Справа № 487/3029/25
Провадження № 2/487/1948/25
24.07.2025 року місто Миколаїв Суддя Заводського районного суду міста Миколаєва Темнікова А.О. за участю секретаря судового засідання Демиденко Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про внесення змін до актового запису про народження,-
Позивач ОСОБА_1 звернулась до Заводського районного суду міста Миколаєва з позовом до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про внесення змін до актового запису про народження, в якому просить внести зміни до актового запису про народження №11 від 06.04.1967 року, який складений виконавчим комітетом Кир'яківської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, а саме змінити дату народження ОСОБА_2 з невірної дати « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на вірну дату « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
В обґрунтування своїх вимог позивачка вказала, що в лютому 2025 року під час звернення до міграційної служби їй стало відомо, що в актовому записі про її народження №11 від 06.04.1967 року, складеного виконавчим комітетом Кир'яківської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, невірно зазначена дата народження, а саме: замість правильного - ІНФОРМАЦІЯ_2 , зазначено неправильно - « ІНФОРМАЦІЯ_1 . В порядку досудового врегулювання спору позивачка звернулась до Миколаївського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) із заявою про внесення змін до акту про її народження, однак їй було відмовлено. Факт народження позивачки 09.03.1967 року підтверджується документами, доданими до позовної заяви. На даний час невірна інформація у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян порушує права позивачки, ускладнює ідентифікацію особи та належності виданих за життя документів, а факт неправильності у актовому записі прямо впливає на виникнення, зміну та припинення її особистих та майнових прав.
Правом на подання відзиву відповідач не скористався.
Позовна заява надійшла до суду 05.05.2025 року.
Ухвалою Заводського районного суду міста Миколаєва від 06.05.2025 року по вказаній справі відкрито провадження. Вирішено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження. Надано відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, для подання відзиву на позовну заяву.
Ухвалою Заводського районного суду міста Миколаєва від 04.07.2025 року підготовче провадження у справі закрито та призначено до судового розгляду.
Перед тим як закінчити з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами, суд надав можливість кожній із сторін висловити свою позицію та надати наявні у неї докази.
Відповідно до прецедентної практики ЄСПЛ, яку останній повторив в п.22 справи «Осіпов проти України» (заява № 795/09, рішення від 08.10.2020 року), стаття 6 Конвенції гарантує не право бути особисто присутнім у судовому засіданні під час розгляду цивільної справи, а більш загальне право ефективно представляти свою справу в суді та на рівність у користуванні правами з протилежною стороною, передбаченими принципом рівності сторін. Пункт 1 статті 6 Конвенції надає Державам можливість на власний розсуд обирати засоби гарантування цих прав сторонам провадження (див. рішення у справі «Варданян та Нанушян проти Вірменії» (Vardanyan and Nanushyan v. Armenia), заява № 8001/07, пункт 86, від 27.10.2016 року, та наведені у ньому посилання). Отже, питання особистої присутності, форми здійснення судового розгляду, усної чи письмової, а також представництва у суді є взаємопов'язаними та мають аналізуватися у більш ширшому контексті «справедливого судового розгляду», гарантованого статтею 6 Конвенції. Суд повинен встановити, чи було надано заявнику, стороні цивільного провадження, розумну можливість ознайомитися з наданими іншою стороною зауваженнями або доказами та прокоментувати їх, а також представити свою справу в умовах, що не ставлять його в явно гірше становище vis-а-vis його опонента.
Суд забезпечив сторонам можливість ефективно представляти свою справу в суді. Розгляд справи проводився у відкритому судовому засіданні. Сторони повідомлялись про дату, місце та час розгляду справи.
Відтак, суд у відповідності до вимог частини п'ятої статті 12 ЦПК України та прецедентної практики ЄСПЛ створив для сторін рівні можливості відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Про існування будь-яких інших доказів, які мають важливе значення і які не були долучені до справи сторони суду не повідомляли, при тому що в силу частин другої, третьої та четвертої статті 83 ЦПК України вони повинні були подати всі свої докази разом з позовом та відзивом та в цей же строк повідомити про існування доказів, які не можуть бути подані разом з першою заявою по суті справи.
Суд у відповідності до вимог частини сьомої статті 81 ЦПК України розглянув можливість самостійно збирати докази і не знайшов підстав для реалізації такого свого права, оскільки ніщо не ставить під сумнів добросовісність здійснення учасниками справи своїх процесуальних прав та обов'язків.
