22 липня 2025 року
м. Київ
cправа № 921/89/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранця О.М. - головуючого, Губенко Н.М., Мамалуя О.О.,
розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1
на рішення Господарського суду Тернопільської області
у складі судді Руденка О.В.
від 16.12.2024
та на постанову Західного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Скрипчук О.С., Кравчук Н.М., Матущака О.І.
від 04.06.2025 (повний текст складено 17.06.2025)
у справі за позовом ОСОБА_2
до: 1) ОСОБА_1
2) ОСОБА_3 ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_1»
про розірвання договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі товариства, повернення її позивачу із визначенням її розміру,
Позов було подано про розірвання договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі, повернення цієї частки, визначення розміру статутного капіталу, визначення розміру частки учасника.
Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 16.12.2024, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 04.06.2025, позов задоволено: розірвано договір купівлі - продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_1», укладений 05.02.2020 між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 ; Повернуто ОСОБА_2 частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_1» в розмірі 100% статутного капіталу номінальною вартістю 1000 грн; Визначено розмір статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_1» в сумі 1000 грн; Визначено розмір частки учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_1» ОСОБА_2 у розмірі 100% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_1».
07.07.2025 ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Тернопільської області від 16.12.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 04.06.2025 у справі № 921/89/23 в частині.
11.07.2025 від ОСОБА_2 до Верховного Суду надійшли заперечення проти відкриття касаційного провадження, які мотивовані тим, що касаційна скарга не надіслана відповідачу у справі - ОСОБА_3 , скаржником пропущено строк звернення з касаційною скаргою, скаржником не доплачено судовий збір та не викладені підстави касаційного оскарження судових рішень передбачені Господарським процесуальним кодексом України. Також заявник зазначає, що під час апеляційного перегляду рішення першої інстанції ОСОБА_1 подано заяву про перегляд за нововиявленими обставинами того самого рішення від 16.12.2024 у справі № 921/89/23. Таким чином, на думку заявника, ОСОБА_1 подано два взаємовиключні процесуальні документи, якими остання вчиняє спробу одночасно оскаржити одне і те саме судове рішення - рішення господарського суду Тернопільської області від 16.12.2024.
Склад колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду визначено відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.07.2025 (головуючий суддя - Баранець О.М., судді Губенко Н.М., Мамалуй О.О.).
Перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 , з врахуванням заперечень проти відкриття, Верховний Суд, встановив, що вона подана на підставі пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, у порядку та строки, передбаченими статтями 288, 289 Господарського процесуального кодексу України, та відповідає вимогам статті 290 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 119 Господарського процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до частини другої статті 288 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Відповідно до частини четвертої статті 116 Господарського процесуального кодексу України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Судом встановлено, що повний текст оскаржуваної постанови Західного апеляційного господарського суду від 04.06.2025 складений 17.06.2025, отже 20-ти денний строк на касаційне оскарження слід обчислювати з 18.06.2025 і кінцевою датою, для подання касаційної скарги є 07.07.2025. Касаційна скарга сформована в системі «Електронний суд» 07.07.2025 та зареєстрована Верховним Судом 08.07.2025. Згідно з інформацією зазначеною у протоколі створення кваліфікованого удосконаленого електронного підпису касаційна скарга підписана ОСОБА_5 07.07.2025 о 23:58. Згідно з відомостями автоматизованої системи документообігу суду КП «ДСС» документ в електронному вигляді - касаційна скарга 07.07.2025 о 23:58 надіслана з ЕС до суду.
За приписами частини шостої статті 116 Господарського процесуального кодексу України останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію тільки в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу.
З огляду на зазначене, враховуючи звернення скаржника з касаційною скаргою в межах двадцяти днів з дня складання повного тексту оскаржуваної постанови та виходячи з положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо забезпечення права скаржника на доступ до суду та пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України про забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках, колегія суддів дійшла висновку, що строк на подання касаційної скарги скаржником не пропущено.
Водночас відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011.
За приписами підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», в редакції чинній на момент звернення з касаційною скаргою, за подання касаційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті під час подання позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру підлягає сплаті 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позов у цій справі подано у 2023 році.
Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рік» встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2023 року складає 2 684,00 грн.
Відповідно до приписів частини третьої статті 6 Закону «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Відповідно до частини третьої статті 4 Закону «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Скаржник у касаційній скарзі просить скасувати рішення Господарського суду Тернопільської області від 16.12.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 04.06.2025 у справі № 921/89/23 частково та постановити у справі нове рішення, яким відмовити у позові в частині задоволення вимог, а саме про розірвання договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі; повернення частки в статутному капіталі в розмірі 100% статутного капіталу номінальною вартістю 1000 грн; визначення розміру частки учасника в розмірі 100% статутного капіталу.
У постанові Верховного Суду від 28.09.2022 у справі № 910/4277/21, викладено правовий висновок, про те, що позовна вимога про визначення розміру статутного капіталу та стягнення (витребування з володіння) частки (частини частки) у статутному капіталі має вартісне грошове вираження щодо розміру статутного капіталу та щодо частки позивача. Така вимога є вимогою майнового характеру.
Отже, предметом касаційного оскарження є дві вимоги майнового характеру та вимога немайнового характеру.
Таким чином за подання касаційної скарги на оскаржувані судові рішення у справі № 921/89/23, з врахуванням положень статті 4 Закону України «Про судовий збір», скаржник мав сплатити судовий збір у сумі 12 883,20 грн (2 684,00 грн х 3 х 200% х 0,8).
