29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
"24" липня 2025 р. Справа № 924/467/25
м. Хмельницький
Суддя Господарського суду Хмельницької області Грамчук І.В., розглянувши матеріали
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут", м. Хмельницький
до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України
про стягнення 188729,60 грн заборгованості,
Представники сторін:
від позивача: Жовнірчук Б.О.
від відповідача: не з'явився
Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Встановив: товариство з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" звернулось до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про стягнення 188729,60 грн заборгованості, з яких 180787,46 грн заборгованості за спожиту електричну енергію, 2436,44 грн 3% річних, 5505,70 грн інфляційного збільшення. Вимоги мотивує неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань з оплати поставленої позивачем електричної енергії.
Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 12.05.2025 року відкрито провадження у справі для її розгляду за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 11 год. 00 хв. 03 червня 2025 р.
Ухвалою суду від 03.06.2025р. відкладено підготовче засідання у справі №924/467/25 на 09:30 год. 03 липня 2025 р.
Ухвалою суду від 03.07.2025 закрито підготовче провадження у справі №924/467/25. Призначено справу №924/467/25 до судового розгляду по суті у загальному позовному провадженні на 11:00 год. "24" липня 2025 р.
Повноважний представник позивача в судовому засіданні вимоги позову підтримала, наполягає на їх задоволенні.
Представник відповідача у відзиві (вх. №05-22/4093/25 від 27.05.2025р.) не погоджується з доводами позивача. Зазначає, що зобов'язання щодо оплати вартості спожитих послуг з постачання електричної енергії виконувалося добросовісно, а затримка оплати боргу у розмірі 180787,46 грн у жовтні сталась через закриття бюджетних асигнувань та затримки під час виділення зазначених коштів розпорядником вищого рівня. Вважає, що у відповідача відсутня вина.
Додатково просить суд зменшити розмір відсотків річних.
Позивач у відповіді на відзив (вх.№05-22/4104/25 від 27.05.2025р.) зауважує, що порушення відповідачем умов договору щодо своєчасної оплати товару є підставою для нарахування визначених ст. 625 ЦК України платежів, оскільки відсутність бюджетних коштів не звільняє відповідача від встановленого законом обов'язку відшкодувати матеріальні втрати кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та не позбавляє кредитора права на компенсацію за користування утримуваними боржником грошовими коштами.
Нарахування на суму боргу 3% річних та інфляційних втрат відповідно до ст. 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Дані кошти нараховуються незалежно від вини боржника.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
24.01.2023 року між ТОВ "Хмельницькенергозбут" (постачальник) та Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України (споживач) укладено договір №22101104 на постачання електричної енергії споживачу (далі - договір), у відповідності до якого постачальник продає споживачу із 01.02.2023 по 31.12.2023 товар «електричну енергію» для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору. Найменування товару: код ДК 021:2015 - 09310000-5 - Електрична енергія (Електрична енергія). (п. 2.1. договору).
Згідно п. 5.1. договору, ціна цього договору становить 1100000,00 грн в т.ч. ПДВ 183333,33 грн
Ціна за одиницю товару визначається у додатку №1 до договору «Калькуляція Постачальника». (п.5.2 договору).
Ціна за одиницю товару включає в себе вартість послуг оператора системи щодо надання послуг з розподілу електричної енергії, які необхідні для виконання цього договору, Інформацію про розмір тарифу на послуги з розподілу електричної енергії, які необхідні для виконання цього договору. Інформацію про розмір тарифу на послуги з розподілу електричної енергії визначено в додатку №1 до договору. Вказані послуги оплачуються споживачем через постачальника. (п. 5.4. договору).
Споживач здійснює плату за послугу з розподілу електричної енергії через Постачальника. При цьому постачальник зобов'язаний при виставленні рахунка за електричну енергію споживачу окремо вказувати оплату вартості електричної енергії.
У відповідності до п.5.11 договору розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць протягом якого споживачем здійснювалось постачання електричної енергії згідно поданих заявок Заявки споживача можуть передбачати замовлення на постачання електричної енергії лише в межах одного календарного місяця.
По закінченні розрахункового періоду постачальник зобов'язаний надати для підписання споживачу акт приймання - передачі електричної енергії. Споживач зобов'язаний розглянути та підписати вказаний акт у строк, що не перевищує 5 робочих днів або дати вмотивовану відмову від підписання такого акту, у цей же строк. (п.5.12 договору).
