22 липня 2025 року
м. Київ
cправа № 914/1889/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Багай Н. О.,
секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,
за участю представників:
позивача - Савчук І. В. (у порядку самопредставництва),
відповідача - Пшевлоцького Ю. М. (адвокат), Сухої Ю. О. (адвокат),
третьої особи - не з'явилися,
прокуратури - Гудкова Д. В. (за посвідченням),
розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробнича компанія "Зодіак" на рішення Господарського суду Львівської області від 31.01.2025 (суддя Рим Т. Я.) і постанову Західного апеляційного господарського суду від 05.05.2025 (головуючий - Зварич О. В., судді Малех І. Б., Панова І. Ю.) у справі
за позовом керівника Пустомитівської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Львівської обласної ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробнича компанія "Зодіак",
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, - Управління майном спільної власності Львівської обласної ради,
про усунення перешкод у праві користування та розпорядження захисною спорудою та скасування державної реєстрації права власності,
29.07.2024 керівник Пустомитівської окружної прокуратури Львівської області (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Львівської обласної ради (далі - Львівська облрада, Облрада, позивач) звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробнича компанія "Зодіак" (далі - ТОВ "ТВК "Зодіак", Товариство, відповідач) про:
1) усунення перешкод у здійсненні Львівською облрадою права користування та розпорядження захисною спорудою цивільного захисту - протирадіаційним укриттям № 51431 площею 60,4 м2 (далі - ПРУ № 51431, спірна споруда, спірний об'єкт), що розташоване в будівлі абразивного цеху (реєстраційний номер майна: 18926999 в Державному реєстрі речових прав) за адресою: Львівська обл, Львівський р-н, смт Щирець, вул. Загородки, 17з, шляхом її повернення на користь держави в особі Облради до обласної комунальної власності з незаконного володіння ТОВ "ТВК "Зодіак";
2) скасування державної реєстрації права приватної власності Товариства на об'єкт нерухомості (реєстраційний номер майна: 18926999) - абразивний цех літ. "3-1" площею 360,7 м2, що за адресою: Львівська обл, Львівський р-н, смт Щирець, вул. Загородки, 17з, із одночасним припиненням права приватної власності на приміщення ПРУ № 51431 згідно з технічним паспортом на захисну споруду, виготовленим 04.12.2015 Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" (далі - ОКП "БТІ"), посилаючись на положення статей 182, 317, 319, 326, 328, 345, 391 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 32 Кодексу цивільного захисту України, статей 5, 15, 27 Закону України від 04.03.1992 № 2163-ХII "Про майна державних підприємств", чинного до 06.03.2018 (далі - Закон України № 2163-ХII), пункту 20 Переліку майнових комплексів державних підприємств, організацій структурних підрозділів основного виробництва, приватизація яких не допускається, затвердженого Декретом Кабінету Міністрів України від 31.12.1992 № 26-92 (чинного на час приватизації цілісного майнового комплексу Щирецького виробничо-торгівельного орендного підприємства "Ритм" у 1994 році) (далі - Декрет № 26-92).
Позовна заява обґрунтовується тим, що відповідач неправомірно зайняв спірну споруду, що знаходиться в будівлі абразивного цеху за адресою: Львівська обл., Львівський р-н, смт Щирець, вул. Загородки, 17з, оскільки ПРУ № 51431 було незаконно відчужено з комунальної власності в 1994 році (всупереч законодавчій забороні) та не може перебувати в приватній власності ТОВ "ТВК "Зодіак".
Рішенням Господарського суду Львівської області від 31.01.2025 у задоволенні позову відмовлено повністю з тих підстав, що:
1) приміщення ПРУ № 51431 на час приватизації було складовою абразивного цеху Щирецького виробничо-торгівельного підприємства "Ритм" і відчуження цього укриття станом на 1994 рік порушувало вимоги частин 2, 3 статті 5 Закону України № 2163-ХII (в чинній на той час редакції) та Декрету № 26-92;
2) на час приватизації спірна споруда на балансі Щирецького виробничо-торгівельного підприємства "Ритм" окремо не обліковувалася та з вартості цілісного майнового комплексу як об'єкт, що не підлягає приватизації, виключена не було;
3) на час приватизації ані відділ приватизації Фонду комунального майна Львівської облради (розпочинав процедуру приватизації), ані Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській області (завершувало приватизацію) не виявили ПРУ № 51431 у складі відчужуваного майна та порушень процедури приватизації не встановили;
4) ТОВ "ТВК "Зодіак" не знало і не могло знати того, що підвал, набутий ним за договором купівлі-продажу в 2006 році в складі будівлі, є протирадіаційним укриттям, тому набуття ним у власність спірного об'єкта є добросовісним, а порушення, допущені органами влади при приватизації майна в 1994 році, не можуть бути підставою для повернення цього майна від добросовісного набувача, яким є відповідач.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 05.05.2025 рішення Господарського суду Львівської області від 31.01.2025 скасовано повністю та ухвалено нове рішення задоволення позову в повному обсязі.
