65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про відмову в скасуванні заходів забезпечення позову
"23" липня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/1845/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Мусієнко О.О.
за участі секретаря судового засідання Дробиш К.А.,
дослідивши матеріали справи
за позовом: керівника Чорноморської окружної прокуратури (68004, Одеська обл., Одеський район, м. Чорноморськ, вул. В. Шума, 9/102Н) в інтересах держави в особі Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області (65496, Одеська обл., Одеський район, селище Таїрове, вул. Перемоги, буд. 27)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Кадор» (65014, м. Одеса, вул. Успенська, буд. 39/1, офіс 25)
про стягнення 8 955 339, 99 грн
у відкритому судовому засіданні за участю
представників сторін:
від Чорноморської окружної прокуратури: Бойчук М.М.;
від позивача в особі Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області: не з'явився;
від відповідача: не з'явився.
У судовому засіданні 21.07.2025 з розгляду клопотання відповідача про скасування заходів забезпечення позову оголошувалась перерва до 23.07.2025 о 12 год. 40 хв. у відповідності до ст. 216 ГПК України.
Керівник Чорноморської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області звернувся із позовною заявою від 07.05.2025 (вх. № 1878/25 від 09.05.2025), в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кадор» (далі - ТОВ «Кадор», відповідач) на користь Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області грошові кошти у сумі 8 955 339, 99 грн, з яких: 5 151 170 грн - безпідставно збережені кошти пайової участі, 3 191 533, 58 грн - інфляційні нарахування, 612 636, 41 грн - 3 % річних.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.05.2025 вжито заходи забезпечення позову в межах ціни позову в розмірі 8 955 339, 99 грн шляхом: накладення арешту на грошові кошти, що належать ТОВ «Кадор» як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову, крім рахунків із спеціальним режимом використання та рахунків (зокрема, кореспондентських), звернення стягнення на які заборонено законом; накладення арешту на майно, що належить ТОВ «Кадор» на праві власності (тимчасове обмеження права на відчуження/розпорядження майном, без обмеження/ позбавлення права користування ним).
ТОВ «Кадор» звернулося із клопотанням, сформованим в системі «Електронний суд» 17.07.2025 (вх. № 1137/25 від 17.07.2025), в якому просить скасувати заходи забезпечення позову, накладені ухвалою від 13.05.2025 Господарського суду Одеської області по справі № 916/1845/25.
Вказує, що на даний час відсутні підстави для подальшого існування забезпечення позову оскільки останнє є надмірними. Відповідач веде активну господарську діяльність, та наявність забезпечення позову призвело до невиправданого обмеження його майнових прав та втручання у господарську діяльність. Заходи забезпечення позову блокують господарську діяльність юридичної особи, товариство позбавлене можливості реалізовувати її результати - побудовані об'єкти, інвестувати вивільнені кошти у розвиток економіки України шляхом подальшого будівництва об'єктів житлової та соціальної інфраструктури. Також, ТОВ «Кадор» позбавлене можливості розраховуватись з третіми особами за договорами послуг. На адресу відповідача 09.07.2025 надійшло попередження від ТОВ «Інфокс» філії «Інфоксводоканал» про заборгованість за послуги з водопостачання та водовідведення, які становлять 466 393, 82 грн, та у разі невиконання якого протягом 5-ти днів з дня отримання, ТОВ «Інфокс» філії «Інфоксводоканал» буде змушене припинити надання послуг з водопостачання та водовідведення. Зазначає, що ТОВ «Кадор» позбавлено можливості розрахуватись перед ТОВ «Інфокс» філії «Інфоксводоканал», оскільки його рахунки арештовані. Припинення постачання послуг з водопостачання та водовідведення призведе до припинення послуг з водопостачання та водовідведення восьми вісімнадцятиповерхових житлових будинків, оскільки між ТОВ «Кадор» та Обслуговуючими кооперативами « 46 Жемчужина», «Пятнадцатая Жемчужина», «Жемчужина Таирова», « 53 Жемчужина» укладені договори про відшкодування поворотних експлуатаційних видатків, до складу яких входять витрати на водопостачання та водовідведення.
До вказаного клопотання додано: договори № 01/02 від 01.02.2018, № 01/11 від 01.11.2011 про відшкодування поворотних експлуатаційних видатків від 01.02.2018 з додатковими угодами до них; договори № 02-В від 01.01.2021, № 03-В від 01.01.2021 про відшкодування витрат по сплаті спожитих комунальних та житлових послуг з додатковими угодами до них; договір № 38924 від 05.07.2022 про надання послуг централізованого водопостачання та водовідведення з додатками до нього; досудове попередження ТОВ «Інфокс» філії «Інфоксводоканал»; рахунок 31628/2552877 від 24.06.2025.