Водночас згідно з інформацією зазначеною в квитанції про сплату від 07.07.2025 № 2564-2661-7773-7392 скаржником сплачено судовий збір у розмірі 14 493,60 грн.
Отже, доводи ОСОБА_2 , зазначені у запереченнях проти відкриття касаційного провадження, щодо недоплати судового збору не знайшли свого підтвердження, а наявність підстав для застосування статей 292 та 293 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги колегією суддів не встановлено.
Оскільки підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження немає, суд дійшов висновку про відкриття касаційного провадження у справі № 921/89/23 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Тернопільської області від 16.12.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 04.06.2025.
Частиною третьою статті 301 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справ у суді касаційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Розглянувши інші заперечення ОСОБА_2 проти відкриття касаційного провадження за у справі № 921/89/23, Верховний Суд зазначає, що доводи касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Тернопільської області від 16.12.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 04.06.2025 не є очевидно неприйнятними, а тому наявні підстави для відкриття касаційного провадження.
Водночас, Суд звертає увагу, що відповідно до статті 291 Господарського процесуального кодексу України, особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копії цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу. Тож, скаржник має надати Суду докази надсилання копії касаційної скарги з додатками відповідачу у справі - ОСОБА_3 .
Керуючись статтями 234, 235, 294, 295, частиною третьою статті 301 Господарського процесуального кодексу України, Суд
1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Тернопільської області від 16.12.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 04.06.2025 у справі № 921/89/23.
2. Призначити розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на 18 вересня 2025 року о 10:00, у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м.Київ, вул. О.Копиленка, 6, зал судових засідань № 2 (каб. №209).
3. Надати учасникам справи строк для подання відзивів на касаційну скаргу до 08 вересня 2025 року.
4. Участь у судовому засіданні для учасників справи не є обов'язковою.
5. Зобов'язати скаржника надати Суду докази надсилання копії касаційної скарги з додатками ОСОБА_3 .
6. Витребувати з Господарського суду Тернопільської області та/або Західного апеляційного господарського суду матеріали справи № 921/89/23 за позовом ОСОБА_2 до: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_1», про розірвання договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі товариства, повернення її позивачу із визначенням її розміру.
7. Звернути увагу учасників справи та їх представників, що з 18 жовтня 2023 року введено в дію Закон від 29 червня 2023 року №3200-ІХ щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно- телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами (надалі - в ЄСІТС), яким встановлено, що:
- адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи зобов'язані реєструвати свої електронні кабінети в ЄСІТС. Інші - реєструють свої електронні кабінети в добровільному порядку;
- касаційна скарга, відзив на касаційну скаргу та будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету. Особа, яка подає до суду процесуальний документ в електронній формі через електронний кабінет, звільняється від обов'язку зазначення таких відомостей;
- особа, яка зареєструвала електронний кабінет, може подавати документи до суду в електронній формі виключно в ЄСІТС. Однак це не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі;
- якщо касаційна скарга подана до суду в електронній формі, то особа, яка подала скаргу, має подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі;
- учасникам справи, які мають електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення в електронній формі виключно через електронні кабінети в ЄСІТС, що не позбавляє права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою;
- процесуальні наслідки звернення до суду особи без реєстрації електронного кабінету встановлені Кодексом у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду. Такі наслідки застосовуються судом також, якщо інтереси особи, яка зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, представляє адвокат.
8. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Головуючий О. Баранець
Судді Н. Губенко
О. Мамалуй
До уваги учасників судового процесу!
Суди продовжують працювати. Проте в умовах воєнного стану проведення відкритих судових засідань має певні особливості щодо належного повідомлення учасників процесу про час та місце судових засідань, явки до суду та забезпечення безпеки відвідувачів. Неявка сторін з невідомих причин може завадити своєчасному розгляду справи навіть за умови явки представників інших сторін.
Просимо дотримуватися процесуальних норм, виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу:
- максимально реалізувати право на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, передбачене статтею 197 Господарського процесуального кодексу України;
- за відсутності нагальної потреби в участі в судовому засіданні в приміщенні Касаційного господарського суду подати клопотання про розгляд справи без участі учасників справи, а за наявності такої потреби - повідомити про це суд.
Про свій вибір просимо завчасно повідомити суд поштою чи в електронному вигляді із застосуванням підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд".
Звертаємо увагу на особливості розгляду справи в особливий період (на період дії правового режиму воєнного стану) та порядок дій учасників судового процесу під час сигналу "Повітряна тривога":
- після надходження сигналу "Повітряна тривога" розгляд справ, призначених до розгляду у відкритому судовому засіданні, не здійснюється. У судовому засіданні буде оголошуватися перерва;
- розгляд справ відбудеться через 30 хвилин після відбою тривоги у порядку черговості відповідно до переліку справ, призначених до розгляду у відкритому судовому засіданні. У разі, якщо повітряна тривога триватиме після 15:00 год, судові справи будуть зняті з розгляду. Про дату, час і місце наступного судового засідання учасники справи будуть повідомлені ухвалою;
- найближча до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (вул. О. Копиленка, 6) захисна споруда, визначена Київською міською державною адміністрацією, для укриття населення під час сигналу "Повітряна тривога", розташована на: вул. Лейпцизька, 2 (2-ий під'їзд). Захисними спорудами визначено також станції метро "Печерська" та "Арсенальна";
- до повідомлення про закінчення повітряної тривоги заборонено пропуск учасників судового процесу на територію Верховного Суду;
- якщо за об'єктивних обставин учасник справи не може прибути в судове засідання після відбою тривоги, рекомендовано подати клопотання про відкладення судового засідання з наведенням поважних причин або про проведення відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Касаційний господарський суд