Справа № 487/5349/23
Провадження № 1-кс/487/3404/25
24.07.2025 року м. Миколаїв
Слідчий суддя Заводського районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Миколаєва клопотання заступника керівника Скадовської окружної прокуратури Херсонської області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 42022232010000271 від 31.08.2022 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України про арешт майна
встановив:
17.07.2025 заступник керівника Скадовської окружної прокуратури Херсонської області ОСОБА_3 в рамках здійснення досудового розслідування у кримінальному проваджені №42022232010000271 звернулася до слідчого судді з клопотанням, в якому просить накласти арешт на тимчасово вилучене під час проведення 16.07.2025 обшуку за місцем мешкання та реєстрації ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , майно, а саме: блокнот темно-сірого кольору з рукописними записами та стікер з записами, які належать ОСОБА_4 , які поміщені до сейф-пакету PSP №2275593. На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, просив розглянути дане клопотання без повідомлення власників майна з метою забезпечення його арешту.
Вимоги клопотання обґрунтовує тим, що вилучене майно є речовим доказом у даному кримінальному провадженні, оскільки відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, зберегло на собі сліди кримінального правопорушення та містить відомості, які використовуються як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у зв'язку з чим, на підставі ст. 170 КПК України на вилучене майно необхідно накласти арешт.
Прокурор до судового засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, клопотання підтримав, просив про його задоволення.
На підставі ст. 172 КПК України, клопотання розглянуто без участі власника майна.
Дослідивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, слідчий суддя дійшов до такого висновку.
Із матеріалів клопотання вбачається, що слідчим управлінням ГУНП в Херсонській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022232010000271 від 31.08.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що під час роботи з інтернет - ресурсом «War crimes» за посиланням https://mgt.war-crimes.org.ua, який створений Офісом Генерального прокурора разом з українськими та міжнародними партнерами для належного документування воєнних злочинів проти людяності, скоєних російською армією в Україні, виявлено інформацію громадянки України ОСОБА_5 , яка зазначила, що ОСОБА_6 (директор ДНЗ ХВПУРГ) організовує навчання учнів, поставив в.о директором ОСОБА_7 (він був завгосп). Навчання планують розпочати 1 жовтня. Сам по документах не світиться, але кожен день на роботі і керує процесом. Вмовляв її стати директором.
16.07.2025 на підставі ухвали слідчого судді Заводського районного суду від 28.05.2025 проведено обшук за місцем мешкання та реєстрації ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
В ході обшуку виявлено та вилучено блокнот темно-сірого кольору з рукописними записами та стікер з записами, які належіть ОСОБА_4 , які поміщені до сейф-пакету PSP №2275593.
16.07.2025 постановою слідчого, зазначені речі було визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 42022232010000271, у зв'язку із їх відповідністю критерію встановленому ст. 98 КПК України.
У зв'язку з викладеним в органу досудового розслідування виникла необхідність в арешті вилученого майна, яке є речовим доказам та має суттєве значення для встановлення обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
Частиною 1 ст. 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до положень п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Частиною 3 ст. 170 КПК України передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього кодексу.
Згідно із положеннями ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Вимогами ст. 173 КПК України встановлено, що слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Так прокурором доведено, що майно, вилучене під час огляду місця події, зберегло на собі сліди кримінального правопорушення та може бути використано у якості доказів у кримінальному провадженні, а також доведено необхідність такого арешту та наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Незастосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту може мати наслідком перешкоджання кримінальному провадженню та встановленню істини у ньому, шляхом знищення чи зміни вказаного майна.
Таке обмеження права власності є розумним та співрозмірним із завданням кримінального провадження.
Вказане у своїй сукупності свідчить про обґрунтованість клопотання та наявність достатніх підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна.
З урахування викладеного, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 98, 131-132, 167, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Клопотання заступника керівника Скадовської окружної прокуратури Херсонської області ОСОБА_3 - задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене під час проведення 16.07.2025 обшуку за місцем мешкання та реєстрації ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , майно, а саме блокнот темно-сірого кольору з рукописними записами та стікер з записами, які належіть ОСОБА_4 , які поміщені до сейф-пакету PSP №2275593.
.
Ухвала підлягає негайному виконанню, яке доручити заступнику керівника Скадовської окружної прокуратури Херсонської області ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1