24 липня 2025 року
м. Черкаси
Справа № 925/504/25
Господарський суд Черкаської області у складі судді Гладуна А.І., у справі
за позовом Комунального некомерційного підприємства "Перша Черкаська міська лікарня"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОЛЬТ ПОСТАЧ"
про визнання недійсними додаткових угод, про стягнення 207869,80 грн,
1. 06.05.2025 Комунальне некомерційне підприємство "Перша Черкаська міська лікарня" звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОЛЬТ ПОСТАЧ".
2. Предметом позову є немайнові вимоги є визнати недійсними додаткові угоди до договору постачання електричної енергії та майнова вимога про стягнення безпідставно сплачених коштів за електричну енергію.
3. Підставами позову є обставини, якими позивач обґрунтовує невідповідність змісту оспорюваних додаткових угод пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", що зумовлює підстави для визнання додаткових угод недійсними на підставі частини 1 статті 203, частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України.
4. 12.05.2025 суд ухвалив позовну заяву прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі, справу ухвалив розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив об 11 год. 00 хв. 10.06.2025.
5. 09.06.2025 позивач подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату (а.с. 57).
6. 10.06.2025 у підготовче засідання представники сторін не з'явилися.
7. 10.06.2025 суд ухвалив відкласти розгляд справи у підготовчому зсіданні до 11 год. 00 хв. 09.07.2025.
8. 19.06.2025 суд ухвалив продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів, призначити підготовче засідання о 12 год. 00 хв. 24.07.2025, повідомив, що підготовче засідання об 11 год. 00 хв. 10.07.2025 не відбудеться у зв'язку з призовом судді Гладуна А.І. на навчальні збори на базі військової частини за програмою підготовки офіцерів запасу.
9. 24.07.2025 у підготовче засідання з'явився представник позивача адвокат Ситник Т.А. Представник відповідача у підготовче засідання не з'явився.
10. Представник позивача адвокат Ситник Т.А. у підготовчому засіданні вважав, що спір підсудний Господарському суду Черкаської області, оскільки сторони у договорі передбачили місце його виконання у місті Черкаси.
11. Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку зупинити провадження у справі.
12. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
13. З Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань суд установив, що місцезнаходженням відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОЛЬТ ПОСТАЧ" (ідентифікаційний код 42056129) є 84100, Донецька обл., Краматорський р-н, м. Слов'янськ, вул. Батюка, буд. 50.
14. За правилами визначення підсудності справ, встановлених частиною 1 статті 27 Господарського процесуального кодексу України, спір у цій справі підсудний господарському суду за місцезнаходженням відповідача.
15. Відповідно до частини 1 статті 29 Господарського процесуального кодексу України право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.
16. Підстав для розгляду цієї справи Господарським судом Черкаської області за правилами виключної підсудності позивач не навів, а суд не встановив.
17. За змістом частини 5 статті 29 Господарського процесуального кодексу України позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів.
18. Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку
19. Відповідно до частини 1 та статті 532 Цивільного кодексу України місце виконання зобов'язання встановлюється у договорі. Якщо місце виконання зобов'язання не встановлено у договорі, виконання провадиться: 1) за зобов'язанням про передання нерухомого майна - за місцезнаходженням цього майна; 2) за зобов'язанням про передання товару (майна), що виникає на підставі договору перевезення, - за місцем здавання товару (майна) перевізникові; 3) за зобов'язанням про передання товару (майна), що виникає на підставі інших правочинів, - за місцем виготовлення або зберігання товару (майна), якщо це місце було відоме кредиторові на момент виникнення зобов'язання; 4) за грошовим зобов'язанням - за місцем проживання кредитора, а якщо кредитором є юридична особа, - за її місцезнаходженням на момент виникнення зобов'язання; 5) за іншим зобов'язанням - за місцем проживання (місцезнаходженням) боржника.
20. За своєю правовою природою, укладений між позивачем та відповідачем договір про постачання електричної енергії споживачу №301222ПЧМЛ від 30.12.2022, є договором поставки, до якого застосовуються загальні положення про договори поставки. Інше не встановлено договором укладеним між сторонами, законом та не випливає з характеру відносин сторін.
21. Згідно з частиною першою статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
22. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 Цивільного кодексу України).
23. У пункті 3.2 договору про постачання електричної енергії споживачу №301222ПЧМЛ від 30.12.2022 сторони визначили місце поставки електричної енергії: за місцем знаходження об'єктів Споживача (додаток 1 до договору), згідно якого адресою є м. Черкаси, вул. Дахнівська, 32 (а.с. 15).
24. Місце виконання споживачем грошового зобов'язання з оплати поставленої товару сторони у договорі не визначали. Обставин, які б свідчили про те, що виконати грошове зобов'язання можна тільки у певному місці й, зокрема, за місцем поставки чи місцезнаходженням позивача суд не встановив.
