоров'я та бажання дитини.
Відповідно до частини 6 статті 19 СК України суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
Відповідно до ч. 3 ст. 171 Сімейного кодексу України суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.
Верховний Суд у своїх постановах в аналогічних справах наголошує, що, визначаючи способи участі батька у спілкуванні та вихованні дитини, необхідно надавати системну оцінку фактам та обставинам, які впливають на ухвалення певного рішення, зокрема, суд має враховувати, у першу чергу, інтереси дитини, які не завжди можуть відповідати її бажанням, з урахуванням віку, стану здоров'я, психоемоційного стану (постанови Верховного Суду від 01 липня 2020 року у справі № 138/97/17; від 27 січня 2021 року у справі № 752/9697/19; від 29 липня 2021 року у справі № 758/5545/18; від 02 лютого 2022 року у справі № 6-7/20536/19: від 16 лютого 2022 року у справі № 132/3692/20)
Ані органом опіки та піклування, ані відповідачем у справі не надано суду доказів на підтвердження висновку про те, що участь матері у спілкуванні та вихованні дитини можлива лише за бажанням дитини.
Посилання відповідача на небажання дитини спілкуватися з матір'ю не можуть бути покладені в основу судового рішення у справі, враховуючи факт постійного проживання дитини з батьком, який має конфлікт з матір'ю, неналежне усвідомлення ним необхідності участі матері у вихованні сина, що, в тому числі, негативно впливає на сприйняття дитиною її особи. Небажання малолітньої дитини спілкуватися з матір'ю, яке обумовлене ситуацією, яка склалася між сторонами, не може бути підставою для обмеження в реалізації батьківських прав на участь у вихованні дитини і спілкуванні з нею.
Жодних обставин, які б унеможливлювали право матері на спілкування із малолітнім сином, чи обставин, які б свідчили про таке спілкування матері з сином, яке б перешкоджало нормальному розвитку дитини, судом не встановлено.
При цьому, суд враховує, що визначаючи порядок побачень дітей з батьками суди повинні враховувати, що при наявності конфлікту між батьками та неможливістю самостійно дійти згоди у вихованні дітей, доцільно проводити зустрічі без присутності того з батьків, з яким проживає дитина, оскільки такі особисті конфліктні не повинні порушувати інтереси дітей, спричиняти на них негативний вплив (висновок викладений у постанові Верховного Суду від 11 грудня 2019 року у справі № 753/15487/18).
За такого суд вважає можливим визначити спілкування матері з сином за відсутності відповідача, оскільки думка дитини не завжди може відповідати її інтересам, може бути висловлена під впливом певних зовнішніх факторів, наприклад таких, як тривалий час проживання дитини з одним із батьків без можливості повноцінного спілкування з тим із батьків, з ким дитина не проживає.
Враховуючи викладене, врахувавши інтереси дитини, які мають пріоритет над інтересами батьків, поведінку матері та її активне бажання брати участь у вихованні та спілкуванні зі своїм сином, а також закріплений у положеннях міжнародних норм та норм законодавства України принцип рівності батьків у реалізації права на вільне спілкування з дитиною та участь у її вихованні, суд вважає необхідним встановити такий спосіб участі позивачки у вихованні малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та спілкуванні з ним, який передбачає дотримання розпорядку дня дитини, стану її здоров'я та інтересів, а саме: за місцем проживання матері ОСОБА_1 кожний другий та четвертий тиждень місяця з 10:00 години суботи до 18:00 неділі, з можливістю ночівлі дитини з матір'ю без присутності батька; спільний відпочинок матері та дитини у першу половину літніх канікул та інших канікул; дні народження дитини, родичів, в тому числі матері (15.06.1994 року), та святкові дні за домовленістю між батьками; у день побачень матері з сином вона має право забирати його з місця, де він знаходиться, особисто; забезпечити можливість ОСОБА_1 безперешкодно спілкуватися із сином засобами телефонного, поштового, електронного чи іншого зв'язку, які не передбачають безпосереднього фізичного спілкування між ними; зобов'язати ОСОБА_2 за два дні до зустрічі матері з сином надавати інформацію щодо фактичного місця проживання та перебування дитини, враховувати при цьому стан здоров'я дитини, розпорядок дня та інші обставини, що мають значення для організації побачень з ним. У разі, якщо побачення не відбулось у визначений день та час повністю або частково з поважних причин, узгоджувати зручний для дитини і матері час та день, на який переноситься зустріч.
