Рішення від 16.07.2025 по справі 906/433/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" липня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/433/25

Господарський суд Житомирської області у складі

судді Лозинської І. В.,

секретар судового засідання Шовтюк І. В.

за участю представників сторін:

- від позивача: Лях І. М., згідно з даними з ЄДР (в засіданні суду 24.06.2025)

- від відповідача: Бугачук Я. О., довіреність від 08.12.2023 (в режимі відеоконференції)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Коростишівської міської ради

до Публічного акціонерного товариства "Житомирмолоко"

про стягнення 218898,07 грн

В засіданні суду 24.06.2025 протокольно оголошувалась перерва до 12:00 16.07.2025 відповідно до ст. 216 ГПК України.

Коростишівська міська рада звернулася до Господарського суду Житомирської області з позовом до ПАТ "Житомирмолоко" про стягнення 218898,07 грн безпідставно збережених коштів у вигляді несплаченої орендної плати за користування земельними ділянками з кадастровими номерами 1822510100:01:001:0588 (пл. 0,9457 га) за період: 01.10.2023-31.08.2024, 1822510100:01:001:0586 (пл. 0,0333 га) та 1822510100:01:001:0587 (пл. 0,0165 га) за період: 01.11.2023-31.08.2024.

В обґрунтування позовних вимог орган місцевого самоврядування посилається на те, що відповідач як власник нерухомого майна використовує земельні ділянки без оформлення права користування нею та не сплачує орендну плату, що призвело до безпідставного збереження коштів за рахунок неотримання їх позивачем.

Ухвалою від 08.04.2025 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання суду; витребував від сторін відповідні процесуальні документи, у тому числі, у позивача, додаткові пояснення (а. с. 64).

30.05.2025 до суду від відповідача надійшла заява про проведення засідання суду за відсутності представника, відсутність заперечень щодо закриття підготовчого засідання та призначення справи до судового розгляду по суті (а. с. 87, 88).

30.05.2025 до суду від позивача надійшла заява з додатковими поясненнями на вимогу суду (а. с. 89 - 95).

Ухвалою від 02.06.2025 господарський суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 24.06.2025 о 11:30 (а. с. 98).

23.06.2025 до суду від відповідача надійшла заява про розстрочення виконання судового рішення на 9 місяців з додатками (а. с. 100 - 123).

У засіданні суду 24.06.2025 протокольно оголошувалась перерва до 12:00 16.07.2025.

07.07.2025 до суду від відповідача надійшла уточнена заява про розстрочення судового рішення з копією платіжної інструкції №80 від 03.07.2025 щодо відшкодування позивачу 2627,78 грн судового збору (а. с. 128 - 134).

08.07.2025 до суду від позивача надійшла заява про розгляд справи за відсутності повноважного представника у зв'язку з відпусткою (а. с. 135 - 141).

У засіданні суду представник відповідача просив задовольнити заяву про розстрочення виконання рішення суду у редакції уточненої заяви від 07.07.2025, одночасно зазначивши, що подання цих заяв та відшкодування позивачу сплаченого ним судового збору не є визнанням позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважного представника відповідача, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

1. Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

Відповідно до державного акту на право постійного користування землею серія ЖТ №000027 від 29.07.1994, земельна ділянка площею 1,97 га, що розташована в місті Коростишеві, вул. Гвардійська, 40, перебувала у користуванні Державного підприємства "Коростишівський молочний завод" (а. с. 61, 62).

Рішенням Коростишівської міської ради №769 від 14.11.2008 "Про розгляд клопотання арбітражного керуючого-ліквідатора ДП "Коростишівський молокозавод" ВАТ "Житомирмолоко" Капітонова В. В.", припинено право постійного користування Державному підприємству "Коростишівський молокозавод" земельною ділянкою площею 1,53 га, що розташована в місті Коростишеві, вул. Гвардійській, 40, яка була надана для виробничих потреб, у зв'язку з ліквідацією вказаного підприємства; вказану земельну ділянку віднесено до земель запасу міської ради (а. с. 10).

