Справа № 455/1348/25
Провадження № 1-кп/455/216/2025
Іменем України
24 липня 2025 року м. Старий Самбір
Старосамбірський районний суд Львівської області
в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні залу суду клопотання прокурора Старосамбірського відділу Самбірської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України у зв'язку з не встановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення та із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, в межах кримінального провадження №12015140320000009 від 07.01.2015 року,
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
Прокурор Старосамбірського відділу Самбірської місцевої прокуратури Львівської області ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про закриття кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України у зв'язку з не встановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення та із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, в межах кримінального провадження №12016140320000535 від 09.07.2016 року.
В обґрунтовування клопотання посилається на те, що у провадженні СВ Відділення поліції №1 Самбірського РВП ГУ НП у Львівській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12015140320000009 від 07.01.2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 07.01.2015 року в Старосамбірський РВ ГУМВСУ у Львівській області надійшла письмова заява гр. ОСОБА_4 про те, що в період часу з 31.12.2014 року по 06.01.2015 року, невідома особа, шляхом підбору ключа проникла до квартири АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_4 , звідки таємно викрала золоті вироби та косметику фірми " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", приблизно на суму 8 000 грн.
Під час досудового розслідування проведено ряд слідчих (розшукових) дій, зокрема проведено огляд місця події, допитано в процесуальному статусі потерпілого ОСОБА_5 , допитано в процесуальному статусі свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , проведено радіорозвідку на місці події, отримано висновок трасологічної експертизи.
Потерпілим у даному кримінальному провадженні є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , житель АДРЕСА_2 .
Так, в ході досудового розслідування проведено комплекс слідчих (розшукових) та процесуальних дій, спрямованих на повне та об'єктивне дослідження обставин вчиненого кримінального правопорушення, однак встановити особу, яка вчинила зазначене діяння не представилось можливим та жодній особі, в рамках даного кримінального провадження не повідомлено про підозру.
Крім цього, 07.04.2025 року до СВ ВП №1 Самбірського РВП ГУ НП у Львівській області надійшла письмова заява від потерпілого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_2 , в якій він не заперечує проти закриття даного кримінального провадження судом. Жодних претензій з даного приводу не має, просить суд, розглянути подане прокурором клопотання про закриття кримінального провадження без його участі. Вимоги положень п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України КПК України йому роз'яснені та зрозумілі. Проти задоволення такого клопотання судом він не заперечує.
Просить закрити кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015140320000009 від 07.01.2015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 185 КК України з підстав, передбачених п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку із не встановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення та закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вказаним правопорушенням.
В судовому засіданні прокурор підтримав подане ним клопотання, навівши мотиви, зазначені у ньому, просив його задовольнити.
Заслухавши думку прокурора, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступного висновку.
Згідно зі ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження, зокрема, є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.
Частиною другою статті 7 КПК України передбачено, що зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині першій цієї статті, з урахуванням особливостей, встановлених законом.
Згідно ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Стаття 25 КПК України, зокрема, зобов'язує прокурора, слідчого вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
Згідно ч. 1 ст. 219 КПК України, строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.
Відповідно до ч. 5 ст. 38 КПК України, орган досудового розслідування зобов'язаний застосувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.
Аналіз вищенаведених положень КПК України дає підстави для висновку, що рішенню про закриття кримінального провадження за будь-якою із підстав, що визначені у ч.1 ст.284 КПК України має передувати повне, всебічне та неупереджене дослідження усіх обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
Відповідно до вимог ч.1, ч 3 ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Згідно положень п. 4 ч. 1 ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, обставини, які є підставою закриття кримінального провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертіввисновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до ст. 92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України покладається на слідчого, прокурора, та у встановлених цим Кодексом випадках - потерпілого.
У контексті наведеного, всебічність дослідження обставин кримінального провадження означає, по-перше, висунення і дослідження всіх можливих версій щодо характеру події, що має ознаки кримінального правопорушення та винуватості особи, а по-друге, однаково ретельне встановлення і перевірку як обставин, що викривають, так і тих, що виправдовують особу.
Повнота дослідження обставин кримінального провадження означає встановлення всього кола фактичних обставин, що можуть суттєво вплинути на рішення у кримінальному провадженні, використання такої сукупності доказів, яка обґрунтовує зроблені висновки як такі, що не залишають місця сумнівам.
У п. 42 рішення Європейського суду з прав людини від 13.01.2011 року у справі «Михалкова та інші проти України» зазначено, що за статтею 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод держава зобов'язана «гарантувати кожному, хто перебуває під її юрисдикцією, права і свободи, визначені у Конвенції», що також опосередковано вимагає наявності будь-якої форми ефективного розслідування. Розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
Як зазначив Європейський суд з прав людини по справі «Євген Петренко проти України» (заява № 55749/08 від 29.01.2015 року) п. 65 «...для того, щоб розслідування могло вважатися «ефективним», воно має в принципі призвести до встановлення фактів у справі та встановлення і покарання винних. Державні органи повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для збереження доказів, що стосуються події, включаючи показання свідків, висновки судових експертиз тощо. Будь-які недоліки розслідування, які підривають його здатність до встановлення причин заподіяння ушкоджень або винних осіб, ставлять під сумнів дотримання цього стандарту та вимог оперативності й розумної швидкості».