Заявник у судовому засіданні 21.07.2025 просив про задоволення клопотання, а прокурор - про відмову в ньому.
У судове засідання, призначене на 23.07.2025, відповідач не з'явився, хоча про дату, час і місце його проведення був повідомлений належним чином; про причини неявки суд не повідомив.
Враховуючи відсутність від учасників справи інших заяв (клопотань), а також те, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду поданого клопотання та зважаючи на процесуальні строки його розгляду, суд визнав за можливе розглянути дане клопотання.
Ч. 1 ст. 2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно зі ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Ухвала суду про вжиття заходів забезпечення позову зумовлює конкретні обмеження щодо вчинення певних дій чи, навпаки, обов'язок вчинити дії учасниками справи або третіми особами, що мають строковий характер та діють до моменту скасування таких заходів судом, який їх вжив, чи судом вищої інстанції у разі скасування ухвали про вжиття спірних заходів забезпечення за їх безпідставністю (аналогічні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 31.01.2024 у справі № 904/2636/19, від 21.11.2022 у справі № 916/621/22).
Ч. ч. 1, 2 ст. 145 ГПК України передбачено, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п'яти днів з дня надходження його до суду.
Відповідно до ч. 4 ст. 145 ГПК України за результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.
За загальним правилом, враховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, господарський суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.
Аналогічний висновок Верховного Суду викладений у постанові від 15.08.2019 у справі № 15/155-б.
Отже, чинним ГПК України передбачена незмінність заходів забезпечення позову до часу виконання рішення або зміни способу його виконання. Винятком з цих правил є випадки, коли: 1) потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або 2) змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або 3) забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.
Нормами чинного законодавства не визначено підстав та меж розгляду клопотання учасника справи про скасування заходів забезпечення позову, оскільки заходи забезпечення позову, як правило, вживаються за вмотивованим клопотанням позивача для забезпечення ефективного захисту порушених прав.
Водночас, забезпечити баланс між правами та інтересами сторін покликаний інститут скасування заходів забезпечення позову. Саме розглядаючи клопотання про скасування заходів забезпечення позову, відбувається реалізація принципу змагальності учасників процесу.
Разом з тим, слід зазначити, що під час розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову суд не оцінює правомірність та доцільність вжиття ним заходів забезпечення позову, а лише з'ясовує, чи потреба у забезпеченні позову відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.08.2019р. у справі №15/155-б).
Тобто, розгляд клопотання про скасування вжитих заходів забезпечення позову не є переглядом або переоцінкою судом доказів та доводів, що досліджувалися при розгляді заяви про забезпечення позову, що може здійснюватися лише в порядку апеляційного або касаційного оскарження ухвали про забезпечення позову.
Верховний Суд у постанові від 05.12.2023 у справі № 914/466/23 (914/1504/23) вказав, що необхідно розмежовувати як окремі юридичні факти «скасування заходів забезпечення» господарським судом, який їх встановив, у зв'язку з тим, що такі заходи вичерпали свою дію чи потреба у їх збереженні відпала, а також «скасування ухвали суду про вжиття заходів забезпечення» судом вищої інстанції з підстав її невідповідності нормам матеріального і процесуального права та фактичним обставинам справи.
Тобто, обґрунтування необхідності скасування забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про скасування забезпечення позову. Заявляючи клопотання про скасування заходів забезпечення позову заявник повинен у заяві вказати обставини і додати до заяви належні докази вказаних обставин. Ці обставини (вказані у заяві) або мають спростовувати підстави для забезпечення позову або мають бути такими (новими), які істотно впливають на переоцінку вказаних судом в ухвалі підстав забезпечення позову. Саме доведені суду обставини можуть бути підставою для скасування чи зміни вжитих судом заходів забезпечення позову, за умови, якщо суд визнає їх достатніми для цього та визнає їх перевагу над вказаними в ухвалі суду підставами для забезпечення позову.
У постанові Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 21.10.2022 у справі № 910/4777/21 викладено висновок, згідно з яким забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення. Аналогічний висновок сформульовано у постанові Верховного Суду від 21.11.2022 року у справі № 916/621/22.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ст. 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).
Предметом позову є матеріально-правова вимога про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 8 955 339, 99 грн, яка виникла в результаті того, що останнім безпідставно не сплачені грошові кошти у якості пайової участі замовників будівництва у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури на користь Таїровської селищної ради у зв'язку із будівництвом об'єкта за адресою: с. Лиманка, масив № 10, ж/м “Дружний», діл. № 22 на території Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області (будівництво багатоповерхового житлового будинку та дитячого садка).
Отже, предметом розгляду цього спору є позовна вимога майнового характеру, сума стягнення якої є досить значною.