Згідно п. 5.13 договору оплата за електричну енергію здійснюється, за умови подання споживачем заявки/заявок на відповідний розрахунковий період, в наступному порядку: - повного розрахунку за поставлену електричну енергію у відповідному розрахунковому періоді споживач здійснює оплату згідно виставленого постачальником рахунку на оплату, на підставі підписаного сторонами Акта приймання-передачі електричної енергії не пізніше, ніж протягом 5 робочих днів з моменту його підписання, шляхом оплати повної вартості спожитої електричної енергії. Ціна за одиницю товару в рахунку виставленому за цим пунктом та в акті приймання-передачі товару у відповідному розрахунковому періоді, визначається згідно ціни визначеної в договорі або в додатковій угоді.
Договір набирає чинності з моменту підписання сторонами, скріплення печатками сторін (за наявності) і діє до 31.12.2023р. включно, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань в частині розрахунків (п. 13.1. договору).
Між сторонами укладено додаткову угоду №1 від 29.09.2023р. до договору у п. 1 якої передбачено, що у зв'язку з збільшенням середньозваженої ціни на ринку «на добу наперед» (РДН) з 29.09.2023 порівняно з 24.01.2023 року на 23,76 %, що підтверджено довідкою Хмельницької торгово-промислової палати від 29.09.2023 року №22-05/1025, та даними з ДП «Оператор ринку», зокрема офіційного сайту https://www.oree.com.ua/, сторони за взаємною згодою, вирішили Додаток №1 (комерційна пропозиція) до Договору №22101104 від 24.01.2023 року викласти в новій редакції. Даний додаток є невідємною частиною Додаткової угоди та Договору.
На виконання умов договору позивачем поставлено, а відповідачем спожито електричну енергію у лютому 2023 року на суму 121855,57 грн, у березні 2023 року на суму 182617,61 грн, у квітні 2023 року на суму - 166205,10 грн, у травні 2023 року на суму 115804,07 грн, у червні 2023 року на суму 110448,07 грн, у липні 2023 року на суму 75601,55 грн, у серпні 2023 року на суму 78923,05 грн, у вересні 2023 року на суму 228973,84 грн та у жовтні 2023 року на суму 200358,60 грн, про що свідчать підписані сторонами рахунки-фактури за вказані періоди, акти приймання-передачі.
З вищевикладеного, з огляду на несплату відповідачем вартості спожитої ним електричної енергії, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Позиція суду.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно положень статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно статті 11 ЦК України договір є однією з підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань).
Приписами статті 6 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Положеннями статті 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Судом встановлено, що 24.01.2023 р. між сторонами у справі укладено договір №22101104 на постачання електричної енергії споживачу, за умовами якого позивач зобов'язався поставляти відповідачу електричну енергію, а відповідач взяв на себе обов'язок оплачувати поставлену ТОВ "Хмельницькенергозбут" електроенергію.
Відповідно до статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Згідно частини 1 статті 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".
Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.
Пунктом 3.1.9 глави 3.1 розділу ІІІ Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Постанова) "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" (далі - Правила) передбачено, що споживання електричної енергії без укладення відповідних договорів на роздрібному ринку не допускається.
Так, відповідно до пунктів 4.13., 4.14 розділу IV Правил для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку. Платіжний документ (рахунок) формується електропостачальником за обсяг електричної енергії згідно з обраною комерційною пропозицією.
Згідно п. 5.1. договору, ціна цього договору становить 1100000,00 грн в т.ч. ПДВ 183333,33 грн
Ціна за одиницю товару визначається у додатку №1 до договору «Калькуляція Постачальника». (п.5.2 договору).
Ціна за одиницю товару включає в себе вартість послуг оператора системи щодо надання послуг з розподілу електричної енергії, які необхідні для виконання цього договору, Інформацію про розмір тарифу на послуги з розподілу електричної енергії, які необхідні для виконання цього договору. Інформацію про розмір тарифу на послуги з розподілу електричної енергії визначено в додатку №1 до договору. Вказані послуги оплачуються споживачем через постачальника.
Споживач здійснює плату за послугу з розподілу електричної енергії через Постачальника. При цьому постачальник зобов'язаний при виставленні рахунка за електричну енергію споживачу окремо вказувати оплату за послуну з розподілу електричної енергії та оплату вартості електричної енергії. (п. 5.4. договору).
У матеріалах справи наявні рахунки-фактури за березень-жовтень 2023 року, акт приймання-передачі електричної енергії.
Споживання відповідачем електричної енергії за лютий-жовтень 2023 року у зазначених позивачем розмірах підтверджується також наданою Оператором системи розподілу (АТ "Хмельницькобленерго") інформацією щодо фактичного обсягу споживання електричної енергії.
