79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
17.07.2025 Справа № 914/639/25
Господарський суду Львівської області в складі головуючого судді Бургарт Т.І., при секретарі судового засідання Кравець О.І., розглянувши в судовому засіданні позовну заяву
керівника Самбірської окружної прокуратури Львівської області Теличко Олександра Олександровича (81400, Львівська обл., м. Самбір, вул. І. Филипчака, 4а, код ЄДРПОУ/Умовний код: 02910031)
в інтересах держави в особі: Турківської міської ради Самбірського району Львівської області (82500, Львівська обл., Самбірський р-н, вул. Січових Стрільців, 62, код ЄДРПОУ: 04056026);
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатська ВЕС» (82540, Львівська обл., Самбірський р-н, с. Завадівка, вул. Середня, 10, код ЄДРПОУ 36787838);
про: розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки, -
за участю представників сторін:
прокурор: Германович Ю.А.;
представника позивача: не з'явився;
представник відповідача: не з'явився,
Керівник Самбірської окружної прокуратури Львівської області Теличко Олександр Олександрович (далі також прокурор) в інтересах держави в особі Турківської міської ради Самбірського району Львівської області (далі також Турківська міська рада) звернувся до суду із позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатська ВЕС» (далі також відповідач, ТзОВ «Карпатська ВЕС») про розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки.
Процесуальний рух справи відображено у відповідних ухвалах суду і протоколах судових засіданнях.
Аргументи сторін.
Аргументи прокурора.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач, порушуючи умови договору оренди землі від 01 квітня 2014 року, упродовж 2022- 2025 років допускав систематичну заборгованість зі сплати орендної плати за земельну ділянку №?6-з з кадастровим номером 4625582900:11:000:0089, площею 0,9450 га, на загальну суму 4' 150,80 грн.
Отже, у зв'язку з систематичним порушенням відповідачем умов договору в частині своєчасної та повної сплати орендної плати, що є, на думку прокурора, порушенням істотних умов договору, прокурор звернувся до суду в інтересах держави в особі Турківської міської ради Самбірського району Львівської області з позовом до ТзОВ «Карпатська ВЕС» про розірвання договору оренди землі від 01 квітня 2014 року та повернення земельної ділянки.
Обґрунтовуючи підстави для здійснення представництва інтересів держави у суді, прокурор зазначає, що Турківською міською радою, попри систематичне ненадходження до місцевого бюджету орендної плати за землю від ТзОВ «Карпатська ВЕС», не вжито заходів для захисту інтересів держави.
Незважаючи на наявність відповідних повноважень, Турківська міська рада не звернулася до суду з позовом про розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки, що свідчить про фактичну бездіяльність органу.
Окрім того, як вказує прокурор, Турківська міська рада не вжила відповідних заходів навіть після отримання листа Самбірської окружної прокуратури від 10 лютого 2025 року №?14.56/04-22-725вих-25, у якому було повідомлено про наявність систематичної заборгованості та запропоновано вжити заходів реагування.
Також, прокурором на адресу Турківської міської ради направлено повідомлення від 04 березня 2025 року про намір керівника Самбірської окружної прокуратури звернутися з позовом до Господарського суду Львівської області, однак, незважаючи на це, від Турківської міської ради не надходила інформація про самостійне звернення до суду чи про відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави у суді.
На думку прокурора, вказані обставин є достатнім аргументом для підтвердження бездіяльності позивача та обгрунтованою підставою для застосування представницьких повноважень прокурором з метою захисту порушених інтересів держави.
Аргументи позивача.
Позивач подав до суду низку письмових клопотань (вх. № 10048/25 від 17 квітня 2025 року, № 13225/25 від 20 травня 2025 року, № 14313/25 від 29 травня 2025 року, № 17606/25 від 01 липня 2025 року, № 19113/25 від 17 липня 2025 року), у яких висловив підтримку позовних вимог, заявлених прокурором в інтересах держави в особі Турківської міської ради Самбірського району Львівської області та просив здійснювати розгляд справи без участі його представника.
Аргументи відповідача.
Відповідач участі у розгляді справи не брав, хоча був належним чином повідомлений про розгляд справи шляхом направлення копії ухвали про відкриття провадження у справі від 12 березня 2025 року до кабінету ЕС ТзОВ «Карпатська ВЕС», що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с. 53).
