ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про відстрочення виконання судового рішення
м. Київ
23.07.2025Справа № 910/13689/23
Господарський суд міста Києва у складі: головуючого - судді Лиськова М.О.,
при секретарі судового засідання Молодід Д.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний інститут радіолокаційних систем "КВАНТ-РАДІОЛОКАЦІЯ" про відстрочення виконання судового рішення у справі №910/13689/23
За позовом Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт"
Державного підприємства "Спеціалізована зовнішньоторговельна фірма
"Прогрес"
(Вул. АВТОЗАВОДСЬКА буд.2, м. Київ, 04074;
ідентифікаційний код: 05311609)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний
інститут радіолокаційних систем "КВАНТ-РАДІОЛОКАЦІЯ"
(вул. ДІЛОВА 5, м. Київ, 03150;
ідентифікаційний код: 24577572)
про стягнення 6 040 000,00 грн.
За участі представників учасників справи згідно протоколу судового засідання
Дочірнє підприємство Державної компанії "Укрспецекспорт" Державне підприємство "Спеціалізована зовнішньоторговельна фірма "Прогрес" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний інститут радіолокаційних систем "КВАНТ-РАДІОЛОКАЦІЯ" (далі-відповідач) стягнення 6 040 000,00 грн.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 04.09.2023 суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання у справі на 27.09.2023.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.11.2023 позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний інститут радіолокаційних систем "КВАНТ-РАДІОЛОКАЦІЯ" на користь Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" Державного підприємства "Спеціалізована зовнішньоторговельна фірма "Прогрес" грошові кошти у розмірі 5 000 000,00 грн., 905 000,00 грн. пені та 88 575,00 грн. судового збору; в іншій частині позову відмовлено.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.04.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний інститут радіолокаційних систем "Квант-Радіолокація" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2023 у справі № 910/13689/23 - задоволено; рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2023 у справі № 910/13689/23 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний інститут радіолокаційних систем "Квант-Радіолокація" на користь Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" Державного підприємства "Спеціалізована зовнішньоторговельна фірма "Прогрес" 905 000 грн. пені - скасовано частково; в цій частині прийнято нове рішення суду, яким у задоволенні позову щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний інститут радіолокаційних систем "Квант-Радіолокація" на користь Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" Державного підприємства "Спеціалізована зовнішньоторговельна фірма "Прогрес" пені - відмовлено повністю; в іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2023 у справі №910/13689/23 щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний інститут радіолокаційних систем "Квант-Радіолокація" на користь Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" Державного підприємства "Спеціалізована зовнішньоторговельна фірма "Прогрес" грошових коштів у розмірі 5 000 000 грн. - залишено без змін: судові витрати розподілено заново; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний інститут радіолокаційних систем "Квант-Радіолокація" на користь Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" Державного підприємства "Спеціалізована зовнішньоторговельна фірма "Прогрес" 75 000 (сімдесят п'ять тисяч) грн. судового збору за розгляд справи у суді першої інстанції; стягнуто з Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" Державного підприємства "Спеціалізована зовнішньоторговельна фірма "Прогрес" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний інститут радіолокаційних систем "Квант-Радіолокація" 20 362,50 (двадцять тисяч триста шістдесят дві) грн. 50 коп. судового збору за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.
Ухвалами Господарського суду міста Києва від 11.06.2025 виправлено помилки допущені в наказах Господарського суду міста Києва від 20.05.2024 та 24.09.2024.
23.06.2025 на вимогу запиту № 910/13689/23/09.1-14/129/25 від 05.06.2025 матеріали справи №910/13689/23 направлені до Північного апеляційного господарського суду.
