ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
15.07.2025Справа № 910/6738/22
За скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Овертранс" (Львівська обл., Яворівський р-н, с. Підрясне)
на дії (бездіяльність) державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)
у справі № 910/6738/22
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Овертранс" (Львівська обл., Яворівський р-н, с. Підрясне)
до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Український страховий стандарт" (м. Київ)
про стягнення 161 453,14 грн,
Суддя Ващенко Т.М.
Секретар судового засідання: Шаповалов А.М.
Представники учасників судового процесу:
Від стягувача (скаржника): не з'явився
Від боржника: не з'явився
Від ВДВС: Коваленко Є.І.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Овертранс" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Український страховий стандарт" про стягнення 161 453,14 грн, з яких: 130 000,00 грн страхового відшкодування, яке підлягає виплаті відповідачем відповідно до полісу №205766255 від 06.09.2021, 4 000,00 грн вартості експертного дослідження, 11 960,00 грн інфляційних втрат, 1 282,19 грн 3 % річних та 14 210,95 грн пені.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.11.2022 у справі №910/6738/22 позов задоволено повністю, стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Український страховий стандарт" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Овертранс" 130 000,00 грн страхового відшкодування, 14 210,95 грн пені, 11 960,00 грн інфляційних втрат, 1 282,19 грн 3 % річних, 4 000 грн судових витрат на проведення експертиз та 2 481,00 грн судового збору.
22.11.2022 на виконання означеного рішення Господарським судом міста Києва було видано відповідний наказ.
До Господарського суду міста Києва надійшла скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Овертранс" на дії (бездіяльність) державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (виконавче провадження НОМЕР_3).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.06.2025 розгляд скарги призначено в судовому засіданні на 26.06.2025.
25.06.2025 до суду від скаржника надійшла заява про розгляд скарги за відсутності представника.
26.06.2025 від Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надійшло клопотання про закриття провадження з розгляду скарги у зв'язку з тим, що стягувачем оскаржуються дії з виконання рішення суду в зведеному виконавчому провадженні НОМЕР_2, в межах якого здійснювалось виконання наказу Господарського суду міста Києва від 22.11.2022 №910/6738/22.
26.06.2025 від скаржника надійшли заперечення на клопотання виконавця про закриття провадження, у яких ТОВ "Овертранс" зазначає, що означене клопотання не має жодного відношення до вимог скарги, являється зловживанням процесуальними правами. Скаржник вказує, що постанови про об'єднання виконавчих проваджень у зведене чи їх роз'єднання (виведення із зведеного провадження) стягувачу не надходило.
У судовому засіданні 26.06.2025 оголошувалась перерва до 15.07.2025.
14.07.2025 від скаржника надійшла заява про проведення судового засідання за відсутності його представника.
У судове засідання 15.07.2025 представника стягувача та боржника не з'явились, та їх неявка не перешкоджає розгляду скарги відповідно до ст. 342 ГПК України. Державний виконавець у судовому засіданні проти задоволення скарги заперечував.
Розглянувши подану стягувачем скаргу, заслухавши пояснення державного виконавця, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується вказана скарга та заперечення проти неї, об'єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду цієї скарги, суд встановив наступне.
22.11.2022 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2022 у справі №910/6738/22 було видано наказ про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Український страховий стандарт" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Овертранс" 130 000,00 грн страхового відшкодування, 14 210,95 грн пені, 11 960,00 грн інфляційних втрат, 1 282,19 грн 3 % річних, 4 000,00 грн судових витрат на проведення експертиз та 2 481,00 грн судового збору.
Стягувач звернувся до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) із заявою про примусове виконання наказу.
Постановою старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коваленка Євгенія Івановича від 31.07.2024 відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 22.11.2022 №910/6738/22.
Постановою старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коваленка Євгенія Івановича від 05.02.2025 виконавчий документ повернуто стягувачу на підставі п.2 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження".
В означеній постанові вказано, що вжитими державним виконавцем заходами виявити майно боржника, на яке можливо звернути стягнення у відповідності до Закону, не виявилось можливим (відповідно до вимог статті 48 Закону стягнення на майно боржника звертається в розмірах і обсягах, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням витрат на виконання та стягнення виконавчого збору). Кошти на банківських рахунках у фінансових установах відсутні. Згідно відповіді МВС України інформація про зареєстровані авто відсутня. Згідно оновленої інформації з ДПС України рахунки в банківських установах боржником не відкривались.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Овертранс" у своїй скарзі зазначає, що йому стало відомо про відкриття ВП НОМЕР_3 із сайту Автоматизованої системи виконавчих проваджень Міністерства юстиції.
05.02.2025 через електронний кабінет ЄСІТС йому стало відомо про винесення Постанови про повернення виконавчого документа стягувачу з підстав відсутності майна боржника, на яке можливо звернути стягнення. Станом на 03.06.2025 року на адресу стягувача виконавчий документ - наказ Господарського суду міста Києва від 22.11.2022 №910/6738/22 не було повернуто, а отже втрачено виконавчою службою.
