Справа № 444/2573/25
Провадження № 1-кп/444/314/2025
21 липня 2025 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:
головуючий суддя ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши в м. Жовква в порядку спрощеного провадження у відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12025142400000143, відомості про яке внесені 14.07.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Куликів Львівського (колишнього Жовківського) району Львівської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , українець, громадянин України, освіта середня, не працює, не є депутатом, паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 виданий 15.08.2000 року Жовківським РВ УКМВС України , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , раніше судимий вироком Жовківського районного суду Львівської області від 02.07.2024 року за ч.1 ст.164 КК України до покарання у виді громадських робіт на строк сто годин,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.389 КК України,
сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження: прокурор ОСОБА_4 , обвинувачений ОСОБА_3 , захисник ОСОБА_5
Обвинувачений ОСОБА_3 будучи засудженим вироком Жовківського районного суду від 02.07.2024 (справа №444/2688/24, провадження №1-кп/444/308/2024), за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КК України до покарання у вигляді громадських робіт на строк сто годин. Так, 24 жовтня 2024 року ОСОБА_3 працівниками Львівського районного відділу №1 філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області, у відповідності до вимог чинного законодавства, був ознайомлений з порядком та умовами відбуття покарання у вигляді 100 годин громадських робіт, призначеного йому вироком Жовківського районного суду.
Будучи належним чином ознайомленим з порядком та умовами відбування покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, у вигляді громадських робіт, та попередженим про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування громадських робіт та отримавши направлення 24.10.2024 під особистий підпис, ОСОБА_3 був скерований до Куликівської селищної ради Львівського району Львівської області, для відбування покарання.
Однак, обвинувачений ОСОБА_3 умисно, з метою ухилення від відбування покарання, з 24.10.2024 року по даний час, без поважних на те причин не відпрацював жодної призначеної години громадських робіт, та в подальшому, не з'явився у Куликівську селищну раду Львівського району Львівської області, тобто ухилявся від відбування покарання у виді громадських робіт, будучи засудженим до цього покарання.
Таким чином, ОСОБА_3 , обґрунтовано обвинувачується в ухиленні засудженого від відбування покарання у виді громадських робіт, тобто у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст. 389 КК України.
Частиною 2 ст. 381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.
В обвинувальному акті прокурор просить про розгляд цього обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
До обвинувального акту додано письмову заяву ОСОБА_3 , складену в присутності захисника ОСОБА_5 , в якій ОСОБА_3 зазначає, що свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.389 КК України він беззаперечно визнає, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами.
Також, у вказаній заяві ОСОБА_3 зазначив, що йому роз'яснено зміст встановлених у результаті досудового розслідування обставин, а також те, що відповідно до ч. 2 ст. 302 КПК України у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку на підставі розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені у результаті досудового розслідування обставини.
Крім того, у цій заяві захисником обвинуваченого ОСОБА_5 підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості підозрюваним, його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності.
Ураховуючи зазначене, суд розглядає обвинувальний акт щодо обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.389 КК України, без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, що узгоджується з приписами частини 2 статті 381 КПК України.
При цьому, відповідно до частини 4 ст.107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Суд, вивчивши обвинувальний акт та матеріали кримінального провадження, вважає доведеним, що обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.389 КК України, яке відповідно до ст.12 КК України є кримінальними проступком.
Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінального проступку, які підтверджують обставини, встановлені судом, які не оспорюються учасниками судового провадження.
ОСОБА_3 в поданій заяві зазначені обставини не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування такі встановлені в повному обсязі, свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку беззаперечно визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.
Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акту підтверджено факт вчинення обвинуваченим ОСОБА_3 ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт,тобто вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України. Дії обвинуваченого ОСОБА_3 правильно кваліфіковані за ч.2 ст.389 КК України.
Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених у ст. 65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
В той же час згідно зі ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
При вирішенні питання про обрання виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд, відповідно до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , відповідно до ст.66 КК України, є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , відповідно до ст.67 КК України, не встановлено.