Зазначений спосіб участі забезпечує якнайкращі інтереси дитини і розумний баланс у праві на участь обох батьків у вихованні дитини, створює передумови для її розвитку, формування особистості, забезпечує її міцними життєвими зв'язками з обома з батьків, що є надзвичайно важливим у житті дитини.
При цьому реалізація позивачкою права на участь у спілкуванні та вихованні дитини, як матері, не може залежати від суб'єктивного бажання батька дитини, від наявності конфліктних стосунків між батьками дитини, або від певного стану, зокрема, воєнного чи майнового, оскільки в такому випадку порушується принцип рівності батьків у реалізації права на вільне спілкування з дитиною, яка проживає не з ним.
Враховуючи, що позивачка була позбавлена можливості особистого спілкування з сином протягом тривалого часу, востаннє спілкувалася з ним у вересні 2024 року, а також вік дитини, що не могло не вплинути на втрату емоційного контакту між ними, так і можливість у батька формування у дитини негативного ставлення до позивачки, що призвело до несприйняття дитиною повноцінно позивачки як матері, та виходячи із найкращих інтересів дитини та з огляду на існуючий на час розгляду справи конфлікт між батьками, які за обставинами справи не демонструють готовності йти на діалог та взаємне узгодження питань виховання дитини, суд вважає за необхідне визначити графік спілкування матері із дитиною в адаптаційний період, а саме: протягом шести місяців з дня набрання чинності рішенням суду в місці проживання дитини ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кожної другої та четвертої суботи місяця з 10:00 години до 16:00 години. Таке не є перешкодою для позивачки у реалізації її батьківських прав відносно дитини та не впливає на її можливість у межах встановленого судом способу участі у житті сина спілкуватися та проводити час із ним за місцем його проживання (дитини) з метою поступового переходу до систематичних побачень дитини з матір'ю за місцем проживання останньої, а після спливу шести місяців - відповідно до способу участі матері у вихованні дитини, визначеному даним рішенням суду.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивачки необхідно стягнути судові витрати, які складаються з судового збору в сумі 1211 гривень 20 копійок.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 5, 12, 13, 76-81, 141, 211, 259, 263-265, 268, 353 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Адміністрації Заводського району Миколаївської міської ради, орган опіки та піклування Миколаївської міської ради про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкуванні з дитиною матір'ю, яка проживає окремо від дитини, задовольнити частково.
Зобов'язати ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_1 перешкод у спілкуванні з сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визначити спосіб участі матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у вихованні дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та спілкуванні з ним таким чином:
- за місцем проживання матері ОСОБА_1 кожний другий та четвертий тиждень місяця з 10:00 години суботи до 18:00 неділі, з можливістю ночівлі дитини з матір'ю без присутності батька;
- спільний відпочинок матері та дитини у першу половину літніх канікул та інших канікул;
- дні народження дитини, родичів, в тому числі матері, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 , та святкові дні за домовленістю між батьками;
- у день побачень матері з сином вона має право забирати його з місця, де він знаходиться, особисто;
- забезпечити можливість ОСОБА_1 безперешкодно спілкуватися із сином засобами телефонного, поштового, електронного чи іншого зв'язку, які не передбачають безпосереднього фізичного спілкування між ними;
- зобов'язати ОСОБА_2 за два дні до зустрічі матері з сином надавати інформацію щодо фактичного місця проживання та перебування дитини, враховувати при цьому стан здоров'я дитини, розпорядок дня та інші обставини, що мають значення для організації побачень з ним. У разі, якщо побачення не відбулось у визначений день та час повністю або частково з поважних причин, узгоджувати зручний для дитини і матері час та день, на який переноситься зустріч.
Протягом шести місяців з дня набрання рішенням законної сили встановити адаптаційний період, протягом якого визначити спосіб участі матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у вихованні дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та спілкуванні з ним таким чином: в місці проживання дитини ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кожної другої та четвертої суботи місяця з 10:00 години до 16:00 години, а після спливу шести місяців - відповідно до способу участі матері у вихованні дитини, визначеному даним рішенням суду.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Миколаївського апеляційного суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса: АДРЕСА_8 , РНОКПП НОМЕР_5 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса: АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_6 .
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, орган опіки та піклування Миколаївської міської ради, ЄДРПОУ 04056612, адреса: місто Миколаїв, вулиця Адміральська, 20.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Служба у справах дітей адміністрації Заводського району міста Миколаєва, ЄДРПОУ 05410599, адреса: Миколаївська область, місто Миколаїв, вулиця Погранична, 9.
Повне судове рішення складено 24.07.2025 року.
Суддя А.О. Темнікова