У зв'язку із викладеним скаржник у прохальній частині скарги просить суд:
- визнати неправомірною дії (бездіяльність) державного виконавця органу державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення у виконавчому провадженні НОМЕР_3;
- вжити заходів щодо усунення порушень вимог чинного законодавства, а саме: зобов'язати начальника та державного виконавця Шевченківського ВДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) відновити втрачене виконавче провадження та провести усі виконавчі дії в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" з метою відновлення порушених прав Стягувача.
Згідно зі ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Судом встановлено, що скаржник наголошує на тому, що ним оскаржуються дії (бездіяльність) державного виконавця саме у виконавчому провадженні НОМЕР_3, тож подана скарга підлягає розгляду Господарським судом міста Києва в межах вимог скарги, а клопотання державного виконавця про закриття провадження з розгляду скарги не підлягає задоволенню.
Зі змісту ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон) вбачається, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Частиною 1 статті 28 Закону встановлено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев'ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.
Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.
Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що документи виконавчого провадження органам та особам, які мають електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), яка забезпечує обмін документами, надсилаються виключно в електронній формі.
За письмовим зверненням таких осіб документи виконавчого провадження їм додатково надсилаються за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі.
Частиною 5 Закону встановлено, що у разі якщо у виконавчому документі зазначено адреси електронної пошти стягувача та/або боржника, документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та/або боржнику також електронною поштою.
На підставі письмової заяви учасника виконавчого провадження документи виконавчого провадження можуть надсилатися адресатам каналами факсимільного зв'язку, електронною поштою або з використанням інших засобів зв'язку.
Документи виконавчого провадження, надіслані каналами факсимільного зв'язку, електронною поштою або з використанням інших засобів зв'язку, вважаються врученими, за наявності належного підтвердження їх одержання адресатами.
Скаржником до матеріалів скарги не надано доказів на підтвердження звернення до виконавця із письмовим зверненням про надсилання стягувачу документів виконавчого провадження у паперовій формі, відповідно до ч. 2 статті 28 Закону, тож направлення постанов через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему є належним повідомленням стягувача про вчинені виконавцем дії та прийняті ним рішенням.
Статтею 18 Закону встановлено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний:
1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом;
2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження;
3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання;
4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом;
5) роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки;
6) невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після одержання відповідного звернення від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, cтвореного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства в оборонно-промисловому комплексі, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", вчинити дії щодо зняття арешту з майна, щодо якого було здійснено заходи із заміни майна, передбачені статтею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".
Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право:
1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону;
2) проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників;
3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну;
4) за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв'язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду;
5) безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх;
6) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку;
7) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, на електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей;
8) здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв'язку з виконавчим провадженням;
9) використовувати за згодою власника приміщення для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника за їхньою згодою для перевезення майна;
10) звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення;
11) приймати рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення (крім судових рішень), за наявності письмової заяви стягувача;
12) звертатися до суду з поданням про розшук дитини, про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання;
13) звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб;
14) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні.
У разі якщо боржник без поважних причин не з'явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу;
15) залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання;
16) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом;
17) застосовувати під час примусового виконання рішень фото- і кінозйомку, відеозапис;
18) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження;
19) у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів;
20) залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб'єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача;
21) отримувати від банків та інших фінансових установ, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей інформацію про наявність рахунків/електронних гаманців та/або стан рахунків/електронних гаманців боржника, рух коштів та операції за рахунками/електронними гаманцями боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком;
22) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.
Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Залучення для проведення виконавчих дій працівників поліції здійснюється за вмотивованою постановою виконавця, яка надсилається керівнику територіального органу поліції за місцем проведення відповідної виконавчої дії. У залученні поліції для проведення виконавчих дій може бути відмовлено лише з підстав залучення особового складу даного територіального органу поліції до припинення групового порушення громадської безпеки і порядку чи масових заворушень, а також для подолання наслідків масштабних аварій чи інших масштабних надзвичайних ситуацій.
Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.
Скаржник просить суд визнати неправомірною дії (бездіяльність) державного виконавця органу державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення у виконавчому провадженні НОМЕР_3.
Частиною 1 статті 74 Закону встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Частина 4 цієї ж статті передбачає, що скарга у виконавчому провадженні подається виключно у письмовій формі та має містити, зокрема, зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та посилання на порушену норму закону.
Водночас скаржник не зазначає, які саме дії державного виконавця, вчинені у виконавчому провадженні № НОМЕР_1, він вважає неправомірними, не вказує, які саме дії, передбачені ст. 18 Закону, мали бути вчинені виконавцем, і невчинення яких на думку стягувача є бездіяльністю; не зазначає, які норми Закону були порушені виконавцем та що саме він оскаржує - певні дії чи бездіяльність (невчинення дій).
Виконавцем надано до суду облікову картку на зведене виконавче провадження НОМЕР_2, з якої вбачається, що в межах цього зведеного виконавчого провадження виконувався і наказ Господарського суду міста Києва від 22.11.2022 №910/6738/22. При цьому в межах провадження з розгляду поданої скарги не підлягають встановленню обставини щодо здійснених виконавчих дій у межах зведеного виконавчого провадження, що має встановлюватися в порядку адміністративного судочинства.