Таким чином, враховуючи таку засаду цивільного судочинства як змагальність, а також те, що в даному процесі кожна сторона мала рівні можливості відстоювати свою позицію в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом, дана справа буде вирішена на основі зібраних доказів з покладенням на сторін ризику настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням тієї чи іншої процесуальної дії. Обставини справи встановлюватимуться таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
В будь якому випадку, право на справедливий судовий розгляд забезпечується, серед іншого, процедурою апеляційного перегляду судових рішень, де сторона не позбавлена можливості подання нових доказів якщо буде доведено поважність причин їх неподання в суді першої інстанції (частина третя статті 367 ЦПК України). Тому, якщо у сторін наявні ті чи інші аргументи або докази, на які даним судовим рішенням не буде надано відповіді, така сторона вправі навести їх у апеляційній скарзі, одночасно вказавши причини неподання їх суду першої інстанції.
Справа була призначена до судового розгляду на 24.07.2025 року.
ОСОБА_1 надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності. Вимоги, викладені в заяві підтримала, просила задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення повернуто з відміткою про вручення поштового відправлення за довіреністю 27.05.2025 року.
Згідно з частиною 8 статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи те, що позивач заперечень щодо ухвалення заочного рішення у справі не виказав, у відповідності до вимог ст.ст. 223, 280, 281 ЦПК України, суд постановив провести заочний розгляд справи, розглянути справу за відсутності сторін, ухваливши заочне рішення.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Оскільки учасники процесу в судове засідання не з'явилися, фіксування судового процесу 24.07.2025 року за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до такого висновку.
Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009 №2 передбачено, що відповідно до статей 55, 124 Конституції України та статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У п. 33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 у справі «Христов проти України» суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.
Відповідно до ст.ст. 15,16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може, зокрема, бути припинення дії, яка порушує право.
Відповідно до ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
У справі Bellet v. France Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 в лютому 2025 року, під час звернення до міграційної служби, стало відомо, що в актовому записі про її народження №11 від 06.04.1967 року, складеному виконавчим комітетом Кир'яківської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, невірно зазначена дата народження, а саме: замість правильного - ІНФОРМАЦІЯ_2 , зазначено неправильно - « ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до свідоцтва про народження, виданого Кир'яківською сільською радою Миколаївського району Миколаївської області 07.04.1967 року, ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 . Батьками вказані ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
На підставі свідоцтва про народження та свідоцтва про шлюб позивачкою 30 липня 2002 року було отримано паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , в якому датою її народження зазначено ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно з витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб: 21 вересня 1985 року ОСОБА_3 уклала шлюб з ОСОБА_6 та змінила прізвище на « ОСОБА_7 »; 04.03.2009 року шлюб було розірвано; 19.11.2013 року ОСОБА_1 уклала шлюб без зміни прізвища.
У Державному реєстрі актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб датою народження позивачки вказано ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до свідоцтва про шлюб, виданого Корабельним відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції 19.11.2013 року, датою народження ОСОБА_1 зазначено ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В порядку досудового врегулювання спору позивачка звернулась до Миколаївського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) із заявою про внесення змін до акту про її народження.
Відповідно до роз'яснень, що були надані 12.04.2025 року Миколаївським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) стосовно внесення змін до актового запису про народження, було повідомлено, що відповідно до актового запису про народження №11, складеного 06.04.1967 року виконавчим комітетом Кир'яківської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, дата народження дитини зазначена ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Крім того, Миколаївським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) було надано висновок від 12.04.2025 року про внесення змін до актового запису цивільного стану, згідно з яким відмовлено у внесенні змін до актового запису про народження у зв'язку з тим, що підставою для внесення змін у графу про дату народження дитини, є дублікат медичного свідоцтва про народження.
Відповідно до Інструкції щодо заповнення та видачі медичного свідоцтва про народження (форма №103/о), затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 року №545 «Про впорядкування ведення медичної документації, яка засвідчує випадки народження і смерті» строк збереження документації складає 25 років.
Отримати дублікат, який міг би підтвердити чи спростувати правильність дати народження дитини - неможливо.
Невірна інформація у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян порушує права позивачки, ускладнює ідентифікацію особи та належності виданих за життя документів, а факт неправильності у актовому записі прямо впливає на виникнення, зміну та припинення її особистих та майнових прав.
Згідно ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 01 липня 2010 року зі змінами, цей Закон регулює відносини, пов'язані з проведенням державної реєстрації актів цивільного стану, внесенням до актових записів цивільного стану змін, їх поновленням і анулюванням, визначає засади діяльності органів державної реєстрації актів цивільного стану.
Відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження (ч. 1 ст. 6 Закону).
Внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав.
Зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису.
За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому.
У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку (ч.ч. 1, 4 ст. 22 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»).
Відповідно до п.п. 1.1, 1.7, 1.15, 2.13.1, 2.16.7, 2.18 «Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання», затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року №96/5 (зі змінами), внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться районними, районними у містах, міськими (міст обласного значення), міськрайонними, міжрайонними відділами державної реєстрації актів цивільного стану головного територіального управління юстиції (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану) у випадках, передбачених чинним законодавством.
