Справа № 465/9746/24
Провадження 2/465/976/25
Іменем України
29.05.2025 року м. Львів
Франківський районний суд м. Львова в складі:
головуючої судді - Мартьянової С.М.
при секретарі - Безпяткової Р.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Відділ ДРАЦС Франківського району м. Львова про встановлення факту родинних відносин і визнання права власності на нерухоме майно,-
позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа Відділ ДРАЦС Франківського району м. Львова про встановлення факту родинних відносин і визнання права власності на нерухоме майно, в якій просила суд встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 була матір'ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності в порядку спадкування на 1/3 частку квартири АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Львові померла ОСОБА_3 1927 р.н. Вона була матір'ю позивача та співвласником квартири АДРЕСА_2 .
Як вбачається з листа нотаріуса від 19.11.2024 відмова полягає в тому, що в свідоцтві позивача про народження мама записана як ОСОБА_4 , тоді як в свідоцтві про право власності на квартиру та у свідоцтві про смерть вона записана як ОСОБА_3 . отже нотаріус встановила розбіжності у вказаних правовстановлюючих документах, які неможливо виправити в адміністративному порядку, у зв'язку зі смертю матері.
Крім того, під час приватизації спірна квартира належала на праві спільної сумісної власності позивачу, її матері, та відповідачу, та частка матері на день її смерті не була визначена.
У зв'язку з вищевикладеним позивач і була вимушена звернутися з даними позовними вимогами.
Ухвало суду від 09.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі. З метою виконання вимог ч.1ст.189 ЦПК України розпочато підготовче провадження у справі. Призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 27.03.2025 Клопотання позивача ОСОБА_1 про витребування доказів - задоволено частково.
Витребувано з Сьомої Львівської державної нотаріальної контори у Львівській області копію спадкової справи №261/2024 після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
29.04.2025 на адресу суду, на виконання ухвали суду від 27.03.2025, надійшла копія спадкової справи.
Ухвалою суду від 05.05.2025 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивач в судове засідання не з'явилась, в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, в матеріалах справи міститься заява про визнання позовних вимог, та просила суд слухати справу без її участі.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, про день, час та місце слухання справи повідомленні належним чином.
Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, наявні в ній докази у їх сукупності та кожен доказ окремо, дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про право власності на квартиру (будинок) від 10.12.1996 року, виданого виконкомом Львівської міської Ради народних депутатів, що квартира за адресою. АДРЕСА_3 належить на праві сумісної власності ОСОБА_1 та членам її сім'ї ОСОБА_3 , ОСОБА_5 (а.с.11)
Квартира АДРЕСА_1 зареєстрована ЛМБТІ, районним відділом приватизації житла на праві власності і записана у реєстрову книгу за №23369.
29.08.1974 позивач вийшла заміж та змінила прізвище на « ОСОБА_6 ». (а.с.10)
05.08.2005 відповідач вийшла заміж та прізвище було змінено на « ОСОБА_7 ». (а.с.16)
ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_3 (а.с.8)
Після смерті ОСОБА_3 була заведена спадкова справа №261/2024.
З спадкової справи вбачається, що після смерті ОСОБА_3 померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом звернулася ОСОБА_1 .
В заяві про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_8 зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла її мати ОСОБА_3 , 1927 р.н., яка на день смерті проживала за адресою: АДРЕСА_3 . (з.а.32)
З довідки №б/н з місця проживання про склад сім'ї і реєстрації вбачається, що за адресою: АДРЕСА_3 зареєстровані ОСОБА_1 з 15.06.1992 року, ОСОБА_2 з 10.08.1998 року, та ОСОБА_9 з 21.02.2013 року. (а.с.35)
Відповідно до довідки ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» №4824 від 26.11.2024 виданій ОСОБА_1 про те, що згідно матеріалів інвентаризаційної справи ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» квартира АДРЕСА_1 станом на 29.12.2012 зареєстрована за: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 на підставі свідоцтва № НОМЕР_1 пр право власності на квартиру від 10.12.1996, виданого Виконкомом Львівської міської Ради народних депутатів згідно з розпорядженням №909 від 10.12.1996.
Квартира складається з однієї житлової кімнати та кухні. загальна площа квартири становить - 40,6 кв.м., житлова площа - 21,6 кв.м. Комора в підвалі - 1,5 кв.м. Інвентаризаційна вартість квартири становить - 152417 грн. Інформація про видачу дублікатів, арештів, обтяжень та заборон на вищевказану квартиру відсутні. (а.с.13)
Разом з тим у свідоцтві про народження позивачки ОСОБА_10 , батьками вказано: батько ОСОБА_11 , мати ОСОБА_12 . (а.с.9)
Завідувачем Сьомої львівської державної нотаріальної контори Львівської області від 19.11.2024 ОСОБА_1 роз'яснено, що у спадкові справі в документах що підтверджують родинні відносин спадкоємця зі спадкодавцем наявні розбіжності, а саме в свідоцтві про народження спадкоємця прізвище померлої матері " ОСОБА_4 ", а в свідоцтві про смерть спадкодавця прізвище " ОСОБА_13 ". Ця обставина ставить під сумнів факт родинних стосунків між спадкодавцем та ОСОБА_1 .