Рішенням Коростишівської міської ради №982 від 16.07.2009 надано дозвіл ВАТ "Житомирмолоко" на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, що посвідчує право користування на умовах оренди, розташованої в межах міста Коростишева по вул. Гвардійській, 40, орієнтовною площею 1,52 га для обслуговування цілісного майнового комплексу, за рахунок земель міської ради не наданих у власність чи користування (а. с. 11).

Однак, за твердженнями позивача, відповідач не вчинив дії, визначені рішенням № 982 від 16.07.2009, не розробив проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та не подав на розгляд міської ради. Як наслідок, договір оренди земельної ділянки не укладено.

Рішенням Коростишівської міської ради №651 від 28.02.2023 з метою забезпечення ефективного використання земельного фонду та формування земельної ділянки надано дозвіл виконавчому комітету Коростишівської міської ради на розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки орієнтовною площею 0,7600 га, яка розташована по вул. Гвардійській, 40 в межах міста Коростишева для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (код КВЦПЗ - 11.02) - землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, за рахунок земель комунальної власності Коростишівської міської ради (а. с. 12).

На підставі вищевказаного рішення була виготовлена відповідна технічна документація із землеустрою та сформовані наступні земельні ділянки з кадастровими номерами: 1822510100:01:001:0588 (пл. 0,9457 га), 1822510100:01:001:0586 (пл. 0,0333 га), 1822510100:01:001:0587 (пл. 0,0165 га).

За витягами з Державного земельного кадастру №НВ-6300419442023 від 19.07.2023, НВ-5100657972023 від 18.07.2023 та №НВ-6800508322023 від 20.07.2023 вищезазначені земельні ділянки зареєстровані 18.07.2023, 19.07.2023, 20.07.2023 є комунальною власністю Коростишівської міської ради з зазначенням виду цільового призначення: 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (а. с. 13 - 18).

Рішенням Коростишівської міської ради №763 від 03.10.2024 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення по вул. Гвардійській, 40 в межах міста Коростишева площею 0,9457 га, кадастрові номери земельних ділянок: 1822510100:01:001:0588 (пл. 0,9457 га), 1822510100:01:001:0586 (пл. 0,0333 га), 1822510100:01:001:0587 (пл. 0,0165 га) для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (код КВЦПЗ - 11.02) (а. с. 60)

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №331716924 від 09.05.2023 на спірних земельних ділянках знаходиться належний відповідачу на праві власності цілісний майновий комплекс (а. с. 63).

Зазначене підтверджується також актом про визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 18.09.2024 (далі - акт від 18.09.2024) (а. с. 31 на зв.-33), що затверджений рішенням виконавчого комітету Коростишівської міської ради №290 від 15.10.2024 (а. с. 31).

Як зазначив позивач, ПАТ "Житомирмолоко" використовує вищевказані земельні ділянки без оформлення документів на право їх користування, внаслідок чого Коростишівська міська рада, як їх власник, не одержує орендну плату за використання його майна, а відповідач, у свою чергу, зберігає у себе грошові кошти за використання земельних ділянок у вигляді неоплаченої орендної плати, чим порушує права позивача.

Згідно з актом від 18.09.2024 сума збитків/неодержаного позивачем доходу за використання ПАТ "Житомирмолоко" спірних земельних ділянок складає:

- земельна ділянка з кадастровим номером 1822510100:01:001:0588 (пл. 0,9457 га) за період: 01.10.2023-31.08.2024 - 208863,31 грн;

- земельна ділянка з кадастровим номером 1822510100:01:001:0586 (пл. 0,0333 га) за період: 01.11.2023-31.08.2024 - 6709,99 грн;

- земельна ділянка з кадастровим номером 1822510100:01:001:0587 (пл. 0,0165 га) за період: 01.11.2023-31.08.2024 - 3324,77 грн.

Розрахунок здійснено на підставі витягів із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок: №НВ-1800485612023, сформованого 19.09.2023; №НВ-1800522452023, №НВ-1800522462023, сформованих 20.10.2023; №НВ-1800449442024, №НВ-1800449462024, №НВ-1800449482024, сформованих 13.09.2024 (а. с. 19 - 24).