Суд додатково враховує, що жодних доказів звернення відповідача до позивача з вимогами про надання пояснень щодо отриманих рахунків та/або щодо звіряння розрахункових даних, тощо відповідачем не надано, натомість підписано заявку на постачання електричної енергії, примірна форма акту приймання-передачі електричної енергії, комерційна пропозиція постачальника.
З викладеного суд доходить висновку, що матеріалами справи підтверджено споживання відповідачем електричної енергії за лютий - жовтень 2023 року на суму 1 280 787,46 грн
Натомість, доказів сплати 180787,46 грн за поставлену електроенергію суду не надано, з чого вказана сума підлягає стягненню в судовому порядку, а відповідна позовна вимога - задоволенню.
При цьому посилання позивача на ст. 1212 ЦК України не спростовує того, що відповідачем спожито поставлену позивачем в межах договору № 22101104 від 24.01.2023 року електричну енергію, яка підлягає оплаті.
Згідно з приписами частини 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді відсотків річних та відсотків за користування товарним кредитом виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Приписи ст. 625 Цивільного кодексу України про розмір процентів, що підлягають стягненню за порушення грошового зобов'язання, є диспозитивними та застосовуються, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України нарахування процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Судом, здійснено перерахунок у ІПС "Законодавство" 3% річних та втрат від інфляції згідно поданого позивачем розрахунку та встановлено правомірність нарахувань.
З приводу клопотання відповідача про зменшення розміру 3% річних, суд зазначає наступне.
Згідно ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до частини першої статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Зокрема, загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою. Цій меті, насамперед, слугує стягнення збитків. Розмір збитків в момент правопорушення, зазвичай, ще не є відомим, а дійсний розмір збитків у більшості випадків довести або складно, або неможливо взагалі.
З метою захисту інтересів постраждалої сторони законодавець може встановлювати правила, спрямовані на те, щоб така сторона не була позбавлена компенсації своїх майнових втрат. Такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному порівняно зі стягненням збитків порядку, і ця спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків.
Верховний Суд неодноразово вказував, що принцип справедливості, добросовісності і розумності є проявом категорій справедливості, добросовісності і розумності як суті права загалом. Принцип добросовісності є одним із засобів утримання сторін від зловживання своїми правами. Основне призначення цього принципу вбачається в наданні суддям більше можливостей з'ясовувати в повному обсязі фактичні обставини справи і, насамкінець, встановити об'єктивну істину. Загалом зміст цих принципів (справедливості, добросовісності і розумності) полягає в тому, що тексти законів, правочинів та їх застосування суб'єктами цивільних правовідносин мають бути належними і справедливими та відповідати загальновизнаним нормам обороту та нормам закону (правова позиція, викладена у постанові об'єднаної плати Верховного Суду Касаційного господарського суду від 06.12.2019 у справі №910/353/19).
У справі №902/417/18 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Зокрема, якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов'язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов'язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.
Зокрема, у справі №902/417/18 предметом позову було стягнення 124 246,24 грн основного боргу, 46 297 грн. пені, 34 710,49 грн. штрафу та 110 887, 30 грн відсотків річних, тобто, нарахування на борг склали 154,45% від розміру останнього, з чого ВП ВС дійшла висновку про можливість зменшення процентів річних.
Натомість у справі №924/467/25 3% річних становлять 2 436,44 грн, тобто, лише 1,35% від розміру боргу.
З викладеного суд доходить висновку про відмову в задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру процентів річних, оскільки їх стягнення відповідає принципу розумності, справедливості та пропорційності.
З огляду на все вищезазначене, позов у справі №924/325/25 підлягає задоволенню та з відповідача на користь позивача слід стягнути 180 787,46 грн боргу, 2 436,44 грн 3% річних та 5 505,70 грн інфляційного збільшення.
Витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 12, 20, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
позов задовольнити.
Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 Національно гвардії України ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" (29019, м. Хмельницький, вул. Степана Бандери, буд. 1/1, код 42035266) 180787,46 грн (сто вісімдесят тисяч сімсот вісімдесят сім гривень 46 коп.) заборгованості за спожиту електроенергію, 2436,44 грн (дві тисячі чотириста тридцять шість гривень 44 коп.) 3 % річних, 5 505,70 грн (п'ять тисяч п'ятсот п'ять гривень 70 коп.) втрат від інфляції, 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 коп.) витрат зі сплати судового збору.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 24.07.2025 року
Суддя І.В. Грамчук
Віддрук. у 1 прим.: 1 - до справи; сторонам в електронні кабінети