Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"24" липня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/1799/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Жельне С.Ч.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб", Дніпропетровська область, м. Нікополь
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОКТБ", м.Харків
про стягнення коштів 64 291,96 грн.
без виклику учасників справи
Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОКТБ" про стягнення пені у розмірі 39 459,96 грн. та суми штрафу у розмірі 24 832,00 грн. за порушення строку постачання Товару за Специфікаціями №42Д, №44Д, №48Д до Договору №20180688 від 08.11.2018 року.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.05.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
13.06.2025 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№14094), в якому просить відмовити у задоволенні позову. Зазначає, що умови специфікації №42 Д від 06.04.2023 не містять строків постачання товару тому неможливо визначити дату початку зобов'язання щодо поставки товару та, відповідно, момент його порушення. Щодо нарахованих штрафних санкцій за Специфікаціями №44Д і №48Д вказує, що оскільки видаткові накладні №272 від 28.09.2023 року (по №44Д) та №269 від 28.09.2023 року (по №48Д) підписані позивачем без будь-яких зауважень щодо якості, кількості чи строків постачання вказане підтверджує належне виконання відповідачем зобов'язань за Договором№20180688 від 08.11.2018. Позивачем не надано жодних доказів того, що прострочення у постачанні товару за Специфікаціями № 42Д, №44Д та №48Д спричинило для нього реальні негативні наслідки у зв'язку із чим відповідач вважає розмір заявлених штрафних санкцій неспівмірним та завишеним. Вказує, що за Специфікацією №44Д та а Специфікацією №48Д пеня нарахована з перевищенням строку, який визначений ч. 6 ст. 232 ГК України, а одночасне стягнення пені та штрафу за одне й те саме порушення строків поставки товару є порушенням принципів справедливості, добросовісності та розумності, закріплених у статті 3 Цивільного кодексу України . Наголошує також, що затримка у виконанні договірних зобов'язань відповідачем сталася не з його вини, а через наявність форс-мажорних обставин, зокрема - дії правового режиму воєнного стану в Україні, запровадженого з 24.02.2022 року; місцезнаходженням відповідача у прифронтовому місті; перебоями в роботі логістичних ланцюгів;нестабільним енергопостачання та збоїв в забезпеченні сировиною.
18.06.2025 позивач до суду надав відповідь на відзив (вх.№14474) в якій вказує, що у Специфікації №42Д строки поставки Товару по кожній позиції окремо зазначені в останній колонці таблиці в Специфікації №42Д. Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за Договором, штрафу та пені не суперечить приписам статті 61 Конституції України. Не надано доказів, які б підтверджували неможливість відповідача своєчасно виконати зобов'язання по постачанню Товару за Специфікаціями №№42Д, 44Д, 48Д до Договору №20180688 від 08.11.2018 року, в зв'язку з форс-мажорними обставинами. Наголошує, що нарахування пені здійснено у межах вимог ч.6. ст. 232 Господарсько кодексу України.
23.06.2025 відповідач надав до суду заперечення на відповідь на відзив (вх.№14825) в яких просить також у разі визнання частини вимог - зменшити розмір пені та штрафу відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Згідно з приписами ч. 2 ст. 161 ГПК України до заяв по суті справи належать відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення на відповідь на відзив.
У відповідності з приписами ч. 5 ст. 252 ГПК України суд розглядає дану справу за наявними в ній на час ухвалення рішення матеріалами.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази та оцінивши їх в сукупності, суд встановив наступне.
08.11.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ОКТБ" (надалі - Відповідач, Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю " "Інтерпайп Ніко Тьюб" (надалі- Позивач,Покупець) був укладений Договір поставки №20180688, за умовами якого Постачальник зобов'язався передати у власність Покупцю, а Покупець прийняти та оплатити продукцію матеріально-технічного призначення, надалі - Товар. Найменування, асоритимент, кількість, ціна, умови та строки поставки товару зазначаються у Специфікаціях, які оформлюються у вигляді Додатків і складають невід'ємну частину цього Договору. (п.1.1 Договору).
За взаємною згодою Сторін в процесі виконання цього Договору можуть бути замінені найменування, асоритимент, кількість, ціна, умови та строки поставки товару які внесені до положень цього Договору та Додатків до нього. Будь-які зміни мають бути оформлені у вигляді Додаткових угод. (п.1.2 Договору).
Згідно до п.2.4 Договору його сума визначається як загальна вартість товару, поставленого за весь період дії цього Договору на підставі оформлених Сторонами Специфікацій.