Також свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів. Відповідно до п.4.15 глави 10 вищезгаданого Порядку "Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві...". П.4.18 глави 10 ІІ Розділу містить наступну норму: "За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз?яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку". У зв?язку з вищенаведеним нотаріусом не можливо встановити коло спадкоємців. Тому, ОСОБА_1 слід звернутися до суду про встановлення факту родинних відносин.
До спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Конституції України, Цивільного кодексу України та інших законодавчих актів, які регулюють спірні правовідносини.
За змістом п.1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму ВСУ № 5 від 31.03.1995 року (зі змінами) суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв'язку із втратою годувальника.
Згідно з п.10 цієї постанови, суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки.
Згідно ст. 319 ЦПК України у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд встановив цей факт.
Верховний Суд України в листі від 01 січня 2012 року "Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення" зазначає, що до заяви про встановлення факту родинних відносин, в якій зазначається мета, з якою заявник просить встановити цей факт, можуть додаватися такі документи та докази: 1) докази, які підтверджують наявність цього юридичного факту (акти, анкети, автобіографії, листівки, сімейні фотографії, листи ділового та особистого характеру, особові справи, рішення судів, ордери на вселення, обмінні ордери, погосподарські книги, виписки з домових книг та інші документи, які у собі містять відомості про родинні відносини осіб); 2) довідки органів реєстрації актів цивільного стану про неможливість поновлення втрачених записів, внесення змін і доповнень, виправлень у записи актів цивільного стану; 3) пояснення свідків, яким достовірно відомо про взаємовідносини померлого із заявником.
Родинні відносини (споріднення) (у теорії права) - кровний зв'язок між людьми, з наявністю якого закон пов'язує виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків. Правове значення має як пряме споріднення так і не пряме (бокове), коли родинні зв'язки виникають за наявності спільного пращура (родоначальника). Виходячи з вимог діючого ЦК України поняттями "родичі", "родинні стосунки" охоплюється коло осіб, які пов'язані між собою певним ступенем споріднення. Такими особами можуть бути близькі родичі за походженням, зокрема, батьки, діти, баба, дід, прабаба, прадід, внуки, правнуки, брат та сестра (повнорідні і неповнорідні), двоюрідні брати та сестри, тітка, дядько, племінниця, племінник. Усиновлений та усиновлювач прирівнюються до родичів за походженням.
Законодавство України не встановлює вичерпного переліку документів, які підтверджують родинні стосунки, а тому вони визначаються в кожному випадку окремо, в залежності від ступеня їх споріднення.
Ретельно вивчивши наявні в справі докази та проаналізувавши вищезазначені факти, суд приходить до висновку про наявність родинних відносин між померлою ОСОБА_3 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , як між матір'ю та дочкою, а отже, факт родинних відносин між ними є підтвердженим, встановлення факту який просить встановити позивач має юридичне значення та породжує юридичні наслідки - суд приходить до переконання про необхідність встановлення цього факту судом.
Враховуючи, що квартира за адресою: АДРЕСА_4 належить на праві спільною сумісної власності ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 відповідно до свідоцтва про право власності на квартиру (будинок) від 10.12.1996 № НОМЕР_1 , запис у реєстрі № 23369, отже ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 мають 1/3 частки кожна.
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).
Згідно зі ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
У відповідності до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно ст. 1217, 1258 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
У відповідності до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Згідно ст.. 1298 ЦК України свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч.3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Приписами статті 1261 ЦК України встановлено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
У п.7 Постанови Пленуму Верховного суду України №5 від 31.03.1995 роз'яснено, що суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей
факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв'язку із втратою годувальника.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» зазначено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних справ, свобод чи законних інтересів.
У відповідності до ч. 1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ст. 41 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом, крім того, право приватної власності є непорушним.
Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути - визнання права.
Згідно ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Для оформлення спадкових прав в Україні діє система органів нотаріату, які є належними суб'єктами надання послуг з оформлення громадянами спадкових прав.
Згідно з приписами пунктів 4.14, 4.18 глави 10 Порядку здійснення нотаріальних дій нотаріусами України, Свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів. Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони, обтяження іпотекою або арешту цього майна.
Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008№ 7 передбачено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулась до Сьомої ЛДНК Львівської області із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом у встановленому порядку, проте їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом з підстави відсутності необхідних документів для видачі свідоцтва про право на спадщину.
Судом встановлено та доведено, факт родинних відносин позивача разом із померлою.
Відтак, враховуючи зазначені обставини, позивач має законні підстави для визнання за нею права власності на спадкове майно, а саме на на 1/3 частку квартири АДРЕСА_1
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 223, 247, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Відділ ДРАЦС Франківського району м. Львова про встановлення факту родинних відносин і визнання права власності на нерухоме майно - задовольнити.
Встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 була матір'ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності в порядку спадкування на 1/3 частку квартири АДРЕСА_1 .
Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 .
Третя особа: Відділ ДРАЦС Франківського району м. Львова, місцезнаходження за адресою: 79013, Україна, Львівська обл., місто Львів, вулиця Генерала Чупринки, будинок, 29.
Повний текст рішення складено 05.06.2025.
Суддя Мартьянова С.М.