01.11.2024 позивач направив відповідачу претензію за вих. №03-25/2138 від 27.10.2024 з пропозицією добровільно сплатити безпідставно збережені грошові кошти в загальній сумі 218898,07 грн, яка залишилась без відповіді та задоволення (а. с. 53, 54).

Зазначене стало підставою для звернення міської ради ради до суду із даним позовом.

Із матеріалів позовної заяви суду також стало відомо, що рішеннями від 29.04.2024 у справі №906/1524/23 та від 10.10.2024 у справі №906/280/24, які набрали законної сили, Господарський суд Житомирської області стягнув на користь Коростишівської міської ради з Публічного акціонерного товариства "Житомирмолоко" безпідставно збережені кошти задоволено частково. Зокрема, на користь органу місцевого самоврядування стягнуто:

- 164732,16 грн - за користування відповідачем земельною ділянкою з кадастровим номером 1822510100:01:001:0588 (пл. 0,9457 га) без оформлення належних документів у період з 01.01.2023 по 30.09.2023;

- 2246,06 грн - за користування відповідачем земельною ділянкою з кадастровим номером 1822510100:01:001:0586 (пл. 0,0333 га) без оформлення належних документів у період з 18.07.2023 по 31.10.2023;

- 1102,41 грн - за користування відповідачем земельною ділянкою з кадастровим номером 1822510100:01:001:0587 (пл. 0,0165 га) без оформлення належних документів у період з 19.07.2023 по 31.10.2023 (а. с. 36-44, 55-59).

2. Норми права (нормативно - правові акти), які застосував Господарський суд Житомирської області.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цього Кодексу застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Правові підстави користування земельною ділянкою комунальної власності за змістом глави 15 ЗК України реалізується через право постійного користування або право оренди.

Частиною 1 ст. 93 і ст. 125 ЗК України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Землекористувачі також зобов'язані своєчасно сплачувати орендну плату (п. "в" ч. 1 ст. 96 ЗК України).

Принцип платного використання землі також передбачено ст. 206 ЗК України, за змістом якої використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 4 ПК України, у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин).

Земельним податком є обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (пп. 14.1.72, 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Отже законодавець розмежовує поняття "земельний податок" та "орендна плата" за земельні ділянки державної та комунальної власності" залежно від правових підстав передання прав землекористування такими ділянками. Подвійний статус орендної плати зумовлює ту обставину, що при визначенні її розміру, окрім норм цивільного, земельного законодавства та Закону України "Про оренду землі"№161-XIV необхідно враховувати і вимоги Податкового кодексу України (постанова Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі №635/4233/19).

Згідно з ст. 122-124 ЗК України міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними ст. 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Особи, які отримують земельну ділянку комунальної власності в користування за договором оренди (договором купівлі-продажу права оренди), зобов'язані сплачувати за неї орендну плату. Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди, як це передбачено ч. 1 ст. 21 Закону України "Про оренду землі".

3. Щодо вимоги позивача про стягнення 218898,07 грн безпідставно збережених коштів у вигляді несплаченої орендної плати.

Предметом позову в цій справі є стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів на підставі ст. 1212 ЦК України за фактичне користування без належних на те правових підстав земельними ділянками, на яких знаходиться цілісний майновий комплекс ПАТ "Житомирмолоко".

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.06.2021 у справі №200/606/18 зазначила, що принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди відомий ще за часів Давнього Риму (лат. superficies solo cedit - збудоване приростає до землі). Цей принцип має фундаментальне значення та глибокий зміст, він продиктований як потребами обороту, так і загалом самою природою речей, невіддільністю об'єкта нерухомості від земельної ділянки, на якій він розташований. Нормальне господарське використання земельної ділянки без використання розташованих на ній об'єктів нерухомості неможливе, як і зворотна ситуація - будь-яке використання об'єктів нерухомості є одночасно і використанням земельної ділянки, на якій ці об'єкти розташовані. Отже, об'єкт нерухомості та земельна ділянка, на якій цей об'єкт розташований, за загальним правилом мають розглядатися як єдиний об'єкт права власності.