Постанова мотивована обґрунтованістю позовних вимог з огляду на те, що:
1) статтею 5 Закону України № 2163-ХII (в чинній на той час редакції) та Декретом № 26-92, які були чинними в період приватизації цілісного майнового комплексу Щирецького виробничо-торгівельного підприємства "Ритм" у 1994 році, було встановлено законодавчу заборону на приватизацію протирадіаційного укриття, тому ПРУ № 51431, яке розміщене в будівлі абразивного цеху за адресою: Львівська обл, Львівський р-н, смт Щирець, вул. Загородки, 17з, було передано відповідачу з порушенням норм законодавства, а держава була позбавлена права користування та розпорядження спірним майном, що є підставою для задоволення негаторного позову прокурора шляхом усунення перешкод у користуванні та розпорядженні протирадіаційним укриттям і повернення його до обласної комунальної власності;
2) зважаючи на протиправність набуття відповідачем у власність протираціаційного укриття, наявні підстави для задоволення похідної позовної вимоги про скасування державної реєстрації права приватної власності Товариства на об'єкт нерухомості (реєстраційний номер майна: 18926999) - абразивний цех літ. "3-1" площею 360,7 м2, розташований за адресою: Львівська обл, Львівський р-н, смт Щирець, вул. Загородки, 17з, із одночасним припиненням права приватної власності на приміщення ПРУ № 51431.
Не погоджуючись із рішенням місцевого господарського суду та постановою суду апеляційної інстанції, ТОВ "ТВК "Зодіак" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову від 05.05.2025 повністю, а мотивувальну частину рішення від 31.01.2025 змінити, зокрема, з урахуванням того, що належним способом захисту прав Облради є, не негаторний позов, а віндикаційний позов, задоволення якого є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, тоді як скасування державної реєстрації права власності не є ефективним способом захисту порушених прав позивача.
На обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на неправильне застосування та порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, наголошуючи на тому, що:
1) апеляційний суд не врахував висновку щодо застосування положень статей 3, 387, 388 ЦК України та статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) у подібних правовідносинах (в контексті того, що добросовісний набувач не може відповідати у зв'язку із порушеннями інших осіб, допущеними в рамках процедур, спеціально призначених для запобігання шахрайству при вчиненні правочинів з нерухомим майном. Конструкція, за якої добросовісний набувач втрачає такий статус всупереч приписам статті 388 ЦК України, а, відтак, втрачає майно і сам змушений шукати способи компенсації своїх втрат, є неприйнятною та покладає на добросовісного набувача індивідуальний та надмірний тягар. Судові рішення, постановлені за відсутності перевірки добросовісності/недобросовісності набувача, що має важливе значення як для застосування положень статей 387, 388 ЦК України, так і для визначення критерію пропорційності втручання у право набувача майна, не можуть вважатися такими, що відповідають нормам справедливого судового розгляду згідно зі статтею 6 Конвенції), викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19 (пункти 6.43- 6.45), в постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 02.08.2023 у справі № 308/8629/19 та в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.08.2024 у справі № 953/24224/19;
2) суди не врахували висновку щодо застосування норм статті 388 ЦК України та частини 1 статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у подібних правовідносинах (в контексті того, що добросовісна особа, яка придбаває нерухоме майно у власність або набуває інше речове право на нього, вправі покладатися на відомості про речові права інших осіб на нерухоме майно та їх обтяження (їх наявність або відсутність), що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Тому за відсутності в цьому реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень особа, яка добросовісно покладалася на ці відомості, тобто не знала і не мала знати про існування таких прав чи обтяжень, набуває право на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень), сформульованого в постановах Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 в справі № 367/2022/15-ц і від 23.10.2019 у справі № 922/3537/17 (пункт 38);
3) суд апеляційної інстанції не врахував висновку щодо застосування положень статті 388 ЦК України (в контексті того, що витребування як належний спосіб захисту не може бути застосовано щодо всього майна (земельної ділянки), яке набуто відповідачем, оскільки така вимога може розглядатися тільки щодо спірного об'єкта (тієї частини земельної ділянки, що накладається)), викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.01.2025 у справі № 446/478/19 та в постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 07.05.2025 у справі № 128/680/21, унаслідок чого Львівською облрадою обрано неефективний спосіб захисту, адже скасування державної реєстрації на весь абразивний цех не поновить нібито порушених прав позивача;