Окрім того, ухвалою суду від 20 травня 2025 року відповідача було викликано у підготовче засідання, відкладене на 03 червня 2025 року. Дана ухвала була доставлена до електронного кабінету відповідача 20 травня 2025 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с. 76).
З метою належного повідомлення Відповідача та спррияння йому в реалізації його права на участь у судовому розгляді справи, судом також вищезазначену ухвалу було надіслано поштовим відправленням (листом) за адресою відповідача, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Проте зазначений лист повернувся на адресу суду із зазначенням причини повернення: «Адресат відсутній за вказаною адресою».
Ухвалу суду від 03 червня 2025 року про відкладення підготовчого засідання отримано відповідачем у наявному у нього кабінеті ЕС, що підтверджується довідкою про доставку листа (а.с. 90).
Відповідач документів чи заяв по суті спору суду не подавав, причини неявки не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи чи клопотань про розгляд справи без участі його представника не заявляв.
Обставини, встановлені судом.
03 березня 2014 року Головним управлінням Держземагентства у Львівській області видано наказ №?ЛВ/4625582900:11:000/00001880 «Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки», яким надано в оренду ТОВ «Карпатська ВЕС» строком на 49 років земельну ділянку площею 0,9450 га з кадастровим номером 4625582900:11:000:0089, розташовану на території Завадівської сільської ради Турківського району Львівської області, під будівництво і обслуговування вітрової електростанції (а.с. 35).
01 квітня 2014 року між Головним управлінням Держземагенства у Львівській області та ТзОВ «Карпатська ВЕС» укладено договір оренди землі (ділянки № 6-з) кадастровий номер 4625582900:11:000:0089 площею 0,9450 га для будівництва і обслуговування вітрової електростанції (далі також договір, а.с.26-28).
За умовами договору, ГУ Держземагенства у Львівській області передає, а ТзОВ «Карпатська ВЕС» приймає в строкове платне користування земельну ділянку під будівництво та обслуговування вітрової електростанції, яка знаходиться за межами населеного пункту села Мельниче Турківського району (на даний час - Турківська ТГ).
Згідно пункту 8 договору, договір укладено на 49 років.
Згідно із пунктом 9 Договору, орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється в трикратному розмірі (стаття 288.5.1) від земельного податку визначеного статтями 276.6 та 278.1, розділу 13 Податкового Кодексу України, що складає 629,46 грн. на рік. Орендна плата вноситься орендарем рівними частками щомісячно.
Згідно пунктом 11 договору, орендна плата вноситься шляхом безготівкового перерахунку, рівними частками, не пізніше як через 30 днів після закінчення звітного періоду на рахунок визначений договором.
Пунктом 31 договору передбачено обов'язок орендаря своєчасно сплачувати орендну плату.
Факт передачі земельної ділянки відповідачу підтверджується актом приймання-передачі земельної ділянки, укладеним до договору оренди від 01 квітня 2025 року (а.с 29).
Право оренди даної земельної ділянки за відповідачем зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 14 квітня 2014 року (номер запису про право: 5360299), що підтверджується інформаційною довідкою № 412332295 (а.с. 24-25).
Згідно з листом Турківської міської ради Самбірського району від 21 лютого 2025 року №?360-02.17, станом на 01 лютого 2025 року за ТОВ «Карпатська ВЕС» обліковується заборгованість по орендній платі з березня 2022 по грудень 2024 роки за земельну ділянку з кадастровим номером 4625582900:11:000:0089 у розмірі 4' 150,80 грн. Орендна плата за 2025 рік за спірним договором ТзОВ «Карпатська ВЕС» не сплачувалась.
Окрім того, сплачені кошти у 2022 році у сумі 312,13 грн зарахувалися у погашення заборгованості з орендної плати за попередній рік, плачені кошти у 2023 році у сумі 62, 17 грн зарахувалися на погашення наявної суми заборгованості за 2022 рік (абзац 2, 3 листа від 21 лютого 2025 року №?360-02.17; а.с. 36).