Звідси, власник нерухомого майна має право на користування земельною ділянкою, на якій воно розташоване. Ніхто інший, окрім власника об'єкта нерухомості, не може претендувати на земельну ділянку, оскільки вона зайнята об'єктом нерухомого майна.

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 15.12.2021 у справі №924/856/20.

Положення глави 15, ст. 125 ЗК України, ст. 1212 ЦК України дають підстави вважати, що до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об'єкт, ураховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа яка придбала такий об'єкт стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об'єкт нерухомого майна розташований, а відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформлення прав на цю ділянку (без укладення договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Подібний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі №922/3412/17, від 13.02.2019 у справі №320/5877/17, у постановах Верховного Суду від 21.05.2019 у справі №924/552/18, від 05.08.2022 у справі №922/2060/20.

Отже, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень ч. 1 ст. 1212 ЦК України.

За ст. 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Відповідно до витягів з Державного земельного кадастру НВ-5100657972023 від 18.07.2023, №НВ-6300419442023 від 19.07.2023 та №НВ-6800508322023 від 20.07.2023 земельні ділянки з кадастровими номерами 1822510100:01:001:0586 (пл. 0,0333 га), 1822510100:01:001:0587 (пл. 0,0165 га), 1822510100:01:001:0588 (пл. 0,9457 га), що розташовані за адресою: Житомирська область, Житомирський район, м. Коростишів, вул. Гвардійська, 40, належать до земель промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення, сформовані на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель від 09.06.2023, знаходяться у комунальній власності Коростишівської міської ради та як об'єкти цивільного права зареєстровані 18.07.2023, 19.07.2023, 20.07.2023 (а. с. 13-18).

Судом встановлено, що вказані земельні ділянки сформовані Коростишівською міською радою, оскільки відповідачем не було виконано інше рішення Коростишівської міської ради №982 від 16.07.2009, яким надано дозвіл ВАТ "Житомирмолоко" на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, що посвідчує право користування на умовах оренди, розташованої в межах міста Коростишева по вул. Гвардійській, 40, орієнтовною площею 1,52 га для обслуговування цілісного майнового комплексу (а. с. 11).

Матеріали справи не містять доказів про належне оформлення відповідачем права користування спірною земельною ділянкою, зокрема, укладення відповідних договорів оренди із позивачем та державну реєстрацію такого права у спірний період. Цю обставину відповідач не заперечує.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 05.08.2022 у справі №922/2060/20 для вирішення спору щодо стягнення з власника об'єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів на підставі положень ст. ст. 1212- 1214 ЦК України за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об'єкт розташований, необхідно, насамперед, з'ясувати: 1) фактичного користувача земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цих ділянок зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування ділянками у відповідний період, або наявність правової підстави для використання земельної ділянки у такого фактичного користувача; 2) площу земельної ділянки; 3) суму, яку мав би отримати власник земельної ділянки за звичайних умов, яка безпосередньо залежить від вартості цієї ділянки (її нормативно-грошової оцінки); 4) період користування земельною ділянкою комунальної власності без належної правової підстави. Отже, встановлення саме таких обставин входить до предмета доказування у межах вирішення такого спору.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц дійшла висновку, що обов'язковими для визначення орендної плати є відомості у витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, про що також наголошено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №320/5877/17.

Таким чином, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є належним та допустимим доказом, що підтверджує дані про нормативну грошову оцінку. Подібна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.03.2020 у справі №917/353/19.

За ч. 2 ст. 20 та ч. 3 ст. 23 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Згідно з ч. 5 ст. 5, ч. 1 ст. 13 Закону України "Про оренду земель" для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності використовується нормативна грошова оцінка.

Зазначене підтверджується також актом про визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 18.09.2024 (далі - акт від 18.09.2024) (а. с. 31 на зв.-33), що затверджений рішенням виконавчого комітету Коростишівської міської ради №290 від 15.10.2024 (а. с. 31).