Відповідно до п.3.2 Договору товар поставляється узгодженими партіями протягом терміну дії цього Договору. Срок поставки товару зазначається у Специфікаціях.
Відповідно до п.4.1 Договору розрахунки за цим Договором Покупець здійснює шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника в порядку та строки, зазначені у Специфікаціях.
Між сторонами були укладені Додаткові угоди №1, №2 в яких пункт 11.1 Договору викладено в наступній редакції "Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з дати його підписання Сторонами та скріплення їх підписів печатками Сторін, та діє до 31.12.2025 року, а в частині не виконаних зобов'язань - до повного виконання Сторонами прийнятих на себе зобов'язань."
В межах укладеного договору було підписано 06.04.2023 Специфікацію №42Д на загальну вартість товару 232 344,00 грн. разом з ПДВ за якою визначено порядок здійснення розрахунку за товар- 50% передплата, 50% факт постачання 30 календарних днів. Строки поставки товару визначені в останній колонці таблиці в Специфікації №42Д, а саме:
1. E30300000007819 Шестерня конічна кр.3-171942, кількість 2 000 шт., вартість 27 200,00 грн., термін поставки - 50 календарних днів від дати здійснення передплати;
2. E30300000007819 Шестерня конічна кр.3-171942, кількість 1 000 шт., вартість 13 600,00 грн., термін поставки - 50 календарних днів від дати здійснення передплати;
3. E30300000007820 Шестерня конічна кр.3-172357, кількість 2 000 шт., вартість 17 200,00 грн., термін поставки - 50 календарних днів від дати здійснення передплати;
4. E30300000007820 Шестерня конічна кр.3-172357, кількість 1 000 шт., вартість 8600,00 грн., термін поставки - 50 календарних днів від дати здійснення передплати;
5.E30300000008405 Ось кр.4-230615, кількість 9000 шт., варітсть 18 900,00 грн., термін поставки - 60 календарних днів від дати здійснення передплати;
6. E30300000008516 Гайка настановна кр.СН4-11133, кількість 10 000 шт., вартість 1900,00 грн, термін поставки - 50 календарних днів від дати здійснення передплати;
7. E30300000011257 Шестерня кр.3-241785, кількість 4000 шт., вартість 6800,00 грн., термін поставки - 50 календарних днів від дати здійснення передплати;
8. E30300000011875 Шток кр.24.825.02.272.11, кількість 6000 шт., вартість 48 600,00 грн., термін поставки - 50 календарних днів від дати здійснення передплати;
9. E30300000014696 Осітримач 120х40 кр.СН4-6210, кількість 4000 шт., вартість 260,00 грн., термін поставки - 50 календарних днів від дати здійснення передплати;
10. E30300000015800 Кільце кр.5-00275-2, кількість 8000 шт., вартість 9 360,00 грн., термін поставки - 60 календарних днів від дати здійснення передплати;
11. E30300000016082 Сережка кр.4-305159, кількість 2000 шт., вартість 2 400,00 грн., термін поставки - 60 календарних днів від дати здійснення передплати;
12. E30300000016133 Вал-шестерня кр.3-203012, кількість 4000 шт., вартість 17 200,00 грн., термін поставки - 60 календарних днів від дати здійснення передплати;
13. E30300000016135 Колеса зубчасте кр.3-203014, кількість 4000 шт., вартість 21 600,00 грн., термін поставки - 60 календарних днів від дати здійснення передплати.
В межах укладеного договору було підписано 12.04.2023 Специфікацію №44Д на загальну вартість товару 279 000,00 грн разом з ПДВ , за якою визначено здійснення розрахунку за товар- 50% передплата, 50% факт постачання 30 календарних днів. Строк поставки товару - протягом 50 календарних днів від дати здійснення передплати.
06.06.2023 в межах укладеного договору було підписано Специфікацію №48Д на загальну вартість товару 19 080,00 грн разом з ПДВ , за якою визначено здійснення розрахунку за товар- 50% передплата, 50% факт постачання 60 календарних днів. Строк поставки товару - протягом 60 календарних днів від дати здійснення передплати.