02.07.2025 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний інститут радіолокаційних систем "КВАНТ-РАДІОЛОКАЦІЯ" про відстрочення виконання судового рішення у справі №910/13689/23 в якій заявник просить суд відстрочити виконання рішення суду від 29.11.2023 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний інститут радіолокаційних систем "КВАНТ-РАДІОЛОКАЦІЯ" на користь Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" Державного підприємства "Спеціалізована зовнішньоторговельна фірма "Прогрес" грошових коштів у розмірі 5 000 000,00 грн. строком на один рік з дня постановлення ухвали про відстрочення виконання рішення суду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.07.2025 вказану заяву призначено до розгляду у судовому засіданні на 23.07.2025.
10.07.2025 від Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" Державного підприємства "Спеціалізована зовнішньоторговельна фірма "Прогрес" надійшли заперечення на заяву про відстрочення виконання рішення суду. Аргументуючи заперечення стягувач вказує, що відповідач здійснює господарську діяльність на свій власний ризик, а також на те, що боржником не надано жодних доказів на підтвердження наявності обставин, що унеможливлюють виконання рішення суду у зв'язку з чим останній звернувся до суду із зазначеною заявою. Окрім того, посилається на ту обставину, що з моменту ухвалення рішення у справі пройшло вже більше одного року.
У судовому засіданні 23.07.2025 представник заявника доводи та аргументи заяви підтримав, просив суд її задовольнити.
Представник стягувача у судове засідання не з'явився, причин неявки суд не повідомив.
Розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний інститут радіолокаційних систем "КВАНТ-РАДІОЛОКАЦІЯ" про відстрочення виконання рішення у справі суд вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
За приписами ч.1 ст.18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Частиною 1 статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом.
Конституційний Суд України неодноразово зазначає, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 року № 11-рп/2012).
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, який в рішенні "Шмалько проти України" від 20.07.2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбачений статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).
Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий розгляд.
Окрім того, вирішуючи справу "Шмалько проти України" Європейський суд з прав людини в п. 43 дійшов наступного висновку: "Суд наголошує, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак, це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, як би стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".
З урахуванням викладеного, відповідно до вимог Конституції України судове рішення по справі № 910/13689/23, яке набрало законної сили, є обов'язковим до виконання та має бути виконане.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.331 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Відповідно до ч.4 ст.331 Господарського процесуального кодексу України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв'язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини і за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право, зокрема, відстрочити виконання рішення, ухвали, постанови. Відстрочка або розстрочка виконання рішення, ухвали, постанови, зміна способу та порядку їх виконання допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи. До заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи утруднення виконання рішення.
Питання задоволення заяви сторони у справі про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з особливого характеру обставин справи, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення. В силу приписів ч. 5 ст. 331 ГПК України розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. Цей строк встановлений законом і суд не має права встановлювати інший термін відстрочки або розстрочки рішення.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 14.07.2020 у справі № 908/1884/19 та від 20.09.2018 у справі № 905/2953/17. Відповідно до ч. 5 ст. 240 ГПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення Із підстав, умов та меж надання відстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.
Отже, при застосуванні положень ч. 5 ст. 331 ГПК України в частині визначення строку відстрочення виконання судового рішення має враховуватись дата ухвалення такого рішення, тобто у даному випадку 29.11.2023.
Враховуючи вищевикладене та обґрунтування заявника, суд приходить до висновку про відсутність підстав для застосування визначеної ст. 331 ГПК України процедури відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2023 у справі №910/13689/23 та Постанови Північного апеляційного господарського суду від 16.04.2024, якою вказане рішення частково залишено без змін, оскільки з моменту ухвалення цих судових рішень пройшло вже більше одного року.
Відповідно до п.7.2. вказаної Постанови, підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.
Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Обґрунтовуючи заяву про відстрочку виконання рішення суду, заявник вказує, що входить до групи підприємств Акціонерного товариства «Українська оборонна промисловість» та здійснює діяльність, пов'язану з розробками у галузі оборони, і наразі ТОВ «НДІ РС «КВАНТ-РАДІОЛОКАЦІЯ» перебуває у процесі виконання державного контракту № 220/19/24/9 від 30.12.2024, укладеного з Міністерством оборони України (строк дії державного контракту - до 31.12.2027).