Дослідивши клопотання про скасування заходів забезпечення позову, суд зазначає, що викладені відповідачем у ньому доводи не є обставинами, з якими господарський процесуальний закон пов'язує можливість скасування заходів забезпечення позову. Зокрема, відповідачем не доведено, що потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову.
Суд зазначає, що ТОВ «Кадор» наразі не доведено недоцільності чи неспівмірності заходів забезпечення, про вжиття яких просив у суду прокурор, що такі заходи забезпечення позову створюють або можуть створити перешкоди господарській діяльності товариства, а також не спростовано обставини ймовірності утруднення виконання рішення суду про задоволення позову в разі невжиття заходів забезпечення позову.
Не надано ТОВ «Кадор» й доказів на підтвердження наявності у нього на рахунках достатньої кількості грошових коштів, про наявність майна тощо, що могло б достеменно свідчити про можливість реального та фактичного виконання судового рішення в майбутньому, в разі задоволення позову.
Тобто, відповідачем не надано жодних доказів, які свідчать, що застосований судом захід забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти та на майно в межах позовних вимог, утруднює або блокує господарську діяльність ТОВ «Кадор» та відповідно порушує права третіх осіб (споживачів).
Відповідачем не надано доказів настання нових обставин або доказів, які підтверджують зміну підстав, покладених в основу прийнятого раніше судового рішення про забезпечення позову.
Суд зазначає про те, що спірні заходи забезпечення позову стосуються виключно предмета позову та за цією ознакою є такими, що відповідають вимозі адекватності заходів забезпечення. Такі заходи самі по собі не зумовлюють фактичного вирішення спору по суті, а спрямовані на збереження існуючого наразі стану речей, а тому за відсутності доказів протилежного, є ефективним засобом запобігання неможливості чи утруднення ефективного захисту прав, за захистом яких прокурор звернувся з цим позовом, у разі задоволення позовних вимог.
Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17.06.2022 у справі № 908/2382/21 зазначив, що виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов'язано з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості.
Слід також відзначити, що у випадку арешту коштів на рахунках гроші залишаються у власності відповідача і знерухомлюються з метою недопущення виведення грошових коштів з його рахунків й уникнення виконання судового рішення у майбутньому. Такий захід може бути скасований у випадку ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позову або виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань перед позивачем. Відсутні будь-які підстави вважати, що застосування такого заходу забезпечення позову призведе до невиправданого обмеження прав відповідача чи втручання в його господарську діяльність, адже грошові кошти залишаються у його володінні та користуванні, а можливість розпоряджатися тимчасово обмежується на певний час лише щодо частини коштів, а не всіх коштів відповідача, і спрямовані на запобігання перешкод у виконанні судового рішення у разі задоволення позову у цій справі.
Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 03.12.2020 у справі № 911/1111/20, від 21.01.2022 у справі № 910/5079/21.
Наведені відповідачем обставини не є підставою для скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом у даній справі. При цьому відповідачем не надано відповідних доказів, які б спростовували необхідність у застосуванні таких заходів, а також підтверджували б, що необхідність у таких заходах відпала.
Відтак, обставини, якими відповідачем обґрунтовано клопотання, не вказують на нівелювання підстав для забезпечення позову, які було наведено в ухвалі суду від 13.05.2025. Будь-яких інших обставин, які вказують на те, що потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджатиме належному виконанню судового рішення відповідачем не наведено.
Таким чином, оскільки відповідачем належними та допустимими доказами не доведено існування обставин, які в розумінні ст.145 ГПК України можуть бути підставами для скасування вжитих судом заходів забезпечення позову, клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.05.2025 у справі № 916/1845/25 задоволенню не підлягає.
З огляду на викладене вище, суд вважає, що у задоволенні клопотання про скасування заходів забезпечення позову слід відмовити.
Суд зазначає, що вжиті судом заходи забезпечення позову в межах ціни позову в розмірі 8 955 339, 99 грн обмежені у часі (до вирішення спору по суті), а тому не обмежують право відповідача займатися господарською діяльністю як такою.
При цьому суд зазначає, що відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову (ч. 6 ст. 145 ГПК України).
Ч. 5 ст. 145 ГПК України передбачено, що ухвала господарського суду про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, або про відмову в скасуванні забезпечення позову може бути оскаржена.
Керуючись ст. ст. 145, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Кадор», сформоване в системі «Електронний суд» 17.07.2025 (вх. № 1137/25 від 17.07.2025), про скасування заходів забезпечення позову.
Ухвала набирає законної сили 23 липня 2025 року у відповідності до ч. 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду.
Повну ухвалу складено та підписано 24 липня 2025 року.
Суддя О.О. Мусієнко