При визначенні виду і міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання та відповідно до ст. 65 КК України бере до уваги: характер та ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України, відноситься до категорії кримінального проступку, обставини справи та дані, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_3 , який не працює, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, та ставлення обвинуваченого до вчиненого.
Виходячи з вищевикладеного, беручи до уваги зазначені обставини, суд вважає за необхідне визначити ОСОБА_3 покарання за ч. 2 ст. 389 КК України у виді пробаційного нагляду з покладенням обов'язків, передбачених ч.2 ст.59-1 КК України, що буде достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.
Суд враховує, що вироком Жовківського районного суду Львівської області від 02.07.2024 (справа №444/2688/24, провадження №1-кп/444/308/2024), ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КК України та засуджено до покарання у вигляді громадських робіт на строк 100 (сто) годин. Вирок суду набрав законної сили 02.08.2024 року.
Відтак, суд вважає необхідним призначити ОСОБА_3 остаточне покарання за сукупністю вироків відповідно до ч.1 ст.71, ч.1 ст. 72 КК України шляхом часткового приєднання до покарання, призначеного за цим вироком, невідбутої частини покарання за вироком Жовківського районного суду Львівської області від 02.07.2024 року.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 03.12.2024 у справі № 335/1211/23, стаття 72 КК України не передбачає прямого співвідношення громадських робіт та пробаційного нагляду. Таке співвідношення може бути проведено лише опосередковано через інші види покарань двома способами: за допомогою комплексного використання положень підпунктів г) і а-1) п.1 ч.1 ст.72 КК України; або з використанням положень пунктів 4 і 5 ч.1 ст.72 КК України.
Згідно з п.п. 4, 5 ч.1 ст.72 КК України при складанні покарань за сукупністю кримінальних правопорушень та сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид виходячи з такого їх співвідношення: одному дню обмеження волі або арешту відповідають вісім годин громадських робіт; одному дню обмеження волі відповідає один день пробаційного нагляду.
Отже, із зазначених положень вбачається, що одному дню пробаційного нагляду відповідають вісім годин громадських робіт.
При призначенні покарання за сукупністю вироків судом враховується, що згідно з ч. 1 ст. 72 КК України при складанні покарань за сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид, виходячи з такого їх співвідношення: одному дню обмеження волі або арешту відповідають вісім годин громадських робіт; одному дню обмеження волі відповідає один день пробаційного нагляду. Тобто 100 годин громадських робіт відповідають 12,5 днів пробаційного нагляду (100 : 8 =12,5).
Виходячи з вищевикладеного, беручи до уваги зазначені обставини, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання за ч. 2 ст. 389 КК України у виді пробаційного нагляду з покладенням обов'язків, передбачених ч.2 ст.59-1 КК України, та на підставі ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання частково приєднати невідбуте покарання за вироком Жовківського районного суду Львівської області від 02.07.2024 року, та остаточне покарання ОСОБА_3 визначити з урахуванням пунктів 4, 5 ч. 1 ст.72 КК України, у виді пробаційного нагляду строком на 1 рік 10 днів із покладенням на нього обов'язків, передбачених ст.59-1 КК України.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 не обирався.
Цивільний позов у кримінальному проваджені не заявлений.
Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
Процесуальні витрати в кримінальному провадженні відсутні.
Керуючись ст. ст. 369, 370, 373, 374, 381, 382, 395 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.389 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік.
На підставі ч.1 ст.71 КК України, з урахуванням положень ч.1 ст.72 КК України, до призначеного покарання за цим вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Жовківського районного суду Львівської області від 02.07.2024 року, і призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік 10 (десять) днів.
На підставі ст.59-1 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання або роботи;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з дня його прибуття і постановки на облік в уповноваженому органів з питань пробації.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду через Жовківський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його отримання.
Відповідно до частини 1 статті 394 КПК України, вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1