2-а/130/31/2025
130/2106/25
22.07.2025 р. м. Жмеринка
Суддя Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області Грушковська Л.Ю., розглянувши адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області з даним позовом, у якому просив поновити строк на оскарження постанови №762 про накладення адміністративного стягнення за справою про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 22.04.2025 винесену тимчасово виконуючим обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП; скасувати постанову №762 про накладення адміністративного стягнення за справою про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 від 22.04.2025 винесену тимчасово виконуючим обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 ; справу про адміністративне правопорушення закрити.
Відповідно до норм частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Позов пред'являється шляхом подання позовної заяви до суду, яка має відповідати вимогам зазначеним в статтях 160 та 161 КАС України.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, суд приходить до переконання, що поданий позов належить залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків, виходячи з наступного.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Згідно положень ч.1 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Положеннями ч.2 ст.286 КАС України визначено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
При цьому, відповідно ч.1 ст.121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Частиною шостою ст. 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Позивач оскаржує постанову про накладення адміністративного стягнення від 22.04.2025 року, яку він отримав 03.07.2025 (підтвердження цьому не надає) натомість до суду звернувся особисто лише 16.07.2025 року.
Позивачем в позовній заяві зазначено про поновлення пропущеного строку звернення до суду. Позивач зазначив, що оскаржувана постанова винесена 22.04.2025 року, однак він її отримав особисто лише 03.07.2025 року, зі змісту постанови вбачається, що копію постанови направлено ОСОБА_1 поштовою кореспонденцією.
З протоколу від 09.04.2025 про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП встановлено, що ОСОБА_1 09.04.2025 отримав другий примірник зазначеного протоколу, на підтвердження чого проставлено його підпис. ОСОБА_1 було повідомлено про те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 12 год. 22.04.2025 в кабінеті №25 ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 .
Суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 були відомі дата та час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно нього, однак результатами розгляду не цікавився, причин об'єктивної неможливості дізнатися про результати розгляду справи, судом не встановлено.
З огляду на наведене вище, суд не бере до уваги твердження позивача, викладені у позовній заяві про поновлення строку звернення до суду із даним позовом та зазначає, що в позовній заяві відсутні посилання на конкретні обставини, які перешкоджали йому для звернення до суду з цим позовом в межах визначеного законом строку, а відтак, наведені позивачем причини пропуску строку звернення до суду не можуть бути визнані судом як поважні.
Крім того, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 02.12.2021 у справі № 640/20314/20 досліджуючи питання щодо поважності причин пропуску процесуального строку зазначив, що причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, при цьому такі обставини повинні бути підтверджені належним чином.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності відповідача, формування судової практики чи інше. При цьому нереалізація цього права зумовлена власною пасивною поведінкою позивача.
Позивачем не надано жодних належних доказів наявності об'єктивних перешкод для звернення до адміністративного суду та не наведено поважних обставин, які не залежали від його волевиявлення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, що перешкоджали звернутись до ІНФОРМАЦІЯ_2 для отримання постанови та в подальшому для звернення до суду в межах встановленого строку.
Відповідно до частини 1 та частини 2 статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відтак, позивач відповідно до частини шостої статті 161 КАС України може подати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, вказавши інші підстави для поновлення строку звернення до суду з цим позовом (якщо такі є).
З огляду на наведене, суд не вбачає підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду, які викладені у клопотанні про поновлення пропущеного строку звернення до суду, а тому у задоволенні такого клопотання слід відмовити.
Відповідно до вимог частин 1, 2, 3 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
Крім того, відповідно до частини 1 статті 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Відповідно до частини 2 статті 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Приписами частин 4, 5 статті 94 КАС України встановлено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Позивачем в порушення вказаних вимог до позовної заяви надано копії письмових доказів не завірені належним чином, а саме: не містять відміток "копія", "з оригіналом згідно", дати здійснення завірення копії, підпису та ПІБ особи, яка завірила вказані копії.
Тому позивачу необхідно усунути вказаний недолік позовної заяви шляхом надання суду завірених належним чином копій документів, доданих до позовної заяви та примірника позовної заяви з додатками (належним чином завіреними) для відповідача.
Згідно п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Отже, суд дійшов висновку, що вищенаведене унеможливлює вирішити питання про відкриття провадження у справі, а тому позовну заяву належить залишити без руху та встановити позивачу строк для усунення її недоліків.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 94, 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків позовної заяви десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що у випадку невиконання ухвали суду у строк, встановлений судом, позовна заява буде вважатись неподаною і повернутою позивачу на підставі ст. 169 КАС України.
Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.
Суддя