Як вказує позивач у позовній заяві, на підставі рахунка відповідача №97 від 26.04.2023 позивач, за платіжною інструкцією №5818 від 28.04.2023 року перерахував на розрахунковий рахунок відповідача суму передплати за Специфікацією №42Д до Договору в розмірі 116 172,00 грн. (50% від суми Специфікації). На підставі рахунка відповідача №98 від 26.04.2023 позивач, за платіжною інструкцією №5819 від 28.04.2023 року перерахував на розрахунковий рахунок відповідача суму передплати за Специфікацією №44Д до Договору в розмірі 179 500,00 грн (50% від суми Специфікації). На підставі рахунка №123 від 08.06.2023 за платіжною інструкцією №8299 від 13.06.2023 року перерахував на розрахунковий рахунок відповідача суму передплати за Специфікацією №48Д до Договору в розмірі 9 540,00 грн (50% від суми Специфікації).
Згідно п.7.2 Договору у випадку порушення строків оплати Відповідач сплачує Позивачу пеню у розмірі не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який нараховується пеня від несплаченої суми за кожен день прострочення.
Відповідно п. 7.3. Договору в разі порушення термінів постачання Товару за Договором, Відповідач виплачує Позивачу пеню у розмірі 0,1% від вартості не поставленого в строк Товару за кожний день прострочення. Пеня нараховується за весь період прострочення. При порушенні строків постачання понад 10 календарних днів Відповідач додатково сплачує Позивачу штраф у розмірі 5 % від вартості не поставленого в строк Товару.
З урахуванням того, що відповідачем за договором товар був поставлений з порушенням строків,які визначені у Специфікаціях №42Д, №44Д, №48Д до Договору №20180688 від 08.11.2018 року, позивачем у цій справі відповідно до п.7.2, 7.3 Договору заявлено до стягнення пеню у розмірі 39 459,96 грн. та штраф 24 832,00 грн.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог і викладених сторонами доводів та заперечень, суд виходить з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (ст. рок) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до ст. 530 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Сдуом встановлено, що з урахуванням здійсненої позивачем за платіжною інструкцією №5818 від 28.04.2023 передплати у розмірі 116 172,00 грн., відповідно до умов Специфікації №42Д до Договору відповідач мав поставити товар на суму 148 992,00 грн. у строк до 17.06.2023 року включно, а товар на суму 83 352,00 грн. у строк до 27.06.2023.
Як вбачається з матеріалів справи за Специфікацію №42Д відповідачем здійснено поставку товару з прострочення строків, а саме:
- за видатковою накладною №234 товар на суму 79 920,00 грн. поставлено 18.08.2023 (прострочка поставки 61 календарних днів);
-за видатковою накладною №213 товар на суму 58 320,00 грн. поставлено 28.07.2023 (прострочка поставки 40 календарних днів);
-за видатковою накладною №209 товар на суму 22 680,00 грн. поставлено 27.07.2023 (прострочка поставки 29 календарних днів);
-за видатковою накладною №220 товар на суму 20 640,00 грн. поставлено 09.08.2023 (прострочка поставки 42 календарних днів);
-за видатковою накладною №242 товар на суму 25 920,00 грн. поставлено 24.08.2023 (прострочка поставки 57 календарних днів).
При цьому суд критично ставиться до доводів відповідача стосовно відсутності у Специфікації №42Д умов щодо строків поставки товару, оскільки такі умови містяться у Специфікації №42Д та чітко визначені в останній колонці таблиці (поставка товару протягом 50 (60) календарних днів від дати здійснення передплати).
З урахуванням здійсненої позивачем за платіжною інструкцією №5819 від 28.04.2023 передплати у розмірі 179 500,00 грн., відповідно до умов Специфікації №44Д до Договору (протягом 50 календарних днів від дати здійснення передплати) відповідач мав поставити товар на суму 279 000,00 грн. у строк до 17.06.2023 включно.
Відповідачем здійснено поставку товару за видатковою накладною №272 на суму 279 000,00 грн. тільки 28.09.2023, тобто з прострочення строків визначених у Специфікації №44Д. (прострочка поставки 103 календарних днів).
Також з урахуванням здійсненої позивачем за платіжною інструкцією №8299 від 13.06.2023 передплати у розмірі 9 540,00 грн., відповідно до умов Специфікації №48Д до Договору (протягом 60 календарних днів від дати здійснення передплати) відповідач мав поставити товар на суму 19 080,00 грн. у строк до 12.08.2023 включно.
Однак відповідачем частково було прострочено поставку товару на суму 11 160,00 грн., що вбачається з видаткової накладної №269 від 28.09.2023 на суму 11 600,00 грн. (прострочка поставки 46 календарних днів).
Згідно п.7.2 Договору у випадку порушення строків оплати Відповідач сплачує Позивачу пеню у розмірі не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який нараховується пеня від несплаченої суми за кожен день прострочення.
