24 липня 2025 року
м. Київ
cправа № 910/6810/24
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:
Булгакової І.В.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "МБС-Буд" (далі - ТОВ "МБС-Буд")
на рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2024 та
постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2025
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес Д.Ф." (далі - ТОВ "Прогрес Д.Ф." )
до ТОВ "МБС-Буд"
про стягнення заборгованості у розмірі 1 712 031,13 грн та
за зустрічним позовом ТОВ "МБС-Буд"
до ТОВ "Прогрес Д.Ф."
про стягнення збитків у розмірі 636 279,27 грн,
ТОВ "МБС-Буд" 07.07.2025 (через систему "Електронний суд") звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2025 зі справи №910/6810/24 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні первісного позову, а зустрічні позовні вимоги ТОВ "МБС-Буд" задовольнити.
Перевіривши матеріали поданої касаційної скарги, Суд дійшов висновку, що остання підлягає залишенню без руху, виходячи з такого.
Відповідно до частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України, Кодекс) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
Приписами пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України визначено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається норма права (пункт, частина, стаття) щодо застосування якої відсутній висновок Верховного Суду.
Оскаржуючи в касаційному порядку судові рішення на підставі пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України, слід зазначити, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу, призвело до прийняття незаконного судового рішення.
Отже, системний аналіз наведених положень ГПК України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої статті 287 ГПК України у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
Однак подана скаржником касаційна скарга взагалі не містить посилання на відповідний пункт (пункти) частини другої статті 287 ГПК України з належним обґрунтуванням підстав на яких подається касаційна скарга у цій справі.
З огляду на викладене Суд доходить висновку, що касаційна скарга оформлена з порушенням вимог статті 290 ГПК України, оскільки не містить обґрунтування підстав, на яких подається касаційна скарга.
Крім того, відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини другої статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Порядок і розмір сплати судового збору, встановлений Законом України "Про судовий збір" (далі - Закон).
Відповідно до частини першої статті 4 Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За приписами підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позов у цій справі було подано у 2024 році де відповідно до приписів статті 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2024" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2024 року визначений у розмірі 3 028,00 грн.
Відповідно до частини шостої статті 6 Закону за подання зустрічних позовних заяв, а також заяв про вступ у справу третіх осіб із самостійними позовними вимогами судовий збір справляється на загальних підставах.
За приписами підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду судовий збір складає 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Відповідно до частини третьої статті 4 Закону при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору
Так, згідно з рішенням Господарського суду міста Києва від 10.10.2024 у цій справі: первісний позов задоволено повністю; зустрічний позов задоволено в частині стягнення 192 070,06 грн; в іншій частині у задоволенні зустрічного позову відмовлено;
проведено зустрічне зарахування стягнутих сум в частині 192 070,06 грн ціни позову та 2 304,84 грн судового збору;
стягнуто з ТОВ "МБС-Буд" на користь ТОВ "Прогрес Д.Ф." борг з орендної плати у розмірі 1 089 210, 88 грн, пеню у розмірі 275 629, 49 грн та судовий збір у розмірі 16 378, 08 грн.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2025, зокрема: рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2024 змінено з викладенням пунктів 2, 4, 5 резолютивної частини рішення у новій редакції, згідно з якою:
- зустрічний позов ТОВ "МБС-Буд" про стягнення збитків у розмірі 636 279,27 грн задоволено в частині стягнення 152 564,23 грн;
- проведено зустрічне зарахування стягнутих сум в частині 152 564,23 грн ціни позову та 1 830,77 грн судового збору;
- стягнуто з ТОВ "МБС-Буд" на користь ТОВ "Прогрес Д.Ф." борг з орендної плати в розмірі 1 128 716, 71 грн, пеню у розмірі 275 629, 49 та судовий збір у розмірі 16 852, 15 грн.
В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2024 у справі №910/6810/24 залишено без змін.
Як свідчать матеріали касаційної скарги, скаржник не погоджується з рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції як в частині задоволення первісного позову, так і в частині відмови у задоволенні зустрічного позову.
При цьому, визначені скаржником у прохальній частині касаційної скарги оскаржувані суми не узгоджується з розміром сум, стягнутих судами попередніх інстанцій, а скаржником у касаційній скарзі не обґрунтовано наведеного ним розміру вимог, в частині яких він не погоджується з оскаржуваними судовими рішеннями у цій справі.
Отже, з огляду на викладене та, виходячи з розміру вимог, задоволених судами попередніх інстанцій, Суд зазначає, що за подання цієї касаційної скарги з урахуванням понижуючого коефіцієнта, який підлягає застосуванню, судовий збір мав обчислюватись та сплачуватись до спеціального фонду Державного бюджету України з урахуванням вимог вказаних норм Закону у розмірі 45 313,90 грн (1 128 716,71+275 629,49+483715,04)*1,5%*200%*0,8}.
Проте скаржником до касаційної скарги не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі; не зазначено про наявність таких доказів і в додатках до касаційної скарги.
Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Отже, суд касаційної інстанції зазначає, що скаржнику необхідно усунути недоліки касаційної скарги, шляхом подання касаційної скарги у новій редакції , в якій обґрунтувати неправильне застосування норм матеріального та/або порушення норм процесуального права у взаємозв'язку з посиланням на чітко визначений пункт (пункти) частини другої статті 287 ГПК України як підставу (підстави) для касаційного оскарження судового рішення та в залежності від визначених пунктів, або навести висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладений в постанові, який не був врахований судами попередніх інстанцій при вирішенні спору щодо застосування якої саме норми права (зазначити пункт, частину, статтю); та/або обґрунтувати необхідність відступлення від такого висновку; або зазначити про відсутність такого висновку щодо питання застосування норми права (зазначити пункт, частину, статтю) у подібних правовідносинах; та/або зазначити підставу касаційного оскарження з урахуванням частин першої, третьої статті 310 ГПК України з обґрунтуванням того, в чому, на думку скаржника, полягало порушення або неправильне застосування яких конкретно норм права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення у даній справі, а також
- надати суду оригінал документа, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 45 313,90 грн на реквізити, які зазначені на вебсайті Верховного Суду у розділі "Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору в гривнях", із зазначенням у призначенні платежу обов'язкових реквізитів, зокрема, щодо інформації про номер справи, у межах якої подається відповідна скарга. Або ж уточнити вимоги касаційної скарги щодо розміру вимог (сум), з якими не погоджується скаржник та, виходячи з такого розміру, сплатити судовий збір.
Суд також вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що неусунення названих недоліків протягом установленого строку матиме наслідком повернення касаційної скарги відповідно до частини четвертої статті 174 ГПК України.
На підставі викладеного та керуючись статтями 174, 234, 290, 291, 292 ГПК України, Касаційний господарський суд
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МБС-Буд" на рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2025 зі справи №910/6810/24 залишити без руху.
2. Надати Товариству з обмеженою відповідальністю "МБС-Буд" строк для усунення недоліків касаційної, який становить не більше 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху. Повідомити скаржника про можливість подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду документи про усунення недоліків через систему "Електронний суд" або поштою за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.
3. Роз'яснити Товариству з обмеженою відповідальністю "МБС-Буд", що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Верховного Суду І. В. Булгакова