Також, згідно з інформацією Головного управління ДПС у Львівській області від 26 червня 2024 року №?7950/5/13-01-13-08-07, за ТОВ «Карпатська ВЕС» станом на 19 червня 2024 року обліковується загальна заборгованість із сплати орендної плати за всі земельні ділянки на суму 1' 873,8 тис. грн (абзац 1 листа від 26 червня 2024 року № 7950/5/13-01-13-08-07; а.с 33).
Заборгованість ТзОВ «Карпатська ВЕС» з орендної плати за землю з кадастровим номером 4625582900:11:000:0089 обліковується по Турківській громаді , оскільки Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року №?718-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області», територія села Мельничне увійшла до складу Турківської територіальної громади.
Пунктом 38 договору встановлено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін, за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених цим договором.
Отже, у зв'язку із систематичною несплатою відповідачем орендної плати за землю за договором оренди землі від 01 квітня 2014 року прокурор звернувся до суду з позовом про розірвання в судовому порядку оспорюваного договору на підставі ч. 2 ст. 651 ЦК України та для повернення земельної ділянки Турківській міській раді.
Оцінка суду.
Щодо представництва інтересів держави прокурором.
Відповідно до статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Закон України «Про прокуратуру» визначає правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України.
Згідно з частинами 3, 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов'язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об'єднань. Представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Генеральної прокуратури України або регіональної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора України або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції.
Аналізуючи зазначені вище положення, слід дійти висновку, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:
- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;
- у разі відсутності такого органу.
До схожих висновків прийшла Велика Палата Верховного Суду у постановах від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц та від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.
Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.
Аналогічні висновки викладені у постанові колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07 грудня 2018 року у справі № 924/1256/17.
Як встановлено судом, земельна ділянка, передана в користування відповідачу на підставі спірного договору оренди, розташована на території Завадівської сільської ради Турківського району, яка відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року №?718-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області» увійшла до складу Турківської територіальної громади.
Окрім того, право комунальної власності земельної ділянки за позивачем зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 03 жовтня 2022 року (номер запису про право: 48079468).
Отже, з огляду на викладене, органом уповноваженим державою здійснювати функції у спірних правовідносинах є Турківська міська рада Самбірського району Львівської області, до компетенції якої віднесено розпорядження спірною земельною ділянкою.
Однак, з огляду на заборгованість, що утворилася протягом тривалого періоду, а також систематичну несплату орендної плати у 2022- 2025 роках, суд дійшов висновку, що такі обставини свідчать про неналежне здійснення контролю з боку позивача за використанням відповідачем земельної ділянки, яка перебуває у комунальній власності.
Невжиття жодних заходів протягом розумного строку після того, як компетентному органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів територіальної громади, кваліфікується як його бездіяльність. При цьому розумність строку оцінюється судом з урахуванням таких чинників, як: значимість порушення публічного інтересу, можливість настання невідворотних наслідків, потреба у невідкладному реагуванні (зокрема, у зв'язку із перебігом строків позовної давності чи ризиком відчуження майна), а також наявність чи відсутність об'єктивних причин, що перешкоджали належному захисту.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 .
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, відповідно до листа Самбірської окружної прокуратури від 10 лютого 2025 року №?14.56/04-22-725вих-25, Турківську міську раду було повідомлено про наявність систематичного невиконання відповідачем істотних умов договору оренди. Крім того, прокурором було поставлено вимогу надати інформацію, чи зверталася міська рада до суду з позовною заявою про розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки, а в разі відсутності такого звернення - вказати причини невжиття відповідних заходів (а.с. 22).
Також, прокурором на адресу Турківської міської ради направлено повідомлення від 04 березня 2025 року про намір керівника Самбірської окружної прокуратури звернутися з позовом до Господарського суду Львівської області (а.с. 39).
Таким чином, направляючи відповідні листи позивачу, прокурор повідомив Турківську міську раду про порушення інтересів держави та надав можливість відреагувати на правопорушення шляхом вчинення відповідних дій. Позивач володів інформацією про допущені правопорушення.
Окрім того, листом від 21 лютого 2025 року №?360-02.17 Турківська міська рада повідомила, що позовна заява до суду не подавалася у зв'язку з відсутністю фінансування (а.с. 36).
