24 липня 2025 року
м. Київ
cправа № 910/13902/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мамалуй О.О. - головуючий, Баранець О.М., Губенко Н.М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Учбово-технічний центр"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2025
у складі колегії суддів: Корсак В.А. - головуючий, Євсіков О.О., Алданова С.О.
та на рішення господарського суду міста Києва від 20.01.2025
суддя: Сівакова В.В.
у справі № 910/13902/24
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-М"
до товариства з обмеженою відповідальністю "Учбово-технічний центр"
про стягнення 59 800,00 грн,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Учбово-технічний центр" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2025 та на рішення господарського суду міста Києва від 20.01.2025 у справі № 910/13902/24.
При перевірці матеріалів касаційної скарги Верховний Суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в)справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
За змістом частини сьомої статті 12 ГПК України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Позов у цій справі подано у 2024 році.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2024 установлено у розмірі 3 028,00 грн.
Предметом позову у цій справі є стягнення 59 800,00 грн, отже, відповідно до пункту 1 частини п'ятої статті 12 ГПК України справа №910/13902/24 є малозначною, оскільки ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Звертаючись до суду касаційної інстанції скаржник зазначає, що справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу. Разом з тим, товариство з обмеженою відповідальністю "Учбово-технічний центр" стверджує, що господарський суд міста Києва відніс справу до категорії малозначних помилково.
Проте касаційна скарга не містить доводів, які б свідчили про значний суспільний інтерес саме до цієї конкретної справи й вказували на те, що предмет даного спору стосується питань, які мають виняткове значення для суспільства. Відсутні й аргументи про виняткове значення для скаржника справи № 910/13902/24, а твердження про помилкове віднесення справи до категорії малозначних, не обґрунтоване.
Наведені твердження є лише власним припущенням скаржника, не підтверджені жодними доказами та зводяться лише до незгоди з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій.
Верховний Суд зазначає, що визначені підпунктами "а", "б", "в", "г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки є винятками із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку принцип "правової визначеності" буде порушено.
Подана касаційна скарга не містить обґрунтувань, які могли б бути визнані такими, що підпадають під дію підпунктів "а", "б", "в", "г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З урахуванням наведеного Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Учбово-технічний центр" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2025 та на рішення господарського суду міста Києва від 20.01.2025 у справі № 910/13902/24, оскільки вона подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 233, 234, 235, пунктом 2 частини третьої статті 287, пунктом 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю "Учбово-технічний центр" у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2025 та на рішення господарського суду міста Києва від 20.01.2025 у справі № 910/13902/24.
2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження з доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подавала касаційну скаргу, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. О. Мамалуй
Судді О. М. Баранець
Н. М. Губенко