Справа № 487/4902/25
Провадження № 2/487/2658/25
24.07.2025 м. Миколаїв
Суддя Заводського районного суду міста Миколаєва Карташева Т.А., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -
ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє її представник - адвокат Маркін С.І., подала до суду в електронній формі через електронний кабінет позов до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якому просила звернути стягнення на предмет іпотеки за договором позики від 02.07.2020 в рахунок погашення заборгованості у розмірі 3 000 000 грн ОСОБА_2 перед ОСОБА_1 за договором позики від 02.07.2020 та встановити спосіб стягнення: передача іпотекодержателю - ОСОБА_1 права власності на предмет іпотеки: житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку кадастровий номер 4810136300:12:001:0013 за адресою: АДРЕСА_1 .
При вирішенні питання про відкриття провадження в цивільній справі суддею встановлено, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 177 ЦПК України, та не сплачено судовий збір у встановленому законом розмірі.
Як вбачається з позову та доданих до нього доказів між сторонами спір виник з приводу звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення грошового зобов'язання за договором позики.
Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні пред'явленого позову.
Зміст вимоги про звернення стягнення на майно ґрунтується на наявності грошових вимог позивача до відповідача на підставі окремого договору, наслідком задоволення таких вимог та виконання судового рішення є припинення грошових вимог позивача. Отже, позовні вимоги про звернення стягнення на заставлене майно мають вартісну оцінку, носять майновий характер і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за вимогами статті 4 Закону України «Про судовий збір», виходячи з розміру грошових вимог позивача, на задоволення яких спрямовано позов.
Такі висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17 (провадження № 12-76гс18), а також в ухвалі Верховного Суду від 19 листопада 2021 року у справі № 509/1121/18 (провадження № 61-18693ск21).
Отже, у справах про звернення стягнення на предмет іпотеки ціна позову обраховується із суми заборгованості, в рахунок якої позивач просить звернути стягнення.
Звертаючись до суду з вимогою про стягнення на предмет іпотеки, позивач вказує ціну позову 3 000 000 грн, яка і є сумою боргу за договором позики.
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, розмір ставки судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 211,20 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (15 140,00 грн).
Позивачем було сплачено судовий збір у сумі 1 211,20 грн, що підтверджується квитанцією ID: 0081-3179-8574-1011, тобто як за вимогу немайнового характеру.
Таким чином, позивачем сплачено судовий збір не у повному розмірі, як це передбачено ч. 6 ст. Закону України «Про судовий збір».
А за такого, позивачу слід доплати суму судового збору як за вимогу майнового характеру, що становить 13 928,8 грн (15 140 - 1 211, 20 = 13 928,8) та надати суду документ, що підтверджує його сплату.
Крім того, частиною першою статті 177 ЦПК України визначено, що у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Як зазначено вище, позов подано до суду в електронній формі через електронний кабінет представника позивача.
Проте, до позовної заяви додано доказ надсилання копії поданих до суду документів лише одному відповідачу - ОСОБА_3 , в той час як вимоги пред'явленні до двох відповідачів - ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
Доказ надсилання другому відповідач - ОСОБА_2 копій поданих до суду документів матеріали позову не містять.
Частиною першою статті 185 ЦПК України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, внесе у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошову суму у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (ч. 4 ст. 185 ЦПК України).
З урахуванням викладеного та відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, позовну заяву ОСОБА_1 слід залишити без руху, надавши їй строк для усунення зазначених недоліків.
Керуючись ст.185 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки залишити без руху, надавши позивачу строк п'ять днів з дня отримання копії даної ухвали, для усунення недоліків позовної заяви.
Роз'яснити, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Т.А. Карташева