Справа №463/6766/25
Провадження №1-кс/463/6676/25
24 липня 2025 року Личаківський районний суд м. Львова
Слідчий суддя - ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , особи, яка подала скаргу ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність органу досудового розслідування, -
ОСОБА_3 звернувся 23 липня 2025 року до слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова зі скаргою від 23 липня 2025 року на бездіяльність Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання повідомлення про кримінальне правопорушення від 14 липня 2025 року. Просить зобов'язати слідчого ДБР внести відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати досудове розслідування.
Скаргу мотивує тим, що звернувся 14 липня 2025 року до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові з повідомленням про кримінальне правопорушення вчинене слідчим Львівського РУП №1 ГУНП у Львівській області ОСОБА_4 та процесуальними прокурорами, передбаченого ч. 3 ст. 382 КК України. Однак у визначені в ст. 214 КПК України строки відомості на підставі поданої заяви не внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
В судовому засіданні скаржник подану скаргу підтримав з підстав викладених в ній, просив вимоги такої задовольнити. Крім того пояснив, що слідчим повторно закрито кримінальне провадження без врахування ухвали суду від 16 жовтня 2024 року.
Слідчий або інший представник органу досудового розслідування в судове засідання також не з'явилися, хоча належним чином повідомлялися про час і місце проведення такого, про причини неявки не повідомили. Крім того, будь-які заперечення щодо скарги з органу досудового розслідування на адресу суду не надходили.
За таких обставин з врахуванням положення ч. 3 ст. 306 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе провести судовий розгляд скарги у відсутності представника органу досудового розслідування, відносно чого скаржник не заперечив.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до наступного.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч. 1 ст. 303 КПК України. Зокрема, у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого КК України. В свою чергу КК України визначає вичерпний перелік суспільно небезпечних діянь, які є злочинами та характеризує, у чому саме полягає об'єктивна та суб'єктивна його сторона, кваліфікуючі ознаки та інше.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про вчинення злочину є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину).
Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, - вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань і щодо них не повинно проводитися досудове розслідування.
Аналіз положень статей 214, 303 КПК України, свідчить про те, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність дізнавача, слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні та вказана заява чи повідомлення повинна містити достатні дані про наявність ознак кримінально-караного діяння.
Як вбачається з матеріалів скарги, ОСОБА_3 14 липня 2025 року звернувся до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові з повідомленням про кримінальне правопорушення вчинене слідчим Львівського РУП №1 ГУНП у Львівській області ОСОБА_4 та процесуальними прокурорами, передбаченого ч. 3 ст. 382 КК України.
В судовому засіданні встановлено, зокрема підтверджено скаржником, що повідомлення про кримінальне правопорушення стосується невиконання ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 16 жовтня 2024 року в справі №463/9614/24.
З копії ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 16 жовтня 2024 року в справі №463/9614/24 вбачається, що такою скасовано постанову слідчого СВ Львівського РУП №1 ГУНП у Львівській області від 26 вересня 2024 року про закриття кримінального провадження за №12024141380001053 від 10 липня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 384 КК України.
Вказаною ухвалою слідчого, чи будь-яку іншу особу не зобов'язано вчиняти будь-які дії, а тільки констатовано встановлені недоліки досудового розслідування в кримінальному провадженні №12024141380001053 від 10 липня 2024 року, що стало підставою для скасування постанови про закриття кримінального провадження.
Кримінальна відповідальність за ч. 3 ст. 382 КК України наступає за умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню вчинені службовою особою, яка займає відповідальне чи особливо відповідальне становище, або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, або якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам і свободам громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам юридичних осіб.
Незгода з рішеннями слідчого про повторне закриття кримінального провадження може бути підставою для оскарження постанови про закриття кримінального провадження в порядку визначеному законодавством України, однак не може слугувати безумовною підставою для внесення даних до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
У пункті 36 постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі №818/1526/18 зазначено, що у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Враховуючи наведене правові підстави для внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне правопорушення за заявою ОСОБА_3 від 14 липня 2025 року - відсутні, а тому відсутні підстави для зобов'язання органу досудового розслідування вчиняти інші дії, які просить скаржник в поданій скарзі.
Відповідно до ст. 307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; скасування повідомлення про підозру; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.
Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення скарги, у зв'язку з чим в задоволенні такої слід відмовити.
Керуючись вимогами ст.ст. 214, 303, 304, 306, 307, 309 КПК України, -
в задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність органу досудового розслідування - відмовити.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1