Відтак, суд дійшов висновку, що, звертаючись до суду із позовом у даній справі, прокурор відповідно до вимог статті 23 Закону України «Про прокуратуру», обґрунтував наявність у нього підстав для представництва інтересів держави в суді, визначив, у чому саме полягає порушення таких інтересів та правильно встановив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, які, попри те, не здійснюють захист прав та інтересів держави у цих правовідносинах.
Щодо суті заявлених позовних вимог.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 ЦК України).
З огляду на положення статей 11 та 626 Цивільного кодексу України, а також установлені в межах розгляду справи обставини, суд дійшов до висновку, що між сторонами виникли договірні зобов'язання на підставі укладеного 01 квітня 2014 року договору оренди землі (ділянка № 6-з).
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Згідно статті 1 Закону України «Про оренду землі» , частини 1 статті 93 ЗК України орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Як убачається з матеріалів справи, зокрема підтверджено актом приймання-передачі земельної ділянки, укладеним до договору оренди від 01 квітня 2025 року, орендодавець свої зобов'язання за договором оренди землі щодо передачі в оренду земельної ділянки виконав в повному обсязі.
Приписами статті 206 ЗК України передбачено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Відповідно до абз. 4 частини 1 статті 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Згідно статті 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Статтею 22 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що орендна плата справляється у грошовій формі. За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати. Розрахунки щодо орендної плати за земельні ділянки, що перебувають у державній і комунальній власності, здійснюються виключно у грошовій формі.
Як встановлено судом, сторонами в договорі (п. 9 та 11) узгоджено розмір орендної плати, порядок і строк її сплати.
Отже, погодження сторонами розміру, порядку, строків та форми внесення орендної плати свідчить про досягнення ними згоди щодо істотних умов договору відповідно до вимог Закону України «Про оренду землі». Згідно з умовами укладеного договору у відповідача виник обов'язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.
Положеннями ст. 193 ГК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог закону, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні положення містить ст. 526 ЦК України.
Згідно статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Господарським судом Львівської області під час розгляду справи встановлено, що за інформацією Турківської міської ради, сума заборгованості за період березень 2022-грудень 2024 року становить 4' 150,80 грн. Орендна плата за 2025 рік за спірним договором ТзОВ «Карпатська ВЕС» не сплачувалась. Вказане підтверджується довідкою Турківської міської ради Самбірського району № 360-02.17 від 21 лютого 2025 року в якій наданий розрахунок заборгованості відповідача.
За таких обставин суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання за договором оренди землі відповідачем, що свідчить про порушення істотної умови договору в частині своєчасної та повної сплати орендної плати.
Згідно із частинами 3, 4 статті 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.
У частині 1 статті 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
У статті 141 ЗК України передбачено таку підставу припинення права користування земельною ділянкою, як систематична несплата земельного податку або орендної плати.
Разом із тим за змістом частини 2 статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Таким чином, при вирішенні питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення ч. 2 ст. 651 ЦК України.
За змістом наведеної норми, істотним слід визнавати таке порушення, що тягне за собою для іншої сторони неможливість досягнення мети договору, тобто, вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, а також установити, чи є справді істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.
Відповідний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №912/1385/17, постанові Верховного Суду від 03.12.2019 у справі №924/925/18.
Отже, стороною, якою заявлено вимоги про розірвання договору, повинно бути доведено наявність істотного порушення договору та наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, тобто існування цих двох умов у їх сукупності.
Отже, судом встановлено, що відповідач неналежно виконував свої зобов'язання щодо сплати орендної плати, що призвело до систематичного порушення умов договору та спричинило майнову шкоду орендодавцю у вигляді тривалої відсутності орендних надходжень.
Матеріали справи підтверджують факт тривалої несплати орендної плати відповідачем.
Окрім того, відповідачем у судовому провадженні не було надано належних доказів повного погашення заборгованості з орендної плати за земельну ділянку за період з 2022 по 2025 рік включно. Відсутність таких підтверджуючих документів свідчить про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Карпатська ВЕС» не виконало своїх зобов'язань щодо сплати орендної плати у повному обсязі за вказаний період, а відтак - істотно порушило умови договору оренди.