У пункті 7.3 Договору сторони обумовили, що в разі порушення термінів постачання Товару за Договором, Відповідач виплачує Позивачу пеню у розмірі 0,1% від вартості не поставленого в строк Товару за кожний день прострочення. Пеня нараховується за весь період прострочення. При порушенні строків постачання понад 10 календарних днів Відповідач додатково сплачує Позивачу штраф у розмірі 5 % від вартості не поставленого в строк Товару.
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частина 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачає, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно зі ст. 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
Зі ст. 230 Господарського кодексу України випливає, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
При цьому Верховний Суд у постанові від 02.04.2019 по справі №917/194/18 вказав, що одночасне стягнення зі сторони, яка порушила господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції, оскільки вони є формами неустойки та видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
Факт прострочення відповідачем своїх зобов'язань з поставки товару в передбачений договором строк підтверджується матеріалами справи та є таким, що не спростований відповідачем. Зазначене надає позивачу право на нарахування пені та штрафу відповідно до умов п.7.2, 7.3 Договору.
Позивачем пеня за порушення строку поставки Товару по Специфікації №42Д нарахована за період з 18.06.2023 по 23.08.2023, по Специфікації №44Д за період з 18.06.2023 року по 27.09.2023, по Специфікації №48Д за період з 13.08.2023 року по 27.09.2023.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Суд зауважує, що приписами частини шостої статті 232 ГК України передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане.
Перевіривши розрахунки позивача по нарахуванню пені у розмірі 39 459,96 грн, суд вважає, що вони здійснені з урахуванням вимог ч.6 ст.232 ГК України, є правомірними та обґрунтованими.
Дослідивши поданий позивачем розрахунок штрафу у розмірі 24 832,00 грн., з урахуванням встновленого судом факту прострочення відповідачем строків поставки товару за Специфікаціями №42Д, 44Д, 48Д до Договору понад 10 календарних днів, суд приходить до висновку про правомірність та обґрунтованість нарахованих позивачем сум штрафу.
Щодо посилань відповідача на наявність форс-мажорних обставин, які зумовили затримку у виконанні договірних зобов'язань відповідачем.
Суд зазначає, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов'язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку. Саме така правова позиція висловлена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.05.2022 № 922/2475/21.
Крім цього, суд зазначає, що відповідно дост.617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Згідно зст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Відповідно дост.14 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні'Торгово-промислова палати України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб.
Статтею 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні'визначено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Відповідно до п.3.3. Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затверджених рішенням Президії ТПП України від 18.12.2014 р. №44(5), сертифікат (у певних договорах, законодавчих і нормативних актах згадується також як висновок, довідка, підтвердження) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (далі - Сертифікат) - документ, за затвердженими Президією ТПП України відповідними формами, який засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом.
Згідно п.п.6.1., 6.2. Регламенту підставою для засвідчення форс-мажорних обставин є наявність однієї або більше форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), перелічених уст.14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні'в редакції від 02.09.2014 року, а також визначених сторонами за договором, контрактом, угодою, типовим договором, законодавчими, відомчими та/чи іншими нормативними актами, які вплинули на зобов'язання таким чином, що унеможливили його виконання у термін, передбачений відповідно договором, контрактом, угодою, типовим договором, законодавчими та/чи іншими нормативними актами.
Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.
До кожної окремої заяви додається окремий комплект документів.
Ознаками форс-мажорних обставин є наступні елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов'язань за даних умов здійснення господарської діяльності.
Форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести.
Сторона, яка посилається на конкретні обставини, повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом.
Наявність форс-мажорних обставин засвідчується Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами відповідно до статей 14,141 Закону України «Про торгово-промислові палати України"'шляхом видачі сертифіката.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.01.2022 у справі №904/3886/21.
Отже з наведених норм слідує, що форс-мажорні обставини мають індивідуальний персоніфікований характер щодо конкретного договору та його сторін. Відтак сертифікат видається заінтересованому суб'єкту господарювання на підставі його звернення. Іншого порядку засвідчення форс-мажорних обставин не визначено.
Листом Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 засвідчено, що військова агресія Російської Федерації проти України, що стало підставою для введення воєнного стану є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) та до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності по зобов'язанням за договорами, виконання яких настало і стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин.