Закриття кримінального провадження це закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження або за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження та оцінки слідчим, прокурором показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності.
Також слід зазначити, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі "Іванов проти України" (Ivanov v. Ukraine), N 15007/02, п. п. 74-75, рішення від 7 грудня 2006 року) сумлінність за ініціювання слідчих дій або відмову у кримінально-правовому переслідуванні особи повністю покладається на державу.
Із матеріалів кримінального провадження, яке долучено до клопотання прокурора вбачається, що провадження №12015140320000009 розпочато на підставі заяви ОСОБА_4 від 07.01.2015 року, згідно якої в період часу з 21.12.2014 року по 06.01.2015 року, невідома особа, шляхом підбору ключа проникла до квартири АДРЕСА_1 та таємно викрала золоті вироби та косметику фірми «Оріфлейм», приблизно на суму 8000,00 гривень.
Оглянувши матеріали кримінального провадження, встановлено, що в ньому наявні:
-Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12015140320000009 від 07.01.2015 року, з якого відомо, що 07.01.2015 року в Старосамбірське РВ ГУМВСУ України у Львівській області надійшла письмова заява гр. ОСОБА_4 про те, що у період часу з 31.12.2014 року по 06.01.2015 року, невідома особа, шляхом підбору ключа проникла до квартири АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_4 , звідки таємно викрала золоті вироби та косметику фірми «Оріфлейм», приблизно на суму 8000,00 гривень;
-висновок експерта №11/179 від 09.06.2016 року, яким встановлено, що два циліндрові механізми, вилучених із квартири ОСОБА_4 , знаходяться у справному стані, провертаються ключами, наданими на дослідження. На поверхнях і деталях двох циліндрових механізмів слідів дії сторонніх предметів не виявлено. Вирішити питання, чи проверталися (відкривалися стороннім предметом, підробленим чи підібраним ключем, відмичкою) два циліндрові механізми, вилучені із квартири ОСОБА_4 , не виявилось можливим по причинам, вказаним в дослідницькій частині. Циліндрові механізми могли провертатися сторонніми предметами, якщо вони по формі та розмірами співпадають з штатними ключами. Відповісти на питання «Чи однакові (ідентичні) подряпини чи інші пошкодження на внутрішній поверхні представлених на експертизу чотирьох металевих врізних замків, вилучених із квартири ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , тобто чи однаковими сторонніми предметами (відмичками, підібраним ключем, тощо) вони були відчинені?», не виявляється можливим, так як на внутрішніх поверхнях двох циліндрових механізмів, які були вилучені з квартири гр. ОСОБА_4 , слідів дії сторонніх предметів не виявлено.
-протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 07.01.2015 року,
-протокол допиту потерпілого ОСОБА_4 від 07.01.2015 року,
-протокол огляду місця події від 07.07.2015 року,
-постанова про призначення судово-трасологічної експертизи від 20.01.2015 року,
-клопотання про дозвіл на тимчасовий доступ до документів, які містять охоронювану законом таємницю від 20.01.2015 року,
-протокол допиту свідка ОСОБА_6 від 23.01.2015 року,
-протокол допиту свідка ОСОБА_7 від 30.01.2015 року,
-висновок експерта №2/207 від 18.05.2016 року;
З вище наведено, суд вважає, що слідчим не проведено належних слідчих дій для встановлення дійсних обставин злочину, а заява потерпілого про те, що він не заперечує проти закриття кримінального провадження не може бути єдиною підставою для прийняття рішення, адже кримінальне провадження, передбачене ч.3 ст.185 КПК України не належить до кримінальних проваджень, які здійснюються у формі приватного обвинувачення.
Вказане досудове розслідування не може вважатись ефективним, ретельним, безстороннім, сумлінним та таким, що спрямоване на виконання завдань кримінального провадження, оскільки з 2016 року жодних слідчих дій не вчинялося.
Згідно з ч.4 ст.284 КПК України закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 31 частини першої цієї статті, здійснюється судом за клопотанням прокурора.
Відповідно до п. 31) ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров'я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.
Тобто, вказані норми кримінального процесуального закону пов'язують можливість закриття кримінального провадження виключно із наявністю одночасно двох підстав: не встановлення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення та закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Відмова прокурору у задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження не позбавляє його можливості повторного звернення до суду із зазначеним клопотанням після проведення досудового розслідування відповідно до норм КПК України.
За таких обставин досудове розслідування не може вважатися повним і рішення про закриття кримінального провадження буде суперечити зазначеним завданням та засадам кримінального провадження, а тому в задоволенні клопотання прокурора про закриття кримінального провадження №12015140320000009 від 07.01.2015 року необхідно відмовити і повернути клопотання та матеріали кримінального провадження до Старосамбірського відділу Самбірської окружної прокуратури Львівської області для продовження досудового розслідування.
Керуючись ст. 284, 369, 371, 372 КПК України, суд,-
У задоволенні клопотання прокурора Старосамбірського відділу Самбірської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України у зв'язку з не встановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення та із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, в межах кримінального провадження №12015140320000009 від 07.01.2015 року - відмовити.
Клопотання і матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015140320000009 від 07.01.2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, повернути до Старосамбірського відділу Самбірської окружної прокуратури Львівської області для продовження досудового розслідування.
Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1