У разі відмови у внесенні змін до актових записів цивільного стану у висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану вказуються причини відмови та зазначається про можливість оскарження його у судовому порядку.
Відмова органів державної реєстрації актів цивільного стану у внесенні змін до актових записів цивільного стану, їх поновленні та анулюванні може бути оскаржена в судовому порядку.
Підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.
На підставі рішення суду про внесення змін, доповнень або виправлень в актові записи цивільного стану вносяться відповідні зміни, які зазначені в рішенні суду.
Зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису, за винятком випадків, встановлених у пункті 2.28 розділу ІІ цих Правил.
Згідно п.п. 2, 3, 9, 11 постанови Пленуму Верховного суду України від 07 липня 1995 року №12 «Про практику розгляду судами справи про встановлення неправильності запису в актах громадянського стану», суд розглядає справи про встановлення неправильності записів при реєстрації в державних органах актів народження, смерті, одруження, розірвання шлюбу, встановлення батьківства, міни прізвища, імені та по батькові громадянина в тому разі, коли органами реєстрації актів громадянського стану відмовлено заявникові у внесенні змін до записів у актах громадянського стану або коли з цього приводу є спір між заінтересованими особами (між заявником і особами, інтереси яких може зачепити зміна запису, оскільки у них, у зв'язку з цим, виникнуть певні обов'язки).
Судам належить враховувати, що реєстрація народження, смерті, одруження, розірвання шлюбу, встановлення батьківства, зміни прізвища, імені та по батькові провадиться органами реєстрації актів громадянського стану в книгах спеціального зразка, які є єдиними доказами засвідчених у них фактів. Крім цього Закону, порядок реєстрації актів громадянського стану встановлюється Правилами, які затверджуються Міністерством юстиції України.
Суд розглядає заяви про встановлення неправильності запису в акті громадянського стану як у випадках невиправлення органами реєстрації актів громадянського стану помилок, допущених при складанні актового запису, так і при відмові зазначених органів внести в ці записи передбачені законодавством зміни (прізвища, імені, по батькові тощо) і доповнення (наприклад, про національність і громадянство батьків).
З такими заявами до суду можуть звертатися особи, щодо яких складено актовий запис; батьки, усиновителі, опікуни, піклувальники - щодо актових записів, які стосуються неповнолітніх дітей, а у передбачених законодавством випадках і самі неповнолітні; опікуни громадян, визнаних судом недієздатними, а щодо актових записів померлих - особи, які входять до кола їх спадкоємців.
В порядку встановлення неправильності записів у актах громадянського стану до цих актів вносяться зміни щодо прізвища, імені, по батькові, коли були допущені помилки під час реєстрації акта або коли органами реєстрації актів громадянського стану відмовлено у зміні запису, який провадився відповідно до положень про порядок зміни записів актів громадянського стану (наприклад, при зміні прізвища, імені, по батькові, місця і дати народження; у зв'язку з усиновленням (удочерінням), а також у разі запису усиновителів батьками усиновленого; при зміні прізвища одного з подружжя або дитини у зв'язку з розірванням шлюбу або визнанням шлюбу недійсним; якщо прізвище, ім'я та по батькові зазначені без урахування національних традицій; якщо при реєстрації народження дитини їй дане прізвище або ім'я без урахування бажання батьків або одного з них, а також у зв'язку зі зміною статі).
Суд постановляє рішення про неправильність запису в акті громадянського стану, саме в тій частині цього запису, в якій встановлено неправильність, а не запису всього акта громадянського стану.
Виходячи з того, що рішення суду, яким встановлено неправильність запису в акті громадянського стану є підставою для виправлення такого запису органами реєстрації актів громадянського стану, у резолютивній частині рішення повинно бути зазначено, який запис є неправильним, яким органом реєстрації актів громадянського стану і щодо яких осіб він складений, номер і дата запису та які виправлення, зміни чи доповнення слід до них внести.
За встановлених обставин, а також у зв'язку з встановленням факту неправильності запису в актовому записі про народження № 11 від 06.04.1967 року, складеному 06.04.1967 року виконавчим комітетом Кир'яківської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області про народження ОСОБА_3 в частині зазначення дати народження « ІНФОРМАЦІЯ_1 » замість правильної « ІНФОРМАЦІЯ_2 », суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про внесення змін до актового запису про народження - задовольнити.
Внести зміни до актового запису про народження № 11 від 06.04.1967 року, складеному 06.04.1967 року виконавчим комітетом Кир'яківської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, а саме: змінити дату народження ОСОБА_8 з неправильної дати « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на правильну дату « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду безпосередньо або через Заводський районний суд м. Миколаєва протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 .
Відповідач: Миколаївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), адреса: 54029, м. Миколаїв, вул. Шосейна, 11, ЄДРПОУ 23041148.
Суддя А.О. Темнікова