Справа № 467/917/25
3/467/391/25
24.07.2025 року суддя Арбузинського районного суду Миколаївської області Явіца І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Арбузинка справу про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ; відомості про місце роботи і сімейний стан відсутні; відомості про притягнення до адміністративної відповідальності відсутні,
за ч. 1 ст. 130, ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
02 липня 2025 року о 15 год. 43 хв. в с-щі Арбузинка по пров. Новокрасненський ОСОБА_1 керував мотоциклом «Альфа», без номерного знаку, в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» ПДР України, внаслідок чого вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
02 липня 2025 року о 15 год. 43 хв. в с-щі Арбузинка по пров. Новокрасненський ОСОБА_1 повторно, будучи притягнутим до адміністративної відповідальності постановою від 04 грудня 2024 року за ч. 4 ст. 126 КУпАП, керував мотоциклом «Альфа», без номерного знаку, не маючи права керування транспортними засобами. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.1а ПДР України, тим самим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Постановою Арбузинського районного суду Миколаївської області від 24 липня 2025 року справи про адміністративні правопорушення № 467/917/25 та № 467/918/25 об'єднані в одне провадження із присвоєнням єдиного номера № 467/917/25 (провадження № 3/467/391/25).
ОСОБА_1 в судове засідання викликався двічі шляхом направлення судової повістки за вказаною у протоколі адресою.
Проте, до він суду не прибув, причин неявки не повідомляв, заяв і клопотань, у тому числі й про відкладення судового засідання, не заявляв.
Разом із цим, згідно із положеннями ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді такого роду справи не є обов'язковою, ураховуючи, що судом ужито усі можливі заходи для повідомлення ОСОБА_1 про це судове засідання.
Про розгляд справи Арбузинським районним судом Миколаївської області ОСОБА_1 знає, бо розписався про це у протоколі.
У той час, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі і добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (постанова ВС від 15 травня 2019 року у справі № 0870/8014/12).
Звідси суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 , з огляду й на те, що ним уживались визначені законом дії, спрямовані на забезпечення його участі у цьому судовому засіданні.
Суддя, у свою чергу, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, перевіривши наявні матеріали справи у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, прийняв рішення, виходячи з такого.
Згідно вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справі про адміністративне правопорушення, серед іншого, є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
А положення статті 280 КУпАП зобов'язують орган (посадову особу) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Такі висновки, зокрема, суд має зробити на підставі доказів, як то, будь-яких фактичних даних, які встановлюються, зокрема, й протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків. (ст. 251 КУпАП).
Щодо адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП
Суддею зроблено висновки про учинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, на підставі наступних доказів.
Так, протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 379163 від 02 липня 2025 року підтверджуються обставини щодо часу, місця, способу та, загалом, обставин учинення правопорушення.
Із нього слідує, крім цього, що огляд водія на стан алкогольного сп'яніння проводився за його згодою на місці зупинки за допомогою газоаналізатора «Драгер».
Результат тесту склав 3,35 проміле, про що у справі наявна роздруківка, і шляхом перегляду відеозапису із нагрудної камери поліцейського було установлено, що своєї незгоди ОСОБА_1 із цим показником приладу не виказував.
Такий результат очевидно перевищує показник у 0,2 проміле і однозначно вказує на вміст алкоголю в крові водія поза межами допустимої норми.
Натомість протокол підписав, однак відмовився від надання пояснень відповідно до ст. 63 Конституції України.
У справі наявний акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, а саме: алкотестеру «Драгер» 6820.
Відповідно до направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 02 липня 2025 року, який підписано ОСОБА_1 , останній від проходження медичного огляду в закладі охорони здоров'я відмовився.
Безпосередньо сам протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП стосовно свого змісту, у той час, як будь-яких даних про допущення істотних порушень прав і свобод особи при його складанні у розпорядженні судді немає, що виключає можливість визнання такого протоколу недопустимим доказом.
А відповідно до п. 2.9а ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Водночас, адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Тому суд вважає правильною кваліфікацію дій ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Тому у ракурсі проаналізованих фактичних обставин справи шляхом встановлення юридично значущих ознак, визначення правової норми, що підлягає застосуванню, і встановлення відповідності ознак вчиненої дії інкримінованому складу правопорушення, суддя приходить до висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, так як безсумнівно установлено, що він керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Щодо відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП
Суддею зроблено висновки про учинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, на підставі наступних доказів.
Так, протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 379173 від 02 липня 2025 року підтверджуються обставини щодо часу, місця, способу та обставин учинення правопорушення, у тому числі й повторно, за наявності посилання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 4 ст. 126 КУпАП.
