вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"24" липня 2025 р. Справа № 369/542/22
Господарський суд Київської області у складі судді Горбасенка П.В., перевіривши матеріали справи № 369/542/22
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська боргова компанія», вул. Мельникова, 12, м. Київ, 04050
до ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
за участю третьої особи Дочірнього підприємства «Дніпровський круг», вул. Героїв Космосу, 2-Б, м. Київ, 03148
про визнання нерухомого майна предметом іпотеки
установив:
У січні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська боргова компанія» (далі - ТОВ «УБК» / позивач) звернулося до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 / відповідач) про визнання нерухомого майна предметом іпотеки.
Позовні вимоги обґрунтовані наявністю підстав для визнання за позивачем права іпотеки на нежитлове приміщення № 32 загальною площею 45,5 кв. м за адресою: АДРЕСА_2 , яке було передано в іпотеку на підставі іпотечного договору від 21.11.2008, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Комерційний Банк «Арма», правонаступником якого є позивач, та Дочірнім підприємством «Дніпровський круг», в якості забезпечення виконання кредитного договору № 14/01/980-KL/190 від 22.12.2006, водночас право власності на це майно на теперішній час належить ОСОБА_1
Києво-Святошинський районний суд Київської області рішенням від 07.02.2024 відмовив у задоволенні позову ТОВ «УБК».
Натомість Київський апеляційний суд постановою від 12.02.2025 у справі № 369/542/22 скасував рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07.02.2024 та закрив провадження у справі № 369/542/22 за позовом ТОВ «УБК» до ОСОБА_1 , третя особа - ДП «Дніпровський круг» про визнання нерухомого майна предметом іпотеки. Водночас цією постановою суд роз'яснив ТОВ «УБК», що розгляд цієї справи віднесено до юрисдикції господарського суду, і що протягом десяти днів з дня отримання копії судового рішення позивач може звернутися до Київського апеляційного суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.
Київський апеляційний суд ухвалою від 14.07.2025, за клопотанням ТОВ «УБК» про направлення справи за встановленою юрисдикцією, відповідно до ч. 4 ст. 377 Цивільного процесуального кодексу України постановив передати матеріали справи № 369/542/22 до Господарського суду Київської області для вирішення її в порядку господарського судочинства.
17.07.2025 до Господарського суду Київської області надійшли матеріали справи № 369/542/22 у супроводі листа Київського апеляційного суду № 369/542/22/152294/2025 від 15.07.2025.
Відповідно до результатів автоматизованого розподілу судової справи між суддями, оформлених протоколом автоматизованого розподілу б/н від 17.07.2025, означену справу передано до розгляду судді Горбасенку П.В.
Отже, приписами ст. 1, ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) регламентовано, що господарський процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.
Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Суворе та неухильне дотримання зазначених принципів є запорукою досягнення завдань судочинства, що превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Оскільки постановою Київського апеляційного суду від 12.02.2025 встановлено, що спірні правовідносини належать до юрисдикції господарських судів, господарський суд, керуючись ч. 7. ст. 31 ГПК України, вважає за необхідне прийняти матеріали справи № 369/542/22 за позовом ТОВ «УБК» до ОСОБА_1 про визнання нерухомого майна предметом іпотеки до свого провадження.
Згідно з приписами ч. 7. ст. 31 ГПК України справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому цією статтею, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Водночас господарський суд зазначає, що матеріали позову повинні відповідати положенням Господарського процесуального кодексу України.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 162, п. 2 ч. 1, ч. 2 ст. 164 ГПК України (в редакції чинній на день звернення позивача з позовом до суду) позовна заява повинна містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;
3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи;
10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
До позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Водночас процесуальний закон передбачає залишення позовної заяви без руху у разі її подання з порушенням установлених вимог.
Так, згідно із ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В розрізі викладених процесуальних норм суд зазначає, що позовна заява ТОВ «УБК» подана з порушеннями положень п. п. 6, 7 ч. 3 ст. 162 ГПК України, оскільки не містить відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору та про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, що є підставою для залишення її без руху.
Крім того враховуючи, що при зверненні до Києво-Святошинського районного суду Київської області із позовною заявою позивач дотримувався положень передбачених ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України та, зокрема, відповідно до п. 10 ч. 3 цієї статті підтверджував про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, то з урахуванням встановленої господарської юрисдикції позивачу необхідно підтвердити чи не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав до господарських судів.
Також, господарський суд вважає, що оскільки постановою Київського апеляційного суду від 02.05.2023 встановлено, що спірні правовідносини відносяться до юрисдикції господарських судів, то відповідно судовий збір повинен бути сплачений за ставками подання позовної заяви до господарського суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Положеннями ч. 1 ст. 1, ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» унормовано, що судовий збір - збір, який справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Зокрема відповідно до пп. 1-2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 % ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2022 рік» із 01.01.2022 розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи становить 2 481, 00 грн.
