8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"24" липня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/1767/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Жельне С.Ч.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лакс Груп», м.Харків
до Спеціалізованого комунального підприємства "Харківзеленбуд" Харківської міської ради, м.Харків
про стягнення коштів 196 020,00 грн.
без виклику учасників справи
Товариство з обмеженою відповідальністю «Лакс Груп» звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Спеціалізованого комунального підприємства «Харківзеленбуд» Харківської міської ради про стягнення грошових коштів у розмірі 196 020,00 грн.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідач всупереч умовам Договору №01/01 від 01.01.2024 так і не розрахувався за надані позивачем послуги на загальну вартість 196 020,00 грн.
Ухвалою суду від 26.05.2025 позовна заява була прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
10.06.2025 відповідач надав до суду відзив на позовну заяву (вх.№13760), в якому просить відмовити у позові. Свої заперечення обгрунтовує тим , що акти здачі-приймання робіт (надання послуг) № 913 від 29.02.2024 та № 914 від 31.03.2024 не підписані відповідачем, а отже з огляду на умови 4.1, 4.2 Договору послуги не можуть вважатися наданими, а вимоги про сплату грошових коштів за цими актами є безпідставними, необґрунтованими та передчасними. Також з посиланням на п.2.5 Договору вважає, що до надходження на поточний рахунок відповідача коштів в межах бюджетних асигнувань з міського бюджету строк виконання відповідачем зобов'язання з оплати коштів за Договором не може вважатися таким,що настав.
11.06.2025 від позивача надійшла заява про виправлення технічної помилки/описки (вх.№138) за змістом якої вказує на допущену позивачем описку у прохальній частині позовної заяви щодо вірної назви позивача. З урахуванням вказаного просить суд вважати вірною назвою підприємства - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛАКС ГРУП".
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 42 ГПК України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Враховуючи те, що заява про виправлення технічної помилки/описки підписана уповноваженою особою, а також приймаючи до уваги, що її зміст не суперечить чинному законодавству, не порушує прав та охоронюваних законом інтересів учасників судового процесу та інших сторін, відтак заява позивача підлягає задоволенню та подальший розгляд справи відбувається з урахуванням викладених у ній обставин.
13.06.2025 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив (вх.№14097), в якій вважає доводи викладені у відзиві необґрунтованими та безпідставними. Вважає, що докази, які були надані в обгрунтування заявлених вимог є достатніми для того, щоб дійти висновку, що послуги за Договором дійсно були надані позивачем належним чином.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розгляну за наявними матеріалами справи.
Перевіривши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані позивачем докази, суд встановив наступне.
01.01.2024 року між Спеціалізованим комунальним підприємством «Харківзеленбуд» Харківської міської ради (далі - Замовник, Відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лакс Груп» (далі - Виконавець, Позивач) був укладений Договір №01/01 за умовами якого Виконавець зобов'язався надати послуги Замовнику, а Замовник зобов'язується прийняти ці послуги та своєчасно здійснити їх оплату на умовах цього Договору, а саме ДК 021:2015:72410000-7 Послуги провайдерів (Телекомунікаційні послуги надання доступу до всесвітньої мережі Інтернет каналами електрозв'язку (ДК 021:2015:72411000-4 Постачальники Інтернетпослуг).
Відповідно до п.2.1 Договору його вартість становить 196 020,00 грн (сто дев'яносто шість тисяч двадцять гривень 00 копійок), у т.ч. ПДВ 32 670,00 грн.
У Додатку 1 до Договору сторони погодили калькуляцію вартості послуг.
У Додатку 2 до Договору затверджений перелік об'єктів Замовника, на яких Виконавець повинен надати послуги.
В пункті 2.2. Договору зазначено, що розрахунки за надані послуги здійснюються Замовником на підставі акту наданих послуг.
Відповідно до пункту 2.5. Договору, розрахунки за надані послуги здійснюються Замовником на умовах післяоплати на протязі 30 банківських днів на підставі оформлених належним чином акту здачі -приймання наданих послуг по мірі надходження коштів з міського бюджету на поточний рахунок Замовника в межах відповідних бюджетних асигнувань.
В пункті 3.1 Договору вказано, що строк надання послуг: до 31.03.2024 року.
Згідно пункту 4.1 Договору, здача-прийомка послуг відбувається за участю представників сторін. В пункті 4.2 вказано, що послуга вважається наданою Виконавцем з моменту поставлення підпису уповноваженою особи Замовника про прийом послуги на відповідному акті наданих послуг.
Згідно п.7.1 Договору він набирає чинності з дати його підписання Сторонами і діє до "31" грудня 2024 року, а в частині виконання зобов'язань і гарантій - до їхнього повного виконання.
Позивач у позовній заяві зазначає, що за актами здачі-приймання робіт (наданих послуг) №912 за січень 2024 , №913 від 29.02.2024, №914 від 31.03.2024 відповідачу були надані послуги на загальну суму 196 020,00 грн. за які відповідач до цього часу так і не разрахувався, не зважаючи на те, що позивач звертався до відповідача з перетензією № 260325-01 від 26.03.2025, в якій вимагав протягом 7 (семи) календарних днів з моменту її отримання сплатити на свою користь 196 020,00 грн.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1, 2 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно із ст.6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст.627 ЦК України).
Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У відповідності ч.1 ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Правовий аналіз наведених положень ЦК України дозволяє дійти висновку про те, що договір надання послуг є двостороннім правочином, за яким обов'язку виконавця з надання певної послуги кореспондує обов'язок замовника з її оплати.
Предметом договору про надання послуг є процес надання послуг, що не передбачає досягнення матеріалізованого результату, але не виключає можливість його наявності.
Послуга тісно пов'язана з особою виконавця та процесом вчинення ним певних дій (здійснення діяльності) й навіть невіддільна від них, але все ж таки не збігається з такими діями (діяльністю) й існує як окреме явище - певне нематеріальне благо, що споживається в процесі вчинення відповідних дій (здійснення діяльності) виконавцем.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Отже, однією із основних умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
Позивачем на виконання умов Договору №01/01 від 01.01.2024 надано відповідачу послуги на загальну вартість 196 020,00 грн.
Вказане підтверджується наступними актами:
- актом здачі-приймання робіт (наданих послуг) №912 за січень 2024 на загальну суму 65 340,00 грн з ПДВ ;
- актом здачі-приймання робіт (наданихпослуг) №913 від 29.02.2024 на загальну суму 65 340,00 грн з ПДВ;
актом здачі-приймання робіт (наданихпослуг) №914 від 31.03.2024 на загальну суму 65 340,00 грн з ПДВ.
Акт здачі-приймання робіт (наданих послуг) №912 за січень 2024 на загальну суму 65 340,00 грн з ПДВ підписаний відповідачем без зауважень, проте як Акти здачі-приймання робіт (наданих послуг) №913 від 29.02.2024, №914 від 31.03.2024 є не підписаними з боку відповідача.
В свою чергу суд визнає їх належними доказами з огляду на таке.
Судом встановлено, що позивач здійснював направлення вказаних актів (№913 від 29.02.2024, №914 від 31.03.2024) разом із претензією про сплату грошових коштів № 260325-01 від 26.03.2025 на адресу відповідача. Вказане підтверджується наявним в матеріалах справи описом вкладення до цінного листа від 03.04.2025 та накладною поштового оператора "Укрпошта" №6114506053967.
За загальним правилом, при вирішенні спорів щодо належного та своєчасного виконання договорів стосовно продажу товару, надання послуг/виконання робіт, як зі сторони покупця (замовника), так і продавця (виконавця), суди повинні надавати оцінку вжитим сторонами діям на його виконання у їх сукупності з огляду саме на умови кожного договору (договорів) у конкретній справі, проте передбачена відповідним договором умова щодо оплати за надані товари (послуги, роботи) з прив'язкою до підписання відповідних актів приймання не може бути єдиною підставою, яка звільняє покупця (замовника) від обов'язку здійснити таку оплату, адже основною первинною ознакою будь-якої господарської операції, як то продаж товару (надання послуг чи виконання робіт), є її реальність. Наявність належним чином оформлених первинних документів (підписаних уповноваженими представниками обох сторін) є вторинною, похідною ознакою.
Водночас неналежне документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами, зокрема непідписання покупцем (замовником) актів приймання-передачі (виконаних робіт) без надання у визначені договором та/або законом строки вмотивованої відмови від їх підписання, не може свідчити про їх безумовну невідповідність змісту господарської операції (поставці товару, наданим послугам або виконаним роботам). Правові наслідки створює саме господарська операція (реальна поставка товару, надання послуг/виконання робіт), а не первинні документи.
Така ж правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 16.08.2023 у справі №914/131/22.
При цьому судом враховується, що відповідачем у відзиві на позовну заяву фактично не заперечується обсяг та розмір наданих йому послуг за Договором, заперечення у цьому випадку ним зводяться стосовно неналежного оформлення актів здачі-приймання робіт (наданих послуг) №913 від 29.02.2024, №914 від 31.03.2024, а саме відсутністю у них підпису з боку Замовника.
У відповідності до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, що передбачено частиною першою статті 612 ЦК України.
Таким чином, враховуючи реальність наданих послуг та їх неспростованість відповідачем, суд вважає підтвердженою заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 196 020,00 грн.
Посилання відповідача на наявність бюджетного фінансування, як на одну із необхідних передумов оплати наданих послуг за Договором суд відхиляє, оскільки Європейським судом з прав людини в рішенні від 18.10.2005 у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" та в рішенні від 30.11.2004 у справі "Бакалов проти України" зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання. Відповідно до положень статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Суду як джерело права.
Наведений висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 916/1345/18.
Аналогічний правовий висновок про те, що сама собою відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язання викладено в постанові Верховного Суду України від 22.03.2017 у справі № 3-77гс17, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.03.2018 у справах № 925/246/17, № 925/974/17, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 12-46гс18 (п. 61 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 911/4249/16).
Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України). Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Підсумовуючи викладене, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 29, 42, 73, 74, 86, 91, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути зі Спеціалізованого комунального підприємства «Харківзеленбуд» Харківської міської ради (61145, м. Харків, вул. Клочківська, буд. 195-А, код ЄДРПОУ 03362152) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лакс Груп» (61037,м. Харків, вул. Соїча, буд.2, код ЄДРПОУ 41764351) грошові кошти у розмірі 196 020 грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору 3028 грн. 00 коп.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено "24" липня 2025 р.
Суддя С.Ч. Жельне