Загалом протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП стосовно свого змісту, у той час, як будь-яких даних про допущення істотних порушень прав і свобод особи при його складанні у розпорядженні судді немає, що виключає можливість визнання такого протоколу недопустимим доказом.
Оскільки дії ОСОБА_1 уповноваженою особою кваліфіковані за ч. 5 ст. 126 КУпАП, як повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою-четвертою цієї статті, то до матеріалів справи додано копію постанови про накладення адміністративного стягнення від 04 грудня 2024 року, згідно якої на ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП і піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 20400,00 грн. на користь держави.
Матеріали справи містять довідку про те, що ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував.
Відповідно, кваліфікацію дій ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП суд вважає правильною.
А долучений до протоколу відеозапис із нагрудної камери поліцейського підтверджує факт складання протоколу про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст.ст. 254-256 КУпАП.
З огляду на викладене, у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, так як він, будучи протягом року притягнутим до відповідальності за ч. 4 ст. 126 цього ж Кодексу, повторно протягом року керував транспортним засобом, не маючи права керування.
Тому у ракурсі установлених фактичних обставин справи шляхом встановлення юридично значущих ознак, визначення правової норми, що підлягає застосуванню, і встановлення відповідності ознак вчиненої дії інкримінованому складу правопорушення, суд приходить до висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Водночас, докази, на підставі яких суд зробив такі висновки, є належними, оскільки вони прямо і непрямо підтверджують існування/відсутність обставин, що підлягають доказуванню у цьому провадженні і мають для нього значення, а так само і допустимими, так як підстав вважати, що вони отримані з порушенням встановленого законом порядку немає. Принаймні, протилежного судом не установлено та іншими особами не доведено.
Усі докази у сукупності, підтверджують обставини, що підлягають встановленню у цій справі, а саме: що було учинено адміністративне правопорушення і що особа, яка притягається до відповідальності, винна у цьому.
Будь - яких інших доказів в ході судового розгляду здобуто не було та суду не надано.
Суд, крім цього, ураховував практику Європейського суду з прав людини,зокрема, його рішення у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» («OHalloran and Francis v. the United Kingdom»)[GC] no. 15809/02 і 25624/02 ECHR 29.06.2007, яким постановлено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Обставин, що виключають адміністративну відповідальність, передбачених ст.ст. 18-20 КУпАП, у цьому провадженні суд не установив.
Враховуючи, що ОСОБА_1 вчинив кілька адміністративних правопорушень, згідно зі ст. 36 КУпАП, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення відповідно до вимог ст. 33 КУпАП суддя враховує: характер вчиненого правопорушення, зокрема, підвищений ступінь небезпеки при керуванні автомобілем в стані сп'яніння як для самого водія, так і інших осіб, а також, що учиненим правопорушення не було завдано шкоди фізичним чи юридичним особам чи їх майну; особу порушника, зокрема, його молодий вік, наявність даних про його притягнення до відповідальності протягом року; ступінь його вини; відсутність, згідно ст.ст. 34, 35 КУпАП, обставин, які пом'якшують і обтяжують відповідальність, і вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Проте, суд у цій справі не застосовує передбачене санкцією ч. 5 ст. 126 КУпАП оплатне вилучення транспортного засобу, так як матеріали справи не містять відомостей про те, що саме ОСОБА_1 є власником цього транспортного засобу.
На підставі ч. 3 ст. 30 КУпАП до стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами за вчинення нового адміністративного правопорушення суд приєднує невідбуту частину стягнення, призначеного ОСОБА_1 постановою судді Арбузинського районного суду Миколаївської області від 08 липня 2025 року, у виді 5 років позбавлення права керування транспортними засобами.
Станом на день винесення цієї постанови невідбута частина стягнення, призначеного постановою судді від 07 липня 2025 року, становить 4 роки 11 місяців 14 днів.
На підставі ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню й судовий збір у розмірі 605,50 грн., розмір якого передбачений ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
З цих мотивів, керуючись ст.ст. 33, 36, 283, 284 КУпАП, суд, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 5 (п'ять років), без застосування оплатного вилучення транспортного засобу.
На підставі ч. 3 ст. 30 КУпАП до стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, накладеного за вчинення цього правопорушення, приєднати невідбуту частину стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, накладене постановою судді Арбузинського районного суду Миколаївської області від 08 липня 2025 року, строком 4 роки 11 місяців 14 днів і остаточно позбавити ОСОБА_1 права керування транспортними засобами на строку 9 (дев'ять) років 11 (одинадцять) місяців 14 (чотирнадцять) днів.
Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 50 коп.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення (ч. 1 ст. 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду через Арбузинський районний суд Миколаївської області протягом 10 (десяти) днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на неї.
Строк пред'явлення до виконання три місяці з дня її винесення постанови.
Суддя Ірина Явіца