Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057)705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
24.07.2025м. ХарківСправа № 922/2496/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Буракової А.М.
розглянувши заяву про видачу судового наказу
заявник Приватне акціонерне товариство "ВФ Україна", м. Київ
боржник ОСОБА_1 , м. Харків
Приватне акціонерне товариство "ВФ Україна" (заявник) звернулось до Господарського суду Харківської області із заявою про видачу судового наказу, згідно якої просить суд видати судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 (боржника) на свою користь заборгованості за надані телекомунікаційні послуги станом на 30.04.2022 в сумі 6339,04 грн. та витрат зі сплати судового збору в розмірі 302,80 грн.
Дослідивши матеріали заяви про видачу судового наказу, суд зазначає наступне.
Згідно заяви про видачу судового наказу боржником є ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Також, згідно заяви про видачу судового наказу заявник просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за надані телекомунікаційні послуги станом на 30.04.2022 в сумі 6339,04 грн., яка виникла на підставі двох договорів про надання послуг (рухомого) мобільного зв'язку № НОМЕР_2 та № 295422315069/395426399087.
Частиною 1 ст. 147 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) визначено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.
У відповідності до ст. 148 ГПК України, судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.
Пунктом 3 ч.3 ст. 150 ГПК України передбачено, що до заяви про видачу судового наказу додається копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості.
Із системного буквального тлумачення ч. 1 ст. 148, п. 3 ч. 3 ст. 150 ГПК України вбачається, що заява про видачу судового наказу може бути подана щодо одного договору, відповідно і прохальна частина може бути сформована лише щодо одного договору. В свою чергу, заявником в одній заяві про видачу судового наказу сформована вимога щодо двох договорів, що не відповідає ч. 1 ст. 148 ГПК України.
Окрім того, згідно п. 16 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи за заявами про видачу судового наказу, якщо заявником та боржником є юридична особа або фізична особа - підприємець.
Частиною 3 ст. 147 ГПК України передбачено, що заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи-підприємці.
Отже, нормами Господарського процесуального кодексу України передбачено, що боржником у наказному провадженні може бути саме фізична особа-підприємець, а не фізична особа.
Разом з цим з заяви про видачу судового наказу вбачається, що боржником є фізична особа ОСОБА_1 , яким були укладені договори про надання послуг (рухомого) мобільного зв'язку № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 . За таких обставин подана заява про видачу судового наказу не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу.
У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо наявні обставини, зазначені у частині першій статті 175 цього Кодексу.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 175 ГПК України встановлено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Таким чином, суд прийшов до висновку про відмову у видачі судового наказу на підставі п. 3 та п. 4 ч. 1 ст. 152 ГПК України.
Частиною 2 ст. 152 ГПК України передбачено, що про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку (ч. 2 ст. 153 ГПК України).
Керуючись статтями 20, 147, 148, 150, 152, 153, 232-235 ГПК України, суд -
Відмовити у видачі судового наказу за заявою від 21.07.2025 вх.№ 2496/25 Приватного акціонерного товариства "ВФ Україна" до боржника - ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані телекомунікаційні послуги станом на 30.04.2022 в сумі 6339,04 грн. та витрат зі сплати судового збору в розмірі 302,80 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Дана ухвала може бути оскаржена в порядку, встановленому ст.ст. 255-257 ГПК України.
Ухвала підписана 24.07.2025.
СуддяБуракова А.М.