Згідно з актом про визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 18.09.2024, затвердженого рішенням виконавчого комітету Коростишівської міської ради №290 від 15.10.2024 (а. с. 31-33), сума збитків/неодержаного позивачем доходу за використання відповідачем спірних земельних ділянок складає:

- земельна ділянка з кадастровим номером 1822510100:01:001:0588 (пл. 0,9457 га) за період: 01.10.2023-31.08.2024 - 208863,31 грн;

- земельна ділянка з кадастровим номером 1822510100:01:001:0586 (пл. 0,0333 га) за період: 01.11.2023-31.08.2024 - 6709,99 грн;

- земельна ділянка з кадастровим номером 1822510100:01:001:0587 (пл. 0,0165 га) за період: 01.11.2023-31.08.2024 - 3324,77 грн.

Розрахунок здійснено на підставі витягів із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок: №НВ-1800485612023, сформованого 19.09.2023; №НВ-1800522452023, №НВ-1800522462023, сформованих 20.10.2023; №НВ-1800449442024, №НВ-1800449462024, №НВ-1800449482024, сформованих 13.09.2024 (а. с. 19-24).

Проведені позивачем розрахунки безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати перевірені судом та визнаються такими, що є обґрунтованими та підставними, оскільки містять всі необхідні складові для такого розрахунку: період нарахування, нормативну грошову оцінку, відсоток річної орендної плати від нормативної грошової оцінки земельних ділянок, встановлений рішеннями позивача (а. с. 30).

Суд на підставі поданих доказів встановив, що відповідач зберіг (заощадив) у себе майно - кошти у вигляді орендної плати, що нараховується за володіння і користування спірними земельними ділянками.

Правові підстави для звільнення відповідача від сплати орендної плати за землю відсутні, тому позовну вимогу про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів в сумі 218898,07 грн за використання 3-х земельних ділянок, суд визнає такою, що ґрунтується на вимогах чинного законодавства, а, отже, підлягає задоволенню у повному обсязі.

4. Щодо заяви відповідача про розстрочення виконання рішення суду від 23.06.2025, з урахуванням уточненої заяви про розстрочення судового рішення від 07.07.2025.

У поданих заявах ПАТ "Житомирмолоко" просить суд розстрочити виконання рішення на 9 місяців, зокрема:

- 25000,00 грн - упродовж 1 місяця з дня набрання рішенням суду законної сили;

- 25000,00 грн - упродовж 2 місяців з дня набрання рішенням суду законної сили;

- 25000,00 грн - упродовж 3 місяців з дня набрання рішенням суду законної сили;

- 25000,00 грн - упродовж 4 місяців з дня набрання рішенням суду законної сили;

- 25000,00 грн - упродовж 5 місяців з дня набрання рішенням суду законної сили;

- 25000,00 грн - упродовж 6 місяців з дня набрання рішенням суду законної сили;

- 25000,00 грн - упродовж 7 місяців з дня набрання рішенням суду законної сили;

- 25000,00 грн - упродовж 8 місяців з дня набрання рішенням суду законної сили;

- 18898,07 грн - упродовж 9 місяців з дня набрання рішенням суду законної сили.

Натомість, у заяві від 08.07.2025 відповідач повідомив, що покладається на розсуд суду в питання розстрочення виконання судового рішення (а. с. 135-141).

Статтею 238 ГПК України врегульовано зміст судового рішення.

У відповідності до п. 2 ч. 6 ст. 238 ГПК України у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 239 ГПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Згідно положень ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення. Підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Необхідною умовою задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду є з'ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, а тому повинні досліджуватися та оцінюватися доводи і заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку відстрочення. Даний висновок повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 03.09.2020 у справі №905/30/16.

Таким чином, обов'язковою умовою надання відстрочення виконання судового рішення є наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання такого рішення, які заявник повинен довести відповідно до ст. 74 ГПК України.

