ЄУН: 334/1221/25
Провадження №: 2/336/1950/2025
23 липня 2025 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Галущенко Ю.А., розглянувши в порядку письмового спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,
Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів.
В обґрунтування позовної заяви зазначив, що з 16.03.2016 перебуває з відповідачем у шлюбі, який зареєстрований Виконавчим комітетом Долинської сільської ради Гуляйпільського району Запорізької області, серія НОМЕР_1 , актовий запис № 459. Від шлюбу у подружжя народились діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Діти проживають разом із позивачем, відповідач матеріальну допомогу на утримання дітей добровільно не надає.
Позивач зазначає, що вже тривалий час між нею та ОСОБА_2 фактичні шлюбні відносини припинені, спільне господарство подружжя не веде, сторони мають окремі бюджети.
ОСОБА_2 вказує в позовній заяві, що відповідач не бере участі у матеріальному забезпеченні сім'ї, не бере участь у вихованні дітей, постійно нехтує сімейними цінностями, з його ініціативи між ними постійно виникали сварки, свідками яких нерідко були діти. Відповідач не розуміє та не хоче розуміти сутності проблем, які виникають у дітей ату позивачки, він не здатен підтримувати нормальну моральну атмосферу сім'ї, піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.
Позивачка вважає, що збереження родини та примирення неможливе, оскільки це буде суперечити інтересам обох з подружжя. Спір про поділ майна між сторонами відсутній.
Посилаючись на викладені обставини, позивач просить шлюб розірвати та стягнути на її користь аліменти на утримання дітей у розмірі 1/2 частини від усіх видів заробітку (доходу) відповідача, щомісячно до досягнення дітьми повноліття, але не менш ніж 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку до досягнення ними повноліття.
Ухвалою судді від 17.02.2025 цивільну сап рву передано для розгляду за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя.
Пртоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.03.2025 року цивільна справа потрапила в провадження судді Галущенко Ю.А.
Ухвалою судді від 11.03.2025 року позовну заяву залишено без руху та надано час позивачу для усунення недоліків.
21.03.2025 року до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя надійшла уточнена позовна заява.
Ухвалою судді від 08.04.2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.
Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.
Відповідачем на позовну заяву відзиву подано не було. Ухвала про відкриття провадження та позовна заява з додатками до нього направлялась на зареєстровану адресу місця проживання у встановленому законодавством порядку.
Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Отже, суд розглядає справу за наявними у справі доказами, які надані сторонами.
Суд дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 перебувають у шлюбі, який було зареєстровано 16 березня 2016 року Виконавчим комітетом Долинської сільської ради Гуляйпільського району Запорізької областії, актовий запис №01, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .
Від шлюбу сторони мають дітей малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , про що свідчить свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 , актовий запис 01, виданий Виконавчим комітетом Долинської сільської ради Гуляйпільського рацону Запорізької області та малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , про що свідчить свідоцтво про народження НОМЕР_2 , актовий запис 111 виданий Оріхівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області.
Спільне життя між сторонами не склалося, збереження шлюбу суперечить інтересам сторін.
Також, судом встановлено, що малолітні діти ОСОБА_5 , 2016 року народження та ОСОБА_6 , 2017 року народження проживають разом із своєю матір'ю ОСОБА_1 . Для виховання, навчання, відпочинку та розвитку дітей створені належні умови.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Згідно зі ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно з ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного із подружжя на підставі рішення суду, у відповідності до ст. 110 СК України, яка передбачає можливість пред'явлення одним з подружжя позову про розірвання шлюбу.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного із них.
Дослідивши докази у справі, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя сторін і збереження шлюбу суперечить їх інтересам, позов в цій частині є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 114 Сімейного кодексу України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Відповідно до ч. 2 ст. 115 Сімейного кодексу України, рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Відповідно до закону, а саме ст. 181 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати своїх дітей незалежно від того, перебувають вони в шлюбі чи шлюб між ними розірвано. Обов'язок батьків утримувати своїх дітей є безумовним і не залежить від того, чи є батьки працездатними й чи є в них кошти, достатні для надання утримання, а лише враховується судом при визначенні розміру стягуваних аліментів.
Так, відповідно до статті 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів. 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно із ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Згідно з ч. 1 ст. 191 Сімейного Кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Враховуючи наведене, позов в частині стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , також підлягає задоволенню.
В силу вимог п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України рішення суду допускається до негайного виконання у межах суми розміру аліментів за один місяць.
У зв'язку із задоволенням основної вимоги, з відповідача на користь позивача відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, необхідно стягнути судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 24, 105, 112, 181, 182, 191 Сімейного кодексу України, ст. ст. 4, 12, 13, 76, 81, 141, 223, 247, 265, 273 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_2 , зареєстрований 16 березня 2016 року Виконавчим комітетом Долинської сільської ради Гуляйпільського району Запорізької області, актовий запис №01, розірвати.
Після розірвання шлюбу прізвища сторони не змінюють.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/2 частки заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи з дня подачі позову до суду, тобто з 13.02.2025 і до досягнення дітьми повноліття.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: не відомий, адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП: не встановлений, адреса реєстрації: АДРЕСА_1 та фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 .
Рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, є документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Галущенко Ю.А.