Суд зазначає, заявником не надано доказів того, що протягом одного року з моменту постановлення рішення в даній справі відповідач отримає можливість реально виконати рішення суду (вказано, що здійснити платежі на виконання рішення суду в цій справі ТОВ «НДІ РС «КВАНТ-РАДІОЛОКАЦІЯ» зможе лише до 31.07.2026 та до 31.10.2026 відповідно - за результатами поставки двох одиниць товару).
Водночас, той факт, що ТОВ «НДІ РС «КВАНТ-РАДІОЛОКАЦІЯ» укладено контракт, який виконується згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2024 № 1097 «Про надання у 2024 році державної гарантії за зобов'язаннями ТОВ «НДІ РС «КВАНТ-РАДІОЛОКАЦІЯ», видається, що навпаки свідчить про можливість виконання відповідного державного контракту та недопущення зриву відповідного державного оборонного замовлення, і як наслідок не становитиме перешкоди у забезпеченні обороноздатності України в умовах воєнного стану.
Відповідно до зазначеної постанови ТОВ «НДІ РС «КВАНТ-РАДІОЛОКАЦІЯ» надано у 2024 році державну гарантію для забезпечення виконання боргових зобов'язань за кредитом, що залучається ТОВ «НДІ РС «КВАНТ-РАДІОЛОКАЦІЯ» з метою виконання Програми підвищення обороноздатності держави та задоволення невідкладних потреб Збройних Сил, для фінансування якої залучаються кредити (позики) під державні гарантії у 2024 році. Державна гарантія надається для забезпечення боргових зобов'язань позичальника за запозиченням у сумі, що не перевищує 719 452 028,30 грн.
Суд зазначає, що у п. 2.2. Договору кредитної лінії № 1678/31/2 від 27.12.2024, укладеним з АТ «Ощадбанк», передбачено, що сторони погодили суму максимального ліміту кредитування і визначили його в розмірі 527 004 189,48 грн., що значно перевищує наявну у ТОВ «НДІ РС «КВАНТ-РАДІОЛОКАЦІЯ» заборгованість перед ДП СЗТФ «ПРОГРЕС», а заявником не доведено, що з огляду на накладений арешт (постановою про арешт коштів боржника від 25.06.2025 у межах виконавчого провадження № 78446698) на рахунок ТОВ «НДІ РС «КВАНТ-РАДІОЛОКАЦІЯ» зупинена видача кредиту згідно з Договором кредитної лінії № 1678/31/2 від 27.12.2024.
Окрім того, посилання заявника на ту обставину, що з початку бойових дій ТОВ «НДІ РС «КВАНТ-РАДІОЛОКАЦІЯ» фактично призупинило свою діяльність з об'єктивних причин та у зв'язку з безпековою ситуацією, а ТОВ «НДІ РС «КВАНТ-РАДІОЛОКАЦІЯ» було вимушено припинити виконання поточних державних оборонних замовлення, а також здійснення експорту продукції та виконання господарських договорів із іноземними замовниками - у зв'язку із забороною експортних операцій в Україні, не можуть вважатися такими обставинами, які вказують на необхідність відстрочення виконання рішення суду і призводять до неможливості виконання рішення суду, що створює негативні наслідки для ДП СЗТФ «ПРОГРЕС», а отже визнаються судом юридично неспроможними.
З огляду на викладені обставини, зокрема на недоведеність та необґрунтованість викладених в заяві обставин, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду.
Відповідно до ч.7 ст.331 Господарського процесуального кодексу України про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.
Керуючись ст.ст. 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний інститут радіолокаційних систем "КВАНТ-РАДІОЛОКАЦІЯ" про відстрочення виконання судового рішення у справі №910/13689/23 відмовити повністю.
2. Згідно ч. 1 ст.235 Господарського процесуального кодексу України, дана ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею та може бути оскаржена в порядку, встановленому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено та підписано 24.07.2025
Суддя М.О. Лиськов