25. Змістом позову позивача не є вимоги пов'язанні із виконанням зобов'язання з поставки товару, їх якістю чи прийняттям сторонами.
26. Спір між сторонами виник у зв'язку з невідповідністю змісту оспорюваних додаткових угод пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", що зумовлює підстави для визнання додаткових угод недійсними на підставі частини 1 статті 203, частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України.
27. Згідно з спори, які виникають з договорів, у яких визначено місце виконання, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів.
28. Частина 5 статті 29 Господарського процесуального кодексу України не конкретизує, що таке виконання договору стосується дії, за якою подається позов (наприклад, з приводу виконання умов договору чи його оплати, або ж сплати заборгованості чи відшкодування збитків за таким договором).
29. У частині 5 статті 29 Господарського процесуального кодексу України не зазначено, що предмет спору повинен бути пов'язаний з виконанням договору безпосередньо відповідачем у певному місці.
30. Аналогічний висновок виклав Північний апеляційний господарський суд в ухвалі від 27.04.2023 у справі №910/4491/22 та Центральний апеляційний господарський суд в ухвалі від 14.03.2023 у справі №908/106/23.
31. Позивач реалізуючи своє право вибору територіальної підсудності на підставі частини 5 статті 29 Господарського процесуального кодексу України звернувся з даним позовом до Господарського суду Черкаської області за місцем виконання договору.
32. Суд встановив, що згідно з Інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень у провадженні Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду перебуває справа №924/698/23 за позовом Першого заступника керівника Хмельницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Відділу освіти, молоді та спорту Красилівської міської ради та Красилівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергопродсервіс" про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 41420,73 грн.
33. Підставою передачі справи на розгляд Об'єднаної палати стало, зокрема, те, що господарські суди попередніх інстанцій визначили територіальну підсудність справи про визнання недійсними додаткових угод та стягнення коштів за місцезнаходженням позивача, застосувавши при цьому положення частин першої та п'ятої статті 29 ГПК України. Виснували, що позаяк умовами укладеного сторонами договору місцем поставки товару визначені населені пункти, які знаходяться у Хмельницькій області, то цим встановлено місце виконання договору.
34. Колегія суддів необхідність відступу від попередньої практики обґрунтовує тим, що у справі, що переглядається, спір про стягнення з відповідача грошових коштів не стосується предмета договору поставки, а місце поставки не має значення для визначення юрисдикції спору. Іншими словами, за синалагматичним договором, який передбачає зустрічні зобов'язання, юрисдикцію спору слід визначати залежно від того, з якого саме зобов'язання виник спір. Тому, на думку колегії суддів, для визначення юрисдикції спору про стягнення грошових коштів не застосовується пункт 3 частини першої статті 532 Цивільного кодексу України.
35. За висновком колегії суддів, є підставою для відступу від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 15.06.2022 у cправі №924/674/21 щодо застосування частин першої та п'ятої статті 29 Господарського процесуального кодексу України, зазначивши натомість, що за договором, який передбачає зустрічні зобов'язання, юрисдикцію спору слід визначати залежно від того, з якого саме зобов'язання виник спір.
36. В Україні визнається і діє принцип верховенства права, одним з елементів якого є принцип правової визначеності.
37. Ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже, системність і послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів. Суб'єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії. Отже, правові норми та судова практика підлягають застосуванню таким чином, яким вони є найбільш очевидними та передбачуваними для учасників цивільного обороту в Україні.
38. Єдність судової практики є фундаментальною засадою здійснення судочинства і визначається тим, що має гарантувати стабільність правопорядку, об'єктивність і прогнозованість правосуддя. Застосування ж судами різних підходів до тлумачення законодавства, навпаки, призводить до невизначеності закону, його суперечливого та довільного застосування. Також єдність судової практики є складовою вимогою принципу правової визначеності.
39. За змістом частини 6 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
40. Відповідно до частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
41. Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду у пункті 32 постанови від 27.03.2018 у справі №910/17999/16; у пункті 38 постанови від 25.04.2018 у справі №925/3/7; у пункті 40 постанови від 25.04.2018 №910/24257/16 подібність правовідносин означає тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). До того ж зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи.
42. Згідно з пунктом 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
43. Відповідно до пункту 11 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.
44. Враховуючи обставини, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, з метою застосування до спірних правовідносин норм права з врахуванням висновку Великої Палати Верховного Суду про їх застосування у подібних правовідносинах (в іншій справі), суд дійшов висновку зупинити провадження у справі №925/504/25 до закінчення перегляду в касаційному порядку Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №924/698/23.
Керуючись статтями 228, 229, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Провадження у справі №925/504/25 зупинити до закінчення перегляду в касаційному порядку Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №924/698/23.
Зобов'язати сторони повідомити Господарський суд Черкаської області про усунення обставин, які стали підставою для зупинення провадження у справі №925/504/25.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її оголошення.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня її оголошення.
Суддя А.І. Гладун