Водночас, вказаний лист носить загальний інформаційний характер, оскільки констатує абстрактний факт без доведення причинно-наслідкового зв'язку у конкретному зобов'язанні. Неможливість виконання договірних зобов'язань особа повинна підтверджувати документально в залежності від її дійсних обставин, що унеможливлюють виконання на підставі вимог законодавства.
Згідно п.8.1. Договору, у випадку виникнення обставин, що перешкоджають повному або частковому виконанню Договору, а саме: пожеж, стихійних лих, непередбачених обставин, що ведуть до порушення виробничого процесу, війни, військових дій будь-якого характеру, блокади, релігійних хвилювань, актів органів державної влади чи місцевого самоврядування і т .п., час, визначений для виконання зобов'язань за Договором, повинен бути збільшений на термін дії цих форс-мажорних обставин. Якщо форс-мажорні обставини тривають більше одного місяця, Позивач і Відповідач мають право розірвати Договір без будь-яких юридичних наслідків або суду і без поширення відповідальності на сторону, у якої виникли ці обставини.
Сторона, яка заявила про настання форс-мажорних обставин, повинна невідкладно повідомити у письмовій формі іншу Сторону, а також надати відповідний сертифікат Торгово-Промислової Палати чи іншого компетентного органу, в якому повинні бути вказані характер форс-мажорних обставин і їх тривалість (п.8.2.Договору).
Водночас, матеріали справи не містять ні повідомлення відповідачем позивача про настання обставин, які перешкоджали виконати свої зобов'язання в термін, передбачений договором, ні сертифікату, виданого Торгово-промисловою палатою України чи уповноваженими регіональними торгово-промисловими палатами, що засвідчують наявність форс-мажорних обставин, які вплинули на реальну можливість виконання зобов'язань відповідача саме за договором поставки №20180688 від 08.11.2018.
З огляду на викладене, суд відхиляє посилання відповідача на неможливість виконання ним обов'язку щодо вчасної поставки товару за Договором у зв'язку із форс-мажорними обставинами.
Щодо заявленого відповідачем клопотання про зменшення розміру пені та штрафу відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України.
В обґрунтування свого клопотання відповідач, зокрема, зазначає, що позивач не надав доказів того, що у зв'язку з порушенням строків поставки або оплати він поніс реальні, документально підтверджені збитки.Незважаючи на затримку, відповідач поставку товару за Договором виконав у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Згідно з ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Приписи ст. 233 Господарського кодексу та ст. 551 Цивільного кодексу України обумовлюють можливість зменшення неустойки за рішенням суду з обов'язковим встановленням факту того, що належні до сплати штрафні санкції є надмірно великими порівняно із збитками кредитора, розмір неустойки значно перевищує розмір збитків відповідно.
В чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку. При застосуванні вказаних норм поняття "значно" та "надмірно" є оціночними і мають конкретизуватися у кожному конкретному випадку, з урахуванням того, що правила наведених статей направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, а також недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов'язання боржником. Окрім того, вказані норми не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду і визначальним фактором при зменшенні розміру належної до сплати неустойки є винятковість випадку.
У даному випадку суд бере до уваги, що на час подання позовної заяви відповідачем товар за договором поставки №20180688 від 08.11.2018 поставлено позивачу у повному обсязі.
Враховуючи положення чинного законодавства, фактичні обставини справи, беручи до уваги відсутність доказів, які б свідчили про погіршення фінансового стану, ускладнення в господарській діяльності чи завдання позивачу збитків саме в результаті порушення відповідачем стркоів поставки товару, суд визнав за можливе часткового задоволення клопотання відповідача про зменшення штрафу та пені на 50% на підставі ст.233 ГК України, ст. 551 ЦК України.
Таким чином, задоволенню підлягають позовні вимоги в частині стягнення з відповідача штрафних санкцій у загальному розмірі 32 145,98 грн, а саме - пеня у розмірі 19 729,98 грн. та штраф 12 416,00 грн.
Здійснюючи розподіл судових витрат за наслідками розгляду справи, враховуючи вимоги статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, оскільки у разі коли господарський суд зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.
Керуючись статтями 4,12,20,73,74,76-79,86,129,236-238,241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ОКТБ» (61010, м. Харків, вул.Катерининська (Примакова), 40/42, код ЄДРПОУ 31339824) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ» (53201, Дніпропетровська обл., місто Нікополь, проспект Трубників, будинок 56, код ЄДРПОУ 35537363) пеню 19 729 грн. 98 коп., штраф 12 416 грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору 3028 грн. 00 коп.
У решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено "24" липня 2025 р.
Суддя С.Ч. Жельне