Зі змісту позовних вимог випливає, що позивач просить визнати за ним право іпотеки на нежитлове приміщення № 32 загальною площею 45,5 кв. м, що знаходиться за адресою: Київська обл., Бучанський р-н, м. Боярка, вул. Білогородська, 51, корп. 6, поверх 17.
При поданні такого позову судовий збір сплачується з огляду на вартість предмета іпотеки, визначену в договорі іпотеки, за ставкою, передбаченою законом для вимог майнового характеру.
Такі висновки зробила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.10.2023 у справі № 906/1026/22.
Велика Палата Верховного Суду вказала, що вимога про визнання права іпотекодержателя стосовно іпотечного майна пов'язана з майновим інтересом, що свідчить про її майновий характер. Отже, позов про визнання права іпотекодержателя необхідно розглядати саме як вимогу майнового характеру, оскільки, визнавши за собою таке право, іпотекодержатель набуває легітимного очікування успішної реалізації своєї можливості отримати у власність майно (нерухоме майно або грошові кошти) для задоволення своїх майнових вимог до боржника за основним зобов'язанням, забезпеченим іпотекою.
З огляду на викладене, при зверненні з означеним позовом до суду ТОВ «УБК» повинно було сплатити судовий збір у розмірі 1,5 % від вартості предмета іпотеки.
Натомість з наявної в матеріалах справи копії іпотечного договору від 21.11.2008, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Комерційний Банк «Арма», правонаступником якого є позивач, та ДП «Дніпровський круг», неможливо визначити вартість спірного майна, оскільки перелік майна, наведений у договорі, є обширним, при цьому вартість кожного об'єкта окремо не визначена.
В розрізі викладеного суд зазначає, що оскільки розмір судового збору залежить від вартості спірного майна, позивачеві необхідно надати належні докази такої вартості для коректного нарахування та сплати судового збору до державного бюджету.
Окрім викладеного суд звертає увагу, що за приписами ч. 1 ст. 50 ГПК України визначено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
З матеріалів справи випливає, що ДП «Дніпровський круг» є третьою особою у справі № 369/542/22, однак відсутні відомості щодо того, на чиєму боці ця особа виступає, що не узгоджується з приписами ч. 1 ст. 50 ГПК України.
За таких обставин, беручи до уваги наведені нормативні приписи та встановлену судом невідповідність позовної заяви нормам господарського процесуального законодавства, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви ТОВ «УБК» без руху та надання строку для усунення відповідних недоліків - десять днів з дня вручення зазначеної ухвали.
В розрізі вказаного суд звертає увагу позивача на те, що:
- реалізація особою права на подання позову та інших заяв, клопотань до суду здійснюється через дотримання визначеної процесуальним законом процедури (порядку), яка передбачає виконання чітких та передбачуваних вимог ГПК України щодо форми, змісту заяв, документів, які додаються до них, недотримання яких має відповідні процесуальні наслідки для заявника;
- наявність у особи певних прав та можливостей їх захисту та, відповідно, процесуального права на розпорядження своїми правами щодо подання позову, визначення предмета спору на власний розсуд, не звільняє заявника від обов'язку дотримання правил подання позову, унормованих процесуальними приписами, зокрема ст. 162 ГПК України;
- обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів;
- усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язків, відносин і залежностей; усебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення;
- норми процесуального права побудовані на чіткій позиції дисциплінованості як суду, так і учасників справи, а зазначене покладено в основу засад господарського судочинства з метою спрощення судового розгляду справи, скорочення судового розгляду, а також розвитку поваги в учасників справи як один до одного, так і до суду.
Керуючись ст. 31, 162, 164, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
постановив:
1. Прийняти справу № 369/542/22 до свого провадження.
2. Залишити позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська боргова компанія» без руху.
3. Усунути виявлені недоліки протягом десяти днів з дня вручення означеної ухвали через подання до суду:
1) письмових пояснень із зазначенням:
- відомостей щодо вжиття / невжиття заходів досудового врегулювання спору;
- відомостей щодо вжиття / невжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви;
- підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав до господарських судів;
- обставин щодо того, на чиєму боці (позивача чи відповідача) у справі бере участь ДП «Дніпровський круг»;
2) документів, що підтверджують вартість спірного майна та доказів доплати судового збору до державного бюджету у передбаченому Законом України «Про судовий збір» розмірі та порядку.
4. Зобов'язати представників сторін та інших учасників справи (адвокатів, законних представників) подати до матеріалів справи документи, що підтверджують їхні повноваження на представництво у Господарському суді Київської області.
5. Повідомити учасників справи про можливість:
- надавати суду всі необхідні документи (заяви, пояснення, клопотання тощо) в електронному вигляді на електронну адресу суду через особистий кабінет в системі «Електронний суд», поштою або дистанційними засобами зв'язку;
- отримати інформацію щодо справи, що розглядається, за вебадресою ko.arbitr.gov.ua/sud5012/ на офіційному вебпорталі «Судова влада України» в Інтернеті.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею відповідно до ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та не може бути оскаржена окремо від рішення суду згідно із ч. 2 ст. 254, ст. 255 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя П.В.Горбасенко