4) апеляційний суд не врахував викладеного в постановах Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц (пункт 100) і від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13 (пункт 10.29) висновку про те, що пред'явлення власником нерухомого майна вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права;
5) суд апеляційної інстанції не врахував висновку щодо застосування норм статей 387, 391 ЦК України (в контексті розмежування негаторного та віндикаційного позовів), викладеного в постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц, від 20.06.2023 у справі № 633/408/18;
6) апеляційний суд не врахував висновку щодо застосування норм статей 261, 267 ЦК України (щодо наслідків спливу позовної давності за віндикаційним позовом), викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.05.2018 у справі № 369/6892/15-ц, від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, від 07.08.2019 у справі № 2004/1979/12, від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17, від 19.11.2019 у справі № 911/3680/17, від 26.11.2019 у справі № 914/3224/16;
7) суд апеляційної інстанції не врахував викладеного в постановах Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц і від 09.11.2021 у справі № 466/8649/16-ц висновку про те, що належним способом захисту є віндикаційний позов, оскільки його задоволення є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а скасування державної реєстрації права власності не є ефективним способом захисту порушених прав позивача;
8) апеляційний суд не дослідив зібрані в справі докази, зокрема технічний паспорт на захисну споруду, складений ОКП "БТІ" 04.12.2015, тобто значно пізніше періоду приватизації ПРУ № 51431 (1994 рік) і дати набуття права власності відповідачем (2006 рік).
Таким чином, зміст касаційної скарги свідчить про те, скаржник (відповідач) вважає, що належним та ефективним способом захисту прав позивача є вимога про витребування спірної споруди, яка є частиною належного Товариству нерухомого майна, із володіння відповідача, а не негаторний позов, поданий прокурором.
Ухвалою від 12.06.2025 Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "ТВК "Зодіак" на рішення Господарського суду Львівської області від 31.01.2025 і постанову Західного апеляційного господарського суду від 05.05.2025 у справі № 914/1889/24 та призначив справу до розгляду на 22.07.2025.
Разом з тим під час вивчення матеріалів касаційної скарги колегія суддів установила, що на розгляді судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (далі - Палата) перебуває справа № 918/938/23 у зв'язку з необхідністю відступу від правового висновку іншої колегії суддів цієї ж палати, викладеного у постановах від 12.06.2024 у справі № 918/938/23 та від 11.09.2024 у справі № 906/1052/22, щодо застосування положень статей 387, 391 ЦК України в частині визначення правової природи заявленого у цій справі позову як віндикаційного, в зв'язку з чим викладені Палатою за наслідками розгляду справи № 918/938/23 висновки щодо визначення належного та ефективного способу захисту прав позивача матимуть істотне значення для правильного вирішення справи № 914/1889/24.
Колегія суддів зауважує, що незважаючи на проголошення Верховним Судом 29.05.2025 скороченої (вступної на резолютивної частин) постанови у справі № 918/938/23, повне судове рішення в справі № 918/938/23 наразі офіційно не оприлюднено в установленому законом порядку, що унеможливлює касаційний перегляд справи № 914/1889/24 в установлений процесуальним законом 60-денний строк.
Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Ураховуючи викладене, зважаючи на предмет і підстави позову, з метою дотримання єдності судової практики та принципу верховенства права, невід'ємним складовим елементом якого є юридична визначеність, а також принципу пропорційності, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі № 914/1889/24 до закінчення касаційного перегляду Верховним Судом у складі у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду судових рішень у справі № 918/938/23 та оприлюднення в установленому законом порядку повного тексту судового рішення, ухваленого за результатами такого перегляду.
Керуючись статтями 228, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Зупинити касаційне провадження у справі № 914/1889/24 до закінчення касаційного перегляду Верховним Судом у складі у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду судових рішень у справі № 918/938/23 та оприлюднення в установленому законом порядку повного тексту судового рішення, ухваленого за результатами такого перегляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Ю. Я. Чумак
Судді Т. Б. Дроботова
Н. О. Багай