Так, відповідачем до заяви про розстрочення виконання судового рішення від 23.06.2025 надано фінансову звітність малого підприємства, згідно якого задекларовано збитки за 2024 рік у розмірі 401000,00 грн, а за перший квартал 2025 року - 28500,00 грн, тобто вбачається збитковість підприємства та скрутне матеріальне становище. Крім того, ПАТ "Житомирмолоко" повідомило суд про існування однієї реальної можливості виплатити борг міській раді - за рахунок отриманої від ТОВ "КОМО Україна" позики, яку останнє готове надавати частинами у розмірі 25000,00 грн щомісяця, відповідно до листа товариства від 12.06.2025 (а. с. 103, 105, 121).

Проаналізувавши матеріали справи, оцінивши наведені відповідачем обставини відсутності у нього можливості одноразово сплатити повну суму боргу, а також враховуючи відсутність заперечень позивача, воєнний стан та постійні обстріли, які перешкоджають провадженню підприємницької діяльності, суд вбачає підстави для розстрочення виконання рішення суду.

Одночасно суд зазначає про часткове задоволення відповідних заяв відповідача у зв'язку з необхідністю визначення конкретних дат здійснення щомісячного погашення суми основного боргу, відповідно до резолютивної частини рішення.

5. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Розподіл судових витрат врегульовано ст. 129 ГПК України, за п. 2 ч. 1 якої судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У матеріалах справи є копія платіжної інструкції №80 від 03.07.2025, яка підтверджує відшкодування ПАТ "Житомирмолоко" позивачу 2626,78 грн судового збору (а. с. 132).

Отже, суд у резолютивній частині цього рішення не здійснює розподіл судових витрат, однак, вважає за необхідне повідомити позивача про його право на повернення з Державного бюджету України частину сплаченої суми судового збору у розмірі 656,69 грн (3283,47 грн (фактично сплачений судовий збір) - 2626,78 грн (судовий збір, що підлягав сплаті при під час подання позову) за його клопотанням за п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", шляхом постановлення відповідної ухвали господарського суду.

Керуючись ст. 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Житомирмолоко" (10002, м. Житомир, пров. Бічний, буд. 11; код ЄДРПОУ 20400291) на користь Коростишівської міської ради (12501, Житомирська область, Житомирський район, м. Коростишів, вул. Дарбіняна, буд. 11; код ЄДРПОУ 04053660) 218898,07 грн безпідставно збережених коштів у вигляді несплаченої орендної плати за користування земельними ділянками.

3. Заяву Публічного акціонерного товариства "Житомирмолоко" від 23.06.2025 про розстрочення виконання рішення суду у справі №906/433/25, з урахуванням уточненої заяви від 07.07.2025, задовольнити частково.

4. Розстрочити виконання рішення Господарського суду Житомирської області від 16.07.2025 у справі №906/433/25 щодо стягнення 218898,07 грн на дев'ять місяців за таким графіком:

- 25000,00 грн до 31.08.2025;

- 25000,00 грн до 30.09.2025;

- 25000,00 грн до 31.10.2025;

- 25000,00 грн до 30.11.2025;

- 25000,00 грн до 31.12.2025;

- 25000,00 грн до 31.01.2026;

- 25000,00 грн до 28.02.2026;

- 25000,00 грн до 31.03.2026;

- 18898,07 грн до 30.04.2026.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 24.07.25

Суддя Лозинська І.В.

Віддрукувати:

1 - в справу

2, 3 - сторонам (Електронний суд)

Попередній документ
129054921
Наступний документ
129054923
Інформація про рішення:
№ рішення: 129054922
№ справи: 906/433/25
Дата рішення: 16.07.2025
Дата публікації: 25.07.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Житомирської області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів (крім категорій 201000000-208000000), з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (16.07.2025)
Дата надходження: 31.03.2025
Предмет позову: стягнення 218898,07 грн
Розклад засідань:
01.05.2025 11:30 Господарський суд Житомирської області
02.06.2025 10:30 Господарський суд Житомирської області
24.06.2025 11:30 Господарський суд Житомирської області
16.07.2025 12:00 Господарський суд Житомирської області