Наявність завданої позивачу шкоди (як ознака істотності допущених відповідачем порушень умов договору) підтверджується листом Турківської міської ради Самбірського району від 21 лютого 2025 року №?360-02.17, де зазначено, станом на 01 лютого 2025 року за ТОВ «Карпатська ВЕС» обліковується заборгованість по орендній платі за період з березня 2022 року по грудень 2024 року за земельну ділянку з кадастровим номером 4625582900:11:000:0089 у розмірі 4' 150,80 грн. сума заборгованості за період березень 2022-грудень 2024 року становить 4' 150,80 грн. Орендна плата за 2025 рік за спірним договором ТзОВ «Карпатська ВЕС» взагалі не сплачувалась.
Окрім того, сплачені кошти у 2022 році у сумі 312,13 грн зарахувалися у погашення заборгованості з орендної плати за попередній рік, плачені кошти у 2023 році у сумі 62, 17 грн зарахувалися на погашення наявної суми заборгованості за 2022 рік
Таким чином, суд зазначає, що уклавши з відповідачем договір оренди землі (ділянка № 6-з) від 01 квітня 2014 року, позивач розраховував на належне виконання відповідачем своїх зобов'язань відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства України. Невиконання відповідачем зобов'язань за цим договором значною мірою позбавляє позивача того, на що він розраховував при укладенні договору, і завдає йому матеріальної шкоди, оскільки протягом 2022- 2025 років орендна плата не сплачувалась. Відтак позовні вимоги щодо розірвання договору є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно ч. 1 ст. 34 Закону України «Про оренду землі» у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця. Враховуючи те, що суд дійшов обґрунтованого висновку про розірвання договору, у відповідача з моменту розірвання договору відсутні правові підстави для використання спірної земельної ділянки відповідачем.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність належними доказами, дослідженими судом, позовних вимог про зобов'язання відповідача повернути земельну ділянку площею 0,9450 га з кадастровим номером 4625582900:11:000:0089 позивачу.
Судові витрати.
Відповідно до статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Львівською обласною прокуратурою при поданні позову до суду сплачено судовий збір за дві немайнові вимоги в сумі 6056,00грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 489 від 05 березня 2025 року.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи наведене, у зв'язку з задоволенням позовних вимог, до стягнення з відповідача на користь Львівської обласної прокуратури підлягає судовий збір в сумі 6056,00 грн.
Керуючись статтями 2, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 185, 236, 237, 238, 239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов керівника Самбірської окружної прокуратури Львівської області Теличко Олександра Олександровича в інтересах держави в особі Турківської міської ради Самбірського району Львівської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатська ВЕС» задоволити.
2. Розірвати договір оренди землв (ділянка № 6-з) від 01 квітня 2014 року, укладений з Товариством з обмеженою відповідальністю «Карпатська ВЕС» (82540, Львівська обл., Самбірський р-н, с. Завадівка, вул. Середня, 10, код ЄДРПОУ 36787838).
3. Зобов'язати Товариством з обмеженою відповідальністю «Карпатська ВЕС» (82540, Львівська обл., Самбірський р-н, с. Завадівка, вул. Середня, 10, код ЄДРПОУ 36787838) повернути на користь держави в особі Турківської міської ради Самбірського району Львівської області (82500, Львівська обл., Самбірський р-н, вул. Січових Стрільців, 62, код ЄДРПОУ: 04056026) земельну ділянку з кадастровий номер 4625582900:11:000:0089 площею 0,9450 га, розташованою за межами населеного пункту села Мельничне на території Турківської міської ради Самбірського району Львівської області.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатська ВЕС» (82540, Львівська обл., Самбірський р-н, с. Завадівка, вул. Середня, 10, код ЄДРПОУ 36787838) на користь Львівської обласної прокуратури (отримувач: Львівська обласна прокуратура, ідентифікаційний код 02910031, UA138201720343140001000000774 у ДКСУ у м. Києві (79005, м. Львів, проспект Шевченка, 17/19) 6' 052,00 грн судового збору.
4. Накази видати після набрання рішенням законної сили відповідно до статті 327 ГПК України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано згідно статті 241 ГПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому ст. 253-259 ГПК України.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.
Повне судове рішення складено 24 липня 2025 року.
Суддя Бургарт Т.І.