8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
про відмову у відкритті провадження у справі
"24" липня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/2492/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Пономаренко Т.О.
розглянувши матеріали
позовної заяви Фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; код РНОКПП: НОМЕР_1 )
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАРТІВЕЙ» (03066, м. Київ, пров. Охтирський, 7; код ЄДРПОУ: 40879664) , 2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Старфін» (04116, м. Київ, вул. Дегтярівська, 25А; код ЄДРПОУ: 43141254) , 3) Товариства з обмеженою відповідальністю «САН КРЕДИТ» (04116, м. Київ, вул. Дегтярівська, 25А; код ЄДРПОУ: 42810651)
про зміну кредитного договору
21.07.2025 Фізична особа ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАРТІВЕЙ», Товариства з обмеженою відповідальністю «Старфін», Товариства з обмеженою відповідальністю «САН КРЕДИТ», в якій просить суд:
1. Визнати мою заборгованість перед вказаними МФО.
2. Зобов'язати стягувати борги шляхом щомісячного утримання не більше 10% з моєї пенсії, рівномірно між усіма кредиторами.
3. Заборонити представникам вказаних МФО будь-які форми психологічного тиску, дзвінки, листи, візити додому тощо.
4. Взяти до уваги моє тяжке фінансове, соціальне та медичне становище.
Разом з тим, 22.07.2025 до суду надійшла заява Фізичної особи ОСОБА_1 (вх.№16981 від 22.07.2025) про залучення до участі у справі №922/2492/25 співвідповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Біткапітал» (03057, м. Київ, вул. Вадима Гетьмана, 6, офіс 405; код ЄДРПОУ: 41998487).
23.07.2025 до суду надійшло клопотання Фізичної особи ОСОБА_1 (вх.№17067 від 23.07.2025) про долучення доказів до матеріалів справи.
Розглянувши матеріали позовної заяви, суд встановив наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи. Поряд з цим, статтею 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Поняття суд, встановлений законом включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
Суд зазначає, що система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних інтересів.
Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі визначеного законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Згідно частини 1 статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до частини 2 статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Зазначене право на звернення до суду може бути реалізоване у визначеному процесуальним законом порядку, оскільки зумовлене дотриманням процесуальної форми, передбаченої для цього чинним законодавством, а також установленими ним передумовами для звернення до суду.
Подання позовної заяви за правилами ГПК України означає, що позовна заява повинна бути подана за правилами предметної та суб'єктної юрисдикції справ відповідно до статті 20 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
З викладеного вбачається, що господарському суду підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, сторонами яких є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
З огляду на положення частини 1 статті 20 ГПК України, а також статей 4, 45 цього Кодексу для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду конкретної справи має значення суб'єктний склад саме сторін правочину та наявність спору, що виник у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності (правова позиція наведена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №904/1083/18).
Відповідно до частин 1, 2 статті 3 ГК України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватися і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).
За змістом статті 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Відтак, підприємець - це юридичний статус фізичної особи, який засвідчує право цієї особи на заняття самостійною, ініціативною, систематичною, на власний ризик господарською діяльністю з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Положеннями статті 45 ГПК України визначено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
Разом з тим, відповідно до частини 1 статті 24 ЦК України людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою.
Статтями 25, 26 ЦК України передбачено, що здатність мати цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження та припиняється у момент її смерті. Усі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов'язки. Фізична особа здатна мати усі майнові права, що встановлені цим Кодексом, іншим законом. Фізична особа здатна мати інші цивільні права, що не встановлені Конституцією України, цим Кодексом, іншим законом, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам суспільства. Фізична особа здатна мати обов'язки як учасник цивільних відносин.
Статтею 14 ГПК України передбачений принцип диспозитивності господарського судочинства, який передбачає позицію позивача щодо вибору способу захисту з урахуванням тієї обставини, що роль суду зведена до організації господарського процесу, сприяння реалізації прав учасників процесу та контролю за виконанням ними законодавчо визначених обов'язків, і суд не повноважний визначати спосіб захисту без відповідного звернення зацікавленої особи, оскільки суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Дослідивши позовну заяву №922/2492/25 разом з доданими документами судом встановлено, що правовідносини у даному спорі виникли між відповідачами та фізичною особою, якою є ОСОБА_1 .
З матеріалів позовної заяви не вбачається та судом не встановлено, що позивач - ОСОБА_1 є суб'єктом господарювання (фізичною особою-підприємцем). Позовні вимоги ґрунтуються саме на підставі цивільно-правих угодах, які були укладені між фізичною особою та юридичними особами.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 175 ГПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
З огляду на зазначене, установивши, що позивач є фізичною особою, суд дійшов висновку про те, що позивач не може пред'являти даний позов до Господарського суду Харківської області, оскільки дана позовна заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
Згідно частини 1 статті 2 ЦК України учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи.
У відповідності до частини 1 статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Згідно частини 3 статті 175 ГПК України про відмову у відкритті провадження у справі постановляється ухвала не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви. Така ухвала надсилається заявникові не пізніше наступного дня після її постановлення в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу.
Відповідно до частини 4 статті 175 ГПК України до ухвали про відмову у відкритті провадження у справі, що надсилається заявникові, додаються позовні матеріали. Копія позовної заяви залишається в суді.
Суд бере до уваги те, що позовна заява вх. №2492/25 представником позивача була сформована та подана до суду з використанням системи "Електронний суд".
Система "Електронний суд" забезпечує обмін процесуальними документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, органами та установами системи правосуддя, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу.
Водночас, функціонал системи "Електронний суд" передбачає механізм автоматичного оповіщення користувачів про надходження до Електронного кабінету процесуальних документів, зміни стану розгляду судової справи чи про надходження інших документів у справі, шляхом надсилання відповідного повідомлення на вказану користувачем адресу електронної пошти.
Отже, оскільки позивачем позовну заяву було подано з використанням системи "Електронний суд", підстави для повернення позивачу позовної заяви засобами поштового зв'язку у суду відсутні.
Частиною 6 статті 175 ГПК України передбачено, що відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
Враховуючи вказане, суд роз'яснює, що даний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, що не перешкоджає позивачу у доступі до правосуддя та розгляду позовної заяви судом належної юрисдикції.
Керуючись 3, 4, 20, 175, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України,
1. Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом Фізичної особи ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАРТІВЕЙ», Товариства з обмеженою відповідальністю «Старфін», Товариства з обмеженою відповідальністю «САН КРЕДИТ» про зміну кредитного договору.
2. Повернути Фізичній особі ОСОБА_1 позовну заяву (вх.№2492/25 від 21.07.2025) та додані до неї документи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду в порядку ст.ст. 255-257 ГПК України.
Ухвалу складено та підписано 24.07.2025.
Суддя Т.О. Пономаренко