За таких обставин, вимога скарги про визнання неправомірною дії (бездіяльності) державного виконавця органу державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення у виконавчому провадженні НОМЕР_3 не підлягає задоволенню.
Щодо вимог скарги про зобов'язання начальника та державного виконавця Шевченківського ВДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) відновити втрачене виконавче провадження та провести усі виконавчі дії в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" з метою відновлення порушених прав Стягувача, суд зазначає наступне.
Скаржник зазначає, що станом на 03.06.2025 на адресу стягувача наказ Господарського суду міста Києва від 22.11.2022 №910/6738/22 не було повернуто, а отже втрачено виконавчою службою.
Розділом XIV Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 передбачено, що за заявою сторони виконавчого провадження або з ініціативи державного виконавця відновленню підлягають:
втрачене виконавче провадження або його матеріали;
знищене виконавче провадження у разі постановлення Європейським судом з прав людини рішення, відповідно до якого держава зобов'язана виконати рішення національного суду.
У заяві повинно бути зазначено, про відновлення якого саме виконавчого провадження просить сторона виконавчого провадження, реквізити виконавчого документа, сторони виконавчого провадження, їх місце проживання чи місцезнаходження (у разі наявності вказаної інформації у сторони виконавчого провадження), обставини втрати матеріалів виконавчого провадження, поновлення яких саме документів сторона вважає необхідним, для якої мети необхідне їх поновлення.
До заяви про відновлення втраченого виконавчого провадження чи його матеріалів можуть додаватися документи або їх копії, що збереглися у сторони виконавчого провадження, навіть якщо вони не посвідчені в установленому порядку.
Державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони можуть звернутися до суду або іншого органу (посадової особи), які видали виконавчий документ, за видачею дубліката виконавчого документа.
Державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього дубліката виконавчого документа виносить постанову про відновлення втраченого (знищеного) виконавчого провадження і не пізніше наступного дня надсилає її стягувачеві та боржникові.
У разі відновлення виконавчого провадження за ініціативою державного виконавця він у постанові роз'яснює сторонам право надати документи виконавчого провадження, їх копії, інші документи або відомості, що стосуються втраченого виконавчого провадження.
Для відновлення виконавчого провадження чи його матеріалів державний виконавець використовує відомості Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень про винесені постанови та інші документи виконавчого провадження, інформацію та документи, одержані ним, у тому числі від сторін виконавчого провадження.
Відновлене виконавче провадження підлягає виконанню в порядку, встановленому Законом.
Судом встановлено, що оригінал наказу Господарського суду міста Києва від 22.11.2022 №910/6738/22 було направлено виконавцем на адресу суду, знаходиться в матеріалах справи та підлягає поверненню виконавцю за його клопотанням як помилково надісланий.
Таким чином, наказ Господарського суду міста Києва від 22.11.2022 №910/6738/22 не може вважатися втраченим. Так само, виконавче провадження з виконання означеного наказу не є втраченим та не підлягає відновленню в порядку розділу XIV Інструкції з організації примусового виконання рішень.
Частиною 3 ст. 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Згідно з ч. 2 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до ч. 1 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. ч. 1, 2 ст. 73 ГПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. ст. 76, 77 ГПК України).
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Згідно з позицією Європейського суду з прав людини, процедурні гарантії, закріплені в ст. 6 Конвенції, гарантують кожному право подання скарги щодо його прав та обов'язків цивільного характеру до суду чи органу правосуддя. Таким чином втілюється право на звернення до суду, одним із аспектів якого є право доступу, тобто право розпочати провадження у судах з цивільних питань. Кожен має право на подання до суду скарги, пов'язаної з його або її правами та обов'язками; на це право, що є одним з аспектів права на доступ до суду, може посилатися кожен, хто небезпідставно вважає, що втручання у реалізацію його або її прав є неправомірним (рішення у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), серія А №18, п. 28- 36).
Положеннями ст. 86 ГПК України унормовано, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Дослідивши зібрані в матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, суд встановив відсутність підстав для задоволення скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Овертранс".
Крім того, у поданих скаржником запереченнях на клопотання про закриття провадження з розгляду скарги він просить суд постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету зі старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Коваленка Євгена Івановича, штрафу в розмірі десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки подане виконавцем клопотання про закриття провадження, на думку скаржника, являється прямим зловживанням процесуальними правами.
Частиною 2 статті 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема:
1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;
2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;
3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;
4) необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;
5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.
Частиною 3 статті 43 ГПК України встановлено, що якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (частина 4 статті 43 ГПК України).
Дослідивши матеріал справи, суд не вбачає у поданні державним виконавцем клопотання про закриття провадження з розгляду скарги жодних ознак зловживання процесуальними правами.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
З урахуванням наведеного вище, скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Овертранс" не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 234, 235, 339-343 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
В задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Овертранс" відмовити.
Ухвала набрала законної сили 15.07.2025 та може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені ст. ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Повна ухвала складена 23.07.2025.
Суддя Т.М. Ващенко