24 липня 2025 року
м. Київ
cправа № 902/515/25
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Могил С.К.
перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Поділля"
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.06.2025
у справі № 902/515/25
за результатами розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Поділля" про забезпечення позову до подання позовної заяви у справі №902/515/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Поділля"
до Хмільницької міської ради; Кулик Світлани Миколаївни; Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області;
особи, які визначені Товариством з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Поділля" як треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: - фізична особа - підприємець Шквир Микола Іванович; - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛБК груп"; - приватний нотаріус Саміляк Олена Павлівна
До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 07.07.2025 надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Поділля" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.06.2025 у справі № 902/515/25 (повний текст складено 25.06.2025), подана до Суду 07.07.2025.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.07.2025 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н. О., Случ О.В.
Здійснивши перевірку матеріалів касаційної скарги на відповідність вимогам ст.ст. 287 - 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), Суд дійшов висновку, що подана скарга їм не відповідає з огляду на таке.
Предметом касаційного оскарження у даній справі є постанова Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.06.2025, якою скасовано ухвалу Господарського суду Вінницької області від 22.04.2025 року у справі №902/515/25 та ухвалено нове судове рішення, яким в задоволенні заяви ТОВ "Санаторій "Поділля" про забезпечення позову відмовлено.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини першої статті 255 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову (п. 3 ч. 1 ст. 255 ГПК України).
З урахуванням викладеного, ухвала суду першої інстанції про забезпечення позову належить до переліку судових рішень, на які учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі (якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки), мають право подати касаційну скаргу після їх перегляду в апеляційному порядку.
Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст.287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Отже, у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 287 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Верховний Суд звертає увагу, що ч. 2 ст. 287 ГПК України визначає і розмежовує підстави оскарження судових рішень передбачених п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 287 ГПК України та підстави оскарження судових рішень визначених п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 287 ГПК України.
Відтак, системний аналіз наведених положень ГПК України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 287 ГПК України має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний абзац ч. 2 ст. 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
Таким чином, процесуальний закон покладає на скаржника обов'язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування яких конкретно норм матеріального та/або порушення норм процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень та чітко визначити конкретну підставу касаційного оскарження судового рішення, передбачену ч. 2 ст. 287 ГПК України.
З урахуванням змін до ГПК України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів ГПК України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно форми, змісту касаційної скарги та строку її подання.
Водночас скаржник не визначає підставу подання касаційної скарги, передбачену відповідним абзацом ч. 2 ст. 287 ГПК України (оскільки оскаржується судове рішення, передбачене п. 2 ч. 1 ст. 287 ГПК України).
При поданні касаційної скарги на судове рішення, скаржнику необхідно посилатись на підставу подання касаційної скарги, визначену відповідним абзацом ч. 2 ст. 287 ГПК України, при цьому касаційна скарга має містити належне обґрунтування того, у чому саме полягало неправильне застосування норм матеріального права та/чи порушення норм процесуального права апеляційним судом під час прийняття оскаржуваної постанови.
За таких обставин, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга оформлена з порушенням вимог ст. 290 ГПК України, оскільки не містить чіткого визначення підстав, на яких подається касаційна скарга, а також не зазначено, які норми матеріального чи процесуального права було неправильно застосовано або порушено судом апеляційної інстанції, з огляду на предмет касаційного оскарження.
Відповідно до ч. 2 ст. 292 ГПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, суд касаційної інстанції зазначає, що скаржнику необхідно усунути недоліки касаційної скарги та надати суду касаційну скаргу в новій редакції із зазначенням підстави касаційного оскарження судового рішення, визначеної у ч. 2 ст. 287 ГПК України (з визначенням відповідного абзацу), та норм матеріального чи процесуального права, які було неправильно застосовано або порушено судом апеляційної інстанції, з огляду на предмет касаційного оскарження.
Суд звертає увагу, що уточнену редакцію касаційної скарги, подану на виконання приписів цієї ухвали, необхідно також надіслати іншим учасникам справи, надавши Суду докази такого надіслання.
Таким чином, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Поділля" підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків поданої ним касаційної скарги, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме - заявнику касаційної скарги необхідно подати до Суду касаційну скаргу в новій редакції із зазначенням підстави касаційного оскарження судового рішення, визначеної у ч. 2 ст. 287 ГПК України (з визначенням відповідного абзацу).
Щодо клопотання про зупинення виконання оскаржуваного рішення, то воно буде розглянуто у разі усунення зазначених вище недоліків.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 174, 234, 287-292 ГПК України, Суд,-
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Поділля" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.06.2025 у справі № 902/515/25 залишити без руху.
2